Назир
Назир — це чоловік або жінка, які прийняли на себе як обітницю заборони назирейства. Основні заборони назирейства — заборона пити вино і їсти виноград та продукти з них, заборона стрижки і гоління волосся голови та заборона осквернятися від мертвого — усе це на певний період часу, що називається «дні назирейства».
Мінімальний термін днів назирейства — 30 днів.
Значення слова
Раші[1] пише: «„Незіра“ всюди означає не що інше, як відокремлення; і тут — що він відокремився від вина», і звідси значення слова «назир» — «відокремлений», у сенсі відокремлення від матеріальності.
Натомість р. Аврагам ібн Езра запропонував інше: «А дехто каже, що слово „назир“ — від кореня „незер“, і свідчення тому: „бо вінець Б-га його на голові його“, і це недалеко від істини. Знай, що всі люди — раби мирських пожадань; а справжній цар, у якого вінець і корона царства на голові, — кожен, хто вільний від пожадань»[2]. Він пояснює, що слово «назир» походить не від дієслова «легазір», а від слова «незер». «Назир» — це князь, тобто увінчаний незером (вінцем).
Сенс назирейства
Мудреці на початку трактату «Назир»[3] роз'яснюють, що сусідство глав у Торі — глави про соту і глави про назира — навмисне: щоб натякнути, що головна причина розпусти соти — вино, від якого назирові заповідано відокремитися. І тому «кожен, хто бачить соту в її ганьбі, хай відсторонить себе від вина», щоб і він не дійшов до гріха.
«Сефер га-хінух» пише, що сенс заборон, які діють під час назирейства, — спонукати людину служити своєму Творцеві якнайкраще, щоб їй не заважали пожадання. Тому на назира покладено відокремитися від вина, яке символізує насолоди світу, а також йому слід відпускати волосся, оскільки й відрощування волосся вказує на приборкання потягу до краси та естетики[4]. Сенс відокремлення від нечистоти від мертвого в тому, що нечистота вказує на слабкість сили розуму, а людині, яка бажає служити своєму Творцеві досконало, личить берегти свою чистоту[5].
Прийняття назирейства
Людина, яка сказала «ось я назир», стає назиром[6], і їй заборонені нечистота, стрижка і все, що походить від виноградної лози[7].
Прийняти назирейство можна лише мовленням, але не думкою. Приймаючи назирейство, можна ставити умови[8].
Закони назирейства
Якщо ж назір усе-таки осквернився від мертвого помилково, йому слід зануритися, щоб очиститися, і на сьомий день свого занурення він поголить голову. Назавтра, на восьмий день, він принесе двох горлиць або двох молодих голубів у жертву, а також жертву провини назіра, і після цього йому слід заново почати відлічувати дні свого назирейства.
Коли сповняться дні назирейства, назір прийде до Храму, принесе з собою жертву і після жертвоприношення поголить волосся на голові.
Закони назирейства подібні до законів обітниці: чоловік може їх скасувати; якщо людина не виконує назирейства, вона порушує заборону «не зволікай».
Назир, який осквернився від мертвого в дні свого назирейства, — термін назирейства анулюється. Назир мусить очиститися від своєї нечистоти, і на сьомий день, коли завершується його очищення, назир зголює своє волосся. На восьмий день свого очищення назир приносить жертви, особливі для нечистого назира, а саме — двох горлиць або двох молодих голубів, одного на всеспалення і одного на жертву за гріх. Крім того, він приносить однолітнє ягня на жертву провини. Після цього назир починає своє назирейство заново[9].
Назир, який завершив дні свого назирейства в чистоті, приносить жертви чистого назира, а саме — однолітню вівцю на жертву за гріх, однолітнє ягня на всеспалення і особливу жертву — барана на мирну жертву, якого називають «баран назира»[10].
Назир зголює своє волосся в Палаті назирів[11]. Після того як назир приносить свої жертви, йому дозволено пити вино[12].
Назири в історії
Найвідомішим назиром був суддя Шимшон. Його присвятив у назирейство ангел ще до його народження[13], і за його ім'ям назирейство від утроби називається «назирейством Шимшона».
Рогачовер вважає, що Йосеф-праведник був довічним назиром[14].
Також пророк Шмуель був назиром від утроби, як присвятила його мати Хана у своїй молитві: «і бритва не торкнеться голови його»[15].
У Гемарі[16] розповідає Шимон га-Цадик: «Один чоловік прийшов до мене з півдня (тобто назир, що прийшов до Храму, щоб остригти волосся свого назирейства), гарноокий і вродливий, і кучері його укладені локонами. Я сказав йому: сину мій! Що ти побачив, щоб занапастити це гарне волосся? Сказав він мені: я був пастухом у мого батька в моєму місті, і пішов я черпати воду з джерела, і подивився на своє відображення, і взялося в мені моє лихе начало і забажало вигнати мене зі світу. Я сказав йому: пуста людино! Чому ти пишаєшся у світі, який не твій, адже кінець твій — стати хробаком і черв'ям! Храмовим служінням (вираз клятви) — остригу тебе заради Небес! Я підвівся і поцілував його в голову. Сказав я йому: таких, як ти, хай побільшає назирів в Ізраїлі; про тебе Писання каже (Бемідбар 6, 2): „Людина, якщо присвятить себе, давши обітницю назира, щоб відокремитися для Г-спода“». Також Авшалом був довічним назиром[17].
Нині
Після зруйнування Храму немає можливості принести жертви, необхідні для завершення терміну назирейства і зняття заборон назира, за відсутності жертовника; і тому назир, який дав обітницю назирейства на обмежений термін, не може його завершити. З цієї причини в наші дні не заведено давати обітницю назирейства, оскільки заборона триватиме всі дні життя назира. Тому взагалі заборонено приймати назирейство в наш час, коли всі мають статус нечистих від мертвого і немає можливості очиститися за допомогою очисної води. Однак галаха не встановлена за цією думкою, і тому були поодинокі люди, які давали обітницю постійного назирейства і в наш час.
В останніх поколіннях
Рав Йосеф Розін, рабин Двінська, мав звичай відрощувати волосся на голові, і дехто стверджує, що він робив так із міркувань назирейства.
Рав Давид Коген, відомий під прізвиськом «рав Назир», один із керівників єшиви «Мерказ га-Рав», був відомий тим, що дотримувався звичаїв назирейства.
Див. також
Додаткова література
- «Талмудична енциклопедія», стаття «Назир», на сайті «Вікієшива»
- Рамбам, «Мішне Тора», «Сефер гафлаа», «Закони назирейства»
- «Лікутей Тора» [Алтер Ребе], тижнева глава «Емор», аркуш 31г і далі.
- «Дерех міцвотеха» [Ребе Цемах Цедека], заповідь назирейства, аркуш 113а.
Примітки
- ^ Тижнева глава «Насо» 6, 2.
- ^ Ібн Езра, там само.
- ^ Вавилонський Талмуд 2а.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 374.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 375 і заповідь 362.
- ^ Трактат «Назир» 2а в Раші.
- ^ Мішна «Назир», початок розділу 6.
- ^ Тосафот «Назир» 11а, що починається словами «Деаві», доводить із Гемари там.
- ^ Тижнева глава «Насо» 6, 9 — 12.
- ^ Тижнева глава «Насо» 6, 13 — 14.
- ^ Трактат «Мідот» 2, 5.
- ^ Тижнева глава «Насо» 6, 20.
- ^ Шофтім 13.
- ^ «Цафнат паанеах» на Тору, Берешит 41, 14.
- ^ Шмуель I 1, 11
- ^ Назир 4б
- ^ Трактат «Назир» 4б.