Перейти до вмісту

Сеголь

Матеріал з Хабадпедії
Сеголь
Літери абетки
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 20 30
מ נ ס ע פ צ
  ק ר ש ת  
Кінцеві літери
ך ם ן ף ץ  
Огласовки
אָ אַ אֵ אֶ אְ
  וׂ אֻ וּ אִ
Нотарикон — заміна літер
Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі ·
231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи
Види літер
Великі літери · Малі літери · Коронки
Думка · Мова · Висікання · Письмо
Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь

Сеголь — один із десяти знаків огласовки у святій мові, що слугує для позначення звука е, і складається він із трьох крапок, які ставлять під літерою, — двох угорі й однієї внизу. Сеголь — це коротка голосна, і він один із трьох знаків огласовки, які можуть бути хатафами.

У вченні хасидуту сеголь відповідає сфірі хесед, і з цієї причини в молитві Аміда його місце — в Імені Гаває завершення благословення «Слах лану», яке відповідає хеседу.

На думку дослідників мови, значення слова «сеголь» арамейською — «гроно», і огласовку названо так, оскільки її форма (крапка під двома крапками) нагадує виноградне гроно[1].

У вченні хасидизму

Згідно з ученням хасидуту, «сеголь» — від слова «сгула», і оскільки літери їх однакові, це вказує, що суть їх одна. Зміст сеголя (а також знака кантиляції сеголта) і його стосунок до народу Ізраїлю, про який сказано «і будете Мені скарбом з усіх народів» (Шмот 19, 5), роз'яснено в багатьох маамарах хасидуту[2].

Огласовка сеголь відповідає в хасидуті сфірі хесед, і вона — коротка голосна від цейре, і, як і решта коротких голосних, які вважаються «рабом» великих голосних, так само й вона вважається рабом «цейре», що відповідає сфірі біна, оскільки хесед виникає й походить від біни[3][4].

Відмінність між кубуцом і сеголем

Хоча кубуц[5] теж складається з трьох крапок, між ним і сеголем є відмінність, оскільки сеголь — це поєднання правого, лівого й середнього, а таке поєднання породжує і продовжується далі й далі[6], на відміну від кубуца, де крапки розташовані одна під одною і з нахилом праворуч, — що вказує на сходження від год (що ліворуч) до нецах (що праворуч), аспект бітулю, який не породжує[7].

А в іншому місці роз'яснюється дещо інакше: що в кубуці крапки йдуть одна за одною, і це вказує на розум і обмеження, бо людина перебуває спочатку в одній лінії й лише потім в іншій; на відміну від цього сеголь вказує на перебування всіх ліній разом — на те, що вище за розум і обмеження, і це аспект «сгули», щось, що може бути тільки у святості й у бітулі до Б-жественності, і тому сини Ізраїлю називаються народом «сгула»[8].

У служінні Всевишньому

У хасидуті роз'яснюється на підставі вірша «і будете Мені скарбом з усіх народів», тобто що треба взяти народи й здійснити з них відбір у вигляді «сеголя»; а в служінні Всевишньому дві верхні крапки сеголя натякають на невиправлені якості: хесед де-кліпа — розтікання душі в пожадливостях і в мирських справах, і гвура де-кліпа — скупість, гнів і прискіпливість, лихе око тощо; а їх виправлення — за допомогою нижньої крапки, яка подібна до хіріку і натякає на бітуль людини.

І коли людині вдається здійснити в собі бітуль, тоді сеголь перетворюється на «сеголту»[9], бо крапка бітулю підіймається вище за якості[10].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І на їхню думку, це ж причина, з якої знак сеголь у знаках кантиляції (що називається також «сеголта») названо так.
  2. ^ Див. також: маамар, що починається словами «Ваймер ло Єгонатан», 5728. «Торат Менахем — Сефер га-маамарім мелукат», частина 3 [адар], с. 173 і далі. Маамар, що починається словами «Ваймер ло Єгонатан», 5734. «Торат Менахем — Сефер га-маамарім 5734», с. 61 і далі.
  3. ^ Як написано: «бо в Тебе джерело життя», значення чого — сфіра біна, яка є джерелом життя і хеседу.
  4. ^ «Ор га-Тора», «Ваетханан», 380.
  5. ^ В «Ор га-Тора» і в «Сефер га-лікутім», с. 289 його названо ім'ям «шорек», на відміну від шуруку. Див. докладно в статтях «Шурук» і «Кубуц», під заголовком «Пояснення назви».
  6. ^ Як натякається тим, що сеголь має форму виноградної лози, а «гефен» огласовано двома сеголями, бо з кожного «сеголя» виникає ще один сеголь, і ще й ще, до безконечності.
  7. ^ «Ор га-Тора», «Ваехі» 1135, 2270. І див. подібне до цього в «Тора ор», «Ваехі» 47, 1.
  8. ^ І це теж — силою трьох праотців: «ці три праотці називаються сгула... і це те, що написано: і будете Мені скарбом з усіх народів» (Зогар, частина 3, 119б. «Мікдаш мелех» (Рамаза) до Зогару там). Сіха 13 тамуза 5712 (6 липня 1952).
  9. ^ Знак у знаках кантиляції, що має ту саму форму, тільки перевернуту.
  10. ^ «Ор га-Тора», «Берешит» 24-13. І див. у тижневій главі «Ваєра», с. 188.

Повідомити про помилку на цій сторінці