Вихід Йом Кіпуру

Вихід Йом Кіпуру є «трохи святом», у яке небесний голос виходить і каже «Іди, їж у радості хліб твій»[1]. Цієї ночі після молитви Арвіт і Авдали здійснюють Кідуш левана, їдять трапезу й влаштовують особливий фарбрейнген, займаються Торою й починають займатися справою суки.
У цей час, після роботи тшуви Йом Кіпуру, починається тема «І Яаков пішов своєю дорогою» — у виконанні Тори і заповідей, у «ухиляйся від зла і роби добро», реально на ділі[2].
Молитва Арвіт і завершення посту
Треба додавати від буденного до святого при завершенні посту, як і при його настанні[3], і тому час завершення посту, надрукований у календарях, трохи пізніший за час виходу зірок, як на виході Шабату.
Про звичай, щоб хазаном у молитві Арвіт на виході Йом Кіпуру був лише той, у кого є батько й мати, Ребе написав: «Я цього не бачив. І в синагозі тут так не чинять»[4]. Молитву Арвіт моляться в кітлі і таліті, але в капелюсі, і таліт на плечах[5].
У молитві Арвіт додають до благословення «Хонен га-даат» «Ата хонантану», як на кожному виході Шабату і свята[6].
Авдала
Не вимовляють у цій Авдалі благословення на пахощі, а лише якщо це вихід Шабату. Вимовляють благословення на свічку, бо це щось нове, чим не користувалися в Йом Кіпур, коли заборонено запалювання, на відміну від інших свят, коли дозволено переносити вогонь від вогню і подібне до цього.
Авдалу здійснюють на свічці, яка «відпочивала», тобто горіла з переддня Йом Кіпуру[7]. На звичайному виході Шабату не треба розшукувати вогонь, але на виході Йом Кіпуру, навіть коли він припадає на будній день, є такі, що кажуть, що треба його розшукувати[8].
Також Авдалу вимовляють у кітлі й капелюсі й таліт на плечах[9].
Ребе Рашаб здійснював Авдалу сам на виході Йом Кіпуру, а шираїм віддавав своєму синові Ребе Раяцу, який теж вимовляв благословення Авдали. Також у роки свого проводу Ребе Раяц ретельно стежив за тим, щоб здійснювати Авдалу на виході Йом Кіпуру самому. І давав скуштувати із шираїм Авдали Ребе Мелех га-Мошіаху[10].
Гут йом тов
На виході Йом Кіпуру кажуть «Гут йом тов»[11]. Алтер Ребе в «Шулхан арусі»[12] роз'яснює, що одна з причин сурмління в шофар по завершенні молитви «Неїла» — «щоб показати, що це свято, і збільшити трапезу; оскільки це свято не відоме всім, встановили в ньому постанову, щоб оповістити про нього. Тому хай вітають одне одного, виходячи із синагоги, як кажуть у Шабат і свято». У Любавичах у «Малому залі» це проголошували[13].
У перші роки Ребе бажав кожному з присутніх у синагозі «Гут йом тов» при виході з молитви[14]. У пізніші роки Ребе звертався до публіки по завершенні молитви Арвіт і благословляв їх гучним голосом «Гут йом тов», і публіка відповідала, і так три рази. Багато разів Ребе починав співати радісний нігун після цього свого благословення[15], і вся публіка продовжувала співом і танцями.
Кідуш левана

Після Авдали освячують місяць — підперезавшись гартлом (але не обов'язково в таліті й кітлі), і правильно перед цим умити обличчя й узути взуття[16].
Причина, з якої освячують місяць на виході Йом Кіпуру, у тому, що ми тоді подібні до ангелів і гідні зустрічати лик Шхіни[17].
У роки, коли Ребе їв святкові трапези в домі Ребе Раяца, до 5731 року (1970/1971), він освячував місяць після святкової трапези виходу Йом Кіпуру. У наступні роки освячував місяць, у кітлі, після Авдали в бейт мідраші, а потім, до відходу з життя ребецн у 5748, ішов до себе додому й здійснював Авдалу там.
Трапеза й фарбрейнген

Алтер Ребе пише в «Шулхан арусі»[18]: «І їдять, і радіють на виході Йом Кіпуру, бо це трохи свято .. і небесний голос виходить на виході Йом Кіпуру й каже: іди, їж у радості».
Наші Ребе, провідники поколінь, ретельно стежили за тим, щоб їсти на виході Йом Кіпуру справжню трапезу, а не лише мезонот, а омивали руки для трапези так, щоб «і їстимеш, і наситишся, і благословиш» (і все це також у стані слабкості тіла через піст і служіння святого дня), що потребували відпочинку, але не зважали на всі ці речі й ретельно влаштовували трапезу таким чином, включно з нігунами й словами Тори[19][20].
Ребе Раяц сказав від імені Ребе Рашаба, що двома речами притягують матеріальне на весь рік: вимовлянням «Ле-Давид мізмор» у Рош га-Шана і в Йом Кіпур після «Шмоне есре» з величезним наміром і влаштуванням трапези на виході Йом Кіпуру з розмахом[21].
На цій трапезі вмочають скибку «га-моці» в мед[22], і наші Ребе, провідники поколінь, багато говорили слова Тори й хасидуту і проводили фарбрейнгени. У «Га-Кріа ве-га-Кдуша» написано в постановах Ребе Раяца для учнів-тмімім: «На виході Йом Кіпуру проводять фарбрейнген разом»[23].
Вивчення Тори
На виході Йом Кіпуру примножують вивчення Тори. Рабі Іцхак-Айзик з Гомеля сказав про це: «Коли не вчилися впродовж цілої доби, треба сісти й учитися зараз»[24]. Наші Ребе, провідники поколінь, виголошували маамари в цей час (частину з них під час трапези) і мали встановлене особливе вивчення впродовж ночі. Ребе Магараш щороку входив учитися зі своїм батьком Ребе Цемах Цедеком хасидут, Каббалу й нігле. Цей порядок вивчення передав рав Магід Алтер Ребе від імені Бааль-Шем-Това[25].
Ребе роз'яснює, що оскільки на виході Йом Кіпуру наново дається влада шкідникам, тому, щоб уберегтися від них, вивчають закони нзикін, що в «Хошен мішпат». І це причина того, що Ребе Магараш вивчав ці питання з Ребе Цемах Цедеком, і це стосується кожного[26].
Заняття справою суки
На виході Йом Кіпуру займаються, або принаймні говорять, про виготовлення суки[27]. Причини, які були сказані про цей звичай: це для того, щоб перейти від заповіді до заповіді[28], а також через принцип «заповідь, що прийшла до тебе, не дай їй закиснути»[29]. В «Арух га-шулхан» написано, що той, хто не робить цього на виході Йом Кіпуру, хай вивчить трохи з трактату «Сука» або із законів суки й почне робити її наступного дня.
Внутрішня причина початку заняття справою суки цієї ночі в тому, що суть суки пов'язана з розкриттям радості, що в Йом Кіпур, як пояснюється, що схах суки зроблено з хмари куріння в Йом Кіпур[30].
Ребе сказав у сіхі, що хоча Рама наводить звичай починати виготовлення суки одразу на виході Йом Кіпуру, більшість синів Ізраїлю — «і я серед них» — не дотримуються цього на ділі й виконують свій обов'язок розмовою про виготовлення суки[31]. Ребе Раяц сказав щодо цього, що, можливо, слід забити цвях, але на ділі не був суворим у цьому, лише розмовою, як сказано вище[32].
Щороку ставлять особисту суку Ребе, що перед фасадом будинку 770, цієї ночі.
Дні між Йом Кіпуром і Сукот
Основна стаття – Дні між Йом Кіпуром і Сукот
Дні між Йом Кіпуром і Сукот є днями радості[33], у які освячували жертовник за днів Шломо, тому в них зовсім не постять (навіть у день йорцайту) і не кажуть у них Таханун.
Ці чотири дні відповідають чотирьом буквам Імені Гаває, що в душі, і кожного дня розкривається й світить буква з Імені Гаває[34].
У день після Йом Кіпуру рано приходять до синагоги[35], щоб не видалося, не дай Б-же, що ми коримося перед Святим, благословенний Він, лише коли нам треба просити, щоб Він виніс наш вирок на добро[36]. Цей день дуже піднесений і називається «Готс номен»[37], тобто «В Ім'я Всевишнього».
Див. також
Зовнішні посилання
- Особлива документація: Ребе на виході Йом Кіпуру

- «Емет ма негедар гая коген гадоль»

- Що роблять на виході Йом Кіпуру на сайті «Бейт Хабад»
- Будівництво суки Ребе на виході Йом Кіпуру 5778

Примітки
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, 624, 9
- ^ Сіха дня Сімхат Тора 5711 з Гемшеху «Ве-каха» 5637, стор. 153, від імені Алтер Ребе
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе 624, 2
- ^ «Ігрот кодеш» т. 3 с. 220. Відповідь покликана відкинути звичай, який був поширений серед анаш, див. в «Оцар мінгагей Хабад»
- ^ «Сефер га-мінгагім». І там наводиться від Арізаля, що він знімав з голови таліт після виходу зірок, бо ніч не час ціціт. І так це в «Га-Мелех бі-мсібо» т. 2 с. 181
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе 624 1
- ^ Той, хто здійснює Авдалу в себе вдома, запалює ще одну свічку від свічки, яка «відпочивала» в його домі, і вимовляє благословення на обидві. А якщо в його домі немає свічки, яка «відпочивала», хай принесе із синагоги й запалить від неї іншу свічку, і вимовить благословення на обидві. А якщо це неможливо, хай вимовить благословення на свічку, запалену від свічки синагоги. «Шулхан арух» Алтер Ребе 624 пункти 5-6 («І навіть якщо Йом Кіпур випав на Шабат, на виході Шабату вимовляють благословення лише на вогонь, запалений з переддня Йом Кіпуру, щоб показати, що цей день освячений, що спочивали від вогню»
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе 298 2)
- ^ «Сефер га-мінгагім». І в «Га-Мелех бі-мсібо» 2 37, 181 Ребе пояснює, що Авдала стосується того, що перед нею, і того, що після неї, і розділяє між ними, і тому здійснюють дію, щоб продовжити Йом Кіпур на вихід Йом Кіпуру
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо» 2 39, 182
- ^ «Сефер га-мінгагім»
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, 623, 12
- ^ «Сефер га-сіхот» 5697, с. 155 (як один із «прийнятих звичаїв, що мають підставу»)
- ^ «Ковец Любавич» 13 (5716) с. 60
- ^ «Ве-самахта бе-хагеха», Нігун для гакафот і подібне до цього.
- ^ Календар «Колель Хабад»
- ^ «Седер га-йом». Ще одна причина сказана в «Левуші»: не освячують місяць аж до після Йом Кіпуру, бо доти ми залежимо від суду, а святість має бути в радості серця. В інших джерелах сказано навпаки: вимовляти Кідуш левана до Йом Кіпуру, щоб додалася ця заслуга до наших заслуг
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе 624, 9
- ^ «Гітваадуйот» 5746 т. 1 с. 446
- ^ На трапезі виходу Йом Кіпуру 5723 («Га-Мелех бі-мсібо» т. 1 с. 73) приготували для Ребе «лехем мішне», і Ребе сказав: не знаю джерела того, що приготували «лехем мішне». У перший Йом Кіпур — коли Моше спустився з гори з другими скрижалями, була радість виходу Йом Кіпуру без попереднього Йом Кіпуру, оскільки тоді ще не було повеління постити в Йом Кіпур, а за думками, що це було в Шабат, було навіть заборонено постити, і Моше спустився, коли ще був день, і радість виходу Йом Кіпуру є відповіддю, яку приніс Моше: «І сказав Г-сподь: простив Я» .. І, можливо, тому приготували «лехем мішне» («Кіфлаїм ле-тушія»).
- ^ «Ле-шема озен» с. 145. І див. в «Оцар мінгагей Хабад»
- ^ «Гайом йом» частина друга
- ^ «Га-Кріа ве-га-Кдуша» переддень Рош ходеш тевета 5701 (грудень 1940 – січень 1941)
- ^ «Ле-шема озен» с. 205
- ^ Див. докладно в «Оцар мінгагей Хабад» і в зазначеному там
- ^ День Сімхат Тора 5726. І там також пояснюється, що це причина заняття справою суки на виході свята, бо вона подібна до хмар слави, які захищали синів Ізраїлю в пустелі
- ^ «Сефер га-мінгагім»
- ^ Рама 624 наприкінці
- ^ Рама 625. Алтер Ребе у своєму «Шулхані» навів лише цю причину
- ^ «Атерет рош», «Шаар Йом га-Кіпурім» 36, кінець сторони а і далі, і ще, «Сефер га-маамарім — Мелукат» т. 1 с. 177 і там зазначено. І див. у «Лікутей сіхот» 20 с. 266
- ^ Згідно із «Сефер га-сіхот» 5750, т. 1, с. 41
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо» т. 1 с. 251
- ^ «Шулхан арух», розділ 624, пункт 13
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 1 с. 194
- ^ «Маген Аврагам», «Орах хаїм», 624, сеіф катан 7, від імені «Мінгагім»; «Шулхан арух» Алтер Ребе, там само, 14.
- ^ «Мішна брура», 624, 14.
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 59, і в примітці там
- (Частину матеріалу статті взято з книги «Оцар мінгагей Хабад»)