Перейти до вмісту

Шалом алейхем

Матеріал з Хабадпедії
Ілюстрація, що зображує вимовляння вислову «Шалом алейхем» (художник: Єхіель Опнер)

Коли два євреї зустрічаються, один зазвичай благословляє іншого словами «Шалом алейхем», а той відповідає йому «Алейхем га-шалом».

Текст благословення

Формулювання, прийняте в Хабаді, яке встановив Алтер Ребе в тексті Кідуш левана і в піюті «Шалом алейхем» ночі Шабату[1], — казати «Шалом алейхем» у множині.

Це, як написано в писаннях Арізаля[2], а не як наведено в «Турі» та в Шулхан арусі, в однині.

Ребе пояснює причину цього[3]: бо разом із кожним євреєм (богобоязним) ідуть два ангели.

І хоча Алтер Ребе пише в Шулхан арусі[4] (щодо вимовляння «Іткабду мехубадим» перед входом до вбиральні) «що ми не вважаємо себе богобоязними, яких супроводжують ангели», то відповідь у простому сенсі така: це стосується його самого, але щодо іншого він має вважати його богобоязним.

Але ця відповідь не цілком задовільна, бо «Ве-імру амен» в «Осе шалом» вимовляють і тоді, коли моляться чи благословляють наодинці, оскільки кажуть це ангелам, що супроводжують його, а це ж стосується його самого? І Ребе пояснює, що коли йдеться про нього самого, людина має вважати себе не богобоязною, у своєму існуванні наодинці, але коли вона виконує заповідь ахават Ісраель, зустрічаючи свого товариша, від цієї заповіді творяться ангели, і до них вона звертається в множині.

Зміст благословення

Це благословення містить у собі всі благословення[5] в матеріальному і в духовному. Оскільки посудина, що вміщує благословення, а коли підкреслюють це в мовленні, це дає ще потужнішу силу.

Ребе пояснює[6], чому єврей відповідає навпаки до того, про що спитав його перший («Шалом алейхем» і «Алейхем шалом»), бо сенс вимовляння благословення — оселити мир між двома людьми. І так перший питає другого «Шалом алейхем» — тобто чи згоден ти, щоб запанував мир між нами? А другий відповідає йому «Алейхем га-шалом» — тобто я хочу миру, але не лише тому, що ти попросив, а й сам по собі я хочу.

Словами хасидуту: коли перший питає, це згори донизу, що мир перебуває в «алейхем» — двох євреях. А коли другий відповідає, це знизу догори, що самі по собі вони притягують мир.

Спосіб вимовляння благословення

Ребе Раяц описує[7] різницю між вимовлянням «Шалом алейхем» колись і його вимовлянням сьогодні: «Сама людина була теплішою, і прості „Шалом алейхем“ (буднів) були щирими. І коли зустрічалися два євреї, „Шалом алейхем“ і „Алейхем га-шалом“ вимовлялися з внутрішньою життєвістю.»

...[але сьогодні] «У звичайному сьогоднішньому „Шалом алейхем“ можна часто або в більшості випадків відчути відчуття „іди з миром“.»

У Кідуш левана

У благословенні Кідуш левана заведено казати трьом товаришам «Шалом алейхем», а той відповідає йому «Алейхем шалом».

Ребе пояснює[8], що сенс Кідуш левана — поєднання і розкриття Зеїр Анпіна (того, хто дає) у Малхут (тій, що отримує). Або іншими словами: поєднання вищих розкриттів з матеріальністю обмеженою. А вимовляння «Шалом алейхем» — для того, щоб поєднати обидва аспекти (того, хто дає, і того, хто отримує).

Тому кажуть тричі «Шалом алейхем»:

  1. Зв'язок того, хто дає (Зеїр Анпін), з тим, хто отримує (Малхут), у режимі згори донизу.
  2. Зв'язок того, хто отримує, з тим, хто дає, у режимі знизу догори.
  3. Поєднання обох аспектів разом.

З приходом Мошіаха

У Мідраші наводиться[9], що коли прийде Мошіах, він одразу почне з вимовляння «Шалом», і весь народ Ізраїлю відповість йому «Шалом алейхем».

У сіхі Шабату тижневої глави «Бемідбар»[10] 5751 Ребе сказав:

«І кожен із нас каже Мошіаху, нашому праведникові, „Шалом алейхем“, алейхем у множині – включно з усіма душами всіх синів Ізраїлю в поколінні Геули, і він відповідає кожному окремо „Алейхем шалом“ [„алейхем“ у множині включає – наші діяння і наше служіння кожного з Ізраїлю], і „Алейхем шалом“ усім синам Ізраїлю разом, і ще, і це головне, – одразу ж.»

Піют «Шалом алейхем»

«Шалом алейхем» — піют, який співають перед кідушем ночі Шабату.

У цьому піюті благословляють ангелів, що супроводжують людину із синагоги, просять у них благословення і відпускають їх з миром[11].

Див. також

Примітки

  1. ^ І так у більшості сідурів
  2. ^ «При ец хаїм» «Шаар Рош ходеш» кінець розділу 3. І в «Сідурі Арізаля» на своєму місці
  3. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Матот-Масей» 5721
  4. ^ «Орах хаїм» (Магадура кама) 263
  5. ^ Ребе на прийомі групи з Англії, у ніч на середу тижневої глави «Пінхас»
  6. ^ «Лікутей сіхот» частина 25 тижнева глава «Ваеце».
  7. ^ «Лікутей дібурім» лікут 1 пункт 3
  8. ^ «Двар малхут» Ноах примітка 113, на основі «Лікутей Леві-Іцхак» на Зогар частина 3 сторінка 333, а також у «Лікутей Тора» 26б
  9. ^ «Тосафот Йом-Тов» наприкінці трактату «Укцин»
  10. ^ Пункт 13 наприкінці
  11. ^ Чи шкодить ангелам вимовляння «Ідіть з миром»?, «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора» випуск 1265, тижнева глава «Мішпатім» 5785 сторінка 64.

Повідомити про помилку на цій сторінці