Маїм ахронім

Маїм ахронім — це постанова мудреців, якою встановили очищати пальці і губи перед Біркат га-мазон. Щодо суворості маїм ахронім ми знаходимо в словах мудреців украй суворі вирази; проте в «Тосафот»[1] і в новелах Рітви[2] (і наведено також у «Шулхан арусі»[3] від імені «є такі, що дотримуються звичаю») написали, що цей закон не діє в наші дні, оскільки содомська сіль (через яку й встановили цей закон — див. нижче в розділі «Сенс заповіді») більше не трапляється в наших місцях. Але якщо руки брудні, усі згодні, що слід здійснити омивання маїм ахронім.
Спосіб виконання заповіді
Перед Біркат га-мазон обмивають кінчики пальців, а потім проводять ними, поки вони ще вологі, по губах[4], і це називається маїм ахронім. І благословення на них не промовляють.
Сенс заповіді
Маїм ахронім — заповідь заради святості, щоб освятитися для благословення Всевишнього за їжу, бо руки, забруднені рештками їжі, непридатні для благословення.[5] У трактаті «Брахот» (53б): «і освятіться» — це маїм рішонім, «і будете святі» — це маїм ахронім.
У трактаті «Ерувін» (17б): маїм ахронім — обов'язок через побоювання, що на руках того, хто трапезує, опиниться «содомська сіль», яка може пошкодити зір при дотику до ока.
Суть
Слідом за «Седер брахот у-тфілот» у перекладі англійською, що вийшов з ініціативи Ребе в 5703 році (1942/1943), Ребе надіслали запитання щодо того, що з'являється в брошурі, і, серед іншого, Ребе в окремому листі торкнувся змісту маїм ахронім; відповідь Ребе лягла в основу написаного в книзі «Ва-ані тфілаті» про суть маїм ахронім[6].
Суть цієї заповіді та її подробиці: причина, з якої їх названо обов'язком, сенс того, що на них не благословляють, і відмінність між маїм ахронім і «маїм рішонім» — роз'яснено в книзі «Зогар», у Каббалі та у вченні хасидуту: це корениться в тому, що маїм ахронім дають ситра ахра її частку в їжі, що не дає їй живитися від сторони святості.
У «Зогарі» сказано:
Після того як людина поїла й насолодилася, треба дати частку залишку тій стороні; а що це? — маїм ахронім, той бруд рук, який треба дати тій стороні як частку, їй потрібну. І тому вони безсумнівно «хова» — «хова» вони, і в місці провини вони перебувають; і обов'язок на людині дати їй цю частку. І тому не треба благословляти зовсім, бо благословення немає на тій стороні». [Переклад: після того як людина їсть і насолоджується, треба дати частку і залишок ситра ахра, і це — маїм ахронім, якими змивають бруд рук, бо треба дати ситра ахра її частку, якої вона потребує; і тому вони — обов'язок і перебувають у місці обов'язку, і обов'язок на людині дати її частку, і тому немає потреби благословляти зовсім, бо немає благословення в тій стороні].
— Святий Зогар, частина 2, 154б
В іншому місці наводиться у святому «Зогарі»: «Про це написано (Ваїкра 11, 44): „і освятіться, і будете святі“ — „і освятіться“ — це маїм рішонім, і вони називаються вищими водами; „і будете святі“ — це нижні води, і називаються вони маїм ахронім» (частина 2, аркуш 265б).
І всяка нечистота і всякий бруд відходять до ситра ахра, бо ситра ахра живиться від цієї нечистоти й бруду; і тому маїм ахронім — обов'язок (частина 3, аркуш 186б).
А в «Раая меемна» (Пінхас, аркуш 246а): маїм рішонім — заповідь, а ахронім — обов'язок, а середні — дозвіл. При маїм рішонім треба піднімати пальці, щоб не поверталася рідина і не оскверняла руки. І є серед мудреців такі, що кажуть, ніби ахронім — через содомську сіль, щоб вона не осліпила очі; і все ж вивели їх з розряду обов'язку і спростували ці слова, про які сказали, що вони обов'язок. І не годиться спростовувати слова гаонів (інша версія: з тих, про які сказали), але про них читається: «за вченням, якого навчать тебе». І більше того, сказали про них три освячення, як написано: «і освятіться, і будете святі» — «і освятіться» — це маїм рішонім, «і будете святі» — це маїм ахронім».
Слова «Зогару» наводяться в кількох місцях у хасидуті, і роз'яснюється внутрішній сенс маїм ахронім: дати кліпот (силам нечистоти) живлення; і тому опускають пальці донизу, щоб вказати на вплив до кліпот, і обмивають саме кінчики пальців, а перед омиванням промовляють вірш: «Ось частка людини нечестивої від Б-га і доля, призначена їй Е-лем».
Додаткова література
- Маїм ахронім — рав Йосеф Красік, «Га-Шабат ба-Каббала у-ва-хасидут», частина 2, розділ 16, с. 536.
Зовнішні посилання
- Рав Яаков Хавів, Стаття і галахічне дослідження з питання маїм ахронім згідно зі звичаями Хабаду

- Ках ва-лех, у журналі «Пнімійут» 112, тамуз 5781 (червень–липень 2021), сторінка 4
Примітки
- ^ Трактат «Ерувін», аркуш 17, сторона б
- ^ Там само
- ^ «Орах хаїм», розділ 181, пункт 10
- ^ «Гайом йом», 4 кислева.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 181, пункт 1.
- ^ Докладніше див.: рав Менахем-Мендл Грінфельд, Слідами 13 обов'язків, тижневик «Кфар-Хабад», тижнева глава «Матот-Масей» 5783, випуск 2017, сторінка 44.