Перейти до вмісту

Хліб

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Хліб» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. Хліб (значення).
Хліб

Хліб — основна їжа, що складається з одного з п'яти видів злаків і живить тіло. Благословення на нього — «Га-Моці». Якщо з'їдають хліба в кількості кезайту, промовляють після нього Біркат га-мазон.

Гемара

В «Імрей біна»[1] роз'яснюється, що Талмуд називається хлібом, згідно з висловом мудреців: «„Твій злак“ — це Талмуд і т. д.», і він — основна їжа для душ, що називаються «людиною», як сказано: «Ідіть, їжте мій хліб», і як сказано: «І Тора Твоя всередині мене» (і як проголошують у Ган Едені: «Щасливий той, хто приходить сюди, і вчення його, яке він вивчав у цьому світі, — у руці його», бо Талмуд — їжа для душ у Ган Едені), на відміну від аспекту твого вина і твоєї олії», які відповідають внутрішній частині Тори, що називається вином і олією, як відомо.

Як матеріальний злак — їжа для природної душі, як сказали: «Немовля не вміє сказати „аба“ та „іма“, доки не скуштує смаку злака» — саме так, адже світло знання, щоб упізнавати батька і матір, залежить від смаку хліба, який воно скуштує, і перш ніж воно скуштує смак хліба зі злака, немає в ньому знання, щоб упізнати і сказати „аба“ та „іма“, — так і в Б-жественній душі немає аспекту знання, щоб упізнати свого Небесного Батька, доки вона не скуштує злака, яким є саме Талмуд.

Це на перший погляд дивовижно: яка сила вивчення Гемари в справі пізнання Б-жественності знанням? Адже сказано у вірші: «І знай сьогодні, і прийми до свого серця» і т. д., і може бути знання й осягнення Б-жественності і без смаку хліба Тори в нігле — за допомогою самого лише знання і споглядання, і перші покоління до дарування Тори доводять це, як Ханох і Метушелах та їм подібні, про що написано: «І ходив Ханох з Б-гом» і т. д., але Аврагам виконував усю Тору і т. д. і вивчав усю Тору цілком і т. д.

Суть смаку саме в Талмуді

І роз'яснює Мітлер Ребе: простий зміст притчі про смак злака, завдяки якому немовля впізнає свого батька, — це коли хліб спечений у печі, так що в ньому є смак, а не коли він не спечений, і тим паче той, хто гризе пшеницю і т. д., що зовсім не хлібна їжа, і тому уточнив сказати «смак злака»; а втілення притчі — це саме Талмуд, який теж є аспектом саме смаку в Торі, і як відомо з «Ец хаїм», що Талмуд — у Брія, Мішна — в Єціра, а Мікра — в Асія, а Брія — це аспект ХаБаД), бо суть Талмуду — роз'яснювати причини мішнайот, як «яка причина рабі такого-то» і т. д., бо в Мішні вивчають галаху і закон лише у вигляді постанови, без жодного обґрунтування, і тому ті, хто вивчає самі мішнайот без їхніх причин, називаються «руйнівниками світу», як відомо, а Талмуд приходить витлумачити і роз'яснити причину постанови галахи, і це аспект мохін якостей, бо суть Мішни — лише аспект якостей Єціра — нечисто, чисто і т. д., винен, невинен і т. д., а розум і причина кожної якості роз'яснені в Талмуді (і тому говориться загалом «49 доводів за нечистоту», бо «доводи в галасі» — це причина і розум, а 49 доводів — для семи якостей, кожна з яких містить сім, і тому наводиться, що Талмуд — у Брія, а Мішна — в Єціра).

Цим Талмуд уподібнений хлібу: як у хлібі є дві речі: перша — сама реальна матеріальна субстанція хліба, а друга — його духовний смак, який жують зубами і відчувають піднебінням, (і як відомо, те, що сказано: «І хліб підкріплює серце людини», — це після того, як їжа ввійшла в шлунок для перетравлення, і її матеріальність розподілилася на життєвість органів, а її внутрішня суть підіймається до серця, щоб одразу його підкріпити, і до мозку — щоб зміцнити розум, і це те, завдяки чому немовля вміє кликати, як зазначено вище, і це смак злака; а насправді головне в смаку хліба — у піднебінні, що відчуває смак, перш ніж їжа прийде в шлунок для перетравлення, бо зуби розмелюють і розділяють її частини, щоб видобути її духовний смак, а потім — через піднебіння, що відчуває смак, який підіймається до мозку.

З'ясування галахи — духовне жування

І в цьому суть «з'ясування галахи» — це «з'ясування зубами», що називається гірсою, яка кришить на частини, як дроблену пшеницю; так той, хто вивчає устами, ділить на частини, кожну річ окремо, а потім піднебіння відчуває смак їжі — духовну Хохму в слові Всевишнього, тобто в галасі; і завдяки цьому мохін Б-жественної душі зміцнюються в духовному більше, ніж її органи зміцнюються через саму матерію галахи, яку промовляють і яка потім входить усередину, як сказано: «І Тора Твоя всередині мене», — зміцнення, яке лише подібне до матеріального зміцнення серця й органів за допомогою матеріальної їжі.

І цим зрозуміла причина того, що пізнання Б-жественного духовного знання в душах приходить тільки через смак злака, тобто саме через Талмуд, — як відчутий смак хліба зміцнює духовність мохін, що перебувають у голові (і тому душі в Ган Едені осягають Б-жественність тільки через смак Талмуду, який вони вивчали саме в цьому світі; а перші покоління, що пізнавали знанням без хліба Тори, — адже навіть праотцям не було відкрито Його сутнісне Ім'я, як сказано: «А Ім'ям Моїм Гаває не» і т. д., а лише «Е-ль Ш-дай», що є аспектом Малхут, — так і пізнали перші, тобто вони не пізнали в аспекті сутності, як син — батька, щоб кликати „аба“, як «бо Ти — батько наш, бо Аврагам не знає нас» і т. д.; а Тора коріниться в сутності мохін, і це те, що наводиться: «Три вузли: Ізраїль — з Торою» і т. д.

І тому за допомогою смаку злака Талмуду Ізраїль пізнав саме лише те, щоб кликати „аба“, і не сказано, що за допомогою смаку злака в немовляти буде знання, крім цього, оскільки одне залежить від іншого), і це «І збереш свій злак» — це хліб Тори, який є сутнісною їжею для Б-жественної душі, щоб вона вміла кликати „аба“ в аспекті сутності, що вище за осягнення перших, оскільки Ізраїль постав у думці і т. д., а потім сказано «твоє вино і твоя олія», які є аспектом внутрішнього вина і олії та таємниць Тори, як зазначено вище. Усе це — на відміну від внутрішньої частини Тори, у якій смак осягається одразу, в аспекті вина.

Див. також

Зовнішні посилання

  • Хліб — внутрішній погляд, з книги «Аншей га-міла» קישור לאתר בית חב"ד (англійською)

Примітки

  1. ^ «Шаар Кріят Шма», с. 52

Повідомити про помилку на цій сторінці