Перейти до вмісту

Президент, 1304

Матеріал з Хабадпедії
Будинок на вулиці Президент

Будинок № 1304 на вулиці Президент[1] у кварталі Краун-Гайтс — приватний будинок Ребе. У цьому будинку жили Ребе і ребецн до відходу з життя ребецн 22 швата 5748 (10 лютого 1988).

Протягом років

У 5715[2] році «Мерказ ле-іньоней хінух» купив будинок за адресою Президент 1304, приблизно за три квартали від 770, для проживання Ребе і ребецн[3]. До того вони жили в багатоквартирному будинку на перетині вулиць Нью-Йорк і Президент, 346 Нью-Йорк-авеню, у квартирі Д-4 на верхньому поверсі.

Анаш і хасиди не входили до будинку, який був закритий для загалу хасидів, крім тих, кого ребецн запрошувала до святого місця на візит, що безперечно вважався приватним. Після відходу ребецн у ніч на 22 швата 5748 (10 лютого 1988) Ребе перебував у своєму будинку впродовж усього року жалоби, і молитви та роздавання доларів відбувалися там. Тоді будинок уперше відкрився для загалу хасидів.

Перший поверх

Скринька для цдаки, закріплена в стіні кухні в будинку Ребе (5749)
Перший поверх

Вхід до будинку веде до вузької кімнати, через яку проходять до великої вітальні, що займає значну частину першого поверху будинку; ця вітальня у 5748 році (1987/1988) стала місцем, де Ребе молився і виголошував святі сіхот.

Упродовж усіх років у центрі вітальні стояли два заокруглені дивани для гостей, де ребецн приймала своїх гостей. Крім диванів, у вітальні майже не було інших меблів. У правому кінці стояла вітрина, в якій були різні медалі, отримані Ребе на знак визнання.

Кімната далі всередину — їдальня, де стоїть просторий обідній стіл, а довкола нього вісім стільців. Більша частина простору була вільна від меблів.

Поруч з їдальнею розташована комора, а в ній шафи для зберігання посуду для хамецу та посуду для Песаху, ще одна кутова шафа (в якій цілий рік зберігалися прянощі і в якій Ребе замикав «хамец у наявності», проданий ним на свято Песах), туалет і поруч із ним умивальник, а також ліфт. Внутрішня частина будинку

У будинку два сходові марші: перший — з головної вітальні на другий поверх, а задній — паралельно великій їдальні, причому його від їдальні відокремлюють двері.

У третій, більш внутрішній частині поверху стояв ще один обідній стіл, за яким Ребе і ребецн трапезували в будні, переважно у вечірні години.

У куті їдальні, між нею і великою їдальнею, стояла підставка для телефону, а на ній скринька для цдаки. Коли Ребе приходив вечеряти, він спершу брав скриньку для цдаки, ставив її на стіл і опускав у неї монету в п'ять центів, а також давав монету ребецн, щоб вона опустила її у скриньку[4].

На цій підставці лежав також Хумаш Ребе, в кінці якого був оправлений сідур («Ростовер сідур»), і за ним Ребе виголошував благословення після трапези. У ніч Шабату після трапези Ребе мав звичай сидіти на своєму місці й читати за цим Хумашем «Двічі текст і один раз переклад».

У протилежному куті, посеред прорізу між великою і малою їдальнями, Ребе запалював ханукію.

Далі, з боку внутрішньої їдальні, розташована кухня, майже чотири на чотири, що вражає своєю простотою і старістю (десятиліттями в ній не міняли меблів і не робили ремонту). На кухні є мармурові стільниці та шафи з обох боків кухні. У куті стоїть холодильник, старий і простий, посередині стояла плита, а неподалік від неї — молочний стіл. Навпроти холодильника стоїть умивальник, біля якого Ребе омивав руки перед суботніми трапезами.

На балконі кухні стояв старовинний холодильник, який у минулому працював на брилах льоду, а згодом слугував шафою для зберігання різних речей. У рік жалоби наречені та члени їхніх родин отримували від Ребе сідур для молитви Мінха саме на цьому місці.

На кухні є ще один вхід/вихід на задній двір. Крита галерея, що веде назовні, слугувала також приватною сукою для Ребе і ребецн починаючи з 5738 року (1977/1978) (у роки перед тим суку ставили на балконі третього поверху). З 5742 року (1981/1982) Ребе і ребецн почали жити в Шабати і свята в будівлі бібліотеки поруч із 770, але, попри це, Ребе звелів машбаку р. Шолом-Беру Ганзбургу і далі ставити суку всі роки.

Задні двері ведуть з кухні на щось на зразок невеликого балкона, а з нього кілька сходинок спускаються на задній двір будинку, який був зеленим і доглянутим.

У ніч відходу ребецн рав Шолом-Бер Ганзбург (мир праху його) виніс з першого поверху всі особисті речі Ребе і ребецн, які постійно перебували на поверсі.

Другий поверх

Єдина фотографія Ребе, яка була в будинку Ребе. Ребе проводить кідушин на весіллі р. Берла Юніка

Між першим і другим поверхами було два внутрішні сходові марші: один — з великої вітальні, а другий — поруч з їдальнею. У рік жалоби Ребе завжди спускався центральними сходами до вітальні, де на нього вже чекав загал.

Поруч зі спальнею розташовані санвузол і ванна кімната, а за ними ще один туалет, з'єднаний з робочим кабінетом Ребе. В обох стоїть умивальник.

Далі коридором, поруч із ванною кімнатою і санвузлом, з іншого боку, розташований робочий кабінет Ребе — теж велика і простора кімната. У стінах кімнати Ребе закріплено чотири «світильники» з лампами в чотирьох місцях кімнати. Два «світильники» закріплено на східній стіні, і ще два — на західній. Після відходу ребецн Ребе звелів машбаку залишати один зі світильників, закріплених на західній стіні, постійно запаленим.

У цій кімнаті Ребе сидів і вчився, а також займався своєю святою працею. Багато разів Ребе йшов додому у вечірні години з мішком листів, а повернувшись наступного ранку, передавав свої відповіді на листи, які приніс із собою з дому. Ребе перебував у своїй кімнаті за зачиненими дверима, заглиблений у свої святі справи. Протягом ночі Ребе час від часу виходив зі своєї кімнати до іншої кімнати будинку, і коли він залишав двері кімнати відчиненими, це було знаком для машбака, що він має дозвіл увійти, якщо йому щось потрібно.

У кінці коридору другого поверху розташовані ще одна вітальня і бібліотека. У центрі вітальні — широкий диван, а поруч із ним особливий стіл, майстерно виготовлений вручну р. Яаковом Ліпскером, який удостоївся збудувати також (у тому самому особливому стилі) арон кодеш та інші меблі в 770. Стіни вкриті книжковими шафами, заповненими книжками, якими користувався Ребе.

В останні роки життя ребецн, коли їй стало важко спускатися сходами, до вітальні принесли обідній стіл зі стільцями, і Ребе і ребецн їли за цим столом.

У ті роки Ребе багато разів залишався у вітальні після трапези й переглядав отримані листи. У ночі Шабату Ребе сидів у вітальні й вивчав «Лікутей Тора».

У цій вітальні була фотографія Ребе, що проводить кідушин на весіллі р. Берла Юніка. Найімовірніше, це єдина фотографія Ребе, яка була в будинку[5]; крім цієї фотографії, у будинку Ребе були лише дві фотографії Ребе Раяца, які стояли на видноті в спальні.

Третій поверх

Третій поверх будинку пустував. Щоправда, він теж був просторим і великим, як попередні, і в ньому були кімнати для гостей. Гості, зрозуміло, не схильні були ночувати в будинку Ребе і ребецн, крім дядька ребецн, рава Бен-Ціона Шнеєрсона, і племінниці Ребе, пані Далії Ройтман, доньки р. Ісраеля-Ар'є-Лейба, яка, приїжджаючи до Нью-Йорка, зупинялася там з великою пошаною.

Після 5725 року (1964/1965), зі відходом з життя ребецн Хани, яка теж жила на вулиці «Президент», на відстані двох «блоків», на цьому поверсі було розміщено на зберігання меблі та речі з її будинку, і вони фактично перебувають там донині.

На початку 5740-х років, після того як машбаку р. Шолом-Беру Ганзбургу довелося частіше допомагати ребецн, він оселився на третьому поверсі будинку Ребе.

Ліфт

Ліфт — одна з небагатьох суттєвих змін, здійснених у будинку Ребе і ребецн від часу його купівлі. Його встановили після того, як у ребецн захворіли ноги і їй стало важко підніматися внутрішніми сходами будинку.

Спочатку привезли спеціальне крісло, що «надягається» на сходовий марш усередині будинку, за допомогою якого ребецн могла підніматися і спускатися автоматично. Однак крісло було не до вподоби Ребе,[потрібне джерело] і тому запропонували збудувати ліфт на місці іншого ліфта, який був у будинку і в якому можна було лише піднімати й опускати речі.

Дехто з постійних відвідувачів будинку вважав, що в цьому вузькому місці неможливо буде збудувати ліфт для людей так, щоб тим, хто в ньому перебуває, було зручно, оскільки місце дуже маленьке. Машбак р. Шолом-Бер Ганзбург вважав, що ліфт усе ж збудувати можна. Щоб довести це, він збудував з дерева «зразок ліфта» і встановив його, і тоді стало ясно видно, що місце справді досить широке, щоб можна було зручно підніматися і спускатися ліфтом.

Коли Ребе прийшов додому і побачив збудований дерев'яний «ліфт», він дав згоду на будівництво справжнього ліфта. Р. Мендл Ганзбург, який був одним із машбаків, привів робітників, і разом вони збудували новий ліфт.

Відтоді ребецн справді піднімалася і спускалася цим ліфтом.

Будинок сьогодні

Незадовго до 10 швата 5752 (15 січня 1992) Ребе покликав машбака р. Шолом-Бера Ганзбурга і звелів йому продати вміст будинку на вулиці Президент до 10 швата. Гроші від продажу, сказав Ребе, слід передати на користь однієї з установ («ейне фун ді мосдос»).

Р. Шолом-Бер Ганзбург дуже злякався незвичайної вказівки, а оскільки йому було доручено зберігати таємницю, він не міг ні з ким поділитися потаємним секретом.

Він не знав, чи має Ребе намір справді продати весь вміст будинку, чи є речі, які він хоче залишити. А якщо Ребе справді захоче залишити частину речей — де вони залишаться? І взагалі, як хасиди сприймуть звістку, що Ребе хоче продати свій приватний будинок?!

За першої ж нагоди р. Шолом-Бер Ганзбург звернувся до Ребе і сказав, що є багато речей, з якими він не знає, як учинити. Ребе відповів, що якщо будуть особисті речі, щодо яких виникне сумнів, прийди і спитай мене. Ребе також додав і сказав р. Шолом-Беру Ганзбургу, що він може залучити до себе ще одного хасида, який теж був із тих, хто прислуговував у будинку Ребе.

Удвох вони склали список речей, щодо яких сумнівалися, чи будуть і вони продані, чи залишаться у володінні Ребе, і р. Шолом-Бер Ганзбург підійшов до Ребе втретє. Він був дуже схвильований через делікатну тему, про яку йому належало говорити з Ребе, однак, на його велике здивування, ще до того, як він почав говорити, Ребе почав і сказав таке:

«Я бачу, що ти цим незадоволений. Я теж цим незадоволений, і до мене навіть приходять із претензіями з цього приводу. Знаєш що? Хай це залишиться так до приходу Мошіаха, як є». І додав: «А коли настане час і треба буде розширити й прикрасити — хай не остерігаються через гроші і зроблять усе, що потрібно».

Р. Шолом-Бер Ганзбург не зрозумів, на що натякали останні слова Ребе. Він стояв розгублений, і Ребе знову звернувся до нього і сказав: «Чого ти турбуєшся? Ти турбуєшся, де ти будеш? Там, де буду я, — там будеш ти».

Ребе дав р. Шолом-Беру суму грошей, призначену на ремонт будинку, сказавши: «Прийдуть відвідувачі тощо, і будинок має виглядати в доброму стані». Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) рав Ганзбург від імені «Агудат хасидей Хабад» і «Махане Ісраель» звернувся до р. Еліезера Лейна, керівника будівельного проєкту кампусу «Хамеш», і вони провели ремонт будинку; ремонт був зосереджений на відновленні та лагодженні, а не на внесенні змін. Через вказівку Ребе р. Шолом-Беру будувати для Ребе суку р. Шолом-Бер і р. Еліезер не прибрали схах суки з автомобільної стоянки ребецн[6].

Упродовж років р. Шолом-Бер Ганзбург і далі жив у будинку Ребе[7]. У 5764 році (2003/2004) за рішенням суду управління будинком перейшло до «Агудат хасидей Хабад» і «Мерказ ле-іньоней хінух». Унаслідок цього р. Шолом-Бер Ганзбург був змушений залишити будинок і переїхав жити на другий поверх 770, де жив до свого відходу з життя.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Між вулицями Бруклін і Нью-Йорк.
  2. ^ Статтю здебільшого написано за оглядами, опублікованими Менахемом Зігельбоймом у тижневику «Бейт Мошіах», випуски 729-730, шват 5770 (січень–лютий 2010)
  3. ^ Через деякий час після того, як Ребе і ребецн переїхали до цього свого будинку, ребецн розповіла одній із довірених осіб дому, р. Яакову-Цві Гольцману: «Батько, Ребе Раяц, завжди казав, що треба шукати будинок, скромний ззовні, навіть якщо прикрашають його зсередини».
  4. ^ Розповів машбак рав Хасад Гальберштам, що в пізніші роки, коли його син, маленький Агарон-Йосеф Гальберштам, бував там, Ребе давав і йому монету, щоб той дав її на цдаку".
  5. ^ Про те, як фотографія потрапила до вітальні Ребе, р. Берл якось розповів: «Через кілька років після нашого весілля я вставив у рамку одну з фотографій з нашого весілля і подарував її ребецн Хаї-Мушці. На цій фотографії видно Ребе під хупою, коли рав Ходаков читає ктубу. Ребецн поставила фотографію в кімнаті-бібліотеці Ребе. («Бейт Мошіах», випуск 508).
  6. ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2129, с. 35 (рубрика «Читачі пишуть», відгук р. Еліезера Лейна).
  7. ^ За його словами, він отримав на це кілька натяків від Ребе.

Повідомити про помилку на цій сторінці