Хабадпедія:Гайом йом/Елул
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Елул | ||
|---|---|---|
| 1 елула | Рош ходеш
Коли Цемаху Цедеку було дев'ять років, Алтер Ребе сказав йому: я отримав від мого вчителя (рава Магіда), який отримав від свого вчителя (Бааль-Шем-Това) від імені його відомого вчителя, що з другого дня Рош ходеш елул до Йом Кіпуру слід казати щодня протягом дня три капітлах (= розділи) Тегілім, а в Йом Кіпур — тридцять шість капітлах: дев'ять перед «Коль нідрей», дев'ять перед сном, дев'ять після мусафу, дев'ять після Неїли. А хто не почав у другий день Рош ходеш, хай почне того дня, у якому перебуває, і надолужить пропущене. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 2 елула | Сини Ізраїлю названі «країною бажаною», бо в них є багато дорогоцінних скарбів — у любові до Б-га, благословенний Він, і трепеті перед Ним, і добрих якостях, і прояв добрих якостей залежить лише від того, хто пробуджує. Ясно, що в усіх частинах землі є джерела живої води, і різниця лише в близькості й віддаленості; а якщо так, то все залежить від того, хто копає, і сили його терпіння та неквапності.
І оскільки воля — вища сила, яка наказує і командує всіма силами і примушує їх робити й діяти згідно з її наказами, то, отже, головне в служінні — пробудити волю діяти й робити як у собі самому, так і в іншому. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 3 елула | Той, хто вірить в особливе Провидіння, знає, що від Всевишнього утверджуються кроки людини, що душа ця має здійснити бірур і виправити якийсь бірур і виправлення в такому-то місці. І сотні років, або навіть від часу створення світу, те, що має пройти бірур або виправитися, чекає на ту душу, яка прийде з'ясувати й виправити це; і ця душа теж відтоді, як була еманована і створена, чекає на час свого сходження, щоб з'ясувати й виправити те, що на неї покладено. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 4 елула | Порядок благословень над Торою: торкається своїм талітом на початку читання і в кінці його, цілує таліт у місці, яким торкнувся сувою Тори, згортає сувій Тори, трохи повертає обличчя праворуч і благословляє. Розгортає сувій Тори і читає.
У гідності людського роду є чотири назви: «адам» — гідність мохін і розуму, «іш» — гідність серця і якостей, «енош» — слабкість в одному з них, у розумі чи в якостях, або в обох, «гевер» — долає себе, щоб усунути перешкоди й завади і досягти однієї з гідностей — або в розумі, або в якостях, тобто «гевер» займається «енош», щоб піднести його до рівня «іш» або «адам». І оскільки з «енош» можна зробити «іш» або «адам», то неодмінно і в «енош» є всі ті гідності, які є в «іш» і також в «адам». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 5 елула | Наш звичай при одяганні великого таліту: кладуть великий таліт, складений, на праве плече й перевіряють ціціт. Під час перевірки кажуть «Благослови, душе моя» і т. д. Потім беруть таліт із плеча, розгортають його, цілують край таліту, переносять його спереду від обличчя назад і починають благословення «Леітатеф ба-ціціт»; завершення благословення — поряд з обгортанням двох правих кутів навколо шиї назад, на лівий бік. (Див. «Шееріт Єгуда», «Орах хаїм», розділ 1, «Діврей Нехемья», «Орах хаїм», розділ 9). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 6 елула | Цемах Цедек розповідав: Бааль-Шем-Тов дуже любив світло і казав: «ор» у гематрії — «раз»; той, хто знає таємницю, що в кожній речі, може світити. (їдиш)
Переклад з їдишу: Цемах Цедек розповідав: Бааль-Шем-Тов дуже любив світло і казав: «ор» у гематрії — «раз»; той, хто знає таємницю, що в кожній речі, здатен світити. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 7 елула | Алтер Ребе вказав писати «пцуа дака» з алефом у кінці, а не з гей.
У Празі є сувій Тори, про який у них є переказ, що його вивірив Езра-книжник; з нього читають лише в Сімхат Тора, і його завжди згортають на розділі «Шма». Коли я був у Празі в 5668 році (1907/1908), я бачив його, і в ньому написано «дака» з алефом. Також, коли я був у Вормсі в 5667 році (1906/1907), я бачив там сувій Тори, про який у них є переказ, що його написав Магарам з Ротенбурга, і в ньому теж написано «дака» з алефом. І див. «Шеєріт Єгуда» («Йоре деа», розділ 16) і «Діврей Нехемья» («Йоре деа», розділ 22). А в книжці «Мішнат Аврагам» (розділ 32) вказано кілька книжок, що обговорюють це. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 8 елула | Цемах Цедек перелічив три речі, завдяки заслузі яких він досяг успіху в 5603 році (1842/1843) у Петербурзі на рабинських зборах. І одна з них — заслуга тридцяти двох тисяч годин, протягом яких він трудився і корпів над маамарами Алтер Ребе впродовж тридцяти років, 5564-5594 (у 5564 році (1803/1804) він встановив собі особливий урок для вивчення маамарів Алтер Ребе, у 5594 році (1833/1834) почали займатися їх друкуванням). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 9 елула | Мій пан, батько, дід, учитель і наставник сказав — щодо споглядання із заглибленням розуму у важкий для осягнення предмет: якщо справа зачіпає, то розуміють і осягають чудово, і доказ із Тори — у законах про жінок тощо та про їхні претензії, які вони можуть висунути. І про це говорять танаї, амораї і гаоним, усі з яких — володарі видатного осягнення, а Тора — Тора істини; але ж жінка не в змозі висунути такі претензії. Проте істина в тому, що коли справа зачіпає, то й слабкі розумом винаходять глибокі міркування. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 10 елула | Великі зі старих хасидів Алтер Ребе казали, що «єхідут» означає: клор, опгештелт, фарейнцикт (= з'ясування, встановлення, об'єднання); джерело цих трьох тлумачень — у словах наших мудреців, благословенної пам'яті: Шкалім, розділ 6, мішна 2, Євамот 62, сторінка 1, Берешит раба, розділ 20.
Це означає, що суть єхідуту — з'ясувати своє становище і встановити спосіб свого служіння в «уникненні зла» та наближенні добрих якостей, і зв'язатися в повній єдності та віддати себе, ібергебн зіх міт але рцойнес (= віддати себе з усіма бажаннями). |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 11 елула | Шабат тижневої глави «Теце» 5603 року (1842/1843): за святим столом цього дня Цемах Цедек зволив сказати: цей світ — це «алма де-шікра» (= світ неправди), тому й у добро домішані покидьки, і потрібен бірур шляхом знизу вгору і шляхом згори вниз. Прийдешній світ — це «алма де-кшот» (= світ істини): навіть те в словах Тори, що говорить про речі, які здаються вадою, — так, як це вивчають у Ган Едені, — є чеснотою. — І він почав співати й показав святою рукою знак, щоб співали разом з ним. Сини Цемах Цедека почали співати, а за ними підхопили всі хасиди співочим голосом, що запалював серця. — Закінчивши співати, Цемах Цедек сказав: бе-алма дейн із дер тайч фун дем маамар (Сангедрін 99. б) «га-ломед Тора лі-фраким» аз ер лернт Тойре цайтнвайз. Ін Ган Ейден тайчт мен дем маамар аз ер лернт Тойре ун ді Тойре немт ім фанандер, ді діврей Тойре дернемен ім (= у цьому світі перекладають вислів (Сангедрін, аркуш 99, сторінка 2) «Той, хто вивчає Тору частинами» так, що він учиться з перервами. У Ган Едені перекладають цей вислів так, що він вивчає Тору, а Тора «розбирає» його на частини, слова Тори «забирають» його). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 12 елула | Великий Гемшех, відомий під назвою «Бе-шаа ше-гікдіму, 5672», мій батько, Адмор, почав виголошувати в 1-й день свята Шавуот 5672 року (22 травня 1912) у Любавичах і завершив у Шабат тижневої глави «Ваєра» 5676 року (1915/1916) у Ростові-на-Дону маамаром, що починається словами «І Г-сподь сказав: чи приховаю Я від Аврагама». У ньому 144 маамари. І є в рукописах друга частина, яку він не виголосив, і вона не поділена на маамарім. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 13 елула | Хасид р. Гендель розповів: усім хасидам було відомо, що на першому єхідуті відбувалося усунення крайньої плоті, вос ніт вос, фун орлас га-лев із мен глайх патур геворн (= хоч би що там було, від крайньої плоті серця звільнялися відразу). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 14 елула | Із вказівок мого батька, Адмора: утримуватися від наступальної війни до останньої крайності — не тому, що нам нічим перемогти, і не через боязкість серця, а тому, що всі наші сили ми маємо присвятити виключно зміцненню нашої будови, будови Тори і заповідей у святості й у чистоті. І за це ми маємо віддавати наші душі в самопожертві на ділі, а не тільки в потенції. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 15 елула | Заснування єшиви «Томхей Тмімім»: неділя, 15 елула 5657 року (12 вересня 1897).
Початок навчання нігле і хасидуту: середа, 18 елула 5657 року (15 вересня 1897). У ніч Сімхат Тора 5659 року (1898/1899) після гакафот мій батько, Адмор, проголосив: єшива називається «Томхей Тмімім», а учні, які навчаються і поводяться в її дусі, називаються «тмімім». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 16 елула | Алтер Ребе пояснив вислів «Кожен, хто зберігає одну душу з Ізраїлю, — неначе зберіг цілий світ»: на єврея треба дивитися так, як він стоїть у первісній думці Адам Кадмон, а там стоїть кожна душа з усіма поколіннями, які вийдуть із неї до приходу Мошіаха, праведного визволителя, і коли роблять єврею добро, роблять добро всім цим душам до кінця всіх поколінь. (їдиш)
Переклад з їдишу: Алтер Ребе витлумачив вислів «Кожен, хто зберігає одну душу з Ізраїлю, наче зберіг цілий світ» так: на єврея треба дивитися таким, яким він є в первісній думці Адам Кадмон, а там перебуває кожна душа з усіма поколіннями, що виходять із неї до приходу Мошіаха, праведного визволителя; і коли роблять єврею добро, роблять добро всім цим душам до кінця всіх поколінь. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 17 елула | Алтер Ребе сам був читцем Тори. Одного разу його не було в Ліозно в Шабат тижневої глави «Таво», і Мітлер Ребе — тоді ще хлопчик до бар-міцви — слухав читання від іншого. Смуток душі від прокльонів напучування довів його до болю серця, так що в Йом Кіпур Алтер Ребе сумнівався, чи зможе той постити. Коли Мітлера Ребе запитали: адже щороку читають цю главу, — він відповів: коли батько читає, «ерт зіх ніт кейн клолес» (= не чути прокльонів). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 18 елула | Шостим до Тори підіймається бааль коре, і сам.
День народження Бааль-Шем-Това — у 5458 році (1697/1698). День, коли йому відкрився його вчитель і наставник, святий, — 5484. День, коли розкрився Бааль-Шем-Тов, — 5494. День народження Алтер Ребе — 5505. Зміст учення Бааль-Шем-Това в Шабат тижневої глави «Таво» 18 елула 5652 року (10 вересня 1892) після зустрічі Шабату: «І буде, коли прийдеш у землю» і т. д. «Ерец» — від слова «біг» і від слова «бажання», як сказано в Мідраші. Коли ти прийдеш до бажання, яке є даром згори і спадком у кожному з Ізраїлю, служіння має бути «і оселишся» — звести його в усталеність; «і візьмеш і т. д., і покладеш у кошик» — притягнути світла в посудини; «і підеш на місце, яке обере Г-сподь, Б-г твій» — єврей мусить знати, що коли він іде з одного місця в інше, це не він іде сам, а його ведуть згори, і мета — «оселити там ім'я Його», поширювати Б-жественність у місці, де він перебуває. (їдиш) Після молитви маарів він іще раз повторив попереднє вчення і додав: «І буде, коли прийдеш» і т. д. — для того щоб ти прийшов до волі і т. д., це шляхом того, що «і підеш до місця і т. д., щоб оселити Своє ім'я там»: ти мусиш присвятити себе самопожертві, щоб звіщати там Б-жественність; чим звіщають Б-жественність — благословенням і віршем Тегілім (їдиш). Переклад з їдишу: Зміст учення Бааль-Шем-Това в Шабат тижневої глави «Таво» 18 елула 5652 року (10 вересня 1892) після зустрічі Шабату: «І буде, коли прийдеш у землю» і т. д. «Ерец» — від слова «біг» і від слова «бажання», як сказано в Мідраші. Коли ти прийдеш до бажання, яке є даром згори і спадком у кожному з Ізраїлю, тоді служіння має бути «і оселишся» — звести його в усталеність; «і візьмеш і т. д., і покладеш у кошик» — притягнути світла в посудини; «і підеш на місце, яке обере Г-сподь, Б-г твій» — єврей мусить знати, що коли він іде з одного місця в інше, він іде не сам, а його ведуть згори, і мета — «оселити там ім'я Його», щоб він поширював Б-жественність у місці, де перебуває. Після молитви Маарів він іще раз повторив попереднє вчення і додав: «І буде, коли прийдеш» і т. д., — щоб ти прийшов до бажання і т. д., це через «і підеш на місце і т. д., щоб оселити там ім'я Його», — щоб ти віддав свою душу поширенню там Б-жественності; чим поширюють Б-жественність — благословенням і віршем Тегілім. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 19 елула | Алтер Ребе, будучи ще у Вітебську, якось виголосив повчання на вірш «Ви стоїте» тощо і переклав «від того, хто рубає дрова твої» — від слова «еца» (порада): треба вирубати «багато задумів у серці людини»; «до того, хто черпає воду твою» — вичерпати воду, яка «вирощує всі види насолоди». (їдиш)
Переклад з їдишу: Алтер Ребе, коли був ще у Вітебську, якось виголосив повчання на вірш «Ви стоїте» тощо і переклав «від того, хто рубає дрова твої» — від слова «еца» (порада): треба викорінити «багато задумів у серці людини»; «до того, хто черпає воду твою» — вичерпати воду, яка «вирощує всі види насолоди». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 20 елула | Той, хто низький і грубий, не відчуває власної грубості й низькості (їдиш).
Переклад з їдишу: той, хто низький і грубий, не відчуває своєї грубості й низькості. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 21 елула | Наш праотець Аврагам завдяки своєму служінню із самопожертвою заради поширення Його Б-жественності, благословенний Він, — Б-га Єдиного — серед усіх мешканців світу удостоївся передати в спадок своєму потомству до кінця всіх поколінь чисту віру в Б-га і в Його Тору, і в кожного чоловіка і жінки в Ізраїлі є сила і мужність віддати душу за святу Тору. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 22 елула | Учення хасидуту вимагає, щоб перш ніж докоряти, усунули нігті — не колотися, бо «за нігті вона тримається», кожен укол — це кліпа і ситра ахра, а після усунення нігтів має бути омовіння рук, зміст якого пояснюється в словах Б-га Живого, — притягнення мохін у мідот. (їдиш)
Переклад з їдишу: учення хасидуту вимагає, щоб, перш ніж викривати, усунули нігті, не кололи, бо «за нігті вони — (ситра ахра) — чіпляються»; кожен укол — це кліпа і ситра ахра, а після усунення нігтів має бути омовіння рук, зміст якого роз'яснюється в словах Б-га живого, — притягнення мохін у мідот. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 23 елула | Р. Моше, син Алтер Ребе, вивчаючи — а було йому тоді близько 8–11 років — сугію про вихваляння мудреців у Гітін (67а), засумнівався у вислові Рашбі там: «Шну мідотай», — що в цьому два пояснення: вивчайте моє вчення (Раші) або мої якості в прямому значенні. Тут увійшов Алтер Ребе і сказав — наспівом, як було його звичаєм у святому: Тора, дана нам, — уся добрі якості; навіть покарання в ній — воістину милість і добро, і обидва пояснення — одне, і одне залежить від іншого: неможливо бути добрим якостям без Тори, і неможливо Торі без добрих якостей. Усе сказане сталося і з Цемах Цедеком, коли йому було 8–11 років. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 24 елула | Колись кожне слово, яке чули, було Торою, а кожна річ, яку бачили, — вказівкою в служінні і настановою (їдиш).
Переклад з їдишу: Колись кожен вислів, який чули, був ученням, і кожна річ, яку бачили, була вказівкою в служінні і настановою. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 25 елула | Читання всього Тегілім рано-вранці.
День фарбрейнгену. Сліхот — після півночі вночі і близько до неї. Але в інші дні — на ранковій сторожі ранку. Коли Ніцавім і Ваєлех читаються окремо, починають мафтір, а також Швії, — у Шабат тижневої глави «Ніцавім» — зі слів «Дивись, Я запропонував тобі» тощо. Алтер Ребе розповів: коли я був у Межирічі, я чув від мого вчителя і наставника, рава Магіда з Межиріча, від імені його вчителя і наставника Бааль-Шем-Това, хай перебуває душа його в Едемі: сьомий місяць, який є першим із місяців року, Святий, благословенний Він, Сам благословляє в Шабат мевархім, який є останнім Шабатом місяця елул, і цією силою Ізраїль благословляє місяці 11 разів на рік. Сказано: «Ви стоїте сьогодні» — «сьогодні» стосується Рош га-Шана, який є днем суду, як написано: «І був день» тощо, і Таргум перекладає: «І був день великого суду»; «а ви стоїте» — існуєте і стоїте, тобто виграєте суд. І в Шабат перед Рош га-Шана, який є останнім Шабатом місяця елул, читають тоді тижневу главу «Ви стоїте», бо це і є благословення Святого, благословенний Він: у Шабат мевархім сьомий місяць, який наситений і насичує щедрістю добра весь Ізраїль на весь рік. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 26 елула | Порядок кошерування м'яса для їжі, щоб видалити з нього заборонену кров: вимочування, засолювання, ополіскування. Їхній зміст у служінні: вимочування — вейкн зіх ін діврей га-рав (= просякнути словами рава), засолювання — єхідут, ополіскування — нігун. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 27 елула | Зі святих слів Алтер Ребе: «Ізраїль — народ єдиний на землі»: народ Ізраїлю і в земному світі пов'язаний з Г-сподом Єдиним; Всевишній робить з духовного матеріальне, а народ Ізраїлю робить з матеріального духовне. (їдиш)
Переклад з їдишу: зі святих слів Алтер Ребе: «Ізраїль — один народ на землі» — народ Ізраїлю і в земному світі пов'язаний з Єдиним Б-гом. Всевишній, благословенний Він, робить з духовного матеріальне, а народ Ізраїлю робить з матеріального духовне. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 28 елула | «Благословення Г-споднє — воно збагачує» загалом, і особливо того, хто віддає зі свого часу, щоб займатися потребами громади у справах цдаки і зміцнення єврейства, як кажуть: дер Ойберштер борух ху блайбт ніт кейн бааль-хойв, фар єдер гутер зах вос а ід тут, цолт ер бе-мейтав міт бней хаєй у-мезоней рейвхей (= Святий, благословенний Він, не залишається боржником: за кожну добру справу, яку робить єврей, Він платить «найкращим» — дітьми, життям і щедрим прожитком). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 29 елула | Переддень Рош га-Шана. Сліхот — у передсвітанкову варту ранку; «нефілат апаїм» не читають. Скасування обітниць — перед десятьма. Ерув тавшилін.
День народження Цемах Цедека — 5549 рік. Із висловів Алтер Ребе: «Неможливо навіть осягнути, наскільки дороге Всевишньому тіло єврея» (їдиш) (= немає жодного осягнення того, наскільки дороге Всевишньому, благословенний Він, тіло єврея). |
редагувати — шаблон — обговорення |
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |