Перейти до вмісту

Молоко

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Молоко» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. Молоко (значення).
Глечик молока

Молоко — рідина, яка виходить із корови і служить їй для вигодовування теляти, а також служить питтям для людини. У галахі воно — один із семи напоїв, які роблять плоди й овочі «підготовленими» до сприйняття нечистоти, а також заборонено їсти його разом з м'ясом. У хасидуті воно уподібнюється якості Хесед — через свою білизну, солодкість і чистоту. Також на свято Шавуот заведено їсти молочні страви.

У хасидуті

Молоко натякає в хасидуті на мохін, що походять від Іми і розкриваються в Зеїр Анпіні. Молоко виходить із грудей, які розташовані навпроти місця серця, і вказує на світіння Біни, яке буває у вигляді почуттів. Молоко також — притча про воду, яка ростить плід, тобто про п'ять хасадім, що входять у Зеїр Анпін і ростять його якості так, щоб вони були мохін де-гадлут.

З цієї причини Тору уподібнено молоку, як сказано: «Мед і молоко під язиком твоїм» (у цьому також причина вживання молочних страв на свято Шавуот).

Молоко утворюється з крові жінки, як наводиться: «Кров каламутніє і стає молоком». Оскільки в жінці є п'ять чистих кровей і п'ять нечистих кровей, що відповідають п'яти хасадім і п'яти гвурот, то з п'яти хасадім, коли вони підносяться й очищуються у своєму корені, утворюється молоко, яке все — благо.

У майбутньому Святий, благословенний Він, напоїть Ізраїль молоком Тори, як сказано у вірші[1]: «І буде того дня: гори сочитимуть солодке вино, і пагорби потечуть молоком». Це прийде як нагорода за те, що сини Ізраїлю прирікали свою душу на смерть у вигнанні і займалися Торою, яка солодша за молоко і мед.

Халав акум

Основна стаття – Халав Ісраель

У цьому також суворість халав акум, що вказує на вплив з боку кліпот.

Ребе Раяц пише про «халав акум»: «Халав акум і подібне — цеЗброя лихого начала, яка пускає свої стріли здалека і вбиває, хай урятує нас Милосердний, або робить людину скаліченою в духовному"[2].

Примітки

  1. ^ Йоель 4, 18.
  2. ^ «Сефер га-маамарім» на їдиш, сторінка 57, у вільному перекладі з їдишу.

Повідомити про помилку на цій сторінці