Перейти до вмісту

Шломо-Шнеур-Залман Шнеєрсон

Матеріал з Хабадпедії
Шломо-Залман Шнеєрсон
Титульний аркуш книги «Маген авот»
Основна інформація
Відомий якАдмор Хабад-Копись
Дата народження5590 - 1830
Місце народженняЛюбавичі
Місце похованняКопись
Місце проживанняЛюбавичі, Лепель
НалежністьХасидут Хабад-Копись
Рід діяльностіадмор
Посададругий Адмор хасидуту Копись
Учителібатько, Єгуда-Лейб Шнеєрсон, Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Пейше-меламед
ПраціМаген авот
Відхід27 іяра 5660 — 26 травня 1900
Попередник у династіїЙого батько Єгуда-Лейб Шнеєрсон
Наступник у династіїЙого брат Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (з Річиці)
і його брат Шмар'ягу-Ноах Шнеєрсон
(які здійснювали провід спільно).
Сім'я
БатькоЄгуда-Лейб Шнеєрсон
Дітир. Єгуда-Лейб, Рівка, Рахель-Лея та інші
Брати й сестриШалом-Дов-Бер Шнеєрсон (Речиця), Шмар'я-Ноах Шнеєрсон
Родовід

Адмор рабі Шломо-Залман Шнеєрсон (літо 5590 (1830) — 27 іяра 5660 (26 травня 1900)), автор «Маген авот», був другим Адмором хасидуту Копись.

Біографія

Народився в Любавичах влітку 5590 року (1829/1830) у свого батька Адмора рабі Єгуди-Лейба Шнеєрсона з Копису. Названий на честь Алтер Ребе і свого діда, Шломо Фрейдеса[1]. На обрізанні Цемах Цедек був сандаком[2]. До дванадцяти років вивчав з батьком відкриту частину Тори, а відтоді вивчав з батьком учення хасидуту. Також Ребе Цемах Цедек дуже наближав його і навчався з ним разом з Ребе Магарашем. Навчався разом з Ребе Магарашем і сином р. Нехемьї з Дубровно у Пейше-меламеда[3]. Узяв за дружину дочку хасида рабі Яакова-Лейба Лур'є з Лепеля 10 тевета 5607 року (29 грудня 1846). Весілля відбулося в Любавичах. Ребе Цемах Цедек брав участь у весіллі й сказав на весіллі та на шева брахот багато маамарів хасидуту. Відтоді він просидів десять років у Лепелі, замикався у своїй кімнаті й займався відкритою частиною Тори та хасидутом. Після закінчення цих десяти років його тесть утратив своє майно, і рабі Шломо-Залман повернувся до дому своїх батьків, до Любавичів.

Здійснював провід тридцять чотири роки. 5660 року (1899/1900) захворів і поїхав до Москви на лікування, але через кілька днів повернувся додому і помер 27 іяра.

Його наступниками після його відходу були його брат, рабі Шалом-Дов-Бер з Річиці, і Адмор Рашан, рабі Шмар'ягу-Ноах з Бобруйська. Але більшість хасидів їздили до Лядів, до Адмора Іцхака-Дов-Бера Шнеєрсона, який помер 5670 року (1909/1910).

Адмор хасидів Копису

Рабі Шломо-Залман був онуком Ребе Цемах Цедека. П'ятеро із синів Цемах Цедека були Адморами[4]. Коли більшість хасидів Цемах Цедека стали хасидами його другого сина, рабі Єгуди-Лейба (Магариля), який заснував після відходу з життя свого батька двір «Хабад-Копись», розташований на південь від Вітебська (сьогодні в Білорусі). Магариль був найстаршим сином, який поводився як Адмор, і навіть за життя батька поводився як Адмор, і навіть знав свого прадіда, автора «Танії», засновника хасидуту Хабад, і тому до нього стікалася більшість хасидів. Разом з тим суд, створений для розгляду питання про спадкоємця «Цемах Цедека», постановив, що Ребе Магараш, рабі Шмуель Шнеєрсон, — той, хто має посісти місце свого батька.

Магариль помер через пів року після свого батька, але його сини продовжували вести двір, і на чолі їх — його син рабі Шломо-Залман. У листі, який він написав після відходу з життя батька, він бідкався, що хасидут Хабад наприкінці днів автора «Танії» відхилився від свого первісного шляху — шляху, що поєднує також служіння в серці й хасидський запал з розумовим гітбоненут у питаннях Б-жественності, і розповів, що його батько повернув вінець на колишнє місце, і він має намір продовжувати в цьому. Рабі Шломо-Залман здійснював провід тридцять чотири роки і тримався з великою приниженістю та скромністю, і коли його називали званням «Адмор», він сповнювався сорому й збентеження. Багато хасидів Хабаду були його хасидами.

Його маамари з хасидуту

Багато вкладав у свої маамари з хасидуту і вимагав від своїх хасидів завчати їх, доки вони не знатимуть їх напам'ять. У перші роки він говорив кожен маамар тричі. Його маамари вирізняються поясненням глибоких питань хасидуту стислою і ясною мовою.

Його книга «Маген авот» (- у гематрії його ім'я — Шломо-Залман), у якій друшім Тори, засновані на вченні його діда Цемах Цедека, уперше вийшла друком у Бердичеві 5662 року (1901/1902) з передмовою сина автора. Книга містить багато «маамарів» з його рукопису за порядком тижневих глав Тори, свят Ізраїлю тощо, і була віддана до друку його сином, р. Єгудою-Лейбом. Книга містить сім частин, причому сьома частина містить маамари, які не були написані рабі Шломо-Залманом, але були перед його очима. Книга названа ім'ям «Маген авот», оскільки ці слова становлять у гематрії «Шломо-Залман». Ще одна книга рабі Шломо-Залмана — «Друшім єкарім», що містить два маамари, записані рабі Гдальєю-Аврагамом Янкелзоном з Полоцька, і надрукована у Вільні 5663 року (1902/1903). Син автора «Маген авот» застерігав від порушення меж і від помилок, які знайдуться у вищезгаданій книзі («Га-Меліц», 27.9.1903).

Багато років було упередження щодо вивчення цієї книги через причетність р. Шломо-Залмана до зведення його батька в Кописі, що було всупереч думці Ребе Магараша, але в нашому поколінні це упередження було скасовано за вказівкою Ребе. 25 тішрея 5730 року (7 жовтня 1969) Ребе сказав своєму свояку Рашагу (надруковано в «Торат Менахем», «Менахем Ціон», частина 2, с. 374), що маамари в «Маген авот» — це «гешмаке маамарім», «тож можна їх вивчати, хоча в минулому... був ходячий вислів серед хасидів, що не слід їх вивчати». А в «Ігрот кодеш» Раяца (частина 14, с. 358) він написав одному з хасидів, який вагався, чи вивчати книгу «Маген авот», що «я вже сказав про це, що те, що він вивчатиме, — якщо тільки навчання буде як належить, — добре. А про те, що він пише про розказане, — про подібне сказано: „затуляє вухо своє, щоб не чути“»[5].

Пішов із цього світу 27 іяра 5660 року (26 травня 1900), і місце його спочинку — у Кописі.

Як і інших онуків Цемах Цедека, Ребе Раяц називає його ім'ям «Адмор» і главою хасидуту Хабад.

Його книги

Основна стаття – «Маген авот»
  • «Маген авот» — сім томів[6]
  • «Друшім єкарім» — один том, що містить два довгі й глибокі друші

Родина

  • Його син (єдиний) р. Єгуда-Лейб[7]. Його дружина Перл, дочка р. Аврагама-Дова Магазаника з Бердичева, з роду р. М. з Чорнобиля
  • Його дочка Рівка, померла 4 кислева 5699 року (27 листопада 1938) у Петербурзі (Ленінграді). Її чоловік р. Ісраель-Єхіель-Алтер Генлін — голова рабинського суду Полоцька
    • Його син, Дов-Бер (Борис). Одружився з Хаєю-Рахелью, дочкою р. Вольфа Винарова. 30.9.1919. В Одесі. Помер там 1962 року
    • Його дочка, Ціпора. Вийшла заміж за Гдалью, сина рава Іцхака-Йоеля Рафаловича, 15 сівана 5662 («Га-Меліц», 17.7.1902)
    • Його син, Менахем-Мендл. Одружився з Мушею, дочкою р. Єхезкеля Мейзеля («Га-Меліц», 3.11.1902)
    • Його син, Шалом. Помер 6 тевета 5735 року (20 грудня 1974) у Санкт-Петербурзі.
    • Його дочка, Муся. Її чоловік Григорій Левін.
  • Його зять, гаон р. Ханох-Еніх Гінзбург — рабин Смоленська
  • Його зять, р. Йосеф-Хаїм Залмансон. Народився 5607 року (1846/1847). Син р. Леві-Іцхака Залмансона, зятя Цемах Цедека.
  • Його дочка Рахель-Лея, дружина гаона р. Хаїма-Яакова Вишлицького

З його знаменитих хасидів

Серед його знаменитих хасидів були рабі Хаїм-Меїр Гейльман, автор книги з історії Хабаду під назвою «Бейт Ребе», і рабі Йосеф Розін, «Рогачовер». Синагога Хабаду в районі Меа-Шеарім в Єрусалимі від початку належить Хабад-Копись.

Попередній:
Адмор рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон
Адмори Копису
5590 — 27 іяра 5660 (26 травня 1900)
Наступний:
Адмор рабі Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон з Річиці та Адмор рабі Шмар'я-Ноах Шнеєрсон з Бобруйська


Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Маген авот», частина 1 מגן אבות - חלק א (Бердичів, 1902) — у каталозі · читати
  2. «Маген авот», частина 2 מגן אבות - חלק ב (Бердичів, 1902) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ Цемах Цедек кликав його на ім'я без імені «Шнеур», і так само багато хто його кликав; найчастіше він підписувався «Шломо-Залман», і кілька разів ми знаходимо, що він підписувався «Ш. Залман» або «Шломо Ш. Залман». У книзі «Видавництво „Кегот“» можна побачити зображення, де під час складання родоводу було написано його ім'я Шнеур-Залман, і Ребе викреслив слово «Шнеур» і додав на полях сторінки своїм святим почерком «Шломо».
  2. ^ «Решимат га-йоман», с. 285.
  3. ^ «Решимат га-йоман», с. 285 (і там, що навчалися, коли Ребе Магарашу було близько десяти років).
  4. ^ Чотири Адмори Хабаду й один Адмор династії Чорнобиль. Хабадські Адмори: Магариль з Копису, Рахашаз з Лядів, Магарин з Лядів і продовжувач шляху в Любавичах — Магараш. А Адмор з Овруча — як Адмор хасидів Чорнобиля. Як пише Ребе Раяц у «Га-Кріа ве-га-кдуша» за хешван 5702 року (жовтень–листопад 1941): «Його величність Адмор Магариль і його брати рави — четверте покоління глав хасидів Хабаду». А про Адмора з Овруча вищезгаданий пише, що він четверте покоління глав хасидів Чорнобиля. І тому подібне.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 14, с. 358 (посилання).
  6. ^ В останніх виданнях скоротилося до 2 томів.
  7. ^ Помер у Ленінграді 19 кислева в 5690-ті роки. І там, на єврейському кладовищі, місце його спочинку.
Шломо-Шнеур-Залман Шнеєрсон згадується ще в 48 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432847701

Повідомити про помилку на цій сторінці