Перейти до вмісту

Іш (епітет)

Матеріал з Хабадпедії

Іш — титул у Каббалі та хасидуті для чутливої людини, у якої серце і мідот — головне[1]. (На відміну від Адама, головне в якому — мохін). В іша велика любов до вивчення Тори і сильне бажання прилепитися до Тори, але й сильне его, що походить від сильного почуття, яке палає в ньому. Іш — другий ступінь у порядку ступенів чотирьох імен людини: Адам, Іш, Гевер і Енош.

Слово «іш» складається з літер алеф, йуд і шин. Літера йуд іша відповідає літері йуд в Імені Гаває і десяти реченням, якими було сотворено світ. Також якість любові й близькості до Тори і бажання прилепитися до Всевишнього походять від літери йуд у слові «іш»[потрібне джерело]. Решта літер — алеф і шин — разом утворюють слово «еш»; вогонь символізує «его» іша і вогонь лихого начала, що палає в ньому.


Ця стаття — заготовка на тему хасидуту. Ви можете зробити внесок у Хабадпедію і доповнити її.

Примітки

  1. ^ «Гайом йом», 4 елула. Зогар, частина 3, 48а.

Повідомити про помилку на цій сторінці