Рабі Еліезер бен Гуркенос
Цю статтю потрібно переробити. Причина: потрібна переробка в дещо більш енциклопедичний стиль.
| ||
| Цю статтю потрібно переробити. Причина: потрібна переробка в дещо більш енциклопедичний стиль. | |
| Рабі Еліезер бен Уркенос | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | Альма в Галілеї |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Рід діяльності | Танаї |
| Освіта | єшива рабана Йоханана бен Закая |
| Учителі | рабан Йоханан бен Закай |
| Учні | Рабі Аківа та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Уркенос |
| Дружина | Іма Шалом, сестра Раббан Гамліель з Явне |
Рабі Еліезер бен Гуркенос — у Мішні й Талмуді згадується просто як рабі Еліезер або рабі Еліезер га-Гадоль — один із великих танаїв другого покоління, у період зруйнування Другого Храму і після нього, один зі старших учнів раббана Йоханана бен Закая, який назвав його «обмазаний вапном колодязь, що не втрачає жодної краплі», ймовірно, через його сильну навчальну пам'ять[1]. Колега раббана Гамліеля з Явне (а також чоловік сестри раббана Гамліеля, Іми Шалом) та опонент рабі Єгошуа бен Хананьї[1].
Його вчення
Згідно з розповіддю в «Піркей де-рабі Еліезер», у 28 років рабі Еліезер почав тягнутися до вивчення Тори — всупереч бажанню свого батька Гуркеноса, який був багатою людиною і землевласником, але неуком і ам га-арецом. А дехто каже, навпаки, що Гуркенос був людиною шанованою і знавцем Тори, а причина його протидії навчанню сина була в тому, що він підозрював, що його син-неук лише ухиляється від покладеної на нього роботи. Він залишив батьківський дім і вирушив до Єрусалима, щоб присвятити себе вивченню Тори. Він вступив до єшиви раббана Йоханана бен Закая і вчився старанно, хоча йому доводилося долати велику бідність (без підтримки батька і без знайомого, який би підтримував). Раббан Йоханан, який розпізнав старанність рабі Еліезера і оцінив його чудову пам'ять, назвав його «обмазаний вапном колодязь, що не втрачає жодної краплі»[2]. На початку «Перек шира» наведено слова рабі Еліезера на похвалу тому, хто займається ним, — що він удостоюється загальних і приватних порятунків. З його вчення: рабі Еліезер каже: «Естер» сказана святим духом, як сказано (" «Естер 6 6» ")" «І сказав Гаман у серці своєму» " — і лише святим духом можна знати, що Гаман подумав у своєму серці.
У вченні хасидизму
Він був з учнів Бейт Шамая і в кількох місцях у Шасі називається «рабі Еліезер Шамуті». Інша причина цього прізвиська в тому, що його піддали відлученню внаслідок певного випадку, що називається в Шасі[3] «піч Ахная», у якому він не підкорився думці більшості. Але є ті, хто спростовує цю думку, адже якщо навіть про ганьбу нечистої тварини Писання не говорило, то тим паче — про ганьбу цього святого таная, і тому неминуче, що причина цього його імені — те, що він був учнем Бейт Шамая[4].
Він був опонентом свого колеги, святого таная рабі Єгошуа, і вони були вчителями рабі Аківи.
Першим праведником у світі, названим ім'ям «Еліезер», був Еліезер бен Моше, і згідно з ученням Каббали[5] його корінь був з аспекту гвурот.
Подібно до цього і танай рабі Еліезер га-Гадоль, названий цим ім'ям і на честь Еліезера, сина Моше[6], був у цьому аспекті, адже він був «шамуті» — з учнів школи Шамая, і тому його перша проповідь у «Піркей де-рабі Еліезер»[7] — на вірш «Хто вимовить могутність Г-сподню». І перша галаха, яку він обговорює в Мішні, — він дотримується суворої думки і вважає, що час ранкового Шма — лише до кінця першої варти, і Мішна цитує його словами «діврей рабі Еліезер», оскільки «дібур» — вираз жорсткий, і «діврей» — також у гематрії гвура, тоді як мудреці й раббан Гамліель, яких цитують там, наводяться з виразом «аміра», який м'який, — «а мудреці кажуть», «раббан Гамліель каже»[8].
У Каббалі
Мудреці у святій книзі «Зогар» згадали з його вчення про гідність Рош ходеш і промовляння «Барехі нафші»; рабі Еліезер сидів і вивчав Тору. Прийшов до нього рабі Аківа, сказав йому: чим займається пан? Сказав йому: цим віршем, де написано (Шмуель I, 2): „І престол слави дасть їм у спадок“. Що означає „престол слави дасть їм у спадок“? Це Яаков, наш праотець! Якому зроблено престол слави, йому одному, щоб приймати вчення душ праведників. А Святий, благословенний Він, іде з ним у кожен новий місяць. І коли душа бачить славу аспаклярії Шхіни свого Господа, вона благословляє і схиляється перед Святим, благословенним Він, — ось що написано (Тегілім 104): „Благослови, душе моя“ тощо.[9].
А переклад з арамейської на святу мову та на іврит: рабі Еліезер га-Гадоль (бен Гуркенос) сидів і займався — вивчав Тору; прийшов до нього рабі Аківа (бен Йосеф), його учень, і запитав свого вчителя: чим займається ваша честь? Відповів йому: віршем, написаним у молитві Хани в книзі Шмуеля I, розділ 2); І престол слави дасть їм у спадок — це Яаков, наш праотець, якому зроблено престол слави і пошани, йому одному, щоб він приймав учення Тори душ праведників, а Святий, благословенний Він, іде з ним у кожен новий місяць, і коли душі бачать славу аспаклярії і світло Шхіни Всевишнього, благословенний Він, душа благословляє, звеличує і схиляється перед Святим, благословенним Він, як сказано в Тегілім (розділ 103 і розділ 104): «Благослови, душе моя» тощо..
Зовнішні посилання
- Кунтрес «Шем га-ехад Еліезер» рабі Давида Лурії, у вступі до «Піркей де-рабі Еліезер»
Примітки
- ^ 1 2 «Авот» і «Авот де-рабі Натан»
- ^ Трактат «Авот»
- ^ Трактат «Бава Меція».
- ^ Див. нижче, примітка 6, з «Лікутей Леві-Іцхак».
- ^ «Лікутей Тора» Арізаля, тижнева глава «Їтро», див. там.
- ^ Мідраш раба, глава «Хукат».
- ^ Початок розділу 3.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», глава «Ваєра», с. 65.
- ^ У наявному в нас Зогарі це на аркуші 99, а в «Шаар га-колель» зазначено аркуш 93.
Код особи: № 1627334800