Хабадпедія:Гайом йом/Менахем-ав
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Менахем-Ав | ||
|---|---|---|
| 1 менахем-ава | Рош ходеш
Перевага Мошіаха в тому, що він буде скромним: хоча він перебуватиме в найвищій величі й вивчатиме Тору з праотцями і Моше Рабейну (мир праху його), попри все це він буде в найвищій скромності й бітулі, щоб навчатися і з простими людьми. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 2 менахем-ава | Вказівка для багатьох: починають накладати тфілін за два місяці до бар-міцви. Спочатку без благословення, а через кілька тижнів — із благословенням. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 3 менахем-ава | Із сіхот мого пана, батька, учителя і наставника: тоді, коли Мошіах прийде незабаром, у наші дні, амен, лише тоді почнуть тужити за днями вигнання. Лише тоді стане прикро, чому не робили в служінні. Лише тоді усвідомлять великий біль від відсутності служіння. Зараз, у дні вигнання, дні служіння — щоб підготувати себе до приходу Мошіаха незабаром, у наші дні, амен (їдиш).
Переклад з їдишу: із сіхот мого пана, батька, учителя і наставника: тоді, коли Мошіах прийде незабаром, у наші дні, амен, тоді почнуть тужити за днями вигнання. Тоді стане прикро, чому не займалися служінням. Тоді усвідомлять величину болю від відсутності служіння. Зараз, у дні вигнання, служіння — готуватися до приходу Мошіаха незабаром, у наші дні, амен. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 4 менахем-ава | Найбільшою працею неможливо заробити жодного цента більше, ніж Всевишній, благословенний Він, визначив, щоб такий-то і такий-то чоловік заробив. Треба робити стільки, скільки необхідно, але обов'язково пам'ятати, що вся робота — не більше ніж другорядне, головне — це благословення Всевишнього, благословенний Він, а благословення заробляють, коли є чесним євреєм: молитва в громаді, дотримання Шабату найкращим чином, кашрут з великою ретельністю, виховання синів у меламедів — чесних євреїв (їдиш).
Переклад з їдишу: найбільшою працею неможливо заробити жодного цента більше, ніж Всевишній, благословенний Він, визначив, щоб такий-то і такий-то чоловік заробив. Треба робити стільки, скільки необхідно, але обов'язково пам'ятати, що вся робота — не більше ніж другорядне, головне — це благословення Всевишнього, благословенний Він, а благословення заробляють, коли поводяться з богобоязливістю: молитва в громаді, дотримання Шабату найкращим чином, кашрут з великою ретельністю, виховання синів у богобоязливих меламедів. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 5 менахем-ава | «Відступи від зла і чини добро, шукай миру і прагни до нього», — сказав Бааль-Шем-Тов: у кожній матеріальній речі з дозволених речей є добро і зло: матеріальне — це зло, а Б-жественна життєвість, яка оживляє матеріальне, — добро. Людина, яка користується матеріальним, має бути «тією, що відступає від зла», — не бажати насолоди, яка є в матеріальному, — і бути «тією, що чинить добро», — бажати живитися й отримувати допомогу від Б-жественної життєвості, яка є в матеріальній речі. «Шукай миру і прагни до нього»: людина, яка «відступає від зла» і «чинить добро», має шукати і прагнути до того, щоб установити мир між матеріальним і Б-жественною життєвістю, яка його оживляє (їдиш).
Переклад з їдишу: «Відступи від зла і чини добро, шукай миру і прагни до нього», — сказав Бааль-Шем-Тов: у кожній матеріальній речі з дозволених речей є добро і зло: матеріальне — це зло, а Б-жественна життєвість, що оживляє матеріальне, — добро. Людина, яка користується матеріальним, має бути «тією, що відступає від зла», — не бажати насолоди, яка є в матеріальному, — і бути «і чини добро» — бажати живитися від Б-жественної життєвості, яка в матеріальній речі. «Шукай миру і прагни до нього»: людина, яка «відступає від зла і чинить добро», має шукати і прагнути встановити мир між матеріальним і Б-жественною життєвістю, яка його оживляє. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 6 менахем-ава | Ребе (Алтер Ребе), коли повернувся з Петербурга, сказав Мітлер Ребе маамар — усього кілька рядків: «Підійміть руки ваші у святості — це піднесення мідот у мохін і сяйво мохін у мідот; і благословіть Г-спода — що цим притягують вище Ім'я Гаває, завдяки чому діє так, щоб було: хай благословить тебе Г-сподь із Сіону — притягнення Імені Гаває із сутності душі; Який творить небеса і землю — що завдяки цьому відбувається існування світів» (їдиш).
Переклад з їдишу: Ребе (Алтер Ребе), коли повернувся з Петербурга, сказав Мітлер Ребе маамар — кілька рядків: «Підійміть руки ваші у святості — це піднесення мідот у мохін і сяйво мохін у мідот; і благословіть Г-спода — що цим притягують вище Ім'я Гаває, завдяки чому діє так, щоб було: хай благословить тебе Г-сподь із Сіону — притягнення Імені Гаває із сутності душі; Який творить небеса і землю — що завдяки цьому відбувається існування світів». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 7 менахем-ава | «Ігерет га-кодеш» «Потхін бе-враха» написано за десять років до написання «Ігерет „Катонті“». | редагувати — шаблон — обговорення |
| 8 менахем-ава | Шість згадувань кажуть щодня, також у Шабат, свято. Рош га-Шана і Йом Кіпур.
З висловів мого пана, батька, діда, учителя і наставника: чого варта дія хасидуту і богобоязливості, коли бракує головного — любові до євреїв, та ще й завдавати, не дай Б-г, прикрості іншому (їдиш). Переклад з їдишу: з висловів мого пана, батька, діда, учителя і наставника: чого варта дія хасидуту і богобоязливості, коли бракує головного — любові до євреїв, та ще й завдавати, не дай Б-г, прикрості іншому. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 9 менахем-ава | У мінху: «Шма», Пісня дня, «Ейн ке-Елокейну» і всі уроки, що належать до шахаріту, а потім порядок молитви мінха. Благословення «Ше-аса лі коль цоркі» не промовляють до завтра.
Мій пан, батько, учитель і наставник щороку в 9 ава вивчав «Ейха раба» і сугію рава Йоханана з розділу «Га-нізікін». Уранці після промовляння кінот — а він промовляв їх усі — він читав «Ейху». Він підіймався до Тори на мафтір, а іноді й у шахаріт, і в мінху. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 10 менахем-ава | З розповідей мого пана, батька, діда, учителя і наставника: а) Спочатку «Ігерет га-кодеш „Катонті“» закінчувалося словами «і дух скрушений тощо», а після того як наш великий Ребе тричі — у Ліозно — виголосив маамар «Як у воді обличчя» тощо згідно з тлумаченням Раші, а не за Таргумом, тоді додав слова «і стільки всього — обличчя тощо», і цим насадив у хасидах добрі якості. б) Якби Ребе не поставив три слова «мірою „істина Яакову“» — в «Ігерет га-кодеш „Катонті“», — у нього було б іще п'ятдесят тисяч хасидів, але Ребе вимагає якості істини (їдиш).
Переклад з їдишу: а) Спочатку «Ігерет га-кодеш „Катонті“» закінчувалося словами «і дух скрушений тощо», а після того як наш великий Ребе тричі — у Ліозно — виголосив маамар «Як у воді обличчя» тощо згідно з тлумаченням Раші, а не за Таргумом, тоді додав слова «і стільки всього — обличчя тощо», і цим насадив у хасидах добрі якості. б) Якби Ребе не написав три слова «мірою „істина Яакову“» — в «Ігерет га-кодеш „Катонті“», — у нього було б іще п'ятдесят тисяч хасидів, але Ребе вимагає якості істини. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 11 менахем-ава | Алтер Ребе вирушив до Межиріча разом зі своїм братом Магарілом у 5524 році (1763/1764). Магаріль пішов без згоди домашніх і тому повернувся з дороги, а Алтер Ребе прийшов до Межиріча — і пробув там, уперше, до закінчення свята Песах 5525 року (6 квітня 1765). Два тижні він вагався, чи залишатися там, і перший маамар, який він почув, був «Нахаму, нахаму». І є в цьому сумнів: чи був це перший маамар після його приходу, чи перший після двох тижнів, коли він вирішив залишитися і зв'язався. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 12 менахем-ава | Ребе — Алтер Ребе — сказав від імені Межиріцького Магіда від імені Бааль-Шем-Това: «Люби ближнього свого, як самого себе» — це тлумачення і роз'яснення до «Люби Г-спода, Б-га твого». Коли люблять єврея, люблять Ойберштера, адже в єврея є в ньому частка Б-жественного згори; і якщо люблять єврея, його внутрішню суть, то тим самим люблять Ойберштера (їдиш).
Переклад з їдишу: Ребе — Алтер Ребе — сказав від імені Магіда з Межиріча зі шляхів Бааль-Шем-Това: «Люби ближнього свого, як самого себе» — це тлумачення і роз'яснення до «Люби Г-спода, Б-га твого». Коли люблять єврея, люблять Святого, благословенний Він, оскільки в єврея є всередині «частка Б-жественного згори», і тоді, коли люблять єврея, його внутрішню суть, тим самим люблять Святого, благословенний Він. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 13 менахем-ава | Під час читання Десяти заповідей стоять обличчям до сувою Тори.
«І говори про них, сидячи» і т. д., і сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «І говори про них» — про слова Тори говорить Писання. Однак у самому занятті Торою є кілька різних рівнів, і тут роз'яснюються всі рівні: «сидячи в домі твоєму» — це стан душі нагорі, у скарбниці душ, до її сходження вниз, і вона займається там Торою. «Ідучи дорогою» — стосується часу, коли душа сходить зі світу у світ і з рівня на рівень, доки не прийде вниз, у нижній світ, щоб вбратися в тіло матеріальне, і починає йти шляхом цього світу до днів старості й сивини, до «і лягаючи» — коли настануть дні його звіту, і тоді теж Тора охоронятиме його, як роз'яснюється в шостому розділі «Авот», до «і встаючи», як сказано: «і прокинешся» і т. д. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 14 менахем-ава | У мінху не читають таханун.
14 менахем-ава 5701 року (7 серпня 1941) — минуло п'ятдесят років від дня, коли мій батько, Адмор, сказав мені, щоб я почав записувати історії, які він мені розповідає. Коли Цемах Цедек почав писати про справи нігле і хасидуту, Алтер Ребе сказав йому: «І придбай собі друга» — «ве-кане» (куф з камацом, нун із сеголом), у значенні «перо», — собі друга. Одного разу мій батько, Адмор, сказав від імені Алтер Ребе: «ве-кане» — у значенні «перо» — собі друга, і мій батько, Адмор, витлумачив: перо серця, аз едер зах вос мен лернт зол мен іберлебн (= що кожну річ, яку вивчають, треба «пережити»). |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 15 менахем-ава | Не кажуть Таханун.
Записує мій батько, Адмор: перевага 15 ава над усяким 15-м числом місяця, яке — лише повнота в розкритті, але все ж тільки на рівні того, хто отримує; а в 15 ава світло в ньому постійно, оскільки піднесення відповідає мірі глибини падіння 9 ава. І це «слабшає сила сонця»: ідолопоклонники ведуть лік за сонцем, лихим, а 15-го слабшає тощо, тим паче від часів Храму, коли корилися Шломо, тим паче в майбутньому, «і потечуть до нього», на рівні повного бітулю, «і дух нечистоти усуну» тощо; і подібне до цього — 15 ава слабшає. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 16 менахем-ава | Подорожі Бааль-Шем-Това на початку його розкриття були заради трьох справ: викупу полонених, зміцнення Тори і богобоязливості, розкриття внутрішньої частини Тори. Мітлер Ребе пояснював це: відкрита частина Тори називається водою, а до води йдуть (їдиш). Внутрішня частина Тори називається вогнем, а вогню бояться. Тому машпіа повинен піти до того, хто отримує, і сказати йому: не бійся, бо Г-сподь, Б-г твій, — вогонь пожиральний (їдиш).
Переклад з їдиш: подорожі Бааль-Шем-Това на початку його розкриття були заради трьох справ: викупу полонених, зміцнення Тори і богобоязливості, розкриття внутрішньої частини Тори. Мітлер Ребе пояснював це: відкрита частина Тори називається водою, а до води йдуть. Внутрішня частина Тори називається вогнем, а вогню бояться. Тому машпіа повинен піти до того, хто отримує, і сказати йому: не бійся, бо «Г-сподь, Б-г твій, — вогонь пожиральний». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 17 менахем-ава | Ребе Цемах Цедек роз'яснив, чому внутрішній частині Тори приписують вогонь: тому що вона дає життєвість відкритій частині Тори: аз ер лернт а галохе ун вейс аз ді зелбе галохе вет ер лернен нох мее ве-есрім шоно ін Ган Ейден гіт ес арайн а файерл (коли він вивчає галаху і знає, що цю саму галаху він вивчатиме після ста двадцяти років у Ган Едені, це вносить вогонь). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 18 менахем-ава | Мітлер Ребе сказав від імені Алтер Ребе: агават Ісраель бедарф дернемен біз міцуй га-нефеш (= любов до євреїв має сягати вичерпання душі). | редагувати — шаблон — обговорення |
| 19 менахем-ава | Ті, хто молиться в чотирьох парах тфілін, чинять так: а) накладають ручний тфілін і головний тфілін Раші перед промовлянням глави «Ейзегу мекоман» і моляться в них до «Ах цадикім» і т. д. б) Знімають головний тфілін Раші і накладають — без благословення — головний тфілін «Шімуша раба», читають «Шма» і т. д. до «Емет» і промовляють псалми Тегілім, як їх поділено за днями місяця, а особливо старанні вивчали їх із коментарем Раші та «Мецудот». в) Потім накладають тфілін Рабейну Тама — без благословення — і читають «Шма» і т. д. до «Емет», розділ «Кадеш» і т. д. і пам'ятування, надруковані в сидурі, і вивчають розділ Мішни, кожен за своїм розумінням. г) Знімають головний тфілін Рабейну Тама і накладають головний тфілін Раавада — без благословення — і читають «Шма» і т. д. до «Емет» і вивчають розділ Хумаша з коментарем Раші — з тижневої глави: у неділю — до Шені, у понеділок — другий розділ і т. д. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 20 менахем-ава | Як заповідь тфілін, наприклад, має постійне місце на голові і на руці, і відчувають вагу головного тфіліну і стягування ручного тфіліну, так і в заповідях любові і трепету, як написав Рамбам (Закони про основи Тори, розділ 2, закон 1): «Цей шанований і грізний Б-г — заповідано любити і боятися Його, як сказано: „Люби Г-спода, Б-га твого“, і сказано: „Г-спода, Б-га твого, бійся“», — міра цих заповідей така, щоб вони відчувалися тілесним відчуттям у плоті серця насправді, як людина, що зустрічає свого вірного друга, і не тільки аз ім зол верн гут фун дем (= щоб йому стало від цього добре), що він забуде про все, що його обтяжує, але більше того — щоб у ньому пробудилася життєвість внутрішня в добрій надії, бо серце його радісне; і так само як трепет на нього нападає великий страх і боязнь, бо в цю годину він згадує про всі свої недобрі справи в думці, мові і дії, і його серце болить відчутним болем від страху покарання в богобоязливості, а іноді це у відчутті трепету сорому або також трепету перед величчю. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 21 менахем-ава | Заняття шляхами хасидуту полягає в тому, що навіть коли він іде ринком, зайнятий своїми справами, нехай думає, що він може зробити для справ хасидуту і блага хасидів; а коли зустрічає когось із ринкових людей, своїх знайомих по торгових справах, нехай умовляє його прийти на уроки зі слів Б-га живого або на якийсь фарбрейнген. І заняття шляхами хасидуту — це «ховат гавра», без різниці між великим і малим у знанні хасидуту. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 22 менахем-ава | Мій батько, Адмор, сказав: до полоскання рота вранці не можна благословляти, окрім днів постів, — ранкові благословення. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 23 менахем-ава | Взимку 5652 року (1891/1892), коли мій батько, Адмор, вивчав зі мною в книзі «Танія» «А друга душа в Ізраїлі — це частка Б-жественності згори, воістину», він пояснив, що поняття в слові «згори» і в слові «воістину» протилежні. «Згори» означає духовне в духовному, а «воістину» означає матеріальне в матеріальному. І він роз'яснив, що в цьому перевага другої душі: будучи духовним у духовному, вона діє в матеріальному в матеріальному. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 24 менахем-ава | Ребе отримав з вуст Ребе: під час відомої суперечки хасиди розповідали Алтер Ребе про великі страждання, які були від простих євреїв-міснагдім. Ребе сказав: Дід — так Ребе називав Бешта — дуже любив простих євреїв. У перші дні, коли я був у Межирічі, Ребе, рав Магід, сказав: звичним в устах Ребе — Бешта — було: любов до євреїв — це любов до Всевишнього, «Сини ви Г-сподові, Б-гові вашому»; коли люблять батька, люблять дітей (їдиш).
Переклад з їдишу: Ребе отримав з вуст Ребе: під час відомої суперечки хасиди розповідали Алтер Ребе про великі страждання, які були від простих євреїв-міснагдім. Ребе сказав: Дід — так Ребе називав Бааль-Шем-Това — дуже любив простих євреїв. У перші дні, коли я був у Межирічі, Ребе, рав Магід, сказав: звичним в устах Ребе — Бааль-Шем-Това — було: любов до євреїв — це любов до Всевишнього, «Сини ви Г-сподові, Б-гові вашому»; коли люблять батька, люблять дітей. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 25 менахем-ава | Мій пан, батько, учитель і наставник (Ребе Рашаб) пише в одному зі своїх листів: я чув від імені найсвятіших наших святих батьків, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа їхня в раю, хай захистить нас їхня заслуга, що й про доньку треба казати «до Тори (до хупи і добрих справ)», згідно з тим, що сказали наші мудреці, благословенної пам'яті (Брахот 17. а): «Жінки — чим удостоюються? Тим, що приводять тощо, і тим, що відправляють учитися тощо, і чекають тощо» (також жінки мають частку у вивченні Тори, оскільки вони допомагають своїм чоловікам.) | редагувати — шаблон — обговорення |
| 26 менахем-ава | Із сіхот мого батька, Адмора: в Виході з Єгипту хасидуту є заповідь розповіді про Вихід з Єгипту в мовленні — розповідати хасидські історії і сприймати історію у внутрішньому внутрішнього. Треба знати, що кожна історія — це вказівка в житті. Кожна історія має приносити добру якість і внутрішню життєвість у найкращому виконанні заповіді й давати сприйняти приємні шляхи вчення хасидуту (їдиш).
Переклад з їдишу: із сіхот мого батька, Адмора: у Виході з Єгипту хасидуту є заповідь розповіді про Вихід з Єгипту — розповідати хасидські історії і сприймати історію у внутрішньому внутрішнього. Треба знати, що кожна історія — це вказівка в житті. Кожна історія має приносити добру якість і внутрішню життєвість у найкращому виконанні заповіді й давати сприйняти приємні шляхи вчення хасидуту. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 27 менахем-ава | Благословляють Рош ходеш елул. Читання всього Тегілім рано-вранці. День фарбрейнгену.
Місяць елул — місяць звіту. Бо як у матеріальному: ділок, щоб справа йшла як належить і давала великий прибуток, мусить час від часу робити підрахунок і виправляти всі недоліки, — так і в служінні духовному, у служінні Всевишньому, благословенний Він: увесь рік увесь Ізраїль займається Торою, заповідями і добрими якостями, а місяць елул — місяць звіту, коли кожен з Ізраїлю, кожен за своєю мірою, — і той, хто сидить у шатрі, і ділок, — мусять зробити праведний звіт у своїй душі про все, що минуло з ними за рік, і знати переваги у своєму служінні та зміцнювати їх, а недоліки, які є в них і в їхньому служінні, — виправляти. Бо завдяки цій добрій підготовці удостоюються доброго й солодкого року в матеріальному і духовному. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 28 менахем-ава | Шляхів лікування хвороб тіла загалом два: а) лікувати зіпсований, хворий і слабкий орган чи силу. б) Зміцнювати здорові органи й сили, щоб вони подолали хворий орган і силу та зцілили його. Подібно до цього в хворобах душі — два шляхи служіння: тшува і добрі справи. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 29 менахем-ава | Має бути служіння власними силами. Вище — коли беруть за руку й ведуть. Дорожче — коли це власними силами (їдиш).
Переклад з їдишу: має бути служіння власними силами. Вище — коли беруть за руку й ведуть. Дорожче — коли це власними силами. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 30 менахем-ава | Рош ходеш. Починають говорити «Ле-Давид, Гашем орі». Звичай у домі наших Ребе: упродовж дня сурмлять, щоб повправлятися, і починають сурмити після молитви з другого дня Рош ходеш.
Мітлер Ребе спочатку виголошував короткі маамари. Наприклад: маамар, що починається словами «Зехер рав тувха» — і його роз'яснення, — які в сидурі сказані в шести продовженнях, — дещо розлогіше за надруковане. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |