Перейти до вмісту

Стрибок і перескок

Матеріал з Хабадпедії

Стрибок і перескок (або перескок і стрибок) — поняття в ученні хасидуту, що описує перехід або притягнення, які здійснюються не шляхом порядку і поступовості, щабель за щаблем, а у вигляді переходу між двома щаблями, між якими немає співмірності та зв'язку, так що перехід відбувається не звичайним шляхом «гішталшелут» і поступового переходу[1][2]

Джерело виразу

Джерело виразу — у вірші Пісні пісень: «Голос коханого мого, ось він іде, скаче по горах, стрибає по пагорбах»[3], і в мідраші цей вірш витлумачено про Вихід з Єгипту, коли Геула прийшла не відповідно до звичайних розрахунків тривалості вигнання і стану синів Ізраїлю, а у вигляді перескоку через розрахунки та перешкоди[4].

Також назва заповіді пасхальної жертви пов'язана з перескоком. На вірш «це Песах Г-сподній» Раші пояснює, що жертва називається Песах через перескок і переступання, і додає, що служіння жертви здійснюються «шляхом перескоку і стрибка»[5]. В ученні хасидуту пояснюється, що це не лише причина назви жертви, а духовний зміст усього свята Песах — розкриття і притягнення, що приходять шляхом перескоку, а не шляхом гішталшелут[2].

Відмінність між перескоком і стрибком

Хоча в маамарах хасидуту дуже часто вживають обидва вирази разом, щоб загалом описати перехід, що перевершує порядок і поступовість, коли уточнюють їхнє часткове значення, між ними є відмінність.

Алтер Ребе пояснює, на основі мови Мішни та Єрусалимського Талмуду, що перескок здійснюється однією ногою, а стрибок здійснюється двома ногами разом[6]; відповідно до цього пояснюється вірш «скаче по горах, стрибає по пагорбах»: перескок однією ногою вказує на притягнення по одній лінії, а стрибок двома ногами вказує на притягнення, що охоплює дві лінії, а в душі — любов і трепет[2].

Водночас в інших місцях термін «перескок» уживається в загальному значенні, що охоплює і стан, за якого людина або притягнення повністю відриваються від попереднього щабля, — стан, за якого обидві ноги відриваються від землі і немає безперервності між місцем, звідки виходять, і місцем, куди приходять[7]

У порядку сходження світів

У звичайному порядку сходження світів є співвідношення і зв'язок між вищим щаблем і нижчим щаблем. Це уподібнюється ланцюгу, кожна ланка якого тримається за ланку перед нею; і хоча щаблі не рівні між собою, між ними є співвідношення і співмірність, що дають змогу нижчому щаблю сходити з вищого. На прикладі сил душі, мідот можуть сходити з розуму, бо між ними є співвідношення, і міда, що народжується з розуму, відповідає характерові розуміння і роздумів, з яких вона «народилася».

На противагу цьому, коли вищий щабель і нижчий щабель перебувають у стосунку неспівмірності, нижче не може виникнути або отримувати від вищого лише шляхом поступового розвитку, і таке притягнення називається «перескоком». Приклад цього — людина, що перескакує з місця на місце: між місцем, звідки вона вийшла, і місцем, куди вона прийшла, у момент перескоку є порожнеча і розрив, на відміну від ходьби, під час якої на кожному етапі вона все ще стоїть на землі і пов'язана зі шляхом свого руху.

Один з основних прикладів перескоку — притягнення від світла Ейн Соф до щаблів порядку сходження світів, які «обмежені» й визначені. Алтер Ребе пояснює, що притягнення світла після першого цімцуму не подібне до гішталшелут ланки з ланки, оскільки до притягнення кав було віддалення світла в аспекті «порожнечі та вільного простору»; тому подальше притягнення вважається притягненням шляхом перескоку[8].

Щодо великого перескоку від світла Ейн Соф до світу Ацилут переходи всередині порядку світів можуть називатися «гішталшелут», навіть коли між ними є парса і приховання, бо вище світло не віддалилося повністю, а притягується через масах відповідно до міри того, хто отримує[9]. Виходить, що поняття перескоку і гішталшелут також відносні: певний щабель може вважатися неспівмірним щодо того, що нижче від нього, в одному контексті, тоді як у порівнянні з піднесенішим перескоком він входить до порядку сходження світів.

Конкретніше, і серед вищих щаблів існують певні притягнення шляхом перескоку. Один із прикладів цього — тема волосся: хоча волосина отримує життєвість від мозку, життєвість у ній украй скорочена і проходить крізь перегородку черепа, і тому вона слугує прикладом неспівмірного впливу. Відповідно до цього пояснюється, що притягнення внутрішнього боку Аріх Анпіна у світ Ацилут — в аспекті волосся і шляхом перескоку; і так само в певних притягненнях із Зеїр Анпіна Ацилуту у світи БЕА[10].

У служінні Всевишньому

Перескок сам по собі не замінює впорядкованого служіння. Приклад цього в хасидуті — зі свята Песах, у якому, попри те що Святий, благословенний Він, визволив синів Ізраїлю шляхом перескоку, попри те що їхній духовний стан був украй низьким і вони були занурені в нечистоту Єгипту, після розкриття Песаху починається відлік Омеру, суть якого — бірур і очищення частковостей мідот, день за днем і у впорядкованій послідовності. Тобто спочатку дається сила вийти з попереднього стану перескоком, а потім треба втілити й засвоїти розкриття в силах людини шляхом поступового служіння.

Водночас Ребе підкреслює, що це не означає, що після Песаху рух перескоку припиняється. Навпаки, оскільки відлік Омеру починається «наступного дня після суботи», у прямому продовженні Песаху, перескок і стрибок Песаху мають проникати і у впорядковане служіння відліку Омеру. Так і бірур кожної окремої деталі здійснюється із загального руху виходу з міри та обмеження і постійного піднесення на щабель, неспівмірний із попереднім станом[11].

У служінні тшуви

Одне з центральних застосувань поняття перескоку в служінні людини — тшува. Алтер Ребе пояснює, що «порядок тшуви» — не як порядок гішталшелут знизу вгору, а в аспекті перескоку. Коли гріх послабив сили душі, недостатньо звичайного просування щабель за щаблем; душа мусить «перескочити» і повернутися до свого кореня, який вищий за звичайний порядок, а потім повернутися до впорядкованого служіння в Торі та заповідях[12].

Ребе розвиває цю тему і пояснює, що тшува — «вища за порядок, поступовість і гішталшелут», і тому вона може здійснитися «за одну годину й одну мить». Те, що здійснюється поступово, потребує часу, тоді як у тшуві людина може змінити своє становище за одну мить, бо цей рух — не продовження її попереднього стану, а вихід із нього[1].

Ба більше: перескок у тшуві — це не лише велике піднесення між двома щаблями святості, неспівмірними один з одним, а перехід із протилежного стану. До тшуви людина була в стані, протилежному святості, а завдяки тшуві вона стає бааль тшува. У тшуві з любові це ще помітніше, адже «зловмисні провини стають для неї заслугами», і виходить, що те, що спочатку було на найнегативнішому боці, обертається на заслугу, — перескок від нижнього краю до верхнього краю[1][13].

«Лехатхіла арібер»

Основна стаття — «Лехатхіла арібер»

Тема перескоку пов'язана також з висловом Ребе Магараша — «Лехатхіла арібер». Зміст вказівки в тому, щоб не чекати, доки з'ясується, що неможливо подолати перешкоду звичайним шляхом, і лише тоді намагатися перейти через неї, а починати від самого початку у вигляді «арібер» — перескоком над обмеженнями[14].

Ребе пов'язує цю вказівку із суттю свята Песах. Так само як початок служіння Ізраїлю під час Виходу з Єгипту був шляхом перескоку і стрибка, так і вказівка «лехатхіла арібер» полягає в тому, щоб перескок був відправною точкою служіння. Ба більше, навіть після того як людина вже досягла щабля «арібер», вона має бачити в ньому лише початкову точку і дійти до ще одного перескоку щодо свого попереднього щабля[11].

У прийдешній Геулі

Перескок — також одна з тем істинного і повного Визволення. У мідраші вірш «Голос коханого мого, ось він іде, скаче по горах» витлумачено також про прихід Мелех га-Мошіаха[15].

Ребе пояснює, що перескок у прийдешній Геулі буде ще піднесенішим, ніж перескок Виходу з Єгипту. Вихід з Єгипту, хоча й здійснився через розкриття, що перевершує гішталшелут, був усе ж таким, що Геула мала попередні етапи; а щодо прийдешньої Геули постановлено, що «Ізраїль робить тшуву, і негайно вони визволяються», у спосіб, який не потребує поступового переходу від щабля до щабля[16].

Див. також

Примітки

  1. ^ 1 2 3 Маамар, що починається словами «Шува Ісраель» 5736, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 1, с. 167 і далі.
  2. ^ 1 2 3 «Лікутей Тора», Шир га-ширім, маамар, що починається словами «Коль доді гіне зе ба», 15, кінець сторінки а і далі.
  3. ^ Шир га-ширім 2, 8.
  4. ^ «Шір га-шірім раба» на цей вірш.
  5. ^ Раші, Шмот 12, 11. І див. також там само, 13.
  6. ^ І див. Мішна, Огалот, розділ 8; Єрусалимський Талмуд, Бейца, розділ 5.
  7. ^ Маамар, що починається словами «Ба-йом га-шміні» 5715, та інші.
  8. ^ «Лікутей Тора», Шир га-ширім, маамар, що починається словами «Коль доді гіне зе ба», 32б–33а.
  9. ^ «Лікутей Тора» там само, 33а і далі.
  10. ^ «Торат Менахем» 5722, частина 2, с. 305–306, маамар, що починається словами «Авадім гаїну», ніч другого дня свята Песах 5722 (19 квітня 1962).
  11. ^ 1 2 Сіха Шабату тижневої глави «Тазріа-Мецора», «Гітваадуйот» 5750, частина 3, с. 120–131.
  12. ^ «Лікутей Тора», друшім на Шабат Шува, маамар, що починається словами «Шува Ісраель» (перший), розділ 4, 65а.
  13. ^ Йома, 86б. І див. «Танія», розділ 7.
  14. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, с. 617; і докладно сіху Шабату тижневої глави «Тазріа-Мецора», 3 іяра 5750 (28 квітня 1990), «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5750, частина 3, с. 120 і далі.
  15. ^ «Шир га-ширім раба» 2, 8.
  16. ^ Маамар, що починається словами «Легавін іньян Песах шені» 5738, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3, пункти 6–7. І див. Рамбам, «Закони тшуви», розділ 7, галаха 5.

Повідомити про помилку на цій сторінці