Перейти до вмісту

Фотографії та портрети наших Ребе — провідників поколінь

Матеріал з Хабадпедії
Фотографії та портрети наших Ребе, провідників поколінь

Фотографії та портрети наших Ребе, провідників поколінь мають велике значення в хасидизмі Хабад з огляду на велику цінність уявлення обличчя вчителя, яке можна здійснити і за допомогою фотографії.

Від частини наших Ребе, провідників поколінь, Адморів Хабаду, є портрети або фотографії, що дійшли до нас: Алтер Ребе, Ребе Цемах Цедек, Ребе Рашаб, Ребе Раяц і Ребе. Від Ребе Магараша немає чіткого портрета чи фотографії (є портрети, що приписуються йому), однак можна уявити його обличчя завдяки знанню про те, що він був дуже схожий на свого онука, Ребе Раяца. Від Бааль-Шем-Това, Магіда з Межиріча і від Мітлер Ребе немає навіть припущення про вигляд їхніх облич.

Уявлення обличчя вчителя

Відповідь Ребе директорові установи, яка надрукувала подячний аркуш жінкам, що допомагали установі, з їхніми фотографіями, а на чолі — фотографією Ребе Раяца, з розшифруванням.
Основна стаття – Уявлення обличчя вчителя

Уявлення обличчя вчителя — один зі шляхів гіткашрут з Ребе, коли хасид не стоїть перед своїм учителем. «Уявлення його обличчя» здійснюється через пробудження пам'яті або фотографію[1]. Уявлення обличчя вчителя має безліч переваг і особливих властивостей: для «гіткашрут»[2], надання сил іти шляхами Тори і заповідей[3], усунення страхів[4] і пробудження думки навіть про того, кого знято на фотографії[5].

Пошана, якої вимагають фотографії наших Ребе, провідників поколінь

Директорові установи, яка надрукувала аркуш, на чолі якого красувалася фотографія Адмора Раяца, а поруч із нею — дві фотографії жінок, що допомагали установі, Ребе написав різку відповідь, у якій відкинув цю справу і навіть написав, що «чимало жахливих речей я вже бачив — але визнаю, що ця справа перша „за гідністю“ серед них», і звелів йому прибрати своє ім'я з усіх листів і брошур установи. Крім того, Ребе також написав йому, що він має відбути кілька постів, а потім піти до Огелю Адмора Раяца і попросити в нього прощення і спокути, і щоб він регулярно, до Рош га-Шана, вивчав маамари Адмора Раяца[6].

Коли було запропоновано випустити марку з фотографією Алтер Ребе, Ребе відкинув цю думку, оскільки природа марки така, що конверт, на який її наклеєно, перекочується, на додачу до того, що марку штемпелюють ударом, і тим самим буде завдано неповаги фотографії Алтер Ребе[7].

Відомий портрет, помилково приписуваний Бааль-Шем-Тову

Від Бааль-Шем-Това є відома фотографія, яка йому приписується і яка була вперше поширена 5663 року (1902/1903), однак є сумнів у достовірності її приписування. Ребе сказав, що ця фотографія належить іншому бааль-шему, який жив і діяв у Дайчланді (Німеччина. Див. нижче) [8], але не Бааль-Шем-Тову[9].

Ребе обґрунтував це кількома причинами, крім фахового дослідження, яке доводить сумніви в достовірності фотографії[10], головна з яких — те, що Адмор Раяц сказав, що є переказ, що фотографії Бааль-Шем-Това не існує[11].

Ще одне обґрунтування цього дав Ребе: оскільки за переказом у бороді Бааль-Шем-Това розрізнялися 13 виправлень бороди, яких немає на відомій фотографії[12].

Пізніше було доведено, що ця фотографія справді належить іншому бааль-шему, який був у Німеччині, а потім у Лондоні, на ім'я р. Хаїм-Шмуель-Яаков Фальк (5468—5542), якого р. Яаков Емден підозрював у саббатіанстві[13]. Інша фотографія, що приписується Бааль-Шем-Тову і менш відома, — це фотографія, надрукована в книзі «Драйсіг дорот ідн ін Пойлн» (Нью-Йорк 5687), але і в її достовірності та приписуванні сумнівалися[13].

Фотографії Магіда з Межиріча в нас немає[14]. Ребе висловився і сказав[15], що фотографії Магіда з Межиріча немає.

Фотографія Алтер Ребе

Основна стаття – Фотографія Алтер Ребе
Портрет Алтер Ребе
Портрет Алтер Ребе, знайдений 5769 року (2008/2009)

Коли Адмор Магараш і р. Агарон Бліничер їхали до Петербурга 5615 року (1854/1855) як посланці Адмора Цемах Цедека на з'їзд, скликаний урядом щодо громадських потреб[16], вони зустрілися також із помічником заступника міністра внутрішніх справ, який попросив про зустріч з Адмором Магарашем. Під час зустрічі помічник заступника почав малювати Адмора Магараша[17], кажучи, що хист до малювання перейшов до нього ще від його батька — який теж мав хист до малювання і залишив йому велике зібрання малюнків, серед них портрет одного з великих єврейських рабинів[18], обвинуваченого в зраді. Його дід був його головним слідчим і тоді звелів його намалювати. Після закінчення суду цей портрет перейшов у спадок до того пана. Адмор Магараш попросив показати портрет і з подивом побачив портрет людини, на обличчі якої був видний трепет перед Небесами, а під ним — підпис, у якому стояли ім'я Алтер Ребе та ім'я його батька (р. Барух) з міста Ліозно, і 5559 рік (1798 за загальним літочисленням) — час, коли Алтер Ребе перебував у першому ув'язненні в Петербурзі.

Коли Адмор Магараш повернувся до Любавичів, він розповів про це своєму батькові, Адмору Цемах Цедеку. Адмор Цемах Цедек дуже хотів побачити портрет, і коли Адмор Магараш знову поїхав до Петербурга 5619 року (1858/1859), Адмор Цемах Цедек звелів йому постаратися знайти пана, в якого перебуває портрет, — і купити його за тисячу тисяч рублів або дати досвідченому художникові його скопіювати. Адмор Магараш затримався в Петербурзі на місяць, але пана не знайшов. Коли він повернувся до Любавичів, Адмор Цемах Цедек дуже засмутився тим, що фотографію не було знайдено.

5621 року (1860/1861) Адмор Магараш і його брат — рав Хаїм-Шнеур-Залман — знову поїхали до Петербурга, де зустрілися з професором на ім'я Бертензон, який розповів їм, що бачив портрет у того пана, який раніше жив у Петербурзі, але переїхав. Адмор Магараш і Рахашаз попросили його повідомити їм, куди той переїхав, і через кілька місяців він надіслав їм адресу.

Улітку 5622 року (1861/1862) Адмор Магараш знову поїхав до Петербурга разом з р. Ісраелем Хайкіним, де Адмору Магарашу вдалося домовитися з паном про те, що той позичить йому портрет на місяць під заставу в десять тисяч рублів. Р. Ісраель охороняв фотографію в закритому згортку протягом дороги (він же й повернув портрет до Петербурга).

Протягом двох тижнів, коли фотографія перебувала в Любавичах, Адмор Цемах Цедек мав звичай (у будні дні) замикати двері своєї кімнати, вдягнений у суботній одяг і штраймл та підперезаний гартлом, ставив портрет на свій стіл і довго дивився на нього.

5648 року (1887/1888) було опубліковано копію фотографії, і пан, у якого перебувала фотографія, підтвердив, що копія точно відповідає оригінальній фотографії. Так само і ребецн Рівка (яка була з-поміж обраних, кому дозволялося дивитися на портрет з дозволу Цемах Цедека) засвідчила, що копія точна.

Рав Шмуель га-Леві Мазінкер розповів Адмору Раяцу, що чув 5622 року (1861/1862), як Адмор Цемах Цедек казав своєму синові Адмору Магарашу такими словами: «Портрет правдивий, яким я пам'ятаю його в середні його роки». Р. Шмуель додав, що через кілька років, 5624—5625, серед хасидів уже було відомо, що один із поважних панів у Петербурзі намалював Алтер Ребе в той час, коли той перебував в ув'язненні[19].

5698 року (1937/1938) у газеті «Гаарец» було опубліковано свідчення художника, який малював копію, Бориса Шаца, від 5687 року (1926/1927), згідно з яким портрет підроблений[20]. Адмор Раяц відгукнувся на статтю в газеті «Гаарец» різким листом, який написав одному з авторів статті [21], а також опублікував тоді перелік розповідей у збірнику «Га-Тамім»[22], що свідчать про достовірність портрета.

5769 року (2008/2009) газета «Га-Мевасер» оприлюднила новий портрет, що приписується Алтер Ребе, який було знайдено в людини, яка розповіла, що портрет переходить у їхній родині з покоління в покоління[23].

Фотографія Мітлер Ребе

Мітлер Ребе — єдиний із провідників Хабаду, від якого немає жодної фотографії чи портрета, і точний вигляд його обличчя невідомий. Ребе висловився, що «із афілу ін фантазіє ойх нішто» = «і в уяві теж немає»[15].

На одному з фарбрейнгенів Ребе згадав вказівку мудреців[24], що під час вивчення Тори «нехай бачить хранителя передання, наче той стоїть перед ним», і пояснив, що щодо всіх наших Ребе, провідників поколінь, можна виконати це тим, що уявляють вигляд його обличчя за допомогою фотографії, яка від них є; Ребе також додав, що і щодо Мітлер Ребе можна виконати це, оскільки праведники вкладають самих себе у своє вчення (і як сказали мудреці[25] про Святого, благословенний Він, що Він вклав Свою сутність у Тору), і через заглиблене споглядання його вчення, особливо в спосіб бачення, це вважається так, наче «хранитель передання стоїть перед ним», і не лише в спосіб «наче», а «насправді» стоїть перед ним[26].

Копія, виявлена 5781 року (2020/2021)
Копія, що надійшла з Кописі
Поширена копія фотографії Цемах Цедека

Про портрет Цемах Цедека розповідають, що був художник-нееврей[27], який знав Адмора Цемах Цедека і дуже хотів його намалювати, але Адмор Цемах Цедек не погодився[28]. Художник ухитрився і прийшов у Шабат до дому Адмора Цемах Цедека в той час, коли той промовляв маамар хасидуту, коли його очі були заплющені, так що він не міг його бачити, добре роздивився його, щоб запам'ятати його вигляд, побіг до себе додому і поспішив його намалювати. (З цієї причини Адмора Цемах Цедека видно на портреті в суботньому штраймлі.) Згодом, коли Адмор Цемах Цедек побачив фотографію, він засмутився тим, що її було намальовано в Шабат, — але «втішився» тим, що художник помилився двічі[29]: перша помилка — що він намалював Адмора Цемах Цедека так, що ліва пола його одягу лежить на правій, тоді як звичай Ізраїлю — навпаки. Друга помилка — що він намалював книгу, яку тримає Адмор Цемах Цедек, як книгу неєврейською мовою, що читається зліва направо [30]. Дехто каже, що Ребе одного разу зазначив [31], що ще одна помилка — що Адмор Цемах Цедек кладе на портреті свої окуляри на палітурку книги — чого не може бути, — оскільки це протилежність пошани до книги.

5647 року (1886/1887) портрет було відреставровано і помилки виправлено, і відтоді він поширений у виправленому варіанті[32].

У Любавицькій бібліотеці в Нью-Йорку зберігається відбиток фотографії Цемах Цедека, яку ребецн Рівка дала Адмору Магаріяцу. На звороті фотографії Адмор Магаріяц написав: «Цю фотографію я отримав у подарунок від шановної Аз (=моєї бабусі) праведної ребецн пані Рівки, хай перебуває душа її в раю, благословенної пам'яті, хай захистить нас її заслуга, і вона сказала мені, що ця фотографія підходить більше за решту фотографій»[33]

Копію, яка висіла в домі рабі Шломо-Залмана з Кописі, було виявлено 5751 року (1990/1991) бібліотекарем Берлом Левіним[34] в одного з його правнуків, у Москві, який надіслав її примірник до «Любавицької бібліотеки», і її було опубліковано для широкого загалу.

5781 року (2020/2021) р. Єхіель Опнер виявив у спадщині пані Гінди Гуревич, онуки ребецн Бейли Волес, дочки Мітлер Ребе, і її племінниці, дочки сестри дружини Магаріна з Ніжина, сина Цемах Цедека, ще одну копію оригінального портрета, найранішу, яку, судячи з усього, було намальовано на прохання самого Магаріна; копію, вочевидь, було намальовано після відходу з життя Цемах Цедека, на портреті було виправлено одяг, і права пола лежить на лівій, а книга стала книгою івритом, і на ній навіть було написано «Цемах Цедек», під портретом було написано літерами СТАМ (шрифтом Алтер Ребе) «Ось вам правдиве зображення Адмора, святого рава р. Менахем-Мендла, праведної пам'яті, з Любавичів»[35].

Про достовірний портрет Адмора Магараша невідомо, але існує близько чотирьох портретів, які вважають зображенням обличчя Адмора Магараша:

  1. Фотографія, що є в Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад». Кажуть, що Ребе звелів не публікувати її з різних причин[36].
  1. У газеті «Альгемайнер журнал» було опубліковано портрет[37] равом Йосефом-Іцхаком Джейкобсоном, і його джерело неясне, і кажуть, що його намалював р. Зальцман, який чув від людей, що бачили Ребе Магараша. Ця фотографія має велику схожість із фотографією Адмора Раяца 5687 року (1926/1927), що відповідає розповіді про візит Ребе Раяца до Святої Землі (див. далі), який відбувся лише двома роками пізніше — 5689 року (1928/1929).
  2. У тижневику «Кфар-Хабад» було опубліковано фотографію, приписану Адмору Магарашу[38]. Були ті, хто в цьому сумнівався[39]
  3. У родині Гінзбург, з нащадків Ребе Магараша, з покоління в покоління передавалося зображення з переказом, що це зображення Ребе Магараша.
Портрет Адмора Магараша, опублікований у «Кфар-Хабад»
«Вигляд обличчя Адмора Магараша», опублікований у газеті «Альгемайнер журнал» і намальований р. Зальцманом, який чув від людей, що бачили Магараша
Імовірний портрет Адмора Магараша, за переказом родини Гінзбургів, нащадків Адмора Магараша
Частина дослідження, яке розкриває, яким є портрет обличчя Магараша. За рисами обличчя видно, що портрет, який є в родини Гінзбургів, точніший

За усталеною думкою вигляд обличчя Адмора Магараша був як вигляд обличчя Ребе Раяца. Це ґрунтується на розповіді, яку розповів Ребе Раяц[40] і яку Ребе повторював і розповідав багато разів.

Під час перебування Бааль га-Геули в Землі Ізраїлю, під час його відомого візиту, до нього на єхідут увійшов один із хасидів Адмора Магараша, і одразу при вході до кімнати знепритомнів! Коли його запитали про причину непритомності, він відповів: я побачив в обличчі Ребе вигляд обличчя Адмора Магараша...

Адмора Магараша він не бачив десятки років, і, побачивши обличчя Адмора Магараша, одразу знепритомнів!

Внаслідок цього Ребе сказав, що уявлення обличчя Адмора Магараша — через уявлення обличчя Ребе Раяца[41]. У примітці до сіхи 10 кислева 5744 (16 листопада 1983) Ребе пише, серед іншого: «Що стосується Адмора Магараша, від якого теж немає фотографії (перед нами, бо дехто каже, що його фотографію знайдено, але з певної причини її не було опубліковано)». Слова «перед нами» і «дехто каже» Ребе підкреслив у примітці[42]. Іншого разу Ребе сказав, що фотографії Адмора Магараша немає[43].

(Можливо також, що наведені вище портрети, приписувані Ребе Магарашу, — це просто копії з фотографій Ребе Раяца, і люди помилково приписали їх Ребе Магарашу.)

Фотографія Адмора Рашаба

Портрет, вивірений ребецн
Фотографія Адмора Рашаба 5679 року (1918/1919) (ліворуч) поруч із фотографією, яку було знайдено 5780 (праворуч), імовірно фотографією Рашаба

Адмор Рашаб суворо стежив, щоб його не фотографували, і зазвичай, коли він виходив зі свого дому, його оточували високі учні єшиви, щоб приховати його вигляд і не дати змоги сфотографувати його проти його волі[44].

Коли Адмор Рашаб ішов на Рош га-Шана 5666 року (30 вересня 1905) на «Ташлих» на берег річки за своїм звичаєм, він помітив двох неєвреїв, власників маєтку «Бєла Нар», розташованого поруч із Любавичами, які пливли човном по річці з фотоапаратом у руках і намагалися сфотографувати Адмора Рашаба і всіх, хто стояв під час читання Ташлиху на березі річки, що завдало Ребе Рашабу прикрості, і відтоді він більше не ходив на Ташлих на берег річки[45][46].

5679 року (1918/1919) Адмор Рашаб мав намір поїхати з Ростова-на-Дону до Туреччини. У той період Грузія була незалежною державою, і всі її урядові установи містилися в готелях у Ростові-на-Дону. У міністерстві фінансів працював єврей на ім'я Шрайбер, і на Рош га-Шана він молився в синагозі Адмора Рашаба, яка була близько від готелю. Він розповів анаш, що уряд Грузії збирається відплисти кораблем до Туреччини, оскільки більшовики наближаються до краю. Кілька заможних хасидів Хабаду теж подумали приєднатися до подорожі і запропонували Ребе Рашабу, щоб він теж емігрував з ними. Ідею було запропоновано ребецн Стерні-Сарі Шнеєрсон, яка дала свою згоду, а також і Адмор Рашаб.

Для оформлення візи Адмора Рашаба сфотографували. Зйомку було зроблено Дев'ятого ава того року[47]. Перед відплиттям, коли корабель був готовий і більшу частину домашніх речей уже було продано, Адмор Рашаб вийшов зі своєї кімнати і сказав домашнім, що він передумав і вирішив не їхати. Він додав і попросив, щоб більше не питали, чому й навіщо, і залишився в Ростові-на-Дону[48][49].

Ребецн Хая-Мушка кілька разів зауважувала, що відома фотографія не передає справжнього обличчя Адмора Рашаба. Почувши це, рав Нахум-Іцхак Каплан намалював вигляд обличчя Адмора Рашаба за вказівками рава Аврагама Дризіна, зі штраймлом на голові, і після вивірок ребецн[50] ребецн висловила своє задоволення[51].

5780 року (2019/2020) було виявлено нову фотографію, на якій написано лашон га-кодеш «рабі Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон 5668», а також на листівці було надруковано російською «Москва и 1908». Хоча Адмор Рашаб був у Москві в іярі 5668 року (1907/1908), усе ж були ті, хто сумнівався в достовірності фотографії і приписував її іншому євреєві з тим самим ім'ям або двоюрідному братові Рашаба, рабі Шалому-Дов-Беру з Речиці[52][53][54].

Фотографії Ребе Раяца

Фотографія Адмора Раяца, про яку Ребе висловився: подібної до неї я не бачив
Адмор Раяц під час отримання американського громадянства піднімає руку в жесті вияву вірності

Перша фотографія Адмора Раяца — до часу проводу, на ній його видно вдягненим у костюм і капелюх «кнейч»[55]. Улітку 5751 року (1990/1991) Ребе було надіслано портрет обличчя Адмора Раяца 5680 року (1919/1920). Ребе подякував відправникові (р. Натанові-Неті га-Когену Бар-Когену) і зауважив, що, судячи з усього, портрет було зроблено з пам'яті, і що він особливо радий, оскільки не удостоївся побачити фотографій цього періоду життя Адмора Раяца[56][57].

Під час перебування Ребе Раяца у в'язниці «Шпалерка» Адмор Раяц мав звичай молитися з «аводою» і заглибленим спогляданням більше, ніж зазвичай. В одну з перших субот його перебування у в'язниці кілька наглядачів увійшли до його камери, щоб сфотографувати його, оскільки звичай тоді був такий, що кожного в'язня фотографували у двох ракурсах. Коли наглядачі прийшли з фотоапаратом у руках, Адмор Раяц був посеред молитви Шахаріт Шабату і поринув у двейкут і заглиблене споглядання, а таліт покривав його обличчя. Наглядачі намагалися звернути увагу Ребе на свій прихід і свою присутність, але не змогли і покинули камеру.

Пізніше наглядачі повернулися. Адмор Раяц усе ще був посеред молитви, але таліт уже не покривав його обличчя. Коли Ребе помітив наглядачів, що стояли в камері, а з ними все знімальне обладнання, він махнув рукою жестом бітуля, який налякав наглядачів, і вони, перелякавшись, покинули камеру. Через деякий час наглядачі повернулися до камери Ребе і спробували сказати йому, що він зобов'язаний сфотографуватися, але Ребе Раяц пояснив їм, що йому заборонено фотографуватися в Шабат, і наглядачі покинули камеру.

На виході Шабату наглядачі повернулися до камери Ребе, і Ребе погодився сфотографуватися. Ребе сів із кипою на голові і розташував одяг із ціцит так, щоб було видно і задні ціцит, і сказав наглядачам, що тепер вони можуть фотографувати. Наглядачі спробували пояснити Ребе, що на фотографії не може бути видно кипи і ціцит, але Ребе сказав їм, що якщо вони хочуть його сфотографувати — їм доведеться зробити це саме так. І справді, так його й було знято[58]

Поїздка Ребе Раяца до Сполучених Штатів, що відбулася 5690 року (1929/1930), була тоді задокументована в пресі, і від неї збереглося багато фотографій[59], а також є фільми (без звукової доріжки) про цей візит, опубліковані jem. На бар-міцві Бері Гурарі 5696 року (1935/1936) Ребе Раяц подарував Бері фотоапарат. Цим фотоапаратом Бері багато разів фотографував Ребе Раяца, особливо в період після його приїзду до Сполучених Штатів 5700 року (1939/1940). Улітку 5780 року (2019/2020) фотоапарат було продано на публічному аукціоні.

Від приїзду Ребе Раяца до Сполучених Штатів є фільми, зняті тоді (без звукової доріжки), і їх було опубліковано jem.

Отримання громадянства Адмором Раяцом 5709 року (1948/1949) було історичною подією, оскільки тоді було ухвалено особливий закон заради Ребе, щоб він отримав громадянство у себе вдома, а не в суді. Ребе подбав[потрібне джерело] запросити на подію двох фотографів і попросив, щоб вони стояли з обох боків столу (щоб подію було зафіксовано з двох ракурсів), і зауважив фотографам, щоб вони впевнилися, що сила «спалаху» не буде занадто високою, аби не спалахувати в очі Адмору Раяцу. Подію також було знято на кольорову кіноплівку (без звукової доріжки), що було дорогою річчю в ті дні[60].

Адмор Раяц сам при нагоді надіслав свою фотографію хасидам, які перебували в таборах для біженців[61].

Ставлення Ребе до фотографій Ребе Раяца

Рав Моше Гронер був збирачем фотографій Ребе Раяца, і щоразу, коли він приходив до Ребе, він вручав Ребе фотографію. Коли Ребе отримував фотографію в руки, його обличчя ставало серйозним, і він запитував, коли і де було знято фотографію, — а потім записував олівцем на звороті фотографії її дані й заохочував р. Моше продовжувати. Одного разу, коли р. Моше приніс Ребе фотографію з похорону Адмора Раяца, Ребе підвівся зі свого місця, надів окуляри і підійшов до вікна, і дивився на фотографію з великою зосередженістю, і сльози текли з його очей. Потім Ребе запитав, чи є ще фотографії з похорону, і коли р. Моше відповів, що пошукає, Ребе запитав, чи є фотографія, де труну опускають у могилу[62].

Ребе багато разів звертався до заглибленого споглядання фотографії Ребе Раяца і до її впливу. І серед іншого: що виконання шліхуту — в силі бачення, а не лише результат навчання, яке на рівні слухання[63].

Фотографії Ребе

Фотографії Ребе до прийняття проводу

Ребе в 5664 році (1903/1904) (у віці двох з половиною років)

Найраніша фотографія Ребе — 5664 року (1903/1904) (у віці двох з половиною років), знята в Миколаєві. Фотографію було виявлено, коли рав Шалом-Бер Бутман завітав з візитом за вказівкою ребецн Хани до пані Рахель Шнеєрсон, дружини рабі Шалома-Шломо Шнеєрсона, і побачив у її домі цю фотографію. Рав Ханох Гліценштейн подбав зробити копію фотографії й надіслати її раву Бутману, який передав її ребецн Хані. Коли Ребе прийшов до дому своєї матері після того, як вона отримала фотографію, ребецн Хана сказала Ребе, що щойно отримала нову його фотографію. Ребе відгукнувся: «Я там, безсумнівно, без макіфа»[64].

Від часу до весілля є ще одна фотографія, знята для оформлення паспорта Ребе[65], і ще фотографія, знята для університетських занять Ребе в Берліні[66]. Ще одну фотографію Ребе було знято в період весілля[67], а від періоду проживання Ребе в Берліні і в Парижі є ще кілька фотографій Ребе, частину з яких знято, коли він перебуває поруч із Ребе Раяцом. Від часу після приїзду Ребе до Сполучених Штатів є багато фотографій Ребе до прийняття проводу, знятих завдяки його близькості до Ребе Раяца і до хабадської громади.

Після прийняття проводу

Перша офіційна фотографія Ребе. Знята 30 швата 5711 (6 лютого 1951) на кабалат паним р. Єгуди-Лейба Познера
Ребе приховує своє обличчя в сідурі
Єдина фотографія Ребе, яка була в його домі, під час проведення кідушин на весіллі р. Берла Юніка

5711 року (1950/1951) було опубліковано фотографію Ребе, яка слугувала фотографією Ребе в публікаціях Хабаду в пресі; з роками фотографію було замінено на іншу. Ця фотографія була єдиною, яку Ребе дозволив публікувати в перші роки. На виході Йом Кіпуру 5729 року (1968/1969) під час трапези в домі Адмора Раяца р. Хаїм-Барух Гальберштам сфотографував Ребе, але згодом під час трапези Ребе надіслав посланця з повідомленням р. Хаїму-Баруху, що зйомки внизу (у Великому залі) достатньо[68]. 5730 року (1969/1970) хасид Хабаду з Лондона підготував фотоальбом Ребе під назвою «Челендж» і опублікував у ньому дві нові фотографії Ребе[потрібне уточнення]; коли альбом було надіслано до секретаріату, рав Ходаков передав тому хасидові, що: «в усіх публікаціях, надрукованих після отримання нашого дозволу, є лише одна фотографія Ребе, яку ми дозволяємо публікувати, і тому не повинно бути жодних змін щодо „Челенджу“[69].

10 швата 5730 (17 січня 1970)

У перші роки Ребе противився тому, щоб його фотографували на фарбрейнгенах, і фотографії та відеозйомки, які робилися, робилися потай. Лише до фарбрейнгену 10 швата 5730 (17 січня 1970) Ребе дав фотографові Іцхакові Баразу офіційний дозвіл знімати церемонію, і той скористався нагодою і фотографував без упину. Кілька хасидів, які його помітили, намагалися на нього накричати, але Ребе звелів залишити його. Він з'явився і на фарбрейнген, який проводився на виході Шабату, і посеред одного з нігунів Ребе сказав з усмішкою (і публіка одразу припинила спів): «Фар єдер пікчер вос ер вет немен, вет ер дарфн зогн нох амол лехаїм. Дварім ше-ейн лаем соф, ер галт ін ейн немен пікчерс» [За кожну фотографію, яку він бере, йому доведеться сказати лехаїм ще раз. (Що за) речі, які не мають кінця, він не перестає брати фотографії]. Коли Ребе почув, що загалом було знято близько ста двадцяти фотографій, він кинув: «Я думав, що він зніме дві-три фотографії, а не сто двадцять...»[70].

Фотографування Ребе на весіллях

Коли фотограф Гаррі (Цві-Реувен) Трейнер хотів сфотографувати Ребе під час весіль і проведення кідушин — Ребе приховував своє обличчя[71]. Коли Гаррі поскаржився, що це шкодить його заробітку[72], Ребе перестав приховувати своє обличчя, але було помітно, що це йому не до душі. Відтоді Гаррі остерігався знімати більше однієї фотографії. Коли на одному з весіль хасиди наполягали, щоб сфотографувати Ребе ще кілька разів, Гаррі зробив три фотографії і приготувався зробити четверту; помітивши це, Ребе зауважив, що, на його думку, трьох фотографій досить, і відтоді встановився порядок, що Гаррі робив три фотографії[73].

5714 року (1953/1954), коли Ребе перейшов до проведення хуп лише у дворі 770, Гаррі отримав повідомлення із секретаріату, що йому дозволено знімати лише одну фотографію[74].

Коли він згодом зауважив, що однієї фотографії недостатньо, йому знову дозволили знімати три фотографії[75]. На одній із хуп, коли фотограф хотів зробити четверту фотографію Ребе в лобі, Ребе приховав своє обличчя в сідурі (див. фотографію)[76].

Коли рав Берл Юнік показав альбом свого весілля ребецн, ребецн була вражена фотографією Ребе, який стоїть навпроти рава Ходакова, що зачитував ктубу, і попросила з неї копію, яку поклала на комод у бібліотеці Ребе, що в його домі. Ця фотографія була єдиною фотографією Ребе в його домі[77]. Ребецн навіть розповіла, що не дає прибиральниці, яка працювала в домі Ребе і ребецн, витирати цю фотографію, і ретельно стежить за тим, щоб витирати її самій.

Запитання Ребе до фотографів про навчання того дня

У перші роки Ребе противився тому, щоб його фотографували, і тому не було нікого, хто наважився б фотографувати Ребе, і тому посилали фотографувати Ребе дітей. Коли Ребе помічав дитину, що його фотографує, — він просив у неї фотоапарат[78]. Коли Ребе помітив хлопчика Гершона Шустермана, який готувався сфотографувати його при виході з проведення кідушин, Ребе запитав його, чи задоволений ним його меламед, і додав: «Хіба хасидут для тебе — це фотографування і збирання фотографій?»[79]. Ребе звернувся до директора талмуд-тори, в якій навчався р. Гершон, — рава Тененбойма — і попросив, щоб його проекзаменували з матеріалу, який він вивчає у своєму класі, і якщо він не впорається з іспитом — раву Тененбойму доведеться конфіскувати в нього фотоапарат. Наступного дня р. Гершона запросили на іспит приблизно на чверть години до кімнати рава Тененбойма, після закінчення якого фотоапарат йому повернули[80].

Коли хабадський фотограф прийшов зафіксувати церемонію «Кос шель браха», Ребе запитав його, чи вчив він Тору того дня. Р. Леві-Іцхак Фрейдін, який стояв поруч, сказав: «Ребе, з ним усе гаразд». Ребе відповів: «Я сам бачив, як він розмовляв посеред читання Тори»[потрібне джерело].

Так само і на одному з фарбрейнгенів 18 елула, в яких брав участь фотограф, Ребе запитав його, чи вчив він того дня урок «Танії» на цей день. Фотограф був вражений, і Ребе повернувся до р. Йоеля Кагана і запитав його, чи вчив фотограф «Танію» сьогодні, і якщо ні — щоб р. Йоель повчив із ним. Коли р. Йоель не знайшов «Танії», Ребе позичив йому свою брошуру «Танії»[81][потрібне джерело].

Публічне звернення відбулося зрештою на фарбрейнгені 20 хешвана 5744 року (27 жовтня 1983), на якому Ребе говорив із болем про те, що є такі, хто вважає, що «хасидут» — це «фотографування», і процитував слова Адмора Рашаба — «справа не в хіцонійуті» (їдиш)

Є такі, хто думає, що суть «хасидуту» виражається в тому, що стоять із «фотоапаратом» і без упину роблять фотографії — як ідуть, як стоять, як роблять той чи інший рух тощо, і роблять це раз, вдруге, втретє тощо! І серед них — учні єшиви, які можуть сидіти і вчити хасидут! Я звернувся колись до одного з них і запитав його, чи вчив він уже «Танію» цього дня — [справа була під час Мінхи — близько до кінця дня!...] на додачу до того, що він стоїть і фотографує? І він зовсім не зрозумів, чого від нього хочуть! Який зв'язок між фотографуванням і вивченням Тори?! — Він зайнятий найважливішою справою — фотографуванням. І раптом його запитують, чи вчив він уже «Танію» протягом дня — те, що він міг зробити раніше чи потім, у годину, коли немає ні дня, ні ночі! — Це ж питання «шело бе-дарей де-она» на його розуміння!

Звідки в нього взялося таке «розуміння» — оскільки «немає того, хто розтуляє рота і видає звук»! Не займаються тим, щоб пояснити (собі чи юнакові) і пробудити, що той, чий це день народження, без упину вимагав: «справа не в хіцонійуті» (їдиш)!? І йдеться про «хіцонійут» «хасидуту»! Але «хіцонійуту» «фотографій» — не бувало ніколи!...

Є такі, для кого це справа «заробітку»; є одиниці, які роблять це заради «поширення» — тобто використання «супутника», фільмів, фотографій тощо — для поширення хасидуту; але крім цих речей — треба знати, що є вказівка його святості Адмора, хай перебуває душа його в раю, — що його бажання «пнімійут», а не «хіцонійут»!

— Фарбрейнген 20 хешвана 5744 (27 жовтня 1983). «Гітваадуйот» 5744, частина 1, сторінка 485 і далі.

Судячи з усього, у своїх словах Ребе мав на увазі подію, що сталася кількома роками раніше в холь га-моед Сукоту 5738 року (1977/1978), коли двоє юнаків стояли поруч із Ребе і фотографували його[82].

Заохочення Ребе фотографам

Основна стаття – WLCC, JEM
Ребе усміхається в бік фотографа

Попри різке ставлення Ребе до тих, хто займався фотографуванням неналежним чином, Ребе мав прихильність до фотографів, чиї зйомки були призначені для примноження поширення джерел і популярності хасидизму Хабад та його вчення, коли вони отримують дозвіл і згоду Ребе фотографувати його.

Одним із видатних фотографів був Леві-Іцхак Фрейдін. Він уперше полетів до Ребе напередодні місяця тішрей 5736 року (1975/1976), і відтоді мав звичай приїжджати до Ребе на місяць тішрей щороку, ретельно фіксуючи особливі події в місяці свят із заохочення Ребе, причому не раз, коли він фотографував Ребе при виході Ребе з його дому, Ребе запрошував його приєднатися до нього в поїздці до 770. Після повернення до Країни він влаштовував виставки, на яких виставляв зняті ним фотографії, і покази по всій Країні особливих відеофрагментів, які він зафіксував протягом місяця.

Крім того, з роками діяв також рав Хаїм-Барух Гальберштам у фіксуванні життя і подій поруч із Ребе в межах організації «Центр трансляцій Хабаду», яку він заснував, знімаючи різні роздавання, такі як роздавання доларів і кунтресів, на відео і на фотографіях, які той, хто проходив у роздаванні, міг придбати після церемонії. Він займався також записом фарбрейнгенів Ребе, а в пізніші роки — їх фіксуванням на відео і трансляцією на телебаченні), а в роки, коли Ребе молився у Великому залі всі три щоденні молитви поруч із хасидами і багато говорив сіхот і роздавав долари після них, — фіксував їх особливою камерою, яка була встановлена і спрямована на місце Ребе.

Починаючи з фарбрейнгену 19 кислева 5731 року (17 грудня 1970) почалося повне відеофіксування фарбрейнгенів Ребе. Внаслідок масштабу популярності, яку спричинила трансляція великих фрагментів великого фарбрейнгену, що відбувся 10 швата 5740 року (28 січня 1980), на телебаченні, Ребе попросив рава Гілеля-Давида Кринського, щоб той подбав розвинути цю справу. Внаслідок цього на фарбрейнгені, який Ребе провів до дня відходу з життя своєї матері 6 тішрея 5741 року (16 вересня 1980), відбулася трансляція фарбрейнгену до Лос-Анджелеса. Внаслідок успіху цієї трансляції рав Кринський подбав про трансляцію фарбрейнгену, який Ребе провів на честь 19 кислева того ж року, телевізійними каналами по всіх Сполучених Штатах. Під час трансляцій була потреба в синхронному перекладі англійською для тих, хто не розумів мови їдиш, якою Ребе говорив сіхот, який здійснював рав Маніс Фрідман.

Відтоді ці трансляції відбувалися регулярно на телевізійних каналах у Сполучених Штатах у дати: 19 кислева, 10 швата, 11 нісана, 12 тамуза і 20 менахем-ава. Для того щоб керувати всією системою трансляцій, було засновано компанію «Єврейські освітні медіа». Згодом цілі трансляцій було розширено до Землі Ізраїлю, Англії та інших.

Відтоді компанія транслювала й інші події поруч із Ребе, такі як хода Лаг ба-Омеру і «Ханука Лайв»[83].

Під час візиту Менахема Бегіна 5737 року (1976/1977) Ребе дозволив фотографування. Роз'яснювальна робота і зйомки не припинилися і тоді, коли єхідут почався у Вищому Ган Едені.

Див. також

Додаткова література

  • Гарніший за оригінал, історія художника Рафаеля Нурієля, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1863, сторінка 55
  • Більше за тисячу слів, «Ребе і фотографії», у зв'язку зі відходом з життя р. Цві (Гаррі) Трейнера, одного з перших фотографів, які фотографували Ребе, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1860, сторінка 52
  • Лик сонця, портрети і фотографії у вченні Хабаду, 5782
  • Рав Ісраель Шмоткін, Ці фотографії святі, і ми не маємо права їх використовувати, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2134, сторінка 96 (стаття-думка)

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Гітваадуйот» 5710, с. 51,там же сторінка 67, сіха Шабату тижневої глави «Ре'е» 5746.
  2. ^ «Гітваадуйот» 5710, с. 51,там же сторінка 67
  3. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 81
  4. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, сторінка 162, «Ігрот кодеш», частина 12, сторінка 266
  5. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 154.
  6. ^ Вкрай рідкісні відповіді у святому рукописі розкриваються в захопливій тшурі .
  7. ^ «Ігрот кодеш» том 18, с. 226
  8. ^ Від р. Яакова Каца, який засвідчив, що так сказав Ребе в ніч 2-го дня свята Сукот 5726 (11 жовтня 1965) під час святкової трапези в домі Адмора Раяца («Га-Мелех бі-мсібо», том 1, с. 104).
  9. ^ Огляд на сайті «Хабад Інфо» .
  10. ^ Так написав Ребе в «Ігрот кодеш», том 7, с. 97, тому, хто запитував: я отримав його лист від 5 тішрея... з вкладеною в ньому фотографією, і щодо того, що він розлого писав про справу фотографії та про шакла ве-тарья, чи справжня вона, — ось, фотографію вже публікували кілька разів, і є кілька думок і розбіжностей щодо неї, і див. у книзі «Дмуйот гдолей га-хасидут» (надрукована в Тель-Авіві 5705 року (1944/1945), сторінка 35), що й там є ця фотографія. І повертається тут фотографія...
  11. ^ «Сіхот кодеш» 5726, с. 621.
  12. ^ Виправлення: пейси, верхня щока і нижня щока. Підборіддя, над ним і під ним. Частина, що піднімається від грудей, вуса і два здуті місця на щоках (на яких не росло волосся) — «Лікутей сіхот», том 19, с. 531.
  13. ^ 1 2 Дві фотографії, одна підробка... на сайті «Огалей цадікім», з випуску «Га-Мевасер».
  14. ^ 5705 року (1944/1945) дослідник опублікував про якийсь портрет, що це портрет Магіда, але з'ясувалося, що це портрет р. Шмуеля Салантера
  15. ^ 1 2 Ніч другого дня свята Сукот 5726 (11 жовтня 1965), під час святкової трапези в домі його святості Ребе Магаріяца («Га-Мелех бі-мсібо», том 1, с. 104)
  16. ^ З'їзд був скликаний урядом, і Ребе Цемах Цедек був зобов'язаний з'явитися, але через стан здоров'я йому було дозволено надіслати замість себе двох представників.
  17. ^ Цієї фотографії, вочевидь, зараз немає в наших руках, оскільки портрети Адмора Магараша виглядають як такі, що належать до пізнішого періоду, а не до його молодості (5615 рік, коли йому було близько двадцяти).
  18. ^ У Петропавлівській фортеці є виставка воскових фігур видатних людей, які були там ув'язнені, і під фігурою Алтер Ребе значиться напис «найвеличніший рабин євреїв»
  19. ^ Зі спогадів Адмора Раяца, надрукованих у «Га-Тамім», восьмий випуск, сторінки 5—17 (наведено також у «Сефер га-толдот — Алтер Ребе», частина 4, сторінка 1151 і далі
  20. ^ Єгошуа Мондшайн, Малювання портрета Алтер Ребе, на сайті קישור שטורעם.
  21. ^ «Ігрот кодеш» — Адмор Магаріяц, частина 13, с. 253
  22. ^ Збірник «Га-Тамім», випуск 8, Варшава, кислев 5698 (1937) (у виданні «Кегот», Кфар-Хабад 5731: с. 379-[385]17).
  23. ^ Ексклюзивно для COL: знімок портрета, що приписується Алтер Ребе в .
  24. ^ Єрусалимський Талмуд, Шабат, розділ 1, галаха 5.
  25. ^ Шабат 105, 1.
  26. ^ Сіха ночі 10 кислева 5744 (16 листопада 1983) («Гітваадуйот» 5744, частина 1, сторінка 539). Ребе йомі: намалювати Бааль га-Геулу.
  27. ^ Невідредагована ганаха у книзі «Короткий зміст» 5750, с. 257
  28. ^ Див. «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, сторінка 193, примітка 79: вигляд його святого обличчя... Цемах Цедека (про який дехто каже, що його було зроблено без його відома)...
  29. ^ Розповідають, що помилка сталася тому, що, коли він розглядав обличчя Ребе, художник ішов вулицею із заплющеними очима, оскільки не хотів забути зображення, і посеред дороги він зіткнувся з деревом, і це його збило з пантелику і призвело до цих помилок. — «Ді їдіше гейм», випуск 96, с. 15. Шмуель Краус, «Бейт Мошіах», випуск 40, с. 17. І див. переказ від імені рава Шауля Брука в книзі «Пам'ять про рава Брука», сторінка 113: «Розповідають, що зображення „Цемах Цедека“ намалював нееврей, який був присутній у той час, коли Цемах Цедек промовляв хасидут, і художник сидів у місці, з якого міг добре його роздивитися, і в своїй пам'яті закарбував вигляд Цемах Цедека, і так вийшов із зали із заплющеними очима і дістався до свого дому, і, попри те що дорогою отримав удар від дерев'яного стовпа, у його пам'яті все ж залишився вигляд Цемах Цедека, який він переніс на папір».
  30. ^ Див.: «Ді їдіше гейм», випуск 96, с. 15. «Бейт Мошіах», там же. Шалом-Дов-Бер Левін, «Мі-бейт га-гназім», «Кегот» 5769, с. 257 і далі, і там огляд версій розповіді та різних варіантів портрета.
  31. ^ Наведено в збірнику «Яхад коль ялдей га-кфар», Кфар-Хабад 5777, с. 29.
  32. ^ Історія за фотографіями ● Ексклюзив на сайті .
  33. ^ Виставка 14, виставка Адмора «Цемах Цедек»
  34. ^ Див. «Мі-бейт га-гназім» Берла Левіна сторінка 257
  35. ^ Відкриття: виявлено перший портрет, що приписується Ребе Цемах Цедекові Невідомий портрет Цемах Цедека, імовірно найдавніший, — оприлюднено Додаткова література: Менахем Бронфман, Портрет, що перейшов у спадок, «Кфар-Хабад», випуск № 1885
  36. ^ За переказом[потрібне джерело]. Але див. далі слова Ребе з цього питання 10 кислева 5744 (16 листопада 1983), і з них не видно, що це Ребе так звелів.
  37. ^ «Алгемайнер»: фотографія, яку приписують Ребе Магарашуקובץ תמונה —
  38. ^ «Кфар-Хабад», випуск 714, с. 73.
  39. ^ Простак повірить? (галерея) на сайті «Крамім».
  40. ^ Сіха 2-го дня Рош га-Шана 5743 (19 вересня 1982) («Гітваадуйот» 5743, частина 1, сторінка 31. І ще
  41. ^ 10 кислева 5744 (16 листопада 1983) «Гітваадуйот» 5744, частина 1, сторінка 539
  42. ^ «Гітваадуйот» 5744, зазначені в попередній примітці
  43. ^ «Тохен кацар» — 5750, с. 257. Невідредаговано.
  44. ^ «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 13, розділ відгуків. У «Любавич ве-хаялея», с. 29, розповідається, що юнаки високого зросту приховували Адмора Рашаба, коли він ішов на Ташлих на Рош га-Шана, бо були фотографи, які приїхали з Вітебська, щоб сфотографувати його під час його ходи на Ташлих, і вони стали зі «знімальними машинами» на дахах, і тому була потреба у високих юнаках, щоб вони приховали Ребе.
  45. ^ «Під час Ташлиху сталася подія, яка на годину засмутила його святість, мого пана, батька, учителя і наставника, святого рава, бо в той час, коли його святість, мій пан, батько, учитель і наставник, святий рав, стояв на березі річки і в його святих руках був сідур, у цей час пропливав маленький човен на відстані двадцяти п'яти кроків, і в тих, хто сидів у човні, — двох братів, власників маєтку Бєла Нар, розташованого поруч із Любавичами, — була знімальна машина, і вони сфотографували його святість, мого пана, батька, учителя і наставника, святого рава, і всю публіку, що стояла на березі річки, і не приховаю, що я був би радий, якби знімок вийшов добре». — із записки Ребе Раяца від виходу Рош га-Шана 5666 (1 жовтня 1905) — надруковано в «Сефер га-маамарім 5666—5667» («Кегот», 5774), с. 288.
  46. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», том 2, с. 265: «Одного року він помітив когось, хто тримав фотографічний апарат (камеру) і хотів зафіксувати вигляд його святого обличчя, і наступного року перестав ходити на ташлих згаданим чином (і, ймовірно, щось влаштували в його дворі, або він здійснював ташлих іншим чином), і це тому, що справа вже була не в межах простого побоювання тощо, — а після того, як сталося описане вище, — щоб усунути перешкоду, і це легко зрозуміти».
  47. ^ Рав Еляшів Каплон, щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 1851, стор. 67.
  48. ^ Ребе розповів це коротко, і це надруковано в «Гітваадуйот» 5750 том 2, с. 50, примітка 67 і в «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, сторінка 193, примітка 79: «...а з іншого боку — коли наприкінці своїх днів у Ростові-на-Дону йому знадобилося виїхати звідти, потрібне було посвідчення від уряду („паспорт“), яке дозволило б поїздку, і тоді зробили фотографію — з його бажання»
  49. ^ «Оцар га-хасидім — Ерец га-Кодеш» [потрібне джерело: сторінка]
  50. ^ Бо очі в Адмора Рашаба були набагато гострішими, а також колір бороди був світлішим, а руки — тоншими
  51. ^ «Кфар-Хабад», випуск № 322, с. 33, там надруковано також портрет (сторінка 21). Остаточний портрет після виправлень надруковано в новому виданні книги «Решимот дварім» на сторінці 342.
  52. ^ Переказується від імені р. Лейзера Нанеса, що є фотографія Адмора Рашаба, хай перебуває душа його в раю, яка не дійшла до нас, і, можливо, йдеться про цю фотографію [потрібне джерело].
  53. ^ Фотографія
  54. ^ Загадкова фотографія, що приписується Ребе Рашабу: нові подробиці
  55. ^ Фотографія.
  56. ^ Фотографія, про яку Ребе засвідчив: подібної до неї я не бачив. І див. тут у відгуку рава Леві-Іцхака Раскіна. קישור לאתר אנ"ש
  57. ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, с. 137.
  58. ^ Фарбрейнген 12—13 тамуза 5711 (17 липня 1951) — «Торат Менахем» — частина 3, 5711, частина 2 — сторінка 195, фарбрейнген 12—13 тамуза 5721 (27 червня 1961) — «Торат Менахем» частина 31, 5721 — частина 3, сторінка 119
  59. ^ Три великі пресфотографії — з останніх днів візиту Адмора Раяца до США 5690 року (1929/1930), сайт аукціонного дому «Кедем».
  60. ^ Галерея фотографій з церемонії отримання громадянства Адмором Раяцом  •  Відео з церемонії отримання громадянства Адмором Раяцом .
  61. ^ «Тішрей бе-Любавич» — додаток до «Бейт Мошіах», 5780, с. 50.
  62. ^ Фотографії (і портрети) наших Ребе, провідників поколінь — стаття рава Мордехая-Менаше Лауфера
  63. ^ Тижнева глава «Ре'е» 5746. («Гітваадуйот» 5746, частина 4, сторінка 311). І ще
  64. ^ Так рав Шалом-Бер Бутман виявив фотографію Ребе в дитинстві
  65. ^ Фотографія.
  66. ^ Фотографія.
  67. ^ Фотографія.
  68. ^ Зуша Вольф, «Ле-шімха тен кавод», с. 68, тшура з урочистості бар-міцви тамім Ефраїма Вольфа, нісан 5776 (квітень–травень 2016) Менді Куртес, «Ребецн дала мені відчуття матері», «Кфар-Хабад», випуск 2045, с. 28.
  69. ^ «Тішрей бе-Любавич» — додаток до «Бейт Мошіах», с. 52.
  70. ^ Велике 10 швата ● Захопливий щоденник .
  71. ^ Див. також у «Мікдаш мелех», сторінка 30 (і там вказано на фотографії на сторінках 50, 17): «Багато разів у період 5703—5710 років (1942–1950), коли його фотографували, Ребе навмисно повертав голову вбік або приховував своє святе обличчя від ока камери».
  72. ^ Порядок роботи в нього був такий, що за кожну фотографію, яка припадала до смаку його замовникам, він отримував 8 центів.
  73. ^ Див. також у «Мікдаш мелех», сторінка 95: «Покидаючи хупу — рава-хасида р. Шимона-Агарона Сімпсона, яка відбулася 3 нісана 5711 року (9 квітня 1951), — він подивився пронизливим поглядом у бік фотографа пана Трейнера — на продовження умови, узгодженої з ним на весіллі Ріля Пойзнера» [вочевидь, не фотографувати занадто багато].
  74. ^ Див. у «Мікдаш мелех», сторінка 210, розповідається про шлюб р. Єгошуа-Зеліга Кацмана з пані Сарою-Рівкою (Ханін): «Варто зазначити, що внаслідок вказівки нашого вчителя в той період дозволяти фотографові під хупою лише одну його фотографію наречений „виявив гідур“ і зовсім не дав фотографувати під час хупи».
  75. ^ А в «Мікдаш мелех» (сторінка 221) про шлюб р. Мордехая Заянца (2 тевета 5717 (6 грудня 1956)): «Але з умовою, щоб не робили більше трьох фотографій, а що ще краще — двох». Наречений зрозумів, що лампи фотографів заважають Ребе, і тому запросив компанію зняти подію на кіноплівку, і коли Ребе вийшов до хупи і помітив це, він злегка усміхнувся.
  76. ^ Чому Ребе закрив своє обличчя сідуром?.
  77. ^ Окрім неї були лише ще дві фотографії Адмора Раяца у спальні. «Бейт Мошіах», випуск 508
  78. ^ Ребе не повертав фотоапарат, а забирав його до своєї кімнати і говорив із керівництвом єшиви, щоб воно влаштувало дитині іспит з навчання, і якщо дитина знала — отримувала фотоапарат назад.
  79. ^ Див. сіху Ребе далі
  80. ^ «Лемаан єдеу баним йіваледу», розділ 5.
  81. ^ У той час «Танію» було надруковано в брошурах зменшеного формату
  82. ^ «Йоман сіхот кодеш» (новий) 5738. На сайті «Йоманім».
  83. ^ Див. докладний огляд про компанію jem у випуску «Тіх'єну» № 4, сторінка 40 і далі
Фотографії та портрети наших Ребе, провідників поколінь згадується ще в 8 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4853657300

Повідомити про помилку на цій сторінці