Сила уяви
Сила уяви (що називається також силою фантазії, дії якої — фантазії) — одна із сил душі людини, за допомогою якої людина малює у своїй уяві певне існування; і природа людини — захоплюватися фантазіями, які вона малює у своїй думці, і прив'язуватися до них.
На відміну від сил розуму, які можуть уявити в думці лише те, що згідно з логікою, сила уяви не зобов'язана й не обмежена цим і може малювати у своїй уяві також речі, у яких немає логіки.
Визначення і дія
Ця сила — одна з нижчих сил душі, як можна зробити висновок із того, що й у тварини є сила уяви[1]; і головний її вияв — під час сну, коли сили розуму підносяться і приховуються, і залишається лише сила уяви; і тому уві сні людина може бачити видіння фантазій, протилежні розуму й логіці[2].
(Усе це стосується звичайного сну, про який сказано «сни говорять неправду», але є сни, у яких поєднання протилежностей — з боку гідності, як сни Яакова і Йосефа).
Суть сили уяви — аспект «дії, що в думці»[3]. І ця інтелектуальна сила — перша сила, що розкривається в людини, і вона є навіть у маленького немовляти раніше, ніж воно починає їсти хліб[4].
Природа сили уяви така, що вона ставить людину в емоційну близькість до того становища і стану, який вона уявляє у своїй душі; і що більшою буде міць сил душі над тілом, то більше вони впливатимуть на душу, щоб вона відчувала подібно до того становища і стану, який вона уявляє в собі; і в цьому зміст заповіді пам'ятати про Вихід з Єгипту: людина має уявити й бачити себе так, ніби вона сама вийшла сьогодні з Єгипту[5].
Коли людина розмірковує про Б-жественність, якщо розуміння — лише в аспекті слухання, то воно подібне до уяви, і про це сказано «за подобою Нашою».
Служіння Всевишньому під час вигнання загалом — це аспект уяви і сну: людина поєднує протилежності — попри те що вона матеріальна і занурена в справи світу, від неї вимагається служити Святому, благословенний Він, і притягувати вище світло всередину темряви вигнання[6].
У книзі «Танія»[7] Алтер Ребе розрізняє між просто фантазіями, що ґрунтуються на чомусь істинному і подібні до нього, та хибними фантазіями, у яких немає нічого.
Його гідність
«Вада» сили уяви (те, що вона нижча за інші сили душі) є також великою гідністю[8]: поки людина не спить, життєвість приходить до неї «упорядковано», у порядку сходження — а отже, обмежено, відповідно до її рівня. Саме під час сну, коли сила розуму не діє, життєвість людини виходить із самої сутності душі (зі щабля «кіл»), і в цьому причина того, що більшість пророків (крім Моше) пророкують саме уві сні. Так само й у духовному: саме під час вигнання життєвість світу приходить із самої сутності Б-жественності, зі щабля «кіл», який не міг розкритися в той час, коли існував Храм.
Див. також
Примітки
- ^ «Тора ор», тижнева глава «Мішпатім», 75б. «Маамарей Алтер Ребе 5569», «Легавін шоршей га-дварім», с. 249.
- ^ «Тора ор», тижнева глава «Ваєшев», 28в. «Торат Менахем 5714», частина 10, стор. 69.
- ^ «Лікутей Тора», Пісня пісень, 34в.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе 5569», там само.
- ^ «Загальний лист» до синів і дочок Ізраїлю в кожному місці, 13 нісана 5713 (29 березня 1953). «Ігрот кодеш», частина 7, стор. 205. (Див. також «Море невухім», частина 2, що сила уяви створює прив'язаність не за розумом і знанням: «Знай, що істинна суть пророцтва і його сутність . . виливається на силу уяви, і це найвищий зі щаблів людини й межа досконалості, яка може бути знайдена в її роду; і ця справа — межа досконалості сили уяви, і ця справа неможлива для жодної людини жодним чином, і це не те, чого вона досягне в досконалості за допомогою умоглядних наук і виправлення якостей, навіть якщо всі вони будуть у найвищій мірі того, якими вони можуть бути в доброті й красі, поки не приєднається до цього досконалість сили уяви»).
- ^ «Тора ор», «Ваєшев», там само.
- ^ Кінець розділу 3. За «Пніней га-Танія» на це місце.
- ^ «Тора ор», «Ваєшев», маамар, що починається словами «Шир га-маалот, гаїну ке-холмім», і див. у «Хасидут мевоерет» там, примітка 49. «Торат Менахем», 18, стор. 253