Простий
Назвою простий називають усяку річ, яка не складена з різних частковостей, але саме тому вона може розкритися в множинності й поділі[1]
У навчанні
Коли вчаться, є два види доводів, які можуть виникнути: є довід, складений з кількох частковостей, так що, коли розуміють їх усі, з них виникає пояснення. На противагу цьому, є «простий» довід, що походить лише з однієї частковості.
У насолоді
Є два види насолоди: є насолода, що походить від якоїсь причини, — така насолода називається «складеною насолодою». А насолода, що приходить до душі від неї самої, називається «простою насолодою».
Притча про цю насолоду: коли людина (насправді ця річ буває переважно в царів) зосереджується в собі самій і насолоджується самим своїм буттям.
Ребе пояснює, що в Дні Мошіаха буде два періоди: у перший період буде «складена насолода», яка відчувається в реальності, а в другий період буде «проста насолода», яка не відчувається. І тому уготована трапеза відбудеться в перший період.
[Утім, в інших місцях Ребе пояснює, що трапеза відбудеться саме в другий період. І дивись у статті про це].
В єдності Всевишнього
Коли говорять про Всевишнього, то всяка назва, якою Його назвуть, не відповідатиме повністю істині, оскільки Всевишній «простий» і не складений із частковостей. Тобто всяка частковість, яку назвуть, — це певна визначена частковість, але Святий, благословенний Він, вищий за неї.
Притча про це: просте (біле) світло не складене з різних кольорів. І навіть якщо поставлять перед ним скло певного кольору, це не означає, що саме світло (те, що до скла) стало складеним з певного кольору, а воно залишається простим.
Основна стаття – Єдність Всевишнього
Простий єврей
Проста людина — це такий, хто не є великим «знавцем» Тори і тому подібного, але він служить Всевишньому з тмімут за своєю мірою.
У «Гайом йом»[2] розповідається, що Цемах Цедек сказав хасидові, обізнаному в Шасі тощо і великому знавцеві хасидуту: «Прийняття ярма змінює сутність. Через прийняття ярма простого раба, у якого й тоді, коли він спить, помітний тягар рабства, може і вчений, і гаон досягти гідності й значущості простого і цільного єврея, який має самопожертву».
В іншому уривку книги «Гайом йом»[3] сказано, що лише у прийдешньому майбутньому розкриється гідність простих євреїв.
Коли Шазар висловився перед Ребе про приїзд багатьох євреїв — амей га-арец — із Росії, Ребе висловився: «Мій тесть називав їх не євреями — амей га-арец, а простими євреями»[4].
Зовнішні посилання
Див. також
Примітки
- ^ «Дерех міцвотеха» 46б, і роз'яснено докладно в багатьох місцях у вченні хасидизму. Виклад цих речей і їхніх подробиць (із джерелами, у яких ці речі роз'яснено в хасидуті) узагальнено в книзі «Мі-даркей га-гішталшелут» р. Даніеля-Мордехая Артовського.
- ^ 3 адара II.
- ^ 24 іяра.
- ^ Те, що є у простих людей і чого немає ні в кого іншого
.