Перший Храм
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати неенциклопедичної довжини.
| ||
| Цю статтю слід переписати. Причина: цитати неенциклопедичної довжини. | |

Перший Храм — Храм, збудований царем Шломо. Він стояв з 2928 року до 3338 року, коли був зруйнований Навуходоносором II, царем Бавеля.
Будівництво Храму
Коли цар Давид сів на свій царський престол в Єрусалимі, у палаці з каменю, його обтяжувало те, що він сидить у кам'яному домі, тоді як дім Всевишнього збудований з колод і полотнищ[1]. Тому він попросив у Всевишнього дозволу збудувати розкішний дім, де Святий, благословенний Він, оселить Свою Шхіну. Святий, благословенний Він, погодився з його словами, але повідомив йому, що не він збудує дім, а його син Шломо, який царюватиме після нього, після його смерті.
Давид купив місце, призначене для будівництва Храму, — це тік Аравни, царя євусеїв, — Храмову гору, де згодом цар Шломо збудував Храм.
Після смерті Давида й воцаріння царя Шломо він теж збирав будівельні матеріали для будівництва Храму — головним чином камені, висічені майстрами з Цора. Крім того, Шломо ввіз ліванські кедри, які доставлялися морським шляхом до узбережжя Яфо, а звідти караванами — до Єрусалима. Ці дерева було придбано в Хірама, царя Цора, як розповідається в книзі Мелахім[2].
Будівельні роботи проводилися під керівництвом майстра на ім'я Хірам з коліна Нафталі, якого послав для цього Хірам, цар Цора, у четвертий рік царювання Шломо; у роботі брали участь близько 150 000 осіб, серед них 80 000 каменотесів і 70 000 носіїв[3], як повинність, яку стягував Шломо. Дім було збудовано з тесаних каменів, а стелі — з кедрів. Крім того, стіни дому було зсередини обшито кедром, щоб можна було покрити їх золотом.
У місяці бул (хешван), в одинадцятий рік царювання Шломо, через сім років після початку будівництва, спорудження Храму було завершено.
Будівництво Храму описується також у книзі:
(14) І збудував Шломо дім, і завершив його; (15) і обклав стіни дому зсередини кедровими дошками — від підлоги дому до стін стелі обклав він деревом зсередини, а підлогу дому обклав кипарисовими дошками; (16) і відгородив двадцять ліктів у задній частині (кере: мі-яркетей) дому кедровими дошками від підлоги до стін, і влаштував усередині для Двіру — для Святая святих; (17) а сорок ліктів був дім, тобто Гейхал, що попереду; (18) і кедр усередині дому — різьба у вигляді гарбузів і розкритих квітів; усе кедр, каменю не видно; (19) а Двір усередині дому, у внутрішній частині, він приготував, щоб поставити там ковчег завіту Г-споднього; (20) і перед Двіром — двадцять ліктів завдовжки, і двадцять ліктів завширшки, і двадцять ліктів заввишки, і покрив його чистим золотом, і покрив жертовник кедром; (21) і покрив Шломо дім зсередини чистим золотом, і протягнув золоті ланцюги (кере: бе-ратукот) перед Двіром, і покрив його золотом; (22) і весь дім покрив він золотом, увесь дім до кінця, і весь жертовник, що біля Двіру, покрив золотом; (23) і зробив у Двірі двох крувів з оливкового дерева, заввишки десять ліктів; (24) і п'ять ліктів — одне крило крува, і п'ять ліктів — друге крило крува, десять ліктів від кінця одного крила його до кінця другого; (25) і в десять ліктів — другий крув, одна міра й один вигляд в обох крувів; (26) висота одного крува — десять ліктів, і так само другого крува; (27) і поставив крувів посеред внутрішнього дому, і розпростерли круви крила свої, і торкнулося крило одного стіни, а крило другого крува торкалося другої стіни, а крила їхні посеред дому торкалися крило до крила; (28) і покрив крувів золотом; (29) і на всіх стінах дому довкола вирізав різьблені зображення крувів, пальм і розкритих квітів, усередині й назовні; (30) і підлогу дому покрив золотом, усередині й назовні; (31) а для входу до Двіру зробив двері з оливкового дерева, одвірки з перекладиною — п'ятикутні; (32)і двоє дверей з оливкового дерева, і вирізав на них різьбу крувів, пальм і розкритих квітів, і покрив золотом, і наклав золото на крувів і на пальми; (33) і так само зробив для входу до Гейхалу одвірки з оливкового дерева — чотирикутні; (34) і двоє дверей з кипарисового дерева: дві стулки одних дверей обертові і дві стулки других дверей обертові; (35) і вирізав крувів, пальми й розкриті квіти, і покрив золотом, рівно накладеним по різьбі; (36) і збудував внутрішній двір — три ряди тесаного каменю і ряд кедрових брусів; (37) у четвертий рік було закладено дім Г-сподній, у місяці зів; (38) а в одинадцятий рік, у місяці бул, це восьмий місяць, завершено було дім в усіх частинах своїх і за всіма установленнями своїми; і будував він його сім років.
— Мелахім I, розділ 6, вірші 14-38
На церемонії освячення Храму цар Шломо виголосив слова молитви і благословення, і в них — докладний виклад призначення Храму:
(14) І обернув цар обличчя своє, і благословив усе зібрання Ізраїлю, а все зібрання Ізраїлю стояло. (15) І сказав: благословенний Г-сподь, Б-г Ізраїлю, який сказав устами Своїми Давидові, батькові моєму, і рукою Своєю виконав, кажучи: (16) «Від того дня, як Я вивів народ Мій, Ізраїль, з Єгипту, Я не вибрав міста в жодному з колін Ізраїлю, щоб збудувати дім, аби перебувало там ім'я Моє, а вибрав Я Давида, щоб він був над народом Моїм, Ізраїлем». (17) І було на серці в Давида, батька мого, збудувати дім імені Г-спода, Б-га Ізраїлю. (18) І сказав Г-сподь Давидові, батькові моєму: «За те, що було в тебе на серці збудувати дім імені Моєму, — добре ти зробив, що було це в тебе на серці. (19) Тільки не ти збудуєш цей дім, а син твій, що вийшов зі стегон твоїх, — він збудує дім імені Моєму». (20) І виконав Г-сподь слово Своє, яке сказав, і я став замість Давида, батька мого, і сів на престол Ізраїлю, як сказав Г-сподь, і збудував дім імені Г-спода, Б-га Ізраїлю. (21) І влаштував я там місце для ковчега, в якому завіт Г-сподній, що Він уклав з батьками нашими, коли вивів їх із землі єгипетської.
— Мелахім I, розділ 8, вірші 14-21
Будова споруди
Будова Гейхалу Храму мала висоту 30 ліктів, довжину 60 ліктів і ширину 20 ліктів. Оцінки величини ліктя коливаються здебільшого між 42–60 сантиметрами, і відповідно його висота — близько 12,5-18 метрів, довжина — близько 25–36 і ширина — близько 8,4-12 метрів.
Улам
Вхідна зала стояла в східній частині будівлі. Її довжина — 20 ліктів, ширина — 10 ліктів. Висота Уламу — 120 ліктів. Перед Уламом стояли дві колони, що називалися Яхін і Боаз, заввишки 18 ліктів, а їхні капітелі — 5 ліктів, усього 23 лікті, і їхні капітелі були вирізьблені у формі лілеї й оздоблені гранатами та ланцюгами, як розповідається в книзі Мелахім:
(21)І поставив він стовпи біля вхідної зали Гейхалу, і поставив правий стовп, і дав йому ім'я Яхін, і поставив лівий стовп, і дав йому ім'я Боаз. (22) А на верху стовпів — виріб у вигляді лілеї; і закінчено було роботу над стовпами.
— Мелахім I, розділ 7, вірші 21-22
Гейхал
Ширина Гейхалу була 20 ліктів, а довжина — 40 ліктів. Його стіни були обшиті кедровим деревом, покритим золотом. Підлогу Гейхалу було зроблено з кипарисового дерева, покритого золотом, а стіна з проходом, закритим парохетом, відокремлювала Гейхал від Двіру. Двері Гейхалу були зроблені з оливкового дерева, а їхні одвірки — з кипариса, і вони теж були покриті золотом.
Двір
Розміри Двіру (Святая святих) були квадратними — 20 ліктів завширшки, 20 ліктів заввишки і 20 ліктів завдовжки. Одне з пояснень, яке дають різниці між висотою Двіру і висотою Храму (30 ліктів), — що підлога Двіру була піднята над підлогою Гейхалу та Уламу на 10 ліктів. Підлогу Двіру, його стіни і стелю було обшито кедровим деревом і покрито золотом. У Двірі було поставлено ковчег завіту на Евен га-шетія, і цар Шломо додав двох крувів з оливкового дерева («ец шемен»), покритих золотом, заввишки 10 ліктів, з крилами, розпростертими від стіни до стіни. Розмах крил кожного з крувів — 10 ліктів. Круви стояли впритул до стін Двіру. У Двіру не було вікон. Двір слугував місцем перебування ковчега завіту, в якому були другі скрижалі завіту й уламки перших скрижалей. І крім ковчега завіту, там було поставлено на зберігання чотири предмети: посудину з манною, яка була в синів Ізраїлю в пустелі, посудину з олією помазання, палицю Агарона-когена з її мигдалем і квітами, і золотий дар, який надіслали пліштім, коли повернули ковчег завіту Ізраїлю після того, як викрали його. Двір — Святая святих — був найсвятішим місцем у Храмі: до Святая святих входив лише первосвященник, і лише один раз на рік, у Йом Кіпур.
Жертовник всеспалення
Жертовник у Храмі був більший за жертовник у Мішкані.
Цей жертовник був зроблений з каменю[4], однак у вірші він називається «мідним жертовником»[5], тому що був зроблений замість мідного жертовника, який зробив Моше в Мішкані[6]. Але є коментатори, на думку яких, хоча здебільшого він був зроблений з каменів, він був також обшитий кедрами, покритими міддю, і тому він теж називався «мідним жертовником»[7][8].
У книзі Діврей га-ямім описано, що його довжина й ширина були двадцять ліктів, а висота — десять ліктів[9], однак мудреці в Мішні[10] пояснили, що ця площа у двадцять ліктів стосується лише місця маарахи — вільної площі для багаття на жертовнику, тоді як загальна площа жертовника становила двадцять вісім ліктів на двадцять вісім ліктів.
Ахаз, цар Юдеї, зсунув жертовник, зроблений Шломо, з його місця і поставив на його місце жертовник більших розмірів, за зразком жертовника, який він бачив у Дамаску.
Освячення Першого Храму
Зруйнування Храму
Основна стаття – Руйнування Першого і Другого Храмів
Перший Храм простояв близько чотирьохсот десяти років, доки не був спалений 9 ава 3338 року Невузараданом, воєначальником Навуходоносора, царя Бавеля, який завоював Єрусалим і зруйнував його. Храмові посудини було пограбовано й вивезено до Бавеля, як розповідається в другій книзі Мелахім:
(8) А в п'ятий місяць, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Бавеля, — прийшов Невузарадан, начальник охоронців, слуга царя Бавеля, до Єрусалима; (9) і спалив дім Г-сподній і дім царя, і всі доми Єрусалима, і кожен великий дім спалив вогнем.
— Мелахім II, розділ 25, вірші 8-9
Б-жественне світло в Першому Храмі
У хасидуті наводиться, що Перший Храм відповідає праотцю Аврагаму, чия якість — якість милості, тобто рясне виливання, але у формі макіфа, і суть його — розкриття згори донизу.
Перший Храм збудував цар Давид, який був колісницею для царства Всевишнього; особливістю Першого Храму була велич розкриття Б-жественного світла, яке світило в ньому, і тому світло поширювалося і за його межами (у всій Землі Ізраїлю), а притягнення було через ітаруту ді-лейла, згідно з якістю праотця Аврагама, якою була якість милості і розкриття згори донизу.
Розкриття Шхіни в Першому Храмі було в аспекті великого світла, понад і поза межами діянь створінь і їхньої здатності прийняти його, яке не було так уже облечене й поєднане з тими, хто отримує, бо воно приходило згори, з боку Святого, благословенний Він, — «перший» в аспекті Ейн Соф.
І тому в Першого Храму був кінець — його було зруйновано. Притягнення Шхіни в Першому Храмі було розкриттям Ейн Соф, благословенний Він, як воно є в Малхут де-Ацилут, облеченій у чертогі Святеє святих у Брія — ХаБаД де-Брія, без скорочення, сходження й облечення в облачення світів, а як розкриття Ейн Соф, благословенний Він, у скрижалях завіту — кам'яних скрижалях — у Десяти заповідях, які є сукупністю всієї Тори, поєднаної з Його благословенною Сутністю, бо «Орайта ве-Кудша бріх Гу кула хад».
Виходить, що у Святеє святих відбувалося величезне диво, тобто розкриття Ацмуту Ейн Соф, благословенний Він, у матерії, так що навіть матерія каменів була воістину скасована й поєднана з Ейн Соф, як у світі Ацилут.
І для того щоб Шхіна перебувала в Храмі і літери були висічені на матеріальних скрижалях, Шхіна облеклася в Хохма де-Ацилут — це Тора, яка спустилася й облеклася в Малхут де-Ацилут і в ХаБаД світу Брія, і не спустилася далі шляхом сходження світів.
І так Шхіна облеклася в скрижалі завіту, що були в Храмі.
Джерело цього в хасидуті
Про Перший Храм наводиться в «Танії»:
І ось, коли існував Перший Храм, у якому були ковчег і скрижалі у Святая святих, Шхіна, тобто Малхут де-Ацилут, — а це аспект розкриття світла Ейн Соф, благословенний Він, — перебувала там і була облечена в Десять заповідей з переважаючою величчю і переважаючою силою, у розкритті більшому й потужнішому, ніж її розкриття в чертогах Святая святих угорі, у вищих світах, бо Десять заповідей — це сукупність усієї Тори, що виходить із вищої Хохми, яка незмірно вища за світ розкритий; і для того щоб висікти їх на матеріальних кам'яних скрижалях, вона не спускалася зі ступеня на ступінь шляхом сходження світів аж до матеріального цього світу, бо матеріальний цей світ керується облаченням у матеріальну природу, а «скрижалі — діло Б-же, і письмо — письмо Б-же», понад природою матеріального цього світу, що виливається з відсвіту Шхіни, яка в чертогі Святая святих світу Асія, звідки притягуються світло і життєва сила до світу Асія, до сукупності якого входить і цей світ; але аспект вищої Хохми Ацилуту, що є сукупністю Тори, яка в Десяти заповідях, облікся в Малхут Ацилуту і Брія самі, і лише вони, поєднані зі світлом Ейн Соф, що в них, називаються іменем «Шхіна», яка перебуває у Святая святих Першого Храму через своє облечення в Десять заповідей, висічених на скрижалях, що в ковчезі, чудесним чином; і «діло Б-га живого» [це алма де-іткасья, що гніздиться у світі Брія, як відомо знавцям таємного вчення].
Зовнішні посилання
- Віртуальна екскурсія Першим Храмом, із сайту «Бейт га-Мікдаш».(посилання не працює)
Примітки
- ^ Ковчег завіту був тоді навпроти царського палацу, у простому наметі
- ^ Мелахім I, розділ 5, вірші 15-25.
- ^ «І було в Шломо сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах», Мелахім I, розділ 5, вірш 29
- ^ Див. трактат Шабат, аркуш 55а: «А хіба був мідний жертовник?!». І в трактаті Звахім, аркуш 59б — 60а.
- ^ «І зробив він мідний жертовник: двадцять ліктів довжина його, і двадцять ліктів ширина його, і десять ліктів висота його»(Діврей га-ямім II 4, 1).
- ^ Див. «Мецудат Давид» і Мальбім там, Раші в трактаті Шабат, наведеного нижче, і в трактаті Звахім, аркуш 60а, коментар, що починається словами «Гахі камар ве-хулей»; однак див. також Радак на Мелахім там (під час будівництва Храму він збудував з міді, а під час освячення Храму додав (за однією думкою у Звахім там) кам'яний жертовник).
- ^ «Шілтей гіборім» [потрібне джерело], наведено в «Тора шлема» р. М. Кашера.
- ^ Коментар Ралбага на Мелахім I, розділ 8, вірш 64.
- ^ Діврей га-ямім, там само.
- ^ Трактат «Мідот», розділ 3, мішна 1.