Перейти до вмісту

Святая Святих

Матеріал з Хабадпедії
Зображення Первосвященника в Йом Кіпур у Святеє Святих

Святеє Святих — внутрішнє і найбільш святе приміщення в Мішкані і в Храмі, а отже, і в усьому світі; у ньому перебувають Евен га-штія і Ковчег Завіту.

Його структура

Його довжина була двадцять ліктів, і ширина двадцять. Висота — п'ятдесят ліктів, як висота Гейхала.

У Першому Храмі між Святилищем і Святеє Святих була стіна завтовшки в лікоть, і в ній був вхід усередину. У Другому Храмі, навпаки, стіни не було, а замість неї були розвішані дві завіси, а між ними — прохід завдовжки в лікоть, який вів усередину Святеє Святих (він називався «ама тарксін»).

У Першому Храмі

У Першому Храмі, який збудував цар Шломо, усередині Святеє Святих перебував Ковчег Завіту, а в ньому Скрижалі Завіту, а на ньому капорет з крувами над нею. Крім крувів, які були на капорет з часів Моше, цар Шломо зробив додаткових крувів на підлозі по боках Ковчега, зроблених з дерева з золотим покриттям, заввишки десять ліктів (близько п'яти метрів), і розмах їхніх крил теж десять ліктів[1]. Поруч із Ковчегом (або в ньому) були покладені сувій Тори, який написав Моше, учитель наш, а також посудина з манною, олія помазання і жезл Агарона-когена (на згадку про ці чудеса). Наприкінці періоду Першого Храму цар Йошіягу сховав Ковчег, і в Другому Храмі залишився тільки Евен га-штія (заввишки три пальці) — основний камінь, з якого був закладений і заснований світ[2].

Ковчег стояв дивом. Довжина і ширина Святеє Святих дорівнюють довжині жердин. Довжина жердин не включає ширину Ковчега (до якого жердини були прикріплені). Також розповідається, що жердини точно відповідали довжині Святеє Святих і ззовні виднілися ніби двома опуклостями на завісі — «як дві груді жінки», — щоб у Йом Кіпур Первосвященник міг знати, куди кропити.

У Другому Храмі

Коли Шломо будував Перший Храм, він знав святим духом, що на нього чекає зруйнування, і збудував у ньому місце, щоб сховати в ньому Ковчег, унизу, в глибоких і звивистих схованках; і справді, перед зруйнуванням Першого Храму там були сховані Ковчег, посудина і жезл за велінням царя Йошіягу. Ребе пояснив, що в Другому Храмі святість Святеє Святих перебувала завдяки цим схованкам, які цар Шломо підготував і збудував заради святості Святеє Святих і в яких перебував Ковчег; і якби цар Шломо не освятив схованки, це місце не було б святе святістю Святеє Святих, і, відповідно, Храм узагалі не мав би статусу Храму, оскільки Рамбам пише, що серед основ Храму — щоб у ньому були Святилище і Святеє Святих.

Під час вигнання

Існує безліч думок щодо точного розташування Святеє Святих на Храмовій горі наших днів.

Думка, прийнята більшістю дослідників, — що місце Святеє Святих було під «Куполом Скелі». Радбаз[3] дотримувався цієї думки, і в його книзі[4] є обговорення цієї теми. Водночас його слова там недостатньо зрозумілі, і сьогодні є кілька думок про те, як їх пояснити.

Інші думки стверджують, що справжнє розташування Святеє Святих близьке до цього району.

Натомість існує переказ, згідно з яким р. Агарон Рокеах з Белза вказав на певний камінь на площі біля Стіни як на камінь, найближчий до Святеє Святих. Поголос розповідає також, що Ребе Раяц під час свого візиту до Країни молився на цьому місці, на площі, про яку було прийнято вважати, що це місце, найближче до Святеє Святих[потрібне джерело].

У Третьому Храмі

У Третьому Храмі не зміняться розміри довжини і ширини Святеє Святих. У перших Храмах над Святеє Святих були верхні приміщення, і тому його висота не дорівнювала висоті всієї будівлі. Але в Третьому Храмі не буде верхнього приміщення над Гейхалом і Святеє Святих, і невідомо, якою буде його висота.

Вхід буде через проріз завширшки сім ліктів і заввишки шість ліктів[5]. Як і в Першому Храмі, у Святеє Святих будуть золоті двері, завжди відчинені.

Внутрішній бік стін Святеє Святих буде покритий чистим золотом, як у перших Храмах.

У внутрішньому вимірі речей

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Вхід до неї

Як правило, діє повна заборона входити до Святеє Святих, крім Первосвященника в Йом Кіпур. Між Святеє Святих і Святилищем — великим приміщенням перед Святеє Святих, у якому стояли Менора, золотий жертовник і стіл хлібів предложення, — було розділення. У Першому Храмі — кам'яна стіна, а в Другому Храмі — дві завіси і лікоть, що їх розділяв, і називається він Двір. Розміри Святеє Святих були десять на десять ліктів (близько п'яти на п'ять метрів) у Мішкані і двадцять на двадцять ліктів (близько десяти на десять метрів) у Храмі.

У випадках, коли потрібні були ремонтні роботи у Святеє Святих, спускали згори майстрів в особливих скринях, відкритих лише з одного боку, щоб вони не милували своїх очей красою. Для ремонту було дозволено входити до Святеє Святих також людям, які не є когенами, а за потреби — і нечистим.

Згідно з думкою, що в Сукот року Гакгель цар читав із сувою Тори, який лежав у Святеє Святих, Первосвященник мав винести його за кілька днів до цього, в Йом Кіпур, і повернути його на місце в Йом Кіпур наступного року.

Вхід до нього в прийдешньому

Приблизно з 5750-х років Ребе почав час від часу додавати до постійного побажання наприкінці сіхот — щоб ми пішли до Святої Землі, до святого міста, на святу гору і до Храму — слова «і до Святеє Святих».

Ребе пояснив це на підставі думки мідрашу[6], що тлумачить вірш «І хай не входить будь-коли до Святилища»[7] у значенні, яке стосується особистої підготовки когена, а не часу: будь-коли, коли він хоче увійти, хай входить, але тільки в порядку, докладно описаному в Писанні («Тільки з цим хай входить Агарон до Святилища: з молодим бичком...»)[8].

Відповідно до думки низки коментаторів[9], що сенс вірша «А ви будете Мені царством когенів»[10] у тому, що всі сини Ізраїлю — первосвященники, і це стосується прийдешнього, Ребе пояснив, що це причина того, що, коли бажають одне одному зустрітися в Храмі, не задовольняються цим, а додають «і в Святеє Святих», бо це справжнє місце кожного єврея і кожної єврейки.

Ребе наводить приклад з того часу, коли царству дому Давида загрожував указ про винищення, і Єгошева сховала Йоаша — останнього нащадка царської династії — у Святеє Святих![11] Там протягом шести років він їв, пив і спав. Це тому, що справжнє місце єврея — у Святеє Святих[12].

Щоправда, і за думкою мідрашу при кожному вході до Святеє Святих треба буде принести особливі жертви, які зобов'язаний принести Первосвященник при вході до Святеє Святих («у такому порядку»), але їх будь-який єврей зможе легко дістати, і це не буде проблемою[13]. В іншому місці[14] Ребе каже, що при Геулі Первосвященник — а отже, і будь-який єврей, який буде на його рівні, — зможе входити навіть «не в такому порядку».

Щоправда, в одній сіхі[15] Ребе дотримувався думки, що фактично до Святеє Святих входити не будуть, а лише дивитимуться всередину, і це вважатиметься так, ніби перебувають у ньому.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Мелахім I 6, 23-28.
  2. ^ Йома 54б.
  3. ^ Рабі Давид бен Шломо ібн Зімра, Радбаз (5239, 1479 — 5334, 1573), голова рабинського суду й один з великих діячів єгипетського єврейства.
  4. ^ Респонси «Діврей Давид».
  5. ^ Єхезкель 41, 3, і в Раші.
  6. ^ «Ваїкра раба», тижнева глава «Ахарей мот», глава 21, розділ 7, «Шмот раба», кінець глави 38, «Ялкут Шимоні», Тегілім, ремез 652.
  7. ^ Ваїкра 16.
  8. ^ І див. у коментарі Радаля там само та в інших, які написали, що слова мідрашу стосуються тільки Агарона-когена. Однак у «Мешех хохма» на тижневу главу «Ахарей» там само пояснено, що мається на увазі: дозвіл діє тільки в Мішкані, в якому весь рік світить розкриття Йом Кіпуру, і згідно з цим так само буде і в Третьому Храмі, в якому весь рік світитиме розкриття Йом Кіпуру.
  9. ^ «Бааль га-турім».
  10. ^ Шмот 19, 6.
  11. ^ Мелахім II 11, 2-3. Згідно з Раші. І див. сіху ночі Сімхат Тора 5751 у доповненнях, примітка 232, що заради порятунку життя досить було сховати його в підземних ходах.
  12. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ахарей-Кдошім» 5751. І там — що тоді це розкрилося саме через небезпеку, і це подібно до того, як піднесення Геули відбувається і здійснюється саме через спуск у вигнання.
  13. ^ Сіха 11 елула 5751 (21 серпня 1991). Про жертвопринесення тощо при вході до Святеє Святих без служіння — див. також єхідут з головними рабинами 5746, § 13, звідки випливає, що Моше, учитель наш, мав щоразу, коли входив, приносити жертви; і див. «Лікутей сіхот», частина 32, с. 28, що Моше, учителеві нашому, не треба було входити в шатах когена. І див. також сіху Шабату тижневої глави «Пінхас» 5747, §§ 26-27.
  14. ^ Сіха ночі Сімхат Тора, там само, 5751 .
  15. ^ Шабат тижневої глави «Шофтім» 5748, § 10.

Повідомити про помилку на цій сторінці