Перейти до вмісту

Тмімут

Матеріал з Хабадпедії

Тмімут — це чеснота в служінні Всевишньому, покликана відображати повне прийняття ярма Царства Небесного, що не обов'язково залежить від розуміння. Зрозуміло, ця чеснота аж ніяк не суперечить обов'язку заглиблюватися в служіння Всевишньому, кожному за своїм служінням.

Учні хабадських єшив називаються «тмімім» за назвою єшиви «Томхей Тмімім».

Тмімут у служінні тшуви

У Торі сказано: «Непорочний будь із Г-сподом, Б-гом твоїм»[1].

Ця тема багато разів згадується в хасидуті щодо служіння тшуви: так, наприклад, на єхідуті Цемах Цедека в Алтер Ребе в понеділок тижневої глави «Теце», 6 елула 5564 (13 серпня 1804), наш Ребе розповів йому: у Шабат тижневої глави «Таво» 5528 мій учитель і наставник сказав вчення, яке починалося словами: «І повернешся до Гаває Б-га твого», і пояснив, що служіння тшуви має бути таким, щоб «Гаває», Який вище за світи, став «Б-гом твоїм», Елокім у гематрії — природа, «На початку створив Елокім».

Уся Хевра кадіша була у великому піднесенні від того вчення. Праведний рав рабі Мешулам-Зуша з Ганнополя сказав, що він не може досягти рівня такої тшуви, і тому розділить тшуву на частини, бо тшува — це абревіатура: ת, «Непорочний будь із Гаває, Б-гом твоїм». ש, «Уявляю Гаває перед собою завжди». ו, «Люби ближнього свого, як самого себе». ב, «У всіх шляхах твоїх пізнавай Його». ה, «Скромно ходи перед Б-гом твоїм».

Тему ת, «Непорочний будь із Г-сподом, Б-гом твоїм», пояснив Ребе Рашаб: — служіння тшуви, що приходить через тмімут, кілька аспектів і ступенів у темі тмімут, і щодо тшуви та, що перевершує їх усі, — це тмімут серця, що називається ернсткайт (= серйозність), як сказано про Аврагама: «І знайшов Ти серце його вірним перед Тобою»[2].

Суть

Суть тмімут — повне прийняття ярма Царства Небесного, як у відповіді Цемах Цедека хасиду, обізнаному в Шасі тощо і великому маскілю в хасидуті: Прийняття ярма змінює сутність. Через прийняття ярма простого раба, у якого і в час, коли він спить, помітне ярмо рабства, може і вчений, і гаон досягти чесноти й значущості єврея простого і цільного, що має самопожертву[3].

Магід із Межиріча пояснює причину того, що у сувої Тори літера ת у слові тамім — велика літера: якщо ти скажеш, як може людина піднести у своїй думці всяку річ, щоб вона стала (виправленою) [підсолодженою] у своєму корені, написано непорочний будь із Г-сподом [Б-гом твоїм]. Написана ת [слова тамім], велика, адже, здавалося б, ת далека від א на 400 ступенів, і як може (бути) [світити] в ній א? Але насправді сказане Вищому як передане простому [подібно. Тобто] наприклад, якщо [людина] хоче піднятися, коли стоїть на нижньому ступені, вона не може досягти [і осягнути] вищого ступеня, інакше як ідучи зі ступеня на ступінь. Але якщо вона стоїть там [нагорі] (одразу з нижнього ступеня) [вона може піднести знизу в одну мить]. І це сказане Вищому тощо. Наприклад, малому треба йти більше [ніж великому], а великому не треба стільки, і думка теж більша за дію [набагато, і тому] потрібна лише думка, і він стоїть там одразу [інша версія: треба лише, щоб він подумав у своїй думці, і він підносить одразу до її кореня]. І тому ת прагне до א, і в ній є [усі] 400 алефів, [і тому тав велика, бо вони з літер думки][4].

Зовнішні посилання

  • Тмімут єврея, обробка сіхи Ребе в «Лікутей сіхот», частина 30, тижнева глава «Ваєра», що пояснює 3 ступені тмімут
  • «Мін га-маайан», Тмімут, вислови на тему тмімут у «Сіхат га-шавуа», випуск 920
  • Іцхак Гінзбург, [galeinai.org.il/lessons/toc_5_2_74/toc_h1_0 Якість тмімут у вченні Ребе Рашаба], сайт «Гал Ейнай»

Примітки

  1. ^ Дварім 18, 13.
  2. ^ «Гайом йом», 4 тішрея.
  3. ^ «Гайом йом», 3 адара II.
  4. ^ «Ор Тора».

Повідомити про помилку на цій сторінці