Рабі Ханіна бен Терадіон
| Рабі Ханіна бен Терадіон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Рід діяльності | Танаї |
| Сім'я | |
| Діти | Брурія та інші |
Рабі Ханіна бен Терадіон був танаєм, одним із десяти страчених владою. Його стратили за те, що його застали, коли він публічно збирав людей і вивчав Тору всупереч указу царя.
Його донькою була Брурія, дружина рабі Меїра.
Той, хто сидить на самоті й займається Торою
Рабі Ханіна каже: «Звідки відомо, що навіть одному, хто сидить і займається Торою, Святий, благословенний Він, призначає нагороду? Адже сказано: „Сидить самотньо й мовчить“ і т. д. „бо поклав на нього“».
Ребе ставить запитання щодо цього вислову: адже цей вірш сказано в «Ейха», і за своїм простим змістом він є висловом осуду, згідно з тлумаченням Раші там: «Той, з ким сталася біда, сидить самотньо» і т. д. Але він відповідає на основі вислову Ребе Цемах Цедека, який написав[1], що прокляття в «Ейха» обернуться на благословення, і тлумачить деякі з них у позитивному сенсі[2].
Страх перед владою
Ще один вислів рабі Ханіни: «Молися за благополуччя влади, бо якби не страх перед нею, люди ковтали б одне одного живцем».
Ребе пояснює, що необхідність забезпечити «благополуччя влади» як попередню умову для належного вивчення Тори підкреслюється тим, що авторами цього вислову є саме рабі Ханіна бен Терадіон і рабі Ханіна, заступник первосвященника. Вони — серед «десяти страчених владою»: рабі Ханіна бен Терадіон — за всіма думками, а рабі Ханіна, заступник первосвященника, — за однією з думок. Тобто обидва постраждали від «влади», яка повелася з ними з жахливою жорстокістю, що не має собі рівних у всій історії Ізраїлю, і тому подію «десяти страчених владою» особливо підкреслюють у всіх поколіннях. І попри все це, у словах цих танаїв відчувається важливість «благополуччя влади» як попередньої умови й підготовки до належного вивчення Тори, бо якби не страх перед нею, люди ковтали б одне одного живцем.
Коли зникає страх перед владою, виникає становище, за якого люди живцем ковтають одне одного, немає жодного порядку й управління, кожен робить те, що правильне в його очах. І в такому становищі немає змоги вивчати Тору зі спокійною душею через страх, коли людина не знає, що може статися наступної миті.
Але коли є страх перед владою, управління державою здійснюється в порядку й за встановленими правилами, і навіть коли сама влада діє небажаним чином, аж до найтяжчого — «десяти страчених владою», — то й це відбувається в певному порядку і т. д.: указ влади нагорі, а як наслідок — указ влади внизу; і це не так, що кожен робить те, що йому здається правильним. А якщо так, це виключає страх того, що «люди ковтали б одне одного живцем», який міг би бути на кожному кроці[3].
Примітки
- ^ У своїх записах.
- ^ «Сіхот кодеш» 5741 т. 4.
- ^ «Гітваадуйот» 5743 частина 3.
Код особи: № 4460494400