Президент, 1304

Будинок № 1304 на вулиці Президент[1] у кварталі Краун-Гайтс — приватний будинок Ребе. У цьому будинку жили Ребе і ребецн до відходу з життя ребецн 22 швата 5748 (10 лютого 1988).
Протягом років
У 5715[2] році «Мерказ ле-іньоней хінух» купив будинок за адресою Президент 1304, приблизно за три квартали від 770, для проживання Ребе і ребецн[3]. До того вони жили в багатоквартирному будинку на перетині вулиць Нью-Йорк і Президент, 346 Нью-Йорк-авеню, у квартирі Д-4 на верхньому поверсі.
Анаш і хасиди не входили до будинку, який був закритий для загалу хасидів, крім тих, кого ребецн запрошувала до святого місця на візит, що безперечно вважався приватним. Після відходу ребецн у ніч на 22 швата 5748 (10 лютого 1988) Ребе перебував у своєму будинку впродовж усього року жалоби, і молитви та роздавання доларів відбувалися там. Тоді будинок уперше відкрився для загалу хасидів.
Перший поверх


Вхід до будинку веде до вузької кімнати, через яку проходять до великої вітальні, що займає значну частину першого поверху будинку; ця вітальня у 5748 році (1987/1988) стала місцем, де Ребе молився і виголошував святі сіхот.
Упродовж усіх років у центрі вітальні стояли два заокруглені дивани для гостей, де ребецн приймала своїх гостей. Крім диванів, у вітальні майже не було інших меблів. У правому кінці стояла вітрина, в якій були різні медалі, отримані Ребе на знак визнання.
Кімната далі всередину — їдальня, де стоїть просторий обідній стіл, а довкола нього вісім стільців. Більша частина простору була вільна від меблів.
Поруч з їдальнею розташована комора, а в ній шафи для зберігання посуду для хамецу та посуду для Песаху, ще одна кутова шафа (в якій цілий рік зберігалися прянощі і в якій Ребе замикав «хамец у наявності», проданий ним на свято Песах), туалет і поруч із ним умивальник, а також ліфт. Внутрішня частина будинку
У будинку два сходові марші: перший — з головної вітальні на другий поверх, а задній — паралельно великій їдальні, причому його від їдальні відокремлюють двері.
У третій, більш внутрішній частині поверху стояв ще один обідній стіл, за яким Ребе і ребецн трапезували в будні, переважно у вечірні години.
У куті їдальні, між нею і великою їдальнею, стояла підставка для телефону, а на ній скринька для цдаки. Коли Ребе приходив вечеряти, він спершу брав скриньку для цдаки, ставив її на стіл і опускав у неї монету в п'ять центів, а також давав монету ребецн, щоб вона опустила її у скриньку[4].
На цій підставці лежав також Хумаш Ребе, в кінці якого був оправлений сідур («Ростовер сідур»), і за ним Ребе виголошував благословення після трапези. У ніч Шабату після трапези Ребе мав звичай сидіти на своєму місці й читати за цим Хумашем «Двічі текст і один раз переклад».
У протилежному куті, посеред прорізу між великою і малою їдальнями, Ребе запалював ханукію.
Далі, з боку внутрішньої їдальні, розташована кухня, майже чотири на чотири, що вражає своєю простотою і старістю (десятиліттями в ній не міняли меблів і не робили ремонту). На кухні є мармурові стільниці та шафи з обох боків кухні. У куті стоїть холодильник, старий і простий, посередині стояла плита, а неподалік від неї — молочний стіл. Навпроти холодильника стоїть умивальник, біля якого Ребе омивав руки перед суботніми трапезами.
На балконі кухні стояв старовинний холодильник, який у минулому працював на брилах льоду, а згодом слугував шафою для зберігання різних речей. У рік жалоби наречені та члени їхніх родин отримували від Ребе сідур для молитви Мінха саме на цьому місці.
На кухні є ще один вхід/вихід на задній двір. Крита галерея, що веде назовні, слугувала також приватною сукою для Ребе і ребецн починаючи з 5738 року (1977/1978) (у роки перед тим суку ставили на балконі третього поверху). З 5742 року (1981/1982) Ребе і ребецн почали жити в Шабати і свята в будівлі бібліотеки поруч із 770, але, попри це, Ребе звелів машбаку р. Шолом-Беру Ганзбургу і далі ставити суку всі роки.
Задні двері ведуть з кухні на щось на зразок невеликого балкона, а з нього кілька сходинок спускаються на задній двір будинку, який був зеленим і доглянутим.
У ніч відходу ребецн рав Шолом-Бер Ганзбург (мир праху його) виніс з першого поверху всі особисті речі Ребе і ребецн, які постійно перебували на поверсі.
Другий поверх
Між першим і другим поверхами було два внутрішні сходові марші: один — з великої вітальні, а другий — поруч з їдальнею. У рік жалоби Ребе завжди спускався центральними сходами до вітальні, де на нього вже чекав загал.
Поруч зі спальнею розташовані санвузол і ванна кімната, а за ними ще один туалет, з'єднаний з робочим кабінетом Ребе. В обох стоїть умивальник.
Далі коридором, поруч із ванною кімнатою і санвузлом, з іншого боку, розташований робочий кабінет Ребе — теж велика і простора кімната. У стінах кімнати Ребе закріплено чотири «світильники» з лампами в чотирьох місцях кімнати. Два «світильники» закріплено на східній стіні, і ще два — на західній. Після відходу ребецн Ребе звелів машбаку залишати один зі світильників, закріплених на західній стіні, постійно запаленим.
У цій кімнаті Ребе сидів і вчився, а також займався своєю святою працею. Багато разів Ребе йшов додому у вечірні години з мішком листів, а повернувшись наступного ранку, передавав свої відповіді на листи, які приніс із собою з дому. Ребе перебував у своїй кімнаті за зачиненими дверима, заглиблений у свої святі справи. Протягом ночі Ребе час від часу виходив зі своєї кімнати до іншої кімнати будинку, і коли він залишав двері кімнати відчиненими, це було знаком для машбака, що він має дозвіл увійти, якщо йому щось потрібно.
У кінці коридору другого поверху розташовані ще одна вітальня і бібліотека. У центрі вітальні — широкий диван, а поруч із ним особливий стіл, майстерно виготовлений вручну р. Яаковом Ліпскером, який удостоївся збудувати також (у тому самому особливому стилі) арон кодеш та інші меблі в 770. Стіни вкриті книжковими шафами, заповненими книжками, якими користувався Ребе.
В останні роки життя ребецн, коли їй стало важко спускатися сходами, до вітальні принесли обідній стіл зі стільцями, і Ребе і ребецн їли за цим столом.
У ті роки Ребе багато разів залишався у вітальні після трапези й переглядав отримані листи. У ночі Шабату Ребе сидів у вітальні й вивчав «Лікутей Тора».
У цій вітальні була фотографія Ребе, що проводить кідушин на весіллі р. Берла Юніка. Найімовірніше, це єдина фотографія Ребе, яка була в будинку[5]; крім цієї фотографії, у будинку Ребе були лише дві фотографії Ребе Раяца, які стояли на видноті в спальні.
Третій поверх
Третій поверх будинку пустував. Щоправда, він теж був просторим і великим, як попередні, і в ньому були кімнати для гостей. Гості, зрозуміло, не схильні були ночувати в будинку Ребе і ребецн, крім дядька ребецн, рава Бен-Ціона Шнеєрсона, і племінниці Ребе, пані Далії Ройтман, доньки р. Ісраеля-Ар'є-Лейба, яка, приїжджаючи до Нью-Йорка, зупинялася там з великою пошаною.
Після 5725 року (1964/1965), зі відходом з життя ребецн Хани, яка теж жила на вулиці «Президент», на відстані двох «блоків», на цьому поверсі було розміщено на зберігання меблі та речі з її будинку, і вони фактично перебувають там донині.
На початку 5740-х років, після того як машбаку р. Шолом-Беру Ганзбургу довелося частіше допомагати ребецн, він оселився на третьому поверсі будинку Ребе.
Ліфт
Ліфт — одна з небагатьох суттєвих змін, здійснених у будинку Ребе і ребецн від часу його купівлі. Його встановили після того, як у ребецн захворіли ноги і їй стало важко підніматися внутрішніми сходами будинку.
Спочатку привезли спеціальне крісло, що «надягається» на сходовий марш усередині будинку, за допомогою якого ребецн могла підніматися і спускатися автоматично. Однак крісло було не до вподоби Ребе,[потрібне джерело] і тому запропонували збудувати ліфт на місці іншого ліфта, який був у будинку і в якому можна було лише піднімати й опускати речі.
Дехто з постійних відвідувачів будинку вважав, що в цьому вузькому місці неможливо буде збудувати ліфт для людей так, щоб тим, хто в ньому перебуває, було зручно, оскільки місце дуже маленьке. Машбак р. Шолом-Бер Ганзбург вважав, що ліфт усе ж збудувати можна. Щоб довести це, він збудував з дерева «зразок ліфта» і встановив його, і тоді стало ясно видно, що місце справді досить широке, щоб можна було зручно підніматися і спускатися ліфтом.
Коли Ребе прийшов додому і побачив збудований дерев'яний «ліфт», він дав згоду на будівництво справжнього ліфта. Р. Мендл Ганзбург, який був одним із машбаків, привів робітників, і разом вони збудували новий ліфт.
Відтоді ребецн справді піднімалася і спускалася цим ліфтом.
Будинок сьогодні
Незадовго до 10 швата 5752 (15 січня 1992) Ребе покликав машбака р. Шолом-Бера Ганзбурга і звелів йому продати вміст будинку на вулиці Президент до 10 швата. Гроші від продажу, сказав Ребе, слід передати на користь однієї з установ («ейне фун ді мосдос»).
Р. Шолом-Бер Ганзбург дуже злякався незвичайної вказівки, а оскільки йому було доручено зберігати таємницю, він не міг ні з ким поділитися потаємним секретом.
Він не знав, чи має Ребе намір справді продати весь вміст будинку, чи є речі, які він хоче залишити. А якщо Ребе справді захоче залишити частину речей — де вони залишаться? І взагалі, як хасиди сприймуть звістку, що Ребе хоче продати свій приватний будинок?!
За першої ж нагоди р. Шолом-Бер Ганзбург звернувся до Ребе і сказав, що є багато речей, з якими він не знає, як учинити. Ребе відповів, що якщо будуть особисті речі, щодо яких виникне сумнів, прийди і спитай мене. Ребе також додав і сказав р. Шолом-Беру Ганзбургу, що він може залучити до себе ще одного хасида, який теж був із тих, хто прислуговував у будинку Ребе.
Удвох вони склали список речей, щодо яких сумнівалися, чи будуть і вони продані, чи залишаться у володінні Ребе, і р. Шолом-Бер Ганзбург підійшов до Ребе втретє. Він був дуже схвильований через делікатну тему, про яку йому належало говорити з Ребе, однак, на його велике здивування, ще до того, як він почав говорити, Ребе почав і сказав таке:
«Я бачу, що ти цим незадоволений. Я теж цим незадоволений, і до мене навіть приходять із претензіями з цього приводу. Знаєш що? Хай це залишиться так до приходу Мошіаха, як є». І додав: «А коли настане час і треба буде розширити й прикрасити — хай не остерігаються через гроші і зроблять усе, що потрібно».
Р. Шолом-Бер Ганзбург не зрозумів, на що натякали останні слова Ребе. Він стояв розгублений, і Ребе знову звернувся до нього і сказав: «Чого ти турбуєшся? Ти турбуєшся, де ти будеш? Там, де буду я, — там будеш ти».
Ребе дав р. Шолом-Беру суму грошей, призначену на ремонт будинку, сказавши: «Прийдуть відвідувачі тощо, і будинок має виглядати в доброму стані». Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) рав Ганзбург від імені «Агудат хасидей Хабад» і «Махане Ісраель» звернувся до р. Еліезера Лейна, керівника будівельного проєкту кампусу «Хамеш», і вони провели ремонт будинку; ремонт був зосереджений на відновленні та лагодженні, а не на внесенні змін. Через вказівку Ребе р. Шолом-Беру будувати для Ребе суку р. Шолом-Бер і р. Еліезер не прибрали схах суки з автомобільної стоянки ребецн[6].
Упродовж років р. Шолом-Бер Ганзбург і далі жив у будинку Ребе[7]. У 5764 році (2003/2004) за рішенням суду управління будинком перейшло до «Агудат хасидей Хабад» і «Мерказ ле-іньоней хінух». Унаслідок цього р. Шолом-Бер Ганзбург був змушений залишити будинок і переїхав жити на другий поверх 770, де жив до свого відходу з життя.
Зовнішні посилання
- «Ввів мене цар до покоїв своїх» У місяці шваті 5770 року (2009/2010) Менахем Зігельбойм опублікував перший у своєму роді огляд у тижневику «Бейт Мошіах» про приватний будинок Ребе: «Ввів мене цар до покоїв своїх», «Бейт Мошіах» 729, сторінка 25 Перший поверх — ексклюзивний огляд першого поверху будинку Ребе — містить інтерв'ю, документи, фотографії, а також плани першого поверху, підготовлені спеціально для цього огляду. «У найпотаємніших покоях дому Царя», «Бейт Мошіах» 730, сторінка 26 Поглиблений і широкий огляд другого і третього поверхів будинку Ребе —
— містить інтерв'ю, документи, фотографії, а також плани другого і третього поверхів; ці плани підготовлено спеціально для цього огляду. - Ребе на спаленні хамецу на балконі свого будинку — 5748 —

- Ребе молиться Арвіт у своєму будинку — 10 тевета 5749 (18 грудня 1988)
- [http:/wpengine.netdna-cdn.com//wp-content/uploads/2017/02/12-02-2017-13-48-16-במחנה.pdf У домі Царя], журнал «Бе-махане Цівос Гашем», шват 5777 (січень–лютий 2017)
- Машбак розповідає: спогади з дому Ребе і ребецн, спогади р. Шимшона-Агарона Юніка
, з тижневика «Бейт Мошіах», переддень 22 швата 5781 (4 лютого 2021) - Молитва Мінха в будинку Ребе — перенесене 9 ава, 5748 (23 липня 1988)
- Дов-Бер Гехтман представляє: документальні кадри з дому Ребе і ребецн на вулиці Президент

- Телефон, маленька кухня, меблі: велика галерея з дому Ребе і ребецн

- Менді Куртес, «Мі-бейт га-малхут», додаток до «Кфар-Хабаду», Сукот 5783 (10 жовтня 2022)
Примітки
- ^ Між вулицями Бруклін і Нью-Йорк.
- ^ Статтю здебільшого написано за оглядами, опублікованими Менахемом Зігельбоймом у тижневику «Бейт Мошіах», випуски 729-730, шват 5770 (січень–лютий 2010)
- ^ Через деякий час після того, як Ребе і ребецн переїхали до цього свого будинку, ребецн розповіла одній із довірених осіб дому, р. Яакову-Цві Гольцману: «Батько, Ребе Раяц, завжди казав, що треба шукати будинок, скромний ззовні, навіть якщо прикрашають його зсередини».
- ^ Розповів машбак рав Хасад Гальберштам, що в пізніші роки, коли його син, маленький Агарон-Йосеф Гальберштам, бував там, Ребе давав і йому монету, щоб той дав її на цдаку".
- ^ Про те, як фотографія потрапила до вітальні Ребе, р. Берл якось розповів: «Через кілька років після нашого весілля я вставив у рамку одну з фотографій з нашого весілля і подарував її ребецн Хаї-Мушці. На цій фотографії видно Ребе під хупою, коли рав Ходаков читає ктубу. Ребецн поставила фотографію в кімнаті-бібліотеці Ребе. («Бейт Мошіах», випуск 508).
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2129, с. 35 (рубрика «Читачі пишуть», відгук р. Еліезера Лейна).
- ^ За його словами, він отримав на це кілька натяків від Ребе.