Шломо-Шнеур-Залман Шнеєрсон
| Шломо-Залман Шнеєрсон | |
|---|---|
Титульний аркуш книги «Маген авот» | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Адмор Хабад-Копись |
| Дата народження | 5590 - 1830 |
| Місце народження | Любавичі |
| Місце поховання | Копись |
| Місце проживання | Любавичі, Лепель |
| Належність | Хасидут Хабад-Копись |
| Рід діяльності | адмор |
| Посада | другий Адмор хасидуту Копись |
| Учителі | батько, Єгуда-Лейб Шнеєрсон, Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Пейше-меламед |
| Праці | Маген авот |
| Відхід | 27 іяра 5660 — 26 травня 1900 |
| Попередник у династії | Його батько Єгуда-Лейб Шнеєрсон |
| Наступник у династії | Його брат Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (з Річиці) і його брат Шмар'ягу-Ноах Шнеєрсон (які здійснювали провід спільно). |
| Сім'я | |
| Батько | Єгуда-Лейб Шнеєрсон |
| Діти | р. Єгуда-Лейб, Рівка, Рахель-Лея та інші |
| Брати й сестри | Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (Речиця), Шмар'я-Ноах Шнеєрсон |
| Родовід | |
Адмор рабі Шломо-Залман Шнеєрсон (літо 5590 (1830) — 27 іяра 5660 (26 травня 1900)), автор «Маген авот», був другим Адмором хасидуту Копись.
Біографія
Народився в Любавичах влітку 5590 року (1829/1830) у свого батька Адмора рабі Єгуди-Лейба Шнеєрсона з Копису. Названий на честь Алтер Ребе і свого діда, Шломо Фрейдеса[1]. На обрізанні Цемах Цедек був сандаком[2]. До дванадцяти років вивчав з батьком відкриту частину Тори, а відтоді вивчав з батьком учення хасидуту. Також Ребе Цемах Цедек дуже наближав його і навчався з ним разом з Ребе Магарашем. Навчався разом з Ребе Магарашем і сином р. Нехемьї з Дубровно у Пейше-меламеда[3]. Узяв за дружину дочку хасида рабі Яакова-Лейба Лур'є з Лепеля 10 тевета 5607 року (29 грудня 1846). Весілля відбулося в Любавичах. Ребе Цемах Цедек брав участь у весіллі й сказав на весіллі та на шева брахот багато маамарів хасидуту. Відтоді він просидів десять років у Лепелі, замикався у своїй кімнаті й займався відкритою частиною Тори та хасидутом. Після закінчення цих десяти років його тесть утратив своє майно, і рабі Шломо-Залман повернувся до дому своїх батьків, до Любавичів.
Здійснював провід тридцять чотири роки. 5660 року (1899/1900) захворів і поїхав до Москви на лікування, але через кілька днів повернувся додому і помер 27 іяра.
Його наступниками після його відходу були його брат, рабі Шалом-Дов-Бер з Річиці, і Адмор Рашан, рабі Шмар'ягу-Ноах з Бобруйська. Але більшість хасидів їздили до Лядів, до Адмора Іцхака-Дов-Бера Шнеєрсона, який помер 5670 року (1909/1910).
Адмор хасидів Копису
Рабі Шломо-Залман був онуком Ребе Цемах Цедека. П'ятеро із синів Цемах Цедека були Адморами[4]. Коли більшість хасидів Цемах Цедека стали хасидами його другого сина, рабі Єгуди-Лейба (Магариля), який заснував після відходу з життя свого батька двір «Хабад-Копись», розташований на південь від Вітебська (сьогодні в Білорусі). Магариль був найстаршим сином, який поводився як Адмор, і навіть за життя батька поводився як Адмор, і навіть знав свого прадіда, автора «Танії», засновника хасидуту Хабад, і тому до нього стікалася більшість хасидів. Разом з тим суд, створений для розгляду питання про спадкоємця «Цемах Цедека», постановив, що Ребе Магараш, рабі Шмуель Шнеєрсон, — той, хто має посісти місце свого батька.
Магариль помер через пів року після свого батька, але його сини продовжували вести двір, і на чолі їх — його син рабі Шломо-Залман. У листі, який він написав після відходу з життя батька, він бідкався, що хасидут Хабад наприкінці днів автора «Танії» відхилився від свого первісного шляху — шляху, що поєднує також служіння в серці й хасидський запал з розумовим гітбоненут у питаннях Б-жественності, і розповів, що його батько повернув вінець на колишнє місце, і він має намір продовжувати в цьому. Рабі Шломо-Залман здійснював провід тридцять чотири роки і тримався з великою приниженістю та скромністю, і коли його називали званням «Адмор», він сповнювався сорому й збентеження. Багато хасидів Хабаду були його хасидами.
Його маамари з хасидуту
Багато вкладав у свої маамари з хасидуту і вимагав від своїх хасидів завчати їх, доки вони не знатимуть їх напам'ять. У перші роки він говорив кожен маамар тричі. Його маамари вирізняються поясненням глибоких питань хасидуту стислою і ясною мовою.
Його книга «Маген авот» (- у гематрії його ім'я — Шломо-Залман), у якій друшім Тори, засновані на вченні його діда Цемах Цедека, уперше вийшла друком у Бердичеві 5662 року (1901/1902) з передмовою сина автора. Книга містить багато «маамарів» з його рукопису за порядком тижневих глав Тори, свят Ізраїлю тощо, і була віддана до друку його сином, р. Єгудою-Лейбом. Книга містить сім частин, причому сьома частина містить маамари, які не були написані рабі Шломо-Залманом, але були перед його очима. Книга названа ім'ям «Маген авот», оскільки ці слова становлять у гематрії «Шломо-Залман». Ще одна книга рабі Шломо-Залмана — «Друшім єкарім», що містить два маамари, записані рабі Гдальєю-Аврагамом Янкелзоном з Полоцька, і надрукована у Вільні 5663 року (1902/1903). Син автора «Маген авот» застерігав від порушення меж і від помилок, які знайдуться у вищезгаданій книзі («Га-Меліц», 27.9.1903).
Багато років було упередження щодо вивчення цієї книги через причетність р. Шломо-Залмана до зведення його батька в Кописі, що було всупереч думці Ребе Магараша, але в нашому поколінні це упередження було скасовано за вказівкою Ребе. 25 тішрея 5730 року (7 жовтня 1969) Ребе сказав своєму свояку Рашагу (надруковано в «Торат Менахем», «Менахем Ціон», частина 2, с. 374), що маамари в «Маген авот» — це «гешмаке маамарім», «тож можна їх вивчати, хоча в минулому... був ходячий вислів серед хасидів, що не слід їх вивчати». А в «Ігрот кодеш» Раяца (частина 14, с. 358) він написав одному з хасидів, який вагався, чи вивчати книгу «Маген авот», що «я вже сказав про це, що те, що він вивчатиме, — якщо тільки навчання буде як належить, — добре. А про те, що він пише про розказане, — про подібне сказано: „затуляє вухо своє, щоб не чути“»[5].
Пішов із цього світу 27 іяра 5660 року (26 травня 1900), і місце його спочинку — у Кописі.
Як і інших онуків Цемах Цедека, Ребе Раяц називає його ім'ям «Адмор» і главою хасидуту Хабад.
Його книги
Основна стаття – «Маген авот»
- «Маген авот» — сім томів[6]
- «Друшім єкарім» — один том, що містить два довгі й глибокі друші
Родина
- Його син (єдиний) р. Єгуда-Лейб[7]. Його дружина Перл, дочка р. Аврагама-Дова Магазаника з Бердичева, з роду р. М. з Чорнобиля
- Його дочка Рівка, померла 4 кислева 5699 року (27 листопада 1938) у Петербурзі (Ленінграді). Її чоловік р. Ісраель-Єхіель-Алтер Генлін — голова рабинського суду Полоцька
- Його син, Дов-Бер (Борис). Одружився з Хаєю-Рахелью, дочкою р. Вольфа Винарова. 30.9.1919. В Одесі. Помер там 1962 року
- Його дочка, Ціпора. Вийшла заміж за Гдалью, сина рава Іцхака-Йоеля Рафаловича, 15 сівана 5662 («Га-Меліц», 17.7.1902)
- Його син, Менахем-Мендл. Одружився з Мушею, дочкою р. Єхезкеля Мейзеля («Га-Меліц», 3.11.1902)
- Його син, Шалом. Помер 6 тевета 5735 року (20 грудня 1974) у Санкт-Петербурзі.
- Його дочка, Муся. Її чоловік Григорій Левін.
- Його зять, гаон р. Ханох-Еніх Гінзбург — рабин Смоленська
- Його зять, р. Йосеф-Хаїм Залмансон. Народився 5607 року (1846/1847). Син р. Леві-Іцхака Залмансона, зятя Цемах Цедека.
- Його дочка Рахель-Лея, дружина гаона р. Хаїма-Яакова Вишлицького
З його знаменитих хасидів
Серед його знаменитих хасидів були рабі Хаїм-Меїр Гейльман, автор книги з історії Хабаду під назвою «Бейт Ребе», і рабі Йосеф Розін, «Рогачовер». Синагога Хабаду в районі Меа-Шеарім в Єрусалимі від початку належить Хабад-Копись.
| Попередній: Адмор рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон |
Адмори Копису 5590 — 27 іяра 5660 (26 травня 1900) |
Наступний: Адмор рабі Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон з Річиці та Адмор рабі Шмар'я-Ноах Шнеєрсон з Бобруйська |
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- «Маген авот», частина 1 מגן אבות - חלק א
- «Маген авот», частина 2 מגן אבות - חלק ב
Примітки
- ^ Цемах Цедек кликав його на ім'я без імені «Шнеур», і так само багато хто його кликав; найчастіше він підписувався «Шломо-Залман», і кілька разів ми знаходимо, що він підписувався «Ш. Залман» або «Шломо Ш. Залман». У книзі «Видавництво „Кегот“» можна побачити зображення, де під час складання родоводу було написано його ім'я Шнеур-Залман, і Ребе викреслив слово «Шнеур» і додав на полях сторінки своїм святим почерком «Шломо».
- ^ «Решимат га-йоман», с. 285.
- ^ «Решимат га-йоман», с. 285 (і там, що навчалися, коли Ребе Магарашу було близько десяти років).
- ^ Чотири Адмори Хабаду й один Адмор династії Чорнобиль. Хабадські Адмори: Магариль з Копису, Рахашаз з Лядів, Магарин з Лядів і продовжувач шляху в Любавичах — Магараш. А Адмор з Овруча — як Адмор хасидів Чорнобиля. Як пише Ребе Раяц у «Га-Кріа ве-га-кдуша» за хешван 5702 року (жовтень–листопад 1941): «Його величність Адмор Магариль і його брати рави — четверте покоління глав хасидів Хабаду». А про Адмора з Овруча вищезгаданий пише, що він четверте покоління глав хасидів Чорнобиля. І тому подібне.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 14, с. 358 (посилання).
- ^ В останніх виданнях скоротилося до 2 томів.
- ^ Помер у Ленінграді 19 кислева в 5690-ті роки. І там, на єврейському кладовищі, місце його спочинку.
Код особи: № 8432847701