Коліно Леві
Коліно Леві — це нащадки Леві, третього сина праотця Яакова. Коліно поділяється на дві частини: когенів і левітів.
Особливі обов'язки коліна Леві полягали в тому, щоб бути воротарями і співаками в Храмі. Під час їхнього перебування в пустелі на них був покладений також обов'язок носити Мішкан і його начиння під час переходів.
Їхня перевага
Нащадки Леві відокремлені для храмового служіння, як сказано: «Того часу відокремив Г-сподь коліно Леві»[1].
Три служіння особливі для коліна Леві.
а. Охороняють Храм.
б. Воротарі — відчиняти ворота Храму і зачиняти його двері.
в. Співаки — співати над жертвою щодня.
Коли Всевишній обрав Собі Ізраїль народом[2], Він уже бачив гідність коліна Леві та його особливість і тому не дав їм помилятися разом з рештою народу, поклав на них Свій дух, вивів із них пророків[3], і з нього походить Моше, наш учитель[4].
Під час гріха золотого тельця коліно Леві було єдиним, яке не брало участі в гріху, і ми бачимо, що, коли Моше спустився з гори Синай зі скрижалями завіту в руці, він закликав: «Хто за Г-спода — до мене!», і сини Леві наблизилися до нього. І як сказано про це в Мідраші «Бемідбар раба»[5]: «Сказав Святий, благословенний Він: "Я дав прокопі первісткам і зробив їх великими у світі, а вони зреклися Мене, і встали, і принесли переді Мною тельця, — ось, Я виводжу первістків і вводжу синів Леві"». У світлі цього, коли було споруджено Мішкан, Святий, благословенний Він, сказав Моше[6]: «Наблизь коліно Леві і постав його перед Агароном-когеном, і хай служать йому», а також[7]: «І також братів твоїх, коліно Леві, коліно батька твого, наблизь до себе, і хай приєднаються до тебе і служать тобі».
Також, як сказала Тора[8]: «Візьми левітів з-посеред синів Ізраїлю і очисть їх», — про це сказали мудреці[9]: «Левіт та ізраїльтянин, які знайшли мет міцва, — хай оскверниться ізраїльтянин, і не оскверниться левіт», а в Єрусалимському Талмуді сказано[10]: «Коли? Коли Храм існує — через духан, але в наш час хай оскверниться, хто забажає», але попри це сказано в Гемарі, у трактаті «Кідушин»[11]: «Коли Святий, благословенний Він, очищає коліна, коліно Леві Він очищає першим».
Під час мандрів синів Ізраїлю пустелею левіти були призначені за повелінням Всевишнього носіями Мішкану та його начиння. Вони ж відповідали за його розбирання і встановлення. Вони поділялися на три родини: родина Гершоні несла (на возах, запряжених парою волів) покривні полотнища, завіси та огорожі Мішкану і двору. Родина Мерарі несла (теж на возах) бруси, підніжжя та інші частини споруди. А родина Кегаті несла на плечах освячене начиння святилища.
Коліно Леві обчислювалося окремо від інших колін Ізраїлю: «Гідний легіон царя бути обчисленим окремо», і, на відміну від інших, яких рахували з 20 років і старше, левітів рахували з місячного віку і старше[12]
У вченні хасидизму
Згідно зі словами Алтер Ребе у кількох місцях, корінь душі синів Леві — з Гвури, і це призводить до того, що шлях їхнього служіння — наближатися до Всевишнього у самозабутті душі за допомогою пісень туги.
У книзі «Танія»[13] Алтер Ребе пише, що служіння левітів, яке є «любов'ю, подібною до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот вищої Біни», полягає в тому, що шляхом споглядання величі Ейн Соф, благословенний Він, душа запалюється і спалахує до дорогоцінної пишноти Його величі:
Є ще один вид любові, що перевершує їх усі, як золото перевершує срібло, — це любов, подібна до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот вищої Біни, тобто завдяки розмірковуванню про велич Ейн Соф, благословенний Він, перед Яким усе вважається воістину як ніщо, душа запалюється і спалахує до дорогоцінної пишноти Його величі, щоб споглядати славу Царя, подібно до іскор вогню, могутнього полум'я, що здіймається вгору, і відокремитися від ґнота і дров, за які воно тримається; і це — через посилення Б-жественної стихії вогню в Б-жественній душі, і звідси вона приходить до спраги, як сказано: «Прагне Тебе душа моя», а потім — до стану «хвора любов'ю», а потім приходить до справжнього самозабуття душі, як сказано: «і знемогла душа моя». І звідси походить корінь левітів унизу, [а в прийдешньому, коли світ піднесеться, вони будуть когенами, як написав Арі на вірш «і когени-левіти», що нинішні левіти будуть когенами в майбутньому], і служіння левітів полягало в тому, щоб підносити голос радості й подяки в пісні і співі, у мелодії й наспіві, в аспекті рацо і шов, який є аспектом цієї могутньої любові, подібної до полум'я, що виходить від блискавки, як сказано в Гемарі [гл. 2 трактату «Хагіга»][14]
.
У «Тора ор»[15] Алтер Ребе обмежує ці слова, і з його слів видно, що це служіння — «любов, подібна до вогняних іскор», яке походить саме зі споглядання, — стосується інших людей, які служать Всевишньому на рівні «макіф», але самі левіти служать Всевишньому більш піднесеним чином — «мемале», і тому шлях їхнього служіння — «натхнення душі саме по собі, а не внаслідок осягнення, щоб породити зі свого розуміння», тобто нижче розуму і знання.
Однак у служіння левітів була інша властивість — воно знизу вгору, як написано: «І служитиме левіт», бо аспект його служіння — в аспекті «Алма де-іткасья», щоб аспект і ступінь «Алма де-ітгалья» зовсім не були видні як аспект і ступінь і зовсім не займали місця, як написано: «Ти — Він, Гаває, один» тощо, що Він зовсім не в рамках світів — ні в рамках «Мемале», ні в рамках «Совев», і тому їхнє служіння було в пісні і співі, у нігуні. Бо суть нігуну в тому, що в ньому є лише натхнення душі внаслідок розкриття інтонацій, а не тому, що в самих цих інтонаціях є якийсь розум і новизна, але внаслідок розкриття інтонації пробуджується розкриття серця. І тому навіть у старому нігуні є пробудження і натхнення — внаслідок розкриття інтонації, що в ньому; таке й служіння левіта в пісні: бути в аспекті натхнення душі самої по собі, а не внаслідок осягнення, щоб породити зі свого розуміння тощо, оскільки його служіння в аспектах — це аспект «Ти — Він, Г-сподь, один» тощо, про Якого [[немає думки, що охоплює Його зовсім]], але лише натхнення реута де-ліба, щоб воно торкалося душі, точки серця, і не було лише аспектом макіф
Разом із тим зі слів Мітлер Ребе[16] видно, що й пісня левітів — через споглядання величі Всевишнього: «І подібно до пісні левітів у Храмі — у радості через Б-жественне осягнення; відповідно до гідності осягнення зростає і натхнення в радості й Б-жественній насолоді, (бо головне розкриття — через Біну, і називається воно насолодою в осягнутому розумі, яка приходить у відчуття, і що більше й краще осягне — як душі насолоджуються сяйвом Шхіни через аспект Біни, — то більше відчує насолоду (їдишем — дер квел ін сейхл), і так само породжує в натхненні серця радість і насолоду, і це — пісня і нігун, що виникають у серці, але лише на зразок насолоди в розумі, саме як пісня левітів тощо, тобто Біна — серце, що серце розуміє і натхнюється також у насолоді й радості тощо). А якщо так, як же він сказав, що від Біни пробуджуються суди, адже суди — це гнів і лють, повна протилежність радості й насолоди тощо».
Додаткова література
- Коліно Леві, вислови наших Ребе, провідників поколінь, тижневик «Бейт Мошіах», 28 іяра 5780 (22 травня 2020), сторінка 8
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Рамбам, гл. 3 «Законів про храмове начиння», закон 1
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ре'е» 5747
- ^ І див. у книзі «Моце давар», глава 10
- ^ Яавец, «Толдот Ісраель», ч. 1
- ^ 4, 6
- ^ Бемідбар 3, 6
- ^ Бемідбар 18, 2
- ^ Бемідбар 8, 6
- ^ Трактат «Смахот» 4, 32
- ^ Трактат «Назир», глава 6
- ^ Аркуш 71а
- ^ Бемідбар 2, 48. І в коментарі Раші там само. Бемідбар 3, 15.
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 50
- ^ Алтер Ребе пише далі про розуміння сказаного: «І неможливо добре роз'яснити це в листі, але кожна людина сердечна і розумна, що вникає в суть справи і заглиблює свій розум і розуміння у Всевишнього, знайде добро і світло, приховане в її розумній душі, кожен за своєю мірою [є той, хто збуджується тощо, і є той, хто збуджується тощо], після попереднього страху перед гріхом, щоб цілком відступити від зла, аби не були ваші гріхи тим, що розділяє тощо, борони Б-же.
- ^ Тижнева глава «Бешалах», маамар, що починається словами «Ах», с. 62б. І див. «Лікутей Тора», тижнева глава «Корах», 55б–в, про служіння левітів на музичних інструментах.
- ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-емуна», 78а