Шалом алейхем

Коли два євреї зустрічаються, один зазвичай благословляє іншого словами «Шалом алейхем», а той відповідає йому «Алейхем га-шалом».
Текст благословення
Формулювання, прийняте в Хабаді, яке встановив Алтер Ребе в тексті Кідуш левана і в піюті «Шалом алейхем» ночі Шабату[1], — казати «Шалом алейхем» у множині.
Це, як написано в писаннях Арізаля[2], а не як наведено в «Турі» та в Шулхан арусі, в однині.
Ребе пояснює причину цього[3]: бо разом із кожним євреєм (богобоязним) ідуть два ангели.
І хоча Алтер Ребе пише в Шулхан арусі[4] (щодо вимовляння «Іткабду мехубадим» перед входом до вбиральні) «що ми не вважаємо себе богобоязними, яких супроводжують ангели», то відповідь у простому сенсі така: це стосується його самого, але щодо іншого він має вважати його богобоязним.
Але ця відповідь не цілком задовільна, бо «Ве-імру амен» в «Осе шалом» вимовляють і тоді, коли моляться чи благословляють наодинці, оскільки кажуть це ангелам, що супроводжують його, а це ж стосується його самого? І Ребе пояснює, що коли йдеться про нього самого, людина має вважати себе не богобоязною, у своєму існуванні наодинці, але коли вона виконує заповідь ахават Ісраель, зустрічаючи свого товариша, від цієї заповіді творяться ангели, і до них вона звертається в множині.
Зміст благословення
Це благословення містить у собі всі благословення[5] в матеріальному і в духовному. Оскільки посудина, що вміщує благословення, а коли підкреслюють це в мовленні, це дає ще потужнішу силу.
Ребе пояснює[6], чому єврей відповідає навпаки до того, про що спитав його перший («Шалом алейхем» і «Алейхем шалом»), бо сенс вимовляння благословення — оселити мир між двома людьми. І так перший питає другого «Шалом алейхем» — тобто чи згоден ти, щоб запанував мир між нами? А другий відповідає йому «Алейхем га-шалом» — тобто я хочу миру, але не лише тому, що ти попросив, а й сам по собі я хочу.
Словами хасидуту: коли перший питає, це згори донизу, що мир перебуває в «алейхем» — двох євреях. А коли другий відповідає, це знизу догори, що самі по собі вони притягують мир.
Спосіб вимовляння благословення
Ребе Раяц описує[7] різницю між вимовлянням «Шалом алейхем» колись і його вимовлянням сьогодні: «Сама людина була теплішою, і прості „Шалом алейхем“ (буднів) були щирими. І коли зустрічалися два євреї, „Шалом алейхем“ і „Алейхем га-шалом“ вимовлялися з внутрішньою життєвістю.»
...[але сьогодні] «У звичайному сьогоднішньому „Шалом алейхем“ можна часто або в більшості випадків відчути відчуття „іди з миром“.»
У Кідуш левана
У благословенні Кідуш левана заведено казати трьом товаришам «Шалом алейхем», а той відповідає йому «Алейхем шалом».
Ребе пояснює[8], що сенс Кідуш левана — поєднання і розкриття Зеїр Анпіна (того, хто дає) у Малхут (тій, що отримує). Або іншими словами: поєднання вищих розкриттів з матеріальністю обмеженою. А вимовляння «Шалом алейхем» — для того, щоб поєднати обидва аспекти (того, хто дає, і того, хто отримує).
Тому кажуть тричі «Шалом алейхем»:
- Зв'язок того, хто дає (Зеїр Анпін), з тим, хто отримує (Малхут), у режимі згори донизу.
- Зв'язок того, хто отримує, з тим, хто дає, у режимі знизу догори.
- Поєднання обох аспектів разом.
З приходом Мошіаха
У Мідраші наводиться[9], що коли прийде Мошіах, він одразу почне з вимовляння «Шалом», і весь народ Ізраїлю відповість йому «Шалом алейхем».
У сіхі Шабату тижневої глави «Бемідбар»[10] 5751 Ребе сказав:
«І кожен із нас каже Мошіаху, нашому праведникові, „Шалом алейхем“, алейхем у множині – включно з усіма душами всіх синів Ізраїлю в поколінні Геули, і він відповідає кожному окремо „Алейхем шалом“ [„алейхем“ у множині включає – наші діяння і наше служіння кожного з Ізраїлю], і „Алейхем шалом“ усім синам Ізраїлю разом, і ще, і це головне, – одразу ж.»
Піют «Шалом алейхем»
«Шалом алейхем» — піют, який співають перед кідушем ночі Шабату.
У цьому піюті благословляють ангелів, що супроводжують людину із синагоги, просять у них благословення і відпускають їх з миром[11].
Див. також
Примітки
- ^ І так у більшості сідурів
- ^ «При ец хаїм» «Шаар Рош ходеш» кінець розділу 3. І в «Сідурі Арізаля» на своєму місці
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Матот-Масей» 5721
- ^ «Орах хаїм» (Магадура кама) 263
- ^ Ребе на прийомі групи з Англії, у ніч на середу тижневої глави «Пінхас»
- ^ «Лікутей сіхот» частина 25 тижнева глава «Ваеце».
- ^ «Лікутей дібурім» лікут 1 пункт 3
- ^ «Двар малхут» Ноах примітка 113, на основі «Лікутей Леві-Іцхак» на Зогар частина 3 сторінка 333, а також у «Лікутей Тора» 26б
- ^ «Тосафот Йом-Тов» наприкінці трактату «Укцин»
- ^ Пункт 13 наприкінці
- ^ Чи шкодить ангелам вимовляння «Ідіть з миром»?, «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора» випуск 1265, тижнева глава «Мішпатім» 5785 сторінка 64.