Хабадпедія:Гайом йом/Шват
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Шват | ||
|---|---|---|
| 1 швата | 1 швата, Рош ходеш
Згадане читання Тегілім (щодня — кожного дня після молитви) — у цьому немає жодної різниці між синагогами анаш, хай живуть вони, чи тих, хто молиться за нусахом Ашкеназ або нусахом Польщі, хай береже їх Б-г. І через агават Ісраель . . і особливо з огляду на велич читання Тегілім у громаді та його внутрішній намір, що стосується всього Ізраїлю буквально в матеріальному — у дітях, житті й прожитку — і в духовному . . ми повинні докласти всіляких зусиль, щоб це було встановлено в усіх синагогах, хоч би якого нусаха вони були. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 2 швата | Мій батько, Адмор, розповів: драш «Ва-ера... у-шмі Гаває...», що говорить про тему «щоб не був відкинутий від Нього відкинутий» (це не той, що надрукований у «Тора ор»), отримав назву «Дер фрумер Ворє» (= «благочестивий Ва-ера»), і Алтер Ребе зазвичай повторював його раз на три роки, і щоразу вимовляв його майже слово в слово. І сказав Цемах Цедек: щоразу це було нове світло. Сказав батько: світло завжди однакове, але світило — завжди як щось нове (= щоразу було нове світло. Сказав батько: світло завжди однакове, але світило — як щось нове). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 3 швата | «Тора ор» була вперше надрукована в 5597 році (1836/1837) у Кописі (без доповнень). Цемах Цедек у своєму листі від 3 швата 5597 року (9 січня 1837) пише: «Книга „Тора ор“, надрукована нині . . у ній маамари, більшість драшів з 5556 року (1795/1796) до кінця 5572 року (1811/1812), багато з яких наш Ребе, благословенної пам'яті, сам переглядав і редагував, і його святий розум погодився віддати їх до друку. І книга містить дві частини: перша частина — на дві книги Тори, і на Хануку і Пурим, а також кілька драшів на Шавуот, час Дарування нашої Тори, у главі «Їтро», і трохи на Песах у главі «Ваякгель». А друга частина, якщо буде завгодно Б-гові, — на три книги Тори і Пісню пісень, і свята, і Рош га-Шана, і Йом Кіпур . . І ім'я автора личить йому — Шнеур, як «ве-агавта» в гематрії, двічі „ор“». Кінець цитати.
Встигли надрукувати лише першу частину, бо внаслідок доносів влада закрила кілька єврейських друкарень у Росії, і серед них також друкарню в Кописі, де друкували «Тора ор». У 5608 році (1847/1848) друга частина була надрукована в Житомирі під зміненою назвою «Лікутей Тора». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 4 швата | «Міцраїм» — від слова «мейцар», тіснина і межа. Вигнання єгипетське в духовності — це те, що тваринна душа обмежує і приховує Б-жественну душу, так що Б-жественна душа стискається настільки, що опиняється в малості та прихованості. А вихід з Єгипту — це усунення тіснини й межі. Тобто розум, що в мозку, світить у серці добрими якостями на ділі, буквально. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 5 швата | А мэнш дарф марбе зайн ин зогн ойсиёс а-Тойре (зогн тилим, хазерн мишнайес) вен о ву эр кен, бихдей цу штракн дем кийем а-ойлем, бихдей мациль цу зайн зих фун хибет акейвер ун каф акеле, ун зойхе цу зайн цу але эхсте гилуим.
Переклад з їдишу: людина повинна примножувати проголошення букв Тори (говорити Тегілім, повторювати мішнайот) коли й де тільки може, щоб зміцнити існування світу, щоб врятуватися від хібут га-кевер і каф га-кела та удостоїтися всіх найвищих розкриттів. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 6 швата | Мій батько, Адмор, пише, що чув від імені Алтер Ребе, що всі автори до Таза і Шаха, включно з ними, створювали свої праці святим духом, а про святий дух наводиться в «Корбан га-еда», кінець розділу 3 трактату Шкалім, що це коли йому відкривають таємниці Тори, що це з аспекту прихованості Хохми. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 7 швата | Коли Алтер Ребе було дев'ять років, він вивчав науку геометрії та астрономії. У десять років — склав календар на п'ятнадцять років. Коли йому було дванадцять років, сталося так, що він публічно викладав закони освячення місяця Рамбама, і гаони, які були присутні при цьому, не знаходили собі місця в бейт-мідраші. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 8 швата | Особливо в цей час, коли з милості Всевишнього, благословенний Він, ми стоїмо на порозі Геули, ми мусимо докладати всіляких зусиль, щоб зміцнити всі справи релігії з ретельністю у виконанні заповідей і дотримуватися всіх звичаїв, нічим не поступаючись; і заповідь та обов'язок кожного рабина в Ізраїлі — повідомити своїй громаді, що біди і страждання — це родові муки Мошіаха, і Г-сподь Б-г вимагає від нас повернення до Тори і заповідей, щоб ми не затримували приходу нашого праведного Мошіаха незабаром, буквально. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 9 швата | Коли мій батько, Адмор, завершив Шас утретє, він виголосив маамар «Слова Б-га живого», і його зміст — що таке гадран.
У рік жалоби за своєю матір'ю мій батько, Адмор, завершив шість розділів Мішни до кінця 11 місяців, а до дня йорцайту (йорцайт) — увесь Шас. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 10 швата | «Тора ор», маамар, що починається словами «Лемаан тіхйе», кінець розділу, що починається словами «Амнам»: «не припинять удень бачити» — має бути «не припинять удень і вночі бажати».
Моя бабуся (ребецн пані Рівка, хай перебуває душа її в раю), коли їй було близько вісімнадцяти років — у 5611 році (1850/1851) — захворіла, і лікар звелів, щоб вона їла одразу, як прокидається; однак вона не хотіла нічого куштувати до молитви і молилася рано-вранці, а після молитви снідала. Коли про це дізнався її свекор, Ребе Цемах Цедек, він сказав їй: єврей мусить бути здоровим і сильним. Про заповіді сказано: «і буде живий ними»; зміст «і буде живий ними» — треба вносити життєвість у заповіді. Щоб можна було внести життєвість у заповіді, треба бути сильним і перебувати в радості. І закінчив: тобі не треба бути натщесерце. Краще їсти заради молитви, ніж молитися заради їжі. І благословив її довголіттям (народилася в 5593 році (1832/1833) і померла 10 швата 5674 року (6 лютого 1914)). Цей маамар мій батько, Адмор, сказав одній людині на єхідуті і додав: і треба робити це в радості. Переклад з їдиш: єврей мусить бути здоровим і сильним. Про заповіді сказано: «і буде живий ними»; зміст «і буде живий ними» — треба вносити життєвість у заповіді. Щоб можна було внести життєвість у заповіді, необхідно бути сильним і перебувати в радості. І закінчив: ти не повинна бути «на порожній шлунок». Краще їсти заради молитви, ніж молитися заради їжі. І благословив її довголіттям (народилася в 5593 році (1832/1833) і померла 10 швата 5674 року (6 лютого 1914)). Цей маамар мій батько, Адмор, сказав одній людині на єхідуті і додав: і треба робити це в радості. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 11 швата | Розпорядок дня починається з «Моде ані», і це кажуть до омивання рук, навіть нечистими руками, бо всі нечистоти світу не оскверняють «Моде ані» єврея. У нього може бути вада в тому чи іншому, але «Моде ані» залишається цілісним. (їдиш)
Переклад з їдишу: розпорядок дня починається з «Моде ані», і це кажуть до омивання рук, навіть нечистими руками, оскільки всі нечистоти світу не оскверняють «Моде ані» єврея. У нього може бути вада в тому чи іншому, але «Моде ані» залишається цілісним. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 12 швата | Розум і захоплення — це два світи: світ холодний і спокійний і світ киплячий і збурений. І саме в тому полягає служіння людини — поєднати їх, щоб вони стали єдиним. І тоді збурення перетворюється на прагнення, а розум — на провідника в житті служіння і дії. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 13 швата | Ярцайт (= річниця смерті) — у день смерті, навіть у перший рік, і навіть коли день поховання віддалений від дня смерті.
Відповідь Цемах Цедека моєму панові, батькові, дідові, вчителеві й наставникові, коли тому було близько семи років: милість і перевага в тому, що Б-г створив людину прямою, щоб вона ходила випроставшись, полягає в тому, що хоча вона ходить по землі, вона все ж бачить небо, на відміну від того, хто ходить на чотирьох, який бачить лише землю.
|
редагувати — шаблон — обговорення |
| 14 швата | У мінху не читають таханун.
У їхніх святостей, наших святих батьків, окрім пробудження милосердя до пов'язаних із ними, було служіння — згадувати наодинці із собою про пов'язаних із ними та розмірковувати про їхню любов і зв'язок, «як вода — обличчя до обличчя», що пробуджує внутрішні сили того, про кого думають, як ми бачимо на власні очі: коли пильно дивляться на когось, він обов'язково озирнеться, оскільки внутрішній погляд пробуджує сутність душі, і так само справа і з силою думки. (їдиш) Переклад з їдишу: у їхніх святостей, наших святих батьків, окрім пробудження милосердя до пов'язаних із ними, було служіння — згадувати наодинці із собою про пов'язаних із ними та розмірковувати про їхню любов і зв'язок, «як вода — обличчя до обличчя», що пробуджує внутрішні сили того, про кого думають, як ми бачимо на власні очі: коли пильно дивляться на когось, він обов'язково озирнеться, оскільки внутрішній погляд пробуджує сутність душі, і так само справа і з силою думки. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 15 швата | Не промовляють Таханун. Коли взялися друкувати другу частину «Тора ор», хасидам уже стало відомо, що існують примітки та роз'яснення Цемах Цедека до маамарів. І вони впрошували Цемах Цедека надрукувати їх разом із маамарами, але Цемах Цедек відмовлявся. І наснився йому сон, що його дід, Алтер Ребе, прийшов провідати його і просить надрукувати їх; проте він приховав це, доки троє з його синів теж не побачили цей сон і не розповіли батькові, і тоді він погодився надрукувати також свої примітки та роз'яснення до другої частини, і її назвали «Лікутей Тора». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 16 швата | Мій батько, Адмор, сказав: між холодністю і єрессю лише тонка перегородка. Написано: «Бо Г-сподь, Б-г твій, — вогонь, що пожирає», Б-жественність — полум'я вогню; учитися і молитися треба з натхненням серця, щоб «усі кістки мої промовляли» слова Всевишнього в Торі і молитві.
Переклад з їдишу: мій батько, Адмор, сказав: між холодністю і єрессю лише тонка перегородка. Написано: «Бо Г-сподь, Б-г твій, — вогонь, що пожирає», Б-жественність — це полум'я вогню; учитися і молитися треба з натхненням серця, щоб «усі кістки мої промовляли» слова Всевишнього в Торі і молитві. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 17 швата | Є звичай їсти чорну кашу. (= звичай їсти чорну кашу)
У Шабат глави «Бешалах» 5621 року (1860/1861) Цемах Цедек виголосив маамар «Реу кі Гашем», надрукований у «Лікутей Тора». І розповів потім своєму синові, моєму панові, батькові, дідові, учителю і наставнику: у Шабат Бешалах 5565 року (1804/1805) виголосив мій пан, батько, дід, учитель і наставник цей маамар. Потім він покликав мене і розповів мені, що в 5529 році (1768/1769), коли він був у Межирічі, рав Магід покликав його до своєї кімнати й сказав мені: у Шабат Бешалах 5516 року (1755/1756) Бааль-Шем-Тов виголосив маамар на вірш «І повернулося море на світанку в силу свою — до умови своєї», як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять. У 5521 році (1760/1761) (через рік після відходу з життя Бешта) був у мене — продовжив свої слова рав Магід — мій Ребе (Бешт) і виголосив цей маамар і додав роз'яснення про те, що «виконують волю» — а не слово — «Всюдисущого». А сьогодні був у мене мій учитель, щоб повторити маамар. І рав Магід виголосив цей маамар перед Алтер Ребе і додав роз'яснення про «Гінай нагара», що це подібно до розсічення Червоного моря. І закінчив Цемах Цедек: сьогодні були в мене Бешт, рав Магід і мій пан, батько, дід, учитель і наставник, і кожен сказав мені цей маамар у своєму стилі. — Через кілька годин Цемах Цедек знову покликав мого пана, батька, діда, учителя і наставника і виголосив перед ним роз'яснення до маамару. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 18 швата | Цемах Цедек розповів своєму синові, моєму панові, батькові, дідові, учителю і наставнику, що драш «У-марейгем у-маасейгем» — «Тора ор», тижнева глава «Їтро» — це перший драш, який виголосив рав Магід з Межиріча у час прийняття ним проводу — Шавуот 5521 року (8 червня 1761), — як чув його наш Ребе, Алтер Ребе з вуст рава Менахем-Мендла з Городка — автора «Прі га-арец», — який був присутній при цьому, тільки наш Ребе виклав драш у своєму стилі. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 19 швата | Перша заповідь-повеління, а мовою Рамбама — «знати, що є Першосущий, Який дає буття всьому сущому тощо, і знання цього — заповідь-повеління, як сказано: „Я — Г-сподь, Б-г твій“», — це заповідь мозку й розуму. Інакше кажучи, хоча кожен з Ізраїлю вірить у Всевишнього простою вірою і серце його цілісне з Б-гом, обов'язок мозку й розуму — привести цю віру до знання й осягнення, і це «знати, що є Першосущий»: щоб він знав це саме осягненням і розумінням (= щоб знав це саме осягненням і розумінням), і як сказано: «Пізнай Б-га батька твого і служи Йому всім серцем», і сказано: «І пізнай сьогодні» тощо. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 20 швата | Мій пан, батько, учитель і наставник [Рашаб] пише в одному зі своїх листів: «Згідно з примітками Ашері» — обмивання рук перед трапезою три рази поспіль; так робив мій пан, батько, учитель і наставник — (Магараш, хай перебуває душа його в раю) — і залишав від третього поливання трохи води в лівій долоні й нею розтирав обидві руки. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 21 швата | Обов'язок дружин і доньок хасидів, хай живуть вони, — стояти в першому ряду в кожній справі зміцнення релігії і юдаїзму взагалі, і особливо в питанні чистоти сімейного життя. І їм слід організувати товариство доньок хасидів з питань керівництва і виховання, як це було в домах хасидів здавна. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 22 швата | Існують два види законів: 1) закон, який створює життя; 2) закон, який створюється життям. Людські закони створені життям, тому в кожній країні вони різні, відповідно до умов країни. Тора Всевишнього — це Б-жественний закон, який створює життя. Тора Всевишнього — це Тора істини; Тора в усіх місцях і в усі часи однакова, Тора вічна. (їдиш)
Переклад з їдишу: існують два види законів: 1) закон, який створює життя; 2) закон, який створюється життям. Людські закони створені життям, тому вони різні в кожній країні, відповідно до умов країни. Тора Всевишнього — це Б-жественний закон, який створює життя. Тора Всевишнього — це Тора істини; Тора в усіх місцях і в усі часи однакова, Тора вічна. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 23 швата | Одного разу, виходячи зі своєї кімнати, Алтер Ребе застав, як ребецн каже кільком жінкам: «Мій каже». (їдиш)
Сказав Ребе: однією заповіддю я твій, а багатьма заповідями належать Ойберштеру. І припав до одвірка і занурився у двейкут. Отямившись від двейкуту, він сказав: «Цеена у-реена» — вийти із себе і побачити Б-жественність — це відбувається через «дочок Ціону»: Малхут пробуджує Зеїр Анпін, у прийдешньому буде «жінка доблесна — вінець чоловікові своєму». (їдиш) Переклад з їдишу: одного разу, виходячи зі своєї кімнати, Алтер Ребе застав, як ребецн каже кільком жінкам: «Мій каже». Сказав Ребе (Алтер Ребе): однією заповіддю я належу їй, багатьма заповідями належать Святому, благословенний Він. І припав до одвірка і занурився у двейкут. Отямившись від двейкуту, сказав: «Цеена у-реена» — вийти із себе і побачити Б-жественність — це відбувається через «дочок Ціону»: Малхут пробуджує Зеїр Анпін, у прийдешньому буде «жінка доблесна — вінець чоловікові своєму». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 24 швата | «І побачив народ, і здригнулися» — коли вони побачили Б-жественність, уже «здригнулися»: виник рух життя (= коли вони побачили Б-жественність, уже «здригнулися», виник рух життя).
«Якби ви знали, — сказав Ребе Цемах Цедек, — силу віршів Тегілім та їхню дію у вищих небесах, ви промовляли б їх увесь час. Знайте, що псалми Тегілім руйнують усі перегородки і підносяться все вище й вище без жодної перешкоди, і падають ниць перед Владикою світів, і чинять свою дію з милістю і милосердям». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 25 швата | Вивчати щодня уривок тижневої глави Хумаша з коментарем Раші (у неділю — до «другого», у понеділок — до «третього» і т. д.), казати Тегілім щодня, завершувати Тегілім у Шабат мевархім — це треба дотримувати, це стосується його самого, його дітей і дітей його дітей. (їдиш)
Переклад з їдишу: вивчати щодня уривок тижневої глави Хумаша з коментарем Раші (у неділю — до «другого», у понеділок — до «третього» і т. д.), казати Тегілім щодня, завершувати Тегілім у Шабат мевархім — це треба дотримувати, це стосується його самого, його дітей і дітей його дітей. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 26 швата | Любов — це дух життя в хасидському служінні, нитка, що зв'язує хасидів одне з одним, і нитка, що зв'язує Ребе з хасидами і хасидів з Ребе. Це як шляхом ор яшар, так і шляхом ор хозер, не має жодних перегородок, і це вище за обмеження місця і часу. (їдиш)
Переклад з їдишу: любов — це дух життя в хасидському служінні, нитка, що зв'язує хасидів одне з одним, і нитка, що зв'язує Ребе з хасидами і хасидів з Ребе. Це як шляхом ор яшар, так і шляхом ор хозер, без будь-яких перегородок, і це вище за обмеження місця і часу. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 27 швата | Мій батько, Адмор, пише в одному зі своїх маамарів: «Колишні хасиди уклали договір у своїй душі, що будь-яку дозволену річ, до якої є якесь бажання і жадання серця, робити не будуть, і завдяки цьому відбувається зламування пристрасті». | редагувати — шаблон — обговорення |
| 28 швата | Одне з учень Бааль-Шем-Това:
«Якщо побачиш осла» — коли вдивишся як слід у його матерію, тобто в тіло, побачиш — «ненависника твого» — що воно ненавидить душу, яка тужить за Б-жественністю і духовністю; і ще побачиш, що воно — «лежить під ношею своєю» — яку Святий, благословенний Він, дав тілу, щоб воно очищалося через Тору і заповіді, а тіло лінується їх виконувати. І, можливо, спаде тобі на серце — «і чи утримаєшся від того, щоб допомогти йому» — щоб воно могло виконати свою місію; бо якщо почнеш умертвінням ламати матеріальність, то не таким шляхом запанує світло Тори, а — «допоможи разом із ним» — очищати тіло й витончувати його, а не ламати його умертвінням. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 29 швата | Алтер Ребе сказав одного разу: коментар Раші на Хумаш — це вино Тори, він відкриває серце і розкриває сутнісні любов і трепет; коментар Раші на Гемару відкриває мозок і розкриває сутнісний розум. (їдиш)
Переклад з їдишу: Алтер Ребе сказав одного разу: коментар Раші на Хумаш — це вино Тори, він відкриває серце і розкриває сутнісні любов і трепет; коментар Раші на Гемару відкриває мозок і розкриває сутнісний розум. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 30 швата | Рош ходеш Чимало хасидів вважали день свого прибуття до Любавичів своїм днем народження. Мій учитель Рашбац прибув уперше до Любавичів у ніч на п'ятницю тижневої глави «Мішпатім» 5608 року (1847/1848), і щороку не спав усю ту ніч і намагався накласти тфілін саме в ту годину, коли увійшов до Цемах Цедека вперше. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |