Хумаш (книга)
Хумаш (первісно: хомеш, що означає «п'ята частина» давнім івритом) — назва кожної з п'яти книг Тори, а також загалом друкованих книг, що містять текст Тори.
Первісно назва «хумаш» позначала сувій або книгу, що містили текст лише однієї книги з тексту Тори, поділеного на п'ять частин, на відміну від повного сувою Тори, у якому наведено весь текст. Ці хумаші призначалися для вивчення Тори, і їхня галахічна святість нижча за святість сувою Тори, навіть якщо вони були написані за законами написання СТАМ.
Поділ Тори на хумаші
Тора поділена на п'ять книг:
- Книга Берешит (у літературі танаїв називається також: «Сіфра кадмаа де-орайта»[1][2] або «Книга Аврагама, Іцхака, Яакова» або «Книга праведного»[3]).
- Книга Шмот (називається також: «Книга Визволення» (назва, дана їй рабейну Рамбаном)).
- Книга Ваїкра (називається також: «Торат коганім»).
- Книга Бемідбар (називається також: «Хумаш га-пкудім»).
- Книга Дварім (називається також: «Мішне Тора»).
Кожна з цих п'яти називається хумаш — від вислову «одна з п'яти», і друкується іноді як одна книга, а іноді як п'ять частин. У амораїв Ерец-Ісраель хумаші називали за початковим словом кожної книги.
Поділ Тори на п'ять книг — давня основа в традиції Ізраїлю, і вже в мудреців ми знаходимо, що всю Тору називають іменем «п'ять хумашів Тори»[4] — за її п'ятьма частинами.
Також книга Тегілім поділена на п'ять хумашів відповідно до п'яти хумашів Тори[5], і так само ми знаходимо в мудреців, що хумашем називали й п'ять сувоїв, коли їх було записано в одній книзі[6].
Також книга Тегілім поділена на п'ять хумашів, і, вочевидь, хумашем називали й п'ять сувоїв, коли їх було записано в одній книзі.
Його святість і закони
Цей розділ потребує додавання хабадського контексту. Запрошуємо вас долучитися до Хабадпедії та додати його.
Хумаш має особливу святість: хоча його святість нижча за СТАМ повного сувою Тори, його святість суворіша, ніж в інших книг Писання. Тому хумаші слід класти поверх книг Пророків і Писань, а не під них, і також заборонено обгортати Пророків у покривала хумашів.
Також не можна класти жодної іншої книги поверх хумаша. Ребе суворо стежив за тим, щоб знімати або веліти іншим знімати різні книги, коли вони лежали поверх хумаша[7].
Читання Тори за хумашами
Основна стаття – Читання Тори

Згідно з галахою, хоча дозволено писати хумаші і в них навіть є святість Священних Писань (якщо їх написано за законами СТАМ), не можна читати за хумашами читання Тори в синагозі замість повного сувою Тори через повагу до громади (оскільки це приниження для громади, що в неї немає повного сувою Тори).
За друкованими хумашами, звісно, не читають із благословенням. Водночас у галахі постановлено, що мешканцям міста, у яких немає сувою Тори, слід слухати читання Тори за друкованим хумашем без благословення, щоб у них не забувся обов'язок читання.
Див. також
- Хітас — Хумаш, Тегілім, «Танія»
- Тижнева глава
- Читання Тори
Додаткова література
Рав Й.-Ш. Гінзбург. Складання святих книг одна на одну (включно зі звичаями Ребе) на сайті
- ^ רבותינו הקדמונים
- ^ Суть: в інших давніх називається також «Книга творіння», а також по-грецьки «Генезис»
- ^ טעם לקריאות ספר הישר, כי "התורה באה לתת צידוק הדין של ה' על חורבן בית שני", לפי שבאותה תקופה היו הרבה צדיקים וגדולי תורה, אך לא היו ישרים, הם פעלו מתוך "שנאת חינם" ודבר זה אינו נסבל אצל הקב"ה, השואף לאהבת חינם בין הבריות, לכן נחרב המקדש השני. לעומתם אבותינו: אברהם, יצחק ויעקב היו "ישרים" וזאת בנוסף על היותם אוהבי ה' וגם צדיקים, הם היו אוהבי בריות והתייחסו אליהם בכבוד כולל אל עובדי אלפילים, גויים ואומות העולם, כדוגמת: אברהם אבינו שהתפלל על אנשי סדום ועמורה למרות שלא אהב את התנהגותם ומעשיהם, לכן נקרא ספר בראשית שהוא ספר הבריאה - ספר הישר- משום מעשה אבותינו[על פי העמק דבר] להנצי"ב מוואלוז'ין
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Хагіга, аркуш 14, сторінка а.
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Кідушин, аркуш 33, сторінка а.
- ^ Нехемья Алоні, «Хамеш, хумаш», «Енциклопедія мікраїт», т. 3, стовп. 190. Згідно з Шаблоном:Єрусалимський Талмуд.
- ^ Ісраель Грановетер, «Маасе мелех», с. 7, пункт 5 і примітка 7.