Перейти до вмісту

Хаїм-Мордехай Перлов

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Мордехай Перлов
Основна інформація
Дата народження5649
Дата смерті10 тішрея 5738 (22 вересня 1977)
КраїнаРосія, Грузія, Німеччина, Італія, Австралія
Місце проживанняХерсон, Шадова, Берислав, Кулаші, Сташилі, Сачхере, Кутаїсі, Мілан, Мельбурн
Рід діяльностірабин, рам, машпіа
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах
Посадарабин містечка Берислав (5678–5679), рам у «Томхей Тмімім» у Херсоні, рабин синагоги «Огель Яаков» у Мілані, машпіа єшиви «Огель Йосеф-Іцхак Хабад Любавич» у Мельбурні
УчителіШмуель-Гронем Естерман, та інші
Сім'я
Батькор. Давид, син р. Аврагама-Зеева га-Когена
МатиМір'ям-Рівка, дочка р. Іссахара-Дов-Бера
ДружинаШейна-Бейла, дочка рава Аврагама-Дов-Бера га-Когена
ДітиДавид Перлов

Рав Хаїм-Мордехай га-Коген Перлов (5649 — 10 тішрея 5738 (22 вересня 1977)), прозваний Мордехаєм Херсонером за назвою його рідного міста Херсон), — відомий рабин і зберігач переказів.

Біографія

Народився в хасидському містечку Херсон[1] у 5649 році (1888/1889)[2]. Його батько, р. Давид, син р. Аврагама-Зеева га-Когена, походив з родини Перлов — родини, що жила в колоніях від часу їх заснування. Його мати — Мір'ям-Рівка, дочка р. Іссахара-Дов-Бера.

Під впливом товаришів поїхав навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах у 5664 році (1903/1904) і навчався там до адара I 5673 року (лютий–березень 1913). У єшиві вважався надзвичайним масмідом[3], так що товариші прозвали його «Мордехай дер масмід» [ім'я Хаїм було додано йому пізніше через хворобу]..

У 5672 році (1911/1912) одружився з Шейною-Бейлою, дочкою рава гаона р. Аврагама-Дов-Бера га-Когена, рабина міста Шадова поблизу Ковно в Литві, і переїхав жити туди.

У 5678 році (1917/1918) був прийнятий рабином у містечку Берислав Херсонської губернії і обіймав цю рабинську посаду до 5679 року (1918/1919), коли поїхав до свого рідного міста Херсона, щоб служити рамом у відділенні «Томхей Тмімім» у Херсоні.

У 5682 році (1921/1922) залишив місто через тяжкий голод і поїхав до міста Кулаші в Грузії, де служив рабином разом зі своїм шурином, равом Аврагамом-Леві Славіним. Звідти перебрався до міста Сташилі й заснував там єшиву і мікву.

У 5688 році (1927/1928) перебрався до Сачхере, де поширював юдаїзм і з самопожертвою боровся з КДБ; через цю діяльність був ув'язнений з 5693 року (1932/1933) до зими 5697 року (1936/1937).

Повернувшись з ув'язнення, переїхав до міста Кутаїсі — центрального міста Грузії, де займався поширенням Тори. У 5696 році (1935/1936) був схоплений владою і відправлений на заслання на 10 років, до Сибіру[4]; дивовижним чином повернувся звідти через 6 з половиною років.

Після Другої світової війни, у 5706 році (1945/1946), йому вдалося залишити Росію, і тоді він перебував у таборі біженців Швебіш-Галль поблизу Мюнхена в Німеччині. Тоді було створено «Раду рабинів» для розв'язання проблем агун, розлучень і халіци, що виникли після Голокосту. Серед її членів був рав Перлов, і на основі постанов, винесених тоді, він уклав книгу «Гет ле-маасе».

Перебуваючи там, він збудував на місці мікву, а також очолив пропаганду дотримання Шабату та інших сторін юдаїзму.

У 5709 році (1948/1949) переїхав до Мілана в Італії і служив рабином синагоги «Огель Яаков». За десять років, проведених там, він розвинув і розширив громаду і збудував мікву за методом «бор аль габей бор»[5]. У ті дні він вів широке листування з Ребе з питань керівництва громадою загалом і мікви зокрема — його надруковано в серії «Ігрот кодеш»[6].

Ребе покладався на його постанови і скеровував до нього тих, хто звертався із запитаннями[7].

У 5719 році (1958/1959) переселився до Мельбурна в Австралії, щоб жити поруч зі своїм єдиним сином р. Давидом Перловим[8], і там служив машпіа єшиви «Огалей Йосеф-Іцхак Хабад Любавич» у Мельбурні.

Помер у Йом Кіпур 5738 року (22 вересня 1977).

Його книги

  • «Гагаот аль га-Шас» — видано на основі приміток, записаних у його Гмарі[9].

Додаткова література

  • Його життєпис у новому виданні його книги «Лікутей сіпурім», 5762.
  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду по всьому світу, видавництво «Хазак», 5774

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Центральна з «колоній», заснованих Мітлер Ребе
  2. ^ Або в 5650 році (1889/1890).
  3. ^ Див. спогади рава Хаїма-Еліезера Красика, надруковані в «Бітаон Хабад»
  4. ^ Розповідав, що, перебуваючи там, весь час повторював напам'ять хасидут, Мішну і «Танію».
  5. ^ Перша у світі міква, збудована в такий спосіб, крім мікви в Ростові-на-Дону.
  6. ^ Див. покажчик листів, надрукований у т. 20, стаття «Перлов, Хаїм-Мордехай».
  7. ^ «Ігрот кодеш», т. 3, лист 625.
  8. ^ Зять рава Бецалеля Вільшанського.
  9. ^ З тшури Ейдельман — Полтер, 5783
Хаїм-Мордехай Перлов згадується ще в 38 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440735100

Повідомити про помилку на цій сторінці