Перейти до вмісту

Хабадпедія:Гайом йом/Нісан

Матеріал з Хабадпедії
«Гайом йом»
Тішрей Хешван Кислев Тевет Шват Адар Адар I Адар II Нісан Іяр Сіван Тамуз Менахем-Ав Елул
Нісан
1 нісана Рош ходеш. Увесь місяць не кажуть Таханун. Після проголошення «Насі» кажуть «Єгі рацон», надрукований у сидурі «Тора ор», і також когени й леві кажуть його.

Мій батько, Адмор, велів своєму шуринові Рамаху га-Когену казати «Єгі рацон» після «Насі» і сказав йому, що навіть коген і леві мають його казати, бо це пов'язано з «ібуром».

редагувати — шаблон — обговорення
2 нісана Гілула його святості мого батька, Адмора. Відійшов зі світу в ніч на неділю, 2 нісана 5680 року (21 березня 1920), у Ростові-на-Дону. І там місце його спочинку.

Перший маамар, який він виголосив публічно після відходу з життя свого батька: на 2-й день Сукоту 5643, і починається «Кетер ітну лха» і т. д. Останній маамар — публічно — за його перебування в цьому світі: на трапезі Пуриму 5680 (4 березня 1920), і починається «Решит гоїм Амалек і т. д. Кец сам ла-хошех».

редагувати — шаблон — обговорення
3 нісана З уроків мого батька, Адмора: щодня — тижнева глава Хумаша з коментарем Раші. Проказування Танаху напам'ять: один капітл (розділ) з Тори і так само з Ктувім. Один розділ Мішни. Урок Гемари ле-іюна — 2 аркуші на тиждень, урок ле-гірса — 3 аркуші на день. Урок Єрусалимського Талмуду. Також урок — не щодня — з поским. Протягом року він завершував увесь «Мідраш раба»: позичав у довгих главах і повертав у коротких. редагувати — шаблон — обговорення
4 нісана Служіння людей, зайнятих справами, поділяється на два основні розділи:

а) Служіння із самим собою. Під час його заняття справами, у вільний час, коли сидить у крамниці тощо, хай вивчає мішну з Мішни, розділ «Танії», і хай у нього будуть якісь слова Тори, наприклад Хумаш, Мішна, Тегілім і «Танія», які він знає напам'ять, щоб міг повторювати їх, ідучи вулицею, ринком тощо.

б)Служіння з іншим. Під час розмови про справи хай переводить розмову на розповідь якоїсь змістовної історії і знаходить привід і причину, щоб пробудити до вивчення тощо.

редагувати — шаблон — обговорення
5 нісана У «Рце» Біркат га-мазон кажуть «Бааль га-єшуот» — бет з дагешем, «у-Вааль га-нехамот» — бет без дагеша.

Мій прадід, пан, учитель і наставник сказав про вислів наших мудреців, благословенної пам'яті: «Не місце шанує людину, а людина шанує своє місце»: у слова «кавод» два значення: від слова «кевда» — печінка, як у вислові наших мудреців, благословенної пам'яті: «„Обтяжилося серце фараона“ — серце його стало як печінка». І значення «кавод» — розкриття піднесеного ор макіф. І це означає: «не місце людини мехабдо», тобто охолоджує її, а «людина мехабед своє місце» — що дано їй силу й міць освітити своє місце світлом Тори і служіння. Подібно до того як під час сходження душі в тіло її заклинають: будь праведником, — а ця клятва означає насичення піднесеними силами, щоб вона могла завершити мету свого сходження, — так і в кожній людині, у тому місці, де вона перебуває.

редагувати — шаблон — обговорення
6 нісана Досвід показав, що коли зменшують розпитування і працюють упорядковано й твердо, згідно з приємністю Тори, — права наближає, а ліва відштовхує, — тоді неодмінно досягають результату, особливо в головних питаннях з основ релігії. редагувати — шаблон — обговорення
7 нісана Текст «Ва-єгі бінсоа»: «Ве-кірцон коль амха Бейт Ісраель».

Родинне прізвисько Алтер Ребе: Барухович.

Родинне прізвисько його сина, Мітлер Ребе: Шнеурі.

Родинне прізвисько Цемах Цедека: Шнеєрсон.

редагувати — шаблон — обговорення
8 нісана Кожна душа має окреме служіння в мохін і мідот відповідно до її природи і суті. І написано: «Від ворогів моїх умудряєш Ти мене», — з лихих схильностей, які людина відчуває у своїх природних якостях, із цього вона умудряється і знає, як здійснити виправлення своїх якостей і підкорення своїх сил служінню Всевишньому. редагувати — шаблон — обговорення
9 нісана Не будинки і гроші — єврейське багатство. Єврейське вічне багатство — у тому, що ми євреї, які дотримуються Тори і заповідей і приводять у світ дітей і онуків, які дотримуються Тори і заповідей. (їдиш)

Переклад з їдиш: не будинки і гроші — єврейське багатство. Єврейське вічне багатство — у тому, що ми євреї, які дотримуються Тори і заповідей і приводять у світ дітей і онуків, які дотримуються Тори і заповідей.

редагувати — шаблон — обговорення
10 нісана Щодо пропаганди чистоти сімейного життя у своєму місці проживання хай поміркує: якби уявити, що Б-г надав йому можливість урятувати поселення євреїв від знищення, хай врятує нас Милосердний, то він, безсумнівно, був би готовий пожертвувати собою заради цього і вихваляв і прославляв би Всевишнього за велику милість — удостоїти його такої великої заслуги. А ця пропаганда — навіть більше від того, бо це порятунок душ у прямому сенсі. редагувати — шаблон — обговорення
11 нісана У день народження людині слід усамітнитися, викликати в пам'яті свої спогади й заглибитися в них, і те, що потребує виправлення і тшуви, — покаятися і виправити.

У день народження: з листа від 19 тамуза 5700 (25 липня 1940), «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 5, с. 106.

редагувати — шаблон — обговорення
12 нісана Від часу Виходу з Єгипту сини Ізраїлю називаються воїнствами Всевишнього. Різниця між рабами — а сини Ізраїлю називалися й так — і воїнствами така: раб виконує роботу свого пана — і в цьому кілька ступенів: свердлить перли, виконує інші роботи, виконує прості роботи — і в цьому є велике зусилля й праця, але це не справа самопожертви. Воїнство — вони в наступальній війні й стоять на своєму посту з граничною твердістю, не зважаючи на супротивника й ненависника, і ця їхня служба — не справа осягнення, бо вони діють за вказівкою свого воєначальника. І ось душі Ізраїлю в Єгипті були в граничному приниженні, у тяжких і гірких муках, і при цьому не змінили своїх імен, своєї мови та свого одягу і стояли на своєму посту з граничною міцністю, бо знали, що Святий, благословенний Він, обіцяв визволити їх, і той, хто поводиться так у такому становищі, — з воїнства Всевишнього, бо Всевишній допомагає йому шляхом, що перевищує природу. редагувати — шаблон — обговорення
13 нісана Гілула його святості Цемах Цедека. Залишив світ у 5626 році (1865/1866) у Любавичах, і там місце його спочинку.

З розповідей мого прадіда, пана, учителя і наставника: Цемах Цедек почав записувати нігле і хасидут у дванадцятирічному віці.

редагувати — шаблон — обговорення
14 нісана У домі нашого Ребе заведено не робити рабина довіреною особою, а продавати йому хамец і як арев каблан.

Під час випікання шмури в переддень Песаху по полудні мій батько, Адмор, був присутній і теж промовляв Галель, і переривався — навіть посеред розділу, — щоб дати вказівки щодо замішування, випікання тощо.

редагувати — шаблон — обговорення
15 нісана 1-й день Свята маци. Для марору і хазерет — і хрін, і салат. «Кідуш» стоячи. «Га лахма» — гей з цере. У благословенні на їжу марору мають на увазі також марор у кореху.

У першому седері мій батько, Адмор, скорочував, щоб з'їсти афікоман до півночі, але в другому подовжував. Починав до 9 години й закінчував о 3-4 годині після півночі, і докладно пояснював Агаду.

Алтер Ребе сказав: «Міхла де-мегеймнута» — перша ніч. «Міхла де-асута» — друга ніч. Коли зцілення приводить до віри, що він каже «дякую Тобі, Б-же, за моє зцілення», — значить, він же був хворий. Але коли віра приводить до зцілення, то від початку не хворіють (= коли зцілення приводить до віри, що він дякує Б-гові за своє зцілення, — значить, був хворий. Але коли віра приводить до зцілення, тоді від початку не хворіють).

редагувати — шаблон — обговорення
16 нісана 2-й день Свята маци. 1-й день Омеру. У ніч 2-го дня Свята маци — Кріят Шма перед сном, як у будь-який Йом-тов.

Навіть той, у кого немає батька, хай вбереже нас Милосердний, каже перед «Ма ніштана» «Тате, іх вел ба дір фрегн фір кашес» (= тату, я хочу поставити тобі чотири запитання). І у зв'язку з цим — той, у кого немає батька й матері, хай вбереже нас Милосердний, теж має казати в Біркат га-мазон: «Милосердний, хай благословить Він мого батька, мого вчителя і т. д., мою матір, мою вчительку і т. д.».

редагувати — шаблон — обговорення
17 нісана 2-й день Омеру

«Це похвально» — «це» вказує на щабель святості, «Ось, це Б-г наш» — «і кожен, хто примножує і т. д.», це його — похвально.

редагувати — шаблон — обговорення
18 нісана 3-й день Омеру

5608 року (1847/1848) Цемах Цедек виголосив маамар на вірш «Якщо срібло позичиш» тощо: «кесеф» — це душа, бо вона завжди в тузі й прагненні піднятися вгору, як написано: «Дух людини — той, що підноситься вгору», бо людина — це душі Ізраїлю, «ви називаєтеся людиною», і душу дано людині в позику, і написано: «Дні створені» тощо, тобто є встановлене число тощо, і бракує одного дня — бракує однієї шати.

редагувати — шаблон — обговорення
19 нісана 4-й день Омеру. «Гам бе-сімха у-ве-цогола». «Шалом алейхем», «Ешет хаїль», «Мізмор ле-Давид», «Да гі сеудата», «Ве-їтен леха» промовляють пошепки.

Одного разу мій батько, Адмор, пояснив: «Чим відрізняється ніч — вигнання, яке уподібнене до ночі — ця — останнє — від усіх ночей — вигнань, що передували йому.

В усі ночі ми не вмочуємо — вираз відмивання, чистоти і ритуальної чистоти — навіть одного разу — в них не завершилося відмивання, адже після них було ще вигнання — цієї ночі — двічі — відмивання тіла і розкриття душі.

В усі ночі ми їмо хамец або мацу — тобто і після вигнання служіння йде з боку Б-жественної душі, маца — бітуль, і з боку тваринної душі, хамец — єшут. — Цієї ночі — після останнього вигнання — уся маца — щоб було усунено дух нечистоти.

В усі ночі ми їмо інші овочі — в кожного заздрісника обличчя зеленіє, і в усіх вигнаннях багато аспекту заздрощів: заздрість мудреців тощо — цієї ночі — після останнього вигнання — уся марор — заздрість найбільша, на зразок вислову наших мудреців, благословенної пам'яті: кожен праведник обпікається від хупи свого товариша.

В усі ночі ми їмо, сидячи або возлежачи — всі розкриття, що завдяки вигнанням, — їмо — аспект насолоди, і є поширення насолоди і сутнісна насолода, і є той, хто у своєму служінні досягає поширення насолоди, а є — сутнісної насолоди — цієї ночі — після останнього вигнання — всі ми возлежимо — щоб увесь Ізраїль досяг аспекту сутнісної насолоди.

редагувати — шаблон — обговорення
20 нісана 5-й день Омеру

Одного разу його святість р. Хаїм-Аврагам (син Алтер Ребе) увійшов до Мітлер Ребе у свято Песах сказати «Гут йом-тов». І розповів тоді — р. Хаїм-Аврагам, — що Алтер Ребе сказав: «Пейсах дарф ейнер дем андерн ніт мехабед зайн ба-ахіла у-штія, обер немен алейн мег мен» (у Песах не потрібно пригощати одне одного їжею і питтям, але брати самому можна).

редагувати — шаблон — обговорення
21 нісана Швії шель Песах, 6-й день Омеру

У Любавичах зазвичай не спали в Швії шель Песах — також у Шавуот і Гошана раба. Коли мені було дев'ять років, я вже не лягав спати в Швії шель Песах — треба вчитися всю ніч. (їдиш)


Переклад з їдишу: у Любавичах було заведено не спати в Швії шель Песах — також у Шавуот і Гошана раба. Коли мені було дев'ять років, я вже не лягав спати в Швії шель Песах — треба вчитися всю ніч.

редагувати — шаблон — обговорення
22 нісана Ахарон шель Песах, 7-й день Омеру. Удень намагаються: зробити кідуш, потім моляться Мінху, а після цього — святкова трапеза.

Бааль-Шем-Тов їв 3 трапези в Ахарон шель Песах.

Трапеза Ахарон шель Песах називалася — у Бааль-Шем-Това — «Мошіахс сеуда». Ахарон шель Песах — це «Мошіахс сеуда», тому що в Ахарон шель Песах світить розкриття світла Мошіаха (= трапеза Мошіаха. Ахарон шель Песах — це трапеза Мошіаха, оскільки в Ахарон шель Песах світить розкриття світла Мошіаха).

У 5666 році (1905/1906) запровадився порядок, що учні «Томхей Тмімім» їдять разом на свято Песах у навчальному залі, і було тоді 310 (310) учнів і 18 (18) столів. Трапезу Ахарон шель Песах мій батько, Адмор, їв разом з учнями і звелів дати кожному учневі 4 келихи. І сказав тоді: «Дос із сеудас Мошіах» (= це трапеза Мошіаха).

редагувати — шаблон — обговорення
23 нісана Ісру хаг, 8-й день Омеру

Є таке поняття, що Ахарон шель Песах — це розкриття Мошіаха, що стосується всього Ізраїлю. Песах — це ж «той, що перестрибує» і «ніч чування», і взагалі відчувається свобода, а після цього потрапляють у світ — це і є розкриття Мошіаха, сила, яку воно дає, щоб можна було ходити у світі. (їдиш)


Переклад з їдишу: є таке поняття, що Ахарон шель Песах — це розкриття Мошіаха, що стосується всього Ізраїлю. Песах — це ж «той, що перестрибує» і «ніч чування», і взагалі відчувається як свобода, а після цього падають у світ — це розкриття Мошіаха, сила, яка дана, щоб ми могли ходити у світі.

редагувати — шаблон — обговорення
24 нісана 9-й день Омеру. Заведено не промовляти благословення «Шегехеяну» в дні відліку Омеру.

Не-добро є в усіх нас. Цап відпущення був службою в Храмі. Оскільки в творінні є не-добро, треба відіслати його в землю безлюдну. (їдиш)


Переклад з їдишу: не-добро є в усіх нас. Цап відпущення був службою в Храмі. Оскільки в творінні є не-добро, треба відіслати його в землю безлюдну.

редагувати — шаблон — обговорення
25 нісана 10-й день Омеру

Служіння в кожної людини — за її суттю і гідністю. Той, хто здатен свердлити перли чи шліфувати дорогоцінні камені, а займається роботою випікання хліба — і зрозуміла подібність усього цього в служінні, — хоча це робота і ремесло дуже потрібне, все ж для цієї людини це вважається гріхом.

редагувати — шаблон — обговорення
26 нісана 11-й день Омеру. Благословляють Рош ходеш іяр. Читання всього Тегілім рано-вранці. День фарбрейнгену. Гафтара: «Га-ло кі-вней кушіїм».

Із сіхи мого батька, Адмора: хасидут вимагає: «І обмиє тіло своє у воді, і вдягне їх». Тобто гаскала хасидуту має відмити плоть і змити «тіло своє», те, що другорядне при тілі, усі звички, які створює плоть, і лише тоді можна вдягнути одяг святості. Думка і мовлення хасидуту та поведінка хасидів у спогляданні перед молитвою — це святий одяг, це одяг, даний від святості, але «і обмиє у воді тіло своє» — це треба самому. Шати душі даються згори, але змити другорядне, що виникає від тілесності, і саму плоть зробити святою плоттю — це лише власною силою. І цього вимагає хасидут, і за це в нашого великого Ребе була самопожертва. Він відкрив канал самопожертви для служіння Всевишньому в молитві, щоб бути пов'язаним з Ацмут Ейн Соф, хасидут ставить хасида віч-на-віч з Ацмут Ейн Соф. (їдиш)


Переклад з їдишу: із сіхи мого батька, Адмора: хасидут вимагає: «І обмиє тіло своє у воді, і вдягне їх». Тобто гаскала хасидуту має «випрати» плоть і змити «тіло своє», те, що другорядне при тілі, усі звички, які створює плоть, і лише тоді можна вдягнути святий одяг. Думка і мовлення хасидуту та поведінка хасидів у спогляданні перед молитвою — святий одяг вони, це одяг, даний від святості, але «і обмиє у воді тіло своє» — це треба самому. Шати душі даються згори, але змити другорядне, що виникає від тілесності, і саму плоть зробити святою плоттю — це лише власною силою. І цього вимагає хасидут, і за це в нашого великого Ребе була самопожертва. Він відкрив канал самопожертви для служіння Всевишньому в молитві, щоб бути пов'язаним з Ацмут Ейн Соф хасидут ставить хасида віч-на-віч з Ацмут Ейн Соф.

редагувати — шаблон — обговорення
27 нісана 12-й день Омеру

Дозволені речі, якщо робить їх для своєї насолоди, — цілковите зло, як написав наш Ребе, хай перебуває душа його в раю («Танія», розд. 7). Тому — «освяти себе в дозволеному тобі». Треба вносити святість у дозволені речі, щоб у них була мета Тори і заповідей, богобоязливості і добрих якостей.

редагувати — шаблон — обговорення
28 нісана 13-й день Омеру

Хасиди запитали Алтер Ребе: яке служіння вище — любов до Б-га чи ахават Ісраель? І він відповів: любов до Б-га і ахават Ісраель — обидві разом викарбувані в нешамі, руаху і нефеші кожного з Ізраїлю. І прямо сказано в Писанні: «Я полюбив вас, — сказав Б-г», — отже, велика ахават Ісраель, бо люблять те, що любить коханий.

редагувати — шаблон — обговорення
29 нісана 14-й день Омеру

Передмова до «Лікутей Тора» на три глави «Щоб зрозуміти суть Б-жественної душі, ось написано: не їжте» — це маамар, який Алтер Ребе виголосив перед Цемах Цедеком, і Цемах Цедек повторив його перед ним, і Алтер Ребе сказав: «Ну, а обґрунтування?» І Цемах Цедек записав анаху з примітками в рамках. Ребе відредагував анаху і звелів внести примітки в основний текст маамару. За пропозицією мого батька, Адмора, обрали цей маамар як передмову до «Лікутей Тора».

редагувати — шаблон — обговорення
30 нісана Рош ходеш, 15-й день Омеру

Фарбрейнген Сеуда шлішит, Шабат мевархім та «особливих днів» — у рашей ходашім і свята анаш — має проводитися в синагозі. Фарбрейнген Мелаве малка — в анаш, хай живуть вони, у їхніх приватних домівках.

редагувати — шаблон — обговорення
«Гайом йом»
Тішрей Хешван Кислев Тевет Шват Адар Адар I Адар II Нісан Іяр Сіван Тамуз Менахем-Ав Елул

Повідомити про помилку на цій сторінці