Перейти до вмісту

Жереб

Матеріал з Хабадпедії

Жереб — спосіб вибору між рівноцінними речами за допомогою записок, які вибирають навмання, за Б-жественним рішенням, або подібна дія, що не залежить від раціонального рішення чи від волі людини.

У Танаху і в словах мудреців є багато випадків жеребкувань, що проводилися за Б-жественним повелінням, а в ученні хасидуту роз'яснюється, що жереб пов'язаний з найвищими і сутнісними ступенями, і навіть роз'яснюється, який урок для служіння Всевишньому можна винести з теми жереба.

У джерелах

У мідраші розповідається, що вже сини праотця Яакова користувалися жеребом, щоб вирішити, хто повідомить звістку про Йосефа їхньому батькові, і зрештою жереб випав на Єгуду[1].

Інший мідраш розповідає про жеребкування, проведене Моше Рабейну, щоб вирішити, у якого з колін буде неповне число серед 70 старійшин[2].

Поділ Землі Єгошуа було здійснено за жеребом, причому перед кожною витягнутою запискою Ельазар пророчо оголошував через Урім ве-Тумім, який наділ випаде за жеребом якому коліну, Єгошуа витягав записку, яка чудесним чином відповідала пророцтву, і, крім того, відбувалося ще одне чудо: сам жереб говорив і повідомляв, який наділ випав за жеребом коліну[3].

Ще один випадок, коли Всевишній повелів Єгошуа скористатися жеребом, був для того, щоб з'ясувати, хто порушив херем, що забороняв користуватися воєнною здобиччю в Єрихоні, — жереб, який викрив святотатство Ахана[4].

Також обрання Шауля царем здійснюється за допомогою жереба[5], а він сам, своєю чергою, кинув жереб, щоб з'ясувати, хто був причиною поразки у війні, — жереб, яким було викрито його сина Йонатана, що порушив клятву, коли скуштував меду[6].

Про Невухаднецара розповідається в книзі Єхезкеля[7], що він кинув жереб щодо свого шляху у війні, і так було в Гамана[8], який кинув жереб, щоб дізнатися, яка дата найкраще підходить для здійснення його задуму знищити народ Ізраїлю, так було і з Йоною бен Амітаєм, коли моряки кинули жереб, щоб дізнатися, через кого здійнялася буря[9].

У Храмі

Жереб у Храмі

У Храмі щодня проводили 4 жеребкування на види служіння[10]: винесення попелу та укладання дров на жертовнику, заколення постійної жертви і піднесення її частин на схил, і очищення жертовника куріння та приготування Менори, куріння пахощів, піднесення частин постійної жертви зі схилу на жертовник. Жеребкування мало проводитися в освяченому місці (Палата тесаного каменю) і здійснювалося особливим чином — виставлянням пальців, які перелічував коген, що проводив жеребкування.

Крім того, у Йом Кіпур проводили жеребкування між двома козлами, які були цілком однаковими, при цьому одного приносили в жертву Всевишньому, а другого відсилали до Азазеля, щоб спокутувати гріхи синів Ізраїлю.

Під час перепису в пустелі після гріха золотого тельця когени замінили первістків, і через те, що число первістків і когенів не повністю збігалося, було проведено жеребкування, у якому проти 22 273 записок первістків розіграли 22 000 записок когенів, і 273 первістки, що залишилися, викупили себе за 5 срібних шекелів[11].

І в пізніших поколіннях розподіл служіння між змінами самих когенів здійснювався за допомогою жереба, як описано в Діврей га-ямім[12], а також розподіл відповідальності між змінами дров'яного приношення[13].

У Галахі

Як випливає з вірша «Непорочним будь з Г-сподом, Б-гом твоїм»[14], у «Шулхан арусі»[15] постановлено, що заборонено питати зірки й сузір'я, а також жереби.

Автор «Хавот Яїр» пише у своїй книзі респонсів[16], що можна навести доказ із Тори, з Пророків і з Писань, що покладалися на жереб, який здійснюється без людських розрахунків і хитромудрих дій, тож імовірно, що коли жереб проведено належним чином, до нього пристане вище провидіння.

Щодо грошових лотерей і тому подібного, наприклад лотерей «Пайс», є законовчителі, які схилялися до заборони й уподібнювали це до „гри в кості“, гравець у яку за галахою навіть непридатний до свідчення за певних умов, оскільки він отримує вигоду з грошей, від яких люди не відмовилися від щирого серця, і це свого роду „пил грабунку“, або тому, що він не займається діяльністю, корисною для облаштування світу[17], але багато законовчителів останнього покоління схилялися до полегшення, особливо якщо йдеться про те, що жеребкування проводиться на заздалегідь встановлену суму, і людина робить це просто заради розваги, на невеликі суми і не пристрастившись до цього[18].

Ще одне галахічне питання — проведення жеребкування в Шабат і у свято, яке загалом заборонене галахою[19], але й тут є законовчителі, які схилялися до дозволу за різних умов, наприклад заради заповіді[20].

У вченні хасидизму

У поняттях учення Каббали жереб — це аспект нукви і Малхут, і він за гематрією дорівнює Рахель, і в цьому самому є 2 аспекти жереба: нуква де-кдуша і нуква де-кліпа[21].

У хасидуті докладно роз'яснюється, що, як можна довести з жеребкування, яке проводили в Храмі в Йом Кіпур між двома козлами, що мали бути однаковими за зростом, на вигляд і за ціною[22], справжній жереб — саме тоді, коли хочуть вирішити між 2 цілком однаковими речами і немає особливого бажання саме до однієї з них, — жереб пов'язаний зі ступенями, що вищі навіть за внутрішню суть волі, і вищі за порядок сходження світів, і це ступінь, що розкривається в Йом Кіпур «перед Гаває», вище за Ім'я Гаває[23].

Хоча й справжній вибір можливий лише між 2 рівними речами, вибір піднесеніший за жереб, оскільки в ньому є і та перевага, що вирішує сама людина, і вона не обмежена навіть рамками жереба.

У свято Пурим

Тема жереба роз'яснюється в багатьох маамарах хасидуту свята Пурим, у яких пояснюється, як можливо, що свято Пурим назване за пуром (жеребом), кинутим Гаманом, метою якого було знищити всіх євреїв, хай Б-г боронить.

А пояснення в тому, що Гаман справді хотів пробудити звинувачення проти євреїв з боку такого ступеня, що вищий за порядок сходження світів, де діяння нижніх не мають значення, і відповідно думав, що там любов до синів Ізраїлю не матиме місця, і він зможе пробудити проти них суворі суди й перемогти їх.

І хоча з погляду жереба Гаман справді міг перемогти, але оскільки обрання Ацмутом — саме синів Ізраїлю, а обрання вище за жереб, то насправді свято Пурим назване саме цим ім'ям, оскільки саме в цьому виражається піднесене розкриття Пуриму — любов Всевишнього до синів Ізраїлю, що в аспекті жереба[24].

А в аспекті самого жереба жереб Пуриму піднесеніший за жереб Йом Кіпуру, оскільки в Йом Кіпур жереб був або Всевишньому, або Азазелю, тоді як у Пурим жереб був Всевишньому або ситра ахра[25].

У служінні Всевишньому

Сенс аспекту „жереба“ в служінні Всевишньому — у 2 образах: перший образ — це знання та усвідомлення людиною, що своїми силами вона не може знати й осягнути і змушена вдатися до віри, а другий образ — служити Всевишньому шляхом, що вищий за розум, у повному бітулі, із простим бажанням виконати волю Святого, благословенний Він[26], а в інших місцях роз'яснюється, що це служіння, пов'язане з аспектом „совев“ у душі, любов „усім достатком твоїм“[27]

Ще одна тема в служінні Всевишньому, пов'язана з жеребом, — це особлива заповідь, що належить до кореня душі кожного єврея, у якій він має бути особливо ретельним, виконувати її з прикрасою, швидко і всіма своїми силами[28].

«Ігрот кодеш», жереб Гра

Основна стаття – Лист до Ребе через «Ігрот кодеш»

Попри заборону ворожити й чаклувати, великі мудреці Ізраїлю впродовж поколінь користувалися жеребом за допомогою відкривання святих книжок, щоб отримати настанову і прояснення щодо різних сумнівів.

Джерело приписування жереба Віленському Гаону неясне, і згідно з переказом, жереб заведено було проводити головним чином великим знавцям Тори, і разом з тим були серед великих мудреців Ізраїлю ті, хто відкидав цей звичай і писав, що не годиться йому слідувати[29].

Спосіб проведення жереба згідно з тим, що наводиться в книжках останніх століть, такий:

Хай візьме повний Хумаш, і покладе руки на вірш «Ось книга родоводу Адама»[30], і промовить вірш «І покладе Аарон на двох козлів жереби: один жереб — для Г-спода, і один жереб — для Азазеля[31], і скаже: "יהי רצון מלפניך יי אלקינו ואלקי אבותינו למען שמותיך הקדושים והטהורים היוצאים מסופי תיבות הפסוק הזה למפרע לדלה דלתם ילנן יוֹהָך נָא מָצְפָץ ובשם היוצא מפסוק "ה' מְנָת... וגו' שהוא רַאַה שתודיעני תכף בהפיכה אחת שאלתי שהיא כך וכך שתהיה אות ז' של ז' אותיות שאמנה בשיטה הח' כדי שאמצא בו ממנה שאלתי שהיא כך וכך בבירור בלי ספק" / «Єгі рацон мільфанеха, Гашем Елокейну ве-Елокей авотейну, лемаан шмотеха га-кдошім ве-га-тегорім га-йоцім мі-софей тейвот га-пасук га-зе ле-мафреа Ладла Далтам Яланан Йоах На Мацпац, у-ва-шем га-йоце мі-пасук „Гашем менат...“ ве-гомер, ше-гу Раа, ше-тодіені тейкеф бе-гафіха ахат шеелаті ше-гі ках ве-ках, ше-тігьє от заїн шель заїн отійот ше-емне ба-шіта га-хет, кдей ше-емца бо мімена шеелаті ше-гі ках ве-ках бе-веірур блі сафек» / «Хай буде воля Твоя, Г-споди, Б-же наш і Б-же батьків наших, заради святих і чистих Імен Твоїх, що виходять з останніх літер слів цього вірша у зворотному порядку, — Ладла Далтам Яланан Йоах На Мацпац, і заради Імені, що виходить з вірша „Г-сподь — доля...“ тощо[32], тобто Раа, щоб Ти одразу, з одного перегортання, дав мені знати про моє питання, таке-то і таке-то, щоб це була 7-ма літера із 7 літер, які я відлічу у 8-му рядку, аби я знайшов у ній моє питання, таке-то і таке-то, ясно, без сумніву».
Так хай скаже 3 рази і щоразу хай згадує своє питання, і перегорне 7 аркушів і 7 сторінок, 7 стовпців, 7 віршів, 7 рядків, 7 слів, 7 літер, і хай шукає вірш, що починається звідти й далі із 7-ї літери, — і там його відповідь.

— Книга «Ялкут га-горалот зута», кунтрес 1, видавництво «Бакаль», Єрусалим, 5721

Цей звичай згадував і Ребе:

І, як відомо, звичай багатьох і багатьох в Ізраїлі — як великих мудреців Ізраїлю, так і простих людей, а також жінок — такий, що перед здійсненням певної дії вони відкривають святу книжку і дивляться в те місце, де відкрилася книжка і куди вперше впав погляд (не навмисно, адже хотіли побачити, де вона відкриється за Вищим провидінням), і на підставі цього ухвалювали рішення щодо дії. Наприклад, коли їм відкривався вірш «відкривай, відкрий» або «радіючи, звеселишся» і подібне, це було для них «знаком згори», що в справі, яку вони збираються здійснити, буде великий успіх; або ж вони розуміли зі знака, що слід утриматися від здійснення цієї справи чи відкласти її на пізніший час, і тому подібне

— «Гітваадуйот» 5749, частина 1, с. 309

Ще одна згадка Ребе про вкладання особистих листів хасидів у книжки наших Ребе, провідників поколінь, з'являється в настановчому листі Ребе до дня першого йорцайту Ребе Раяца[33].

Після 3 тамуза серед багатьох хасидів Хабаду поширився звичай писати Ребе й отримувати відповідь через «Ігрот кодеш»[34], причому багато хто з машпіїм і рабинів анаш відокремлює цей звичай від жереба Гра.

У наших Ребе

Основна стаття – «Орах ле-цадик», «Хеврат Мішнайот бе-аль пе»

Під час тагари Магіда з Межиріча між учнями кинули жереб, хто удостоїться омивати кожен орган його святого тіла, і Алтер Ребе удостоївся „голова його — щире золото“, омивання голови, а коли Магіда несли до мікви, Алтер Ребе сказав, що оскільки мудреці сказали «Праведники після смерті більші, ніж за життя», хай дозволять Магідові зануритися самому, і справді Магід занурився сам тричі[35].

У зв'язку з виповненням 100 років від дня відходу Алтер Ребе Ребе Рашаб постановив, щоб щороку в день його йорцайту 24 тевета шляхом жеребкування обирали кількох посланців, які поїдуть піднести молитву біля Огелю Алтер Ребе в Гадячі і просити милосердя для народу Ізраїлю. Цю постанову назвали «Орах ле-цадик».

Коли Ребе Раяц у 5702 році (1941/1942) заснував „Хеврат Мішнайот бе-аль пе“ з метою очистити повітря, він установив, що розподіл трактатів між членами товариства проводитиметься за допомогою жереба.

Жеребкування книжок, якими користувався Ребе

У Ребе регулярно проводилися жеребкування на право покласти книжки на місце молитви Ребе, щоб Ребе користувався ними під час молитов[36], а також на право брати участь у молитвах у роки жалоби, коли міньяни проводилися в менших приміщеннях, а не в бейт-мідраші, а також подібні жеребкування, пов'язані з правом супроводжувати Ребе, допомагати і тому подібне.

Жеребкування на книжки проводилися переважно в 5730-ті та 5740-ві роки, по понеділках і четвергах, у Рош ходеш і подібні дні, коли Ребе виходив брати участь у громадській молитві, щоб слухати читання Тори. Коли кількість тих, хто молився в міньяні, почала зростати в 5730-ті роки і сталося кілька інцидентів, коли кілька бахурім сперечалися між собою за право покласти книжку для Ребе, установився порядок, що жеребкування проводилося о сьомій годині ранку серед бахурім, які встали на ранковий седер хасидуту.

Щодня, коли Ребе виходив брати участь у молитвах, проводилося 2 жеребкування: перша витягнута записка отримувала право покласти Тегілім для Ребе, а ім'я в другій записці належало тому, хто удостоювався покласти Хумаш.

Більшість учасників жеребкування були бахурім єшиви, але іноді в ньому брали участь також гості й балебатім, що перебували там у той час. У перші роки жеребкування проводилося в другій кімнаті Малого залу, а в пізніші роки жеребкування розділили на два, коли одне жеребкування проводилося у Великому залі, а друге — в Малому залі. Коли приходили наречені, часто було заведено поступатися їм і надавати їм це право.

Частина тих, хто виграв жереб, від початку клали книжку з усіма п'ятьма книгами Тори, щоб мати змогу весь рік навчатися за книжкою, якою користувався Ребе, а інші переможці мали звичай класти в книжку Тегілім, яку клали для Ребе, записку з іменами для благословення.

І по Шабатах проводилися жеребкування на право покласти Тегілім, оскільки Ребе молився за сідуром «Тора ор», до якого не додано Тегілім.

Цей звичай тривав до відходу з життя ребецн Хаї-Мушки, коли Ребе почав постійно молитися з громадою всю молитву і спускався на молитву зі своїми сідуром і Тегілім.

Жеребкування поїздки до Ребе

Основна стаття – Комісія з жеребкування

Були роки, переважно в роки комунізму в Росії, коли більшість хасидів не мала грошових засобів, потрібних для поїздки до Ребе. Тоді запровадили звичай збирати гроші в хасидів і проводити з ними жеребкування, у якому один із хасидів вигравав поїздку[37].

Також у перші роки проводу Ребе фінансове становище хасидів на Святій Землі не дозволяло їм оплатити собі повний авіаквиток, і в них було заведено збирати між собою суму на один квиток, який розігрували серед учасників.

Ребе дуже заохочував такі жеребкування і навіть виявляв особливу увагу до того, хто виграв жереб: під час свого перебування той удостоювався виклику до Тори в присутності Ребе, стояти поруч із Ребе під час сурміння в шофар, отримати від Ребе пляшку машке для фарбрейнгенів на Святій Землі, а також грошової участі у витратах на поїздку і перебування при дворі Ребе.

Ребе пояснив, що, хоча лише один з учасників жеребкування удостоюється справді поїхати, решті учасників жеребкування це зараховується так, ніби вони самі їдуть до Ребе[38][39].

Вказівки Ребе щодо жеребкування

Основна стаття – Загальнонаціональне жеребкування поїздки до Ребе

У листі до голови «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі рава Ісраеля Лейбова Ребе написав, що коли проводять лотерею призів для дітей, можна включати до лотерей велосипеди чи солодощі, але не футбольний м'яч[40], а також Ребе вказав, щоб книжки в лотереї підкреслювалися в рекламі і були центром лотереї, а решта призів — лише як доповнення[41].

Коли рав Рафаель-Нахман Каган запитав Ребе про зміну правил жеребкування, Ребе відповів йому, що жеребкування — це справа, що вища за розум і знання, і тому треба утримуватися від втручання в це[42].

Ребе навіть одного разу зауважив організаторам лотереї, щоб вони з'ясували, чи справді потрібно витрачати такі великі кошти на призи для лотереї, чи й з меншими призами вдасться досягти тієї самої кількості учасників[43].

Додаткова література

  • «Талмудична енциклопедія», стаття «Жереб», том 5, сторінка 417 і далі
  • «Але за жеребом буде поділена земля», добірка хасидських висловів на тему жереба з писань наших Ребе, провідників поколінь, тижневик «Бейт Мошіах» 18 тамуза 5780 (10 липня 2020), сторінка 10
  • Рав Хаїм-Гілель Раскін, «Галахічні проблеми в жеребкуванні», листок «Гораа у-мішпат — Любавич», тевет 5781 (грудень 2020 – січень 2021), сторінка 9
  • Рав Йосеф-Іцхак Мейгіль, «Азартні ігри та лотереї», листок «Гораа у-мішпат — Любавич»
  • Рав Хаїм Агарон, «Помилкове жеребкування», «Гораа у-мішпат», листок, сіван 5781 (травень–червень 2021), сторінка 3
  • «Про призи та подарунки», «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Лех леха» 5783[44]
  • «Має бути лотерея святих книжок», добірка фотокопій відповідей Ребе щодо проведення лотерей призів для дітей, рубрика «Мі-бейт га-малхут», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1910, сторінка 14

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Берешит раба» 84, 8.
  2. ^ Моше обрав 6 старійшин від кожного з 12 колін, і 2 зайві старійшини витягли порожню записку жереба і не були обрані. Трактат «Сангедрін», аркуш 17.
  3. ^ «Мідраш Танхума», «Пінхас», розділ 6.
  4. ^ «Сангедрін», 43б.
  5. ^ Шмуель I 10, 20–22.
  6. ^ Шмуель I 14, 41–42.
  7. ^ Розділ 21.
  8. ^ Естер 3, 7.
  9. ^ Гафтара Йом Кіпуру.
  10. ^ «Йома», 2а–б. Цей звичай почався після того, як когени змагалися між собою за види служіння і внаслідок цього траплялися нещастя.
  11. ^ Це причина і джерело заповіді підйон га-бен після народження сина-первістка.
  12. ^ Діврей га-ямім I 24, 5.
  13. ^ Нехемья 10, 35.
  14. ^ Дварім 18, 13.
  15. ^ «Йоре деа» 179, 1.
  16. ^ Розділ 61.
  17. ^ «Шулхан арух», «Хошен мішпат» 34, 16. 370, 3. «Йоре деа» 228, 15. Респонси «Ябіа омер» гаона рава Овадьї Йосефа, т. 7, «Хошен мішпат», розділ 6; т. 10, «Йоре деа», розділ 58, пункт 23.
  18. ^ Респонси «Яскіль авді», т. 8, «Йоре деа», розділ 5, «Тхумін», том 5, сторінки 302–310, і див. у респонсах «Рав поалім», т. 2, «Йоре деа», розділ 30, сіха Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5741. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 16, лист 5802, т. 6, 1238, т. 6, 1192, т. 6, 1242. І див. також галахічну статтю, присвячену цьому, «Чи дозволено отримувати гроші з лотереї „Пайс“?», на сайті «Єшива».
  19. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 322, пункт 6.
  20. ^ «Шевет га-Леві», т. 9, розділ 78, та ін.
  21. ^ «Ор га-Тора», «Бемідбар», т. 4, 1063.
  22. ^ Мішна «Йома» 6, 1.
  23. ^ «Тому назвали ці дні Пурим», 5713. «Мі зот га-нішкафа», 5639, та ін.
  24. ^ «Тому назвали ці дні Пурим», 5713.
  25. ^ «Торат шалом», сторінка 219, Пурим 5670 (25 березня 1910).
  26. ^ «Ор га-Тора», «Бемідбар», т. 4, 1060.
  27. ^ «Торат Шмуель» 5632, т. 2, 404.
  28. ^ Щоб визначити, яка заповідь належить саме до нього, єврей може помітити, що в цій заповіді в нього є особлива складність і виклик, і це ознака того, що це заповідь, яка належить до жереба його душі. Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас», 12 тамуза 5717 (11 липня 1957).
  29. ^ «Тшувот га-Рамбам», видання Блау, розділ 172.
  30. ^ Берешит 5, 1.
  31. ^ Ваїкра 16, 8.
  32. ^ Тегілім 16, 5.
  33. ^ Лист Рош ходеш швата 5711 (січень–лютий 1951).
  34. ^ Див. статтю Лист до Ребе через «Ігрот кодеш».
  35. ^ «Ігрот кодеш», т. 20, лист 7518. «Бейт Рабі», ч. 1, сторінка 10, примітка 2.
  36. ^ Див. докладний огляд у тижневику «Бейт Мошіах» 17 адара 5780 (13 березня 2020), сторінка 23. «Молитися за сідуром Ребе», «Бе-махане Цівос Гашем» 24 адара 5780 (20 березня 2020), сторінка 6.
  37. ^ У книзі «За залізною завісою» хасид р. Рафаель-Нахман Каган розповідає про те, як виграв жереб, перебуваючи в трудовому таборі, куди був засланий
  38. ^ «Ігрот кодеш» (Адмора, шліта), том 10, сторінка 263.
  39. ^ «Той, хто виграв, вважатиметься посланцем усіх учасників, а посланець людини — як вона сама, і, отже, поїздкою того, хто виграв, певною мірою їде кожен із них». (Лист Ребе від 25 тевета 5715 (19 січня 1955)).
  40. ^ З листа від 14 менахем-ава, «Ігрот кодеш», т. 28, сторінка 289. Ребе навіть звелів знищити оголошення, які вже були надруковані з цією рекламою, — «Галахот і звичаї Хабаду» (Гінзбург), сторінка 233.
  41. ^ «Лікут маанот кодеш» 5748, пункт 213. «Лікут маанот кодеш» 5743, пункт 117.
  42. ^ Листок «Бейт хаєйну» 120, сторінка 6.
  43. ^ «Галахот і звичаї Хабаду» (Гінзбург), сторінка 233.
  44. ^ Бета-версія оновленого випуску, розіслана лише через інтернет (вийшла паралельно з брошурою у звичайному форматі, яка фактично поширювалася).

Повідомити про помилку на цій сторінці