Перейти до вмісту

Біньямін-Еліягу Городецький

Матеріал з Хабадпедії
Біньямін-Еліягу Городецький
Повноважний представник Ребе Раяца і Ребе у Франції
Основна інформація
Дата народженнякислев 5668 (листопад–грудень 1907)
Місце народженняБобруйськ
Дата смерті5 менахем-ава 5755 (1 серпня 1995)
Місце похованняКладовище Монтефіоре
КраїнаРадянський Союз, Франція
Місце проживанняКиїв, Париж, та інші
Місце діяльностіФранція, Свята Земля, Північна Африка, Європа, Росія
Рід діяльностірабин, громадський діяч, повноважний представник Ребе Раяца і Ребе
Освітарабинське училище в Невелі
Посадарабин Києва, голова Європейського бюро Любавич, засновник єшиви «Томхей Тмімім» у Курську, член «Мерказ ле-іньоней хінух» і «Махане Ісраель»
Сім'я
БатькоМордехай-Лейб Городецький
Дружинадочка машпіа рава Шмуель Левітін
ДітиШалом-Дов-Бер Городецький, Мордехай-Лейб Городецький, та інші
Родовід

Рав Біньямін-Еліягу Городецький (кислев 5668 (листопад–грудень 1907) — 5 менахем-ава 5755 (1 серпня 1995)) — повноважний представник Ребе Раяца і Ребе у Франції, Святій Землі і Північній Африці протягом майже 70 років. Був одним із десяти тмімім, яких Ребе Раяц заклинав присвятити себе підтримці підпілля в Радянському Союзі до останньої краплі крові. Призначений Ребе в Шміні Ацерет 5731 року (1970/1971) «господарем»[1] країн континенту Європа.

Біографія

Рав Городецький поруч із Ребе
Рав Городецький у кімнаті Ребе

Народився в Бобруйську в Білорусі в місяці кислев 5668 року (листопад–грудень 1907) у рава Мордехая-Лейба Городецького, під час Першої світової війни, у роки комуністичної революції. Навчався в рабинському училищі в Невелі, де отримав сміху на рабинство.

Узимку 5686 року (1925/1926) його засватали з дочкою машпіа рава Шмуеля Левітіна. Того ж року за вказівкою Ребе Раяца він обійняв посаду рабина міста Київ.

Його весілля відбулося 10 сівана 5687 року (10 червня 1927) у місті Невель.

У 5691 році (1930/1931) він заснував єшиву «Томхей Тмімім» у Курську.

Коли Ребе Раяц перебував на літній дачі під Ленінградом, рав Городецький відвідав його, і після того як розповів йому про причину свого приїзду, Ребе сказав: «Треба працювати всім єством, до самих жил, і не піддаватися враженням». Ці слова закарбувалися йому в пам'яті й були для нього законом до останнього дня.

З його діяльності

Поширював Тору і засновував єшиви та хедери в комуністичній Росії вже змолоду, був навіть заарештований і засланий.

Улітку 5706 року (1945/1946), під час операції, що згодом стала відома як «Виїзд із Росії 5706», він передав від імені Ребе Раяца, щоб не залишати Росію[2] (ці слова були сказані згідно з особистим розумінням рава Городецького, див. у примітці), і через рава Городецького кілька родин залишилися в Росії на десятки років і пам'ятали йому це все життя. Він прибув до Парижа, де почав займатися громадською діяльністю, попри велику скруту, в якій перебував. Рав Городецький мав розгалужені зв'язки з «Джойнтом», де бачили в ньому першопрохідця в усьому, що стосувалося діяльності Хабаду. Його зв'язки з «Джойнтом» почалися ще в комуністичній Росії: він мав звичай надсилати Ребе Раяцу звіти про широку діяльність у Києві та інших містах. Ребе Раяц передавав ці звіти до відділень «Джойнта» в Парижі та в Берліні. І коли він виїхав із Росії і зустрівся з керівниками «Джойнта» у Франції, ті «знали» його за звітами, які він надсилав у період життя в Росії.

Був головою Європейського бюро Любавич і повноважним представником наших Ребе. Брав участь у створенні навчальних закладів і організацій Хабаду у Святій Землі, Європі, Марокко і Тунісі, зокрема: закладів «Огалей Йосеф-Іцхак», відділень єшив «Томхей Тмімім», «Бейт Сара», «Бейт Рівка», ремісничих училищ і хабадського кварталу Нахалат-Гар-Хабад.

Поряд зі своїми головними посадами голови бюро і повноважного представника наших Ребе, він був також членом «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель» і «Ваад га-поель» Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад».

Помер 5 менахем-ава 5755 року (1 серпня 1995) і похований на кладовищі Монтефіоре, Нью-Йорк, поблизу Огелю Ребе Раяца.

Родина

Додаткова література

  • Нафталі-Цві Готліб, 60 років діяльності в Росії та по всьому світу, видавництво «Агудат аншей Київ».
Книгу перекладено на їдиш, англійську, іврит, французьку і російську мови. Книга вийшла друком до його 75-річчя.
  • Шнеур-Залман Бергер, Хабад у Марокко, документація діяльності Хабаду в Марокко, хешван 5777 (листопад 2016). У розділі «Зв'язковий», а діяльність рава Городецького проходить через усю книгу.

Зовнішні посилання


«Хасидська ООН»

Залман-Товія Абельський · Аврагам Аздаба · Шолом Ейдельман · Єгуда Бутерішвілі · Йосеф Гольдберг · Шмар'ягу Гурарі · Біньямін-Еліягу Городецький · Захарія Гурі · Аврагам-Іцхак Глік · Іцхак Гендель · Рафаель Вільшанський · Йосеф Вайнберг · Хаїм-Ар'є Зільберштейн · Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков · Цві-Гірш Хітрик · Шмуель Хефер · Рафаель Тавіль · Іцхак Ядгар · Моше-Пінхас Кац · Шмуель Левітін · Хаїм-Шолом Сегаль · Ісраель-Аба Пліскін · Єгуда-Лейб Раскін · Шолом Шабат · Цві-Меїр Штейнмец · Бенціон Шемтов

Примітки

  1. ^ Докладніше див. у статті «Хасидська ООН».
  2. ^ Коли надійшла звістка про можливості нелегального виїзду з СРСР, хасиди хотіли запитати думку Ребе Раяца, який перебував на той час у Сполучених Штатах. Рав Біньямін Городецький, який тоді перебував у Самарканді, надіслав телеграму своєму тестеві, раву Шмуелю Левітіну, який перебував у Нью-Йорку, в якій просив дізнатися думку Ребе Раяца щодо втечі хасидів Хабаду за межі Росії. Окрім великої небезпеки, пов'язаної з такою масовою втечею, були й хасиди, які стверджували, що не можна полишати боротьбу за збереження єврейської іскри в Росії, і якщо хасиди втечуть, комуністична влада повністю знищить єврейську діяльність по всьому Радянському Союзу. Спочатку Ребе Раяц відповів, що оскільки це загальне питання, треба зачекати, доки становище проясниться. У книзі «Виїзд із Росії» є подробиці про відповідь Ребе Раяца: р. Біньямін Городецький вагався й чекав до кінця строку, протягом якого можна було подавати заяви. За день до встановленого строку він подав заяву і того ж дня отримав зі Сполучених Штатів зашифровану телеграму, зміст якої: «Дер зейде загт, мен заль блайбн зіцн афн орт» – [дідусь каже, що треба залишатися сидіти на місці]. Відповідь щодо нього самого була досить ясна, однак у р. Біньяміна виник сумнів: чи стосується це лише його, чи всіх анаш. Вагання були зовсім не легкими, тому р. Біньямін вирішив викласти свої сумніви видатним хасидам. Тим часом справа залишалася оповитою туманом, а потім, приблизно в нісані 5706 року (1945/1946), від Ребе Раяца надійшли ясніші відповіді: хасиди мають самі з'ясувати, чи можна дістатися американської частини Німеччини. Адже після війни в Європі були території під контролем американців та інші території під владою Радянського Союзу. І Ребе Раяц хотів саме того, щоб хасиди не залишилися під радянською владою. Тоді було вирішено, що хасиди мають виїхати з Радянського Союзу і дістатися районів американської окупації. Так почала розгортатися історія «втечі» хасидів через Львів. Після того як кілька хасидів зуміли без пригод перетнути кордон і дістатися безпечного місця, вони повідомили про це Ребе Раяца, і тоді Ребе Раяц дозволив хасидам займатися загальним виїздом за межі Росії, але поставив різні умови. (Зі статті «Виїзд із Росії 5706»; див. там додаткові подробиці).
Біньямін-Еліягу Городецький згадується ще в 96 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2072254400

Повідомити про помилку на цій сторінці