Іш (епітет)
Іш — титул у Каббалі та хасидуті для чутливої людини, у якої серце і мідот — головне[1]. (На відміну від Адама, головне в якому — мохін). В іша велика любов до вивчення Тори і сильне бажання прилепитися до Тори, але й сильне его, що походить від сильного почуття, яке палає в ньому. Іш — другий ступінь у порядку ступенів чотирьох імен людини: Адам, Іш, Гевер і Енош.
Слово «іш» складається з літер алеф, йуд і шин. Літера йуд іша відповідає літері йуд в Імені Гаває і десяти реченням, якими було сотворено світ. Також якість любові й близькості до Тори і бажання прилепитися до Всевишнього походять від літери йуд у слові «іш»[потрібне джерело]. Решта літер — алеф і шин — разом утворюють слово «еш»; вогонь символізує «его» іша і вогонь лихого начала, що палає в ньому.
| Людина | ||
|---|---|---|
| Найменування | Адам · Іш · Гевер · Енош | |
| Органи | Мозок · Обличчя · Око · Ніс · Вухо · Рот · Зуби · Волосся · Борода · Стегна · Потилиця · Плоть · Сухожилля · Кістки · Шкіра · Серце · Печінка · Нога · Нігті · Органи тіла людини (шаблон) | |
| Почуття | Зір · Слух · Нюх · Смак · Дотик | |
| Частини душі | Нефеш · Руах · Нешама · Хая · Єхіда · Див. також: Суть душі | |
| Душі | Добре начало · Лихе начало · Б-жественна душа · Тваринна душа · Розумна душа | |
| Додаткові відомості | Вища Людина · Лик людини · Сходження душі в тіло · Не людина · Малий світ | |
| Види душ | Сім'я людини · Сім'я тварини | |
Примітки
- ^ «Гайом йом», 4 елула. Зогар, частина 3, 48а.