Мідат га-іштавут
Мідат га-гіштавут — спосіб поведінки і ставлення до всього, що відбувається з людиною, щоб вона ставилася до цього однаково.
Бааль-Шем-Тов пов'язав цей спосіб поведінки з настановою «Ставлю Г-спода перед собою завжди» (яку встановлено як основу і вступ до «Шулхан аруху»), а Ребе пояснює зв'язок цієї поведінки з вірою у Всевишнього.
Джерело вислову
Імовірно, джерело мідат га-гіштавут уперше з'являється в книзі «Ховот га-левавот», яка визначає її як найвищий щабель зі щаблів благочестивих[1].
Нововведення Бааль-Шем-Това
Бааль-Шем-Тов додав і пояснив значення цієї якості: щоб для людини було однаково — і якщо її хвалять, і якщо ганьблять та засуджують її; це випливає з того, що людина настільки занурена і зайнята служінням Всевишньому, що в неї немає дозвілля думати про те, що про неї говорять, і так само щодо всього, що відбувається з нею, — і якщо воно добре, і якщо ні — буде однаково для неї, оскільки це походить від Святого, благословенний Він, і все, що вона їсть, однакове в її очах — ніби лихе начало повністю віддалене від неї[2], і пише про цей спосіб поведінки: «І це дуже великий щабель».
Бааль-Шем-Тов вносить іще більше нововведення: навіть якщо людина не може служити Всевишньому як належить, тому що перебуває в дорозі або через інші клопоти, це не повинно їй заважати, оскільки їй має бути ясно, що це той спосіб, яким Всевишній хоче, щоб вона служила Йому зараз.
Ця поведінка називається мідат га-гіштавут як тому, що все однакове для людини, так і тому, що основа і сила цієї поведінки — коли людина поводиться за принципом «Шівіті Г-спода перед собою завжди», тобто ставить перед очима Святого, благословенний Він, і тоді вона пам'ятає, що все від Нього, і все під Його наглядом, і все з Його волі, і тому для неї немає різниці.
Роз'яснення наших Ребе, провідників поколінь
У книзі «Танія» це пов'язується зі словами мудреців[3] про тих, хто радіє стражданням: оскільки людина радіє близькості до Всевишнього, вона приймає і погані речі, що трапляються з нею, з радістю, бо «так» і «ні» рівні для неї в повній рівності й не займають у ній місця через її прилучення до Б-жественності[4].
Служіння Всевишньому в мідат га-гіштавут походить від сили єхіди душі, завдяки якій можливе служіння взагалі без війни з тваринною душею, і тільки в такому служінні можна досягти повної рівності[5].
Ребе додає і пояснює, що сила і шлях досягти поведінки на такому високому щаблі — через віру і зв'язок з Його Ацмутом, благословенний Він, що вищий за межі творіння, і поєднання з метою і призначенням творіння — зробити Йому оселю в нижніх світах[6]; і нововведення у вказівці Бааль-Шем-Това щодо настанови «Шівіті» в тому, що це має бути також щодо внутрішніх сил, а не лише в дії на практиці[7], і це служіння, яке вище за розум і знання, без жодного запиту, і тоді служіння здійснюється шляхом самопожертви[8].
Ребе Раяц перелічує сім частин служіння, коли людину спіткають страждання, одна вища за іншу, причому четверта частина — те, що людина сама виробляє в собі мідат га-гіштавут, а в шостій частині мідат га-гіштавут скасовує насолоду світськими справами[9].
Ребе пояснює, що в цьому вченні Бааль-Шем-Това виражається відмінність між шляхом Бааль-Шем-Това, який є загальним хасидизмом, і шляхом Хабаду: справді, початок і загальний підхід до служіння Всевишньому — у вигляді «загального», коли все в рівності без жодної відмінності, але потім це має прийти у вигляді зв'язку, що проникає в людину через хохму, біну і даат, і тоді якраз слід підкреслити відмінності деталей[10].
З негативного боку
Ребе Раяц вказує на те, що негативна думка про «мідат га-гіштавут», ніби всі мають бути рівні, — це лихий корінь, який губить і нищить усе, і кожен має знати своє завдання і призначення[11].
Додаткова література
- «Тегілот Менахем», розділ 16, вірш 8
- Роз'яснення до «Цваат га-Ріваш», пункт 2
Примітки
- ^ «І вже розповідали про одного з благочестивих, що він сказав своєму товаришеві: чи досяг ти рівності? Сказав йому: у чому? Сказав йому: чи зрівнялися в твоїх очах похвала і осуд? Сказав йому: ні! Сказав йому: якщо так, ти ще не досяг. Старайся, можливо, досягнеш цього щабля, бо він найвищий зі щаблів благочестивих» («Ховот га-левавот», розділ 5).
- ^ «Цваат га-Ріваш», пункт 2.
- ^ Шабат, 88б.
- ^ «Танія», розділ 26. «Ігерет га-кодеш», розділ 11.
- ^ Маамар «Пада ве-шалом» у «Шаарей тшува», розділ 9 (54, 2 і далі).
- ^ Маамар «Бати ле-гані» 5715.
- ^ Сіха свята Шавуот 5720 (1 червня 1960), пункт 10 і далі. І див. також сіху Шабату недільної глави «Хає Сара» 5720.
- ^ Маамар Шабату недільної глави «Кі тіса», Пурим катан 5717. І див. запис рава Лауфера «Вогняний маамар» «Гіткашрут», випуск 677, про цей маамар і його зв'язок із кунтресом «Пурим катан» 5752 та подіями, пов'язаними з цими маамарами.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5700, сторінка 42.
- ^ Сіха 18 елула 5742 (6 вересня 1982), пункт 25 і далі.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, сторінка 426.