Поїздка Ребе Раяца до Сполучених Штатів (5690)
| " | Цей візит був підготовкою до його постійного прибуття в повній досконалості [у 5700 році (1939/1940)], подібно до сказаного (Ваігаш, 46:18): «І Єгуду послав він тощо, щоб указував перед ним шлях до Гошена». | " |
– «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, с. 326, примітка 1 | ||


Поїздка Ребе Раяца до Сполучених Штатів — поїздка задля духовного зміцнення, яку здійснив Ребе Раяц після свого виїзду з Росії; поїздка, що почалася 12 елула 5689 року (17 вересня 1929), тривала майже рік і завершилася 21 тамуза 5690 року (17 липня 1930); під час неї він відвідав багато штатів США, серед них: Мілуокі, Балтимор, Чикаго, Детройт, Міссурі і Нью-Йорк. Візит спонукав багатьох євреїв Сполучених Штатів зміцнитися в юдаїзмі, зміцнив хабадських хасидів по всій країні й упорядкував їхню діяльність, а слідом за візитом почалися десятки нових уроків з книги «Танія».
Ще однією метою візиту було залучення прихильників і громадської думки на користь євреїв Росії, що страждали під радянським режимом[1].
Значною мірою цей візит став основою і фундаментом для оселення Ребе Раяца в Сполучених Штатах через десять років, у розпал Другої світової війни, 9 адара II 5700 року (19 березня 1940).
Передісторія поїздки
Зі звільненням Ребе Раяца з ув'язнення і його вимушеним виїздом за межі Радянського Союзу Ребе Раяц почав діяти водночас задля збереження єврейської іскри в Росії — підбадьорюючи хасидів, що залишилися за залізною завісою, і передаючи їм таємні вказівки, — а також задля формування світової громадської думки і збору коштів на підтримку єврейської діяльності за залізною завісою.
26 швата 5689 року (6 лютого 1929) секретар Ребе Раяца р. Хаче Фейгін написав голові «Агудат хасидей Хабад» р. Ісраелю Джейкобсону, що задля діяльності Ребе Раяца склалася ситуація, за якої необхідно здійснити поїздку Сполученими Штатами, і попросив його підготувати все необхідне для цієї поїздки.
Слідом за цим 4 нісана було проведено підготовчі збори, на які запросили хабадських хасидів у Сполучених Штатах, і їхні підсумки доповіли Ребе Раяцу, який 27 нісана написав загальний лист хабадським хасидам країни: «Я погодився, з допомогою Всевишнього, благословенний Він, на прохання анаш, хай живуть вони, приїхати, в добрий час, до їхньої країни на деякий час, — звісно, коли будуть своєчасно, вчасно і старанно влаштовані всі справи, пов'язані з необхідними витратами, щоб успішно прибути до призначеного терміну, на добро і благословення».
Після офіційного оголошення Ребе Раяца про запланований візит у різних синагогах нусаха Арі, де молилися хабадські хасиди, відбулася низка місцевих зборів, а також ще одні загальні збори, що відбулися у свято Визволення 13 тамуза.
Спочатку «Агудат хасидей Хабад» намагалася найняти спеціальну людину, яка займалася б практичною підготовкою візиту, але насправді відповідної людини не знайшлося, і рав Ісраель Джейкобсон узяв відповідальність на себе.
У Рош ходеш елула в єврейській пресі почали публікувати оголошення, що закликали публіку прийти зустріти Ребе Раяца, а також було розіслано лист головам і рабинам громад по всіх Сполучених Штатах:
Настав день, на який ми сподівалися і якого чекали з нетерпінням, а разом із нами і весь народ Ізраїлю. Вівторок, 12 елула (17 вересня) — день, коли ми сподіваємося зустріти гаона Ізраїлю і святого його, Ребе Раяца Шнеєрсона, шліта, відомого в усьому світі як Любавицький Ребе, який приїжджає до нас. Святом буде цей день для всіх наших братів, синів Ізраїлю, у США, коли десятки тисяч євреїв з усіх кінців країни готові удостоїтися зустріти його захисника і великого борця за Тору та юдаїзм, що жертвує собою заради всього святого для народу Ізраїлю.. Віддайте шану Торі! Готуйтеся і поспішайте прийти взяти участь разом з усіма гаонами і великими людьми нашої країни в урочистій зустрічі, яку буде влаштовано для нього! Всевишній, благословенний Він, хай допоможе нам знайти в появі праведника нашого покоління розраду й підбадьорення у великому горі нашого народу, і хай удостоїмося ми приходу праведного Визволителя незабаром, у наші дні, амінь.
Прибуття Ребе Раяца до Сполучених Штатів
Поки хабадські хасиди в Сполучених Штатах клопоталися, готуючись до його приїзду, Ребе Раяц здійснив поїздку до Святої Землі, що завершилася 16 ава, після чого вирушив потягом до Єгипту, звідти продовжив шлях до Бадена в Німеччині, де затримався від середи 22 ава до понеділка 4 елула.
Під час його перебування в Німеччині його зять Рашаг їздив до Берліна і Риги, а тим часом Ребе приїхав відвідати його в п'ятницю 1 елула разом з равом Менахемом-Мендлом Ротштейном. Коли Рашаг повернувся з Риги 4 елула, Ребе повернувся до Берліна, а Ребе Раяц продовжив з Рашагом шлях до Сполучених Штатів через Францію.
6 елула Ребе Раяц і Рашаг виїхали з Парижа до Гавра, де піднялися на корабель, що відпливав до Сполучених Штатів. До цього плавання приєдналися р. Мордехай Дубін, його зять Рашаг і його дядько рав Моше Горнштейн, тоді як його особисті секретарі р. Хаче Фейгін і р. Хаїм Ліберман виїхали на кілька днів раніше.
Плавання тривало близько тижня, і корабель прибув до берегів Сполучених Штатів 12 елула 5689 року (17 вересня 1929).
Першою зустріла Ребе Раяца група хасидів, що випливли йому назустріч на маленькому човні, щоб йому не довелося чекати на причалі разом з іншими пасажирами судна. Серед тих, хто зустрічав, був р. Шмуель-Еліезер Нельсон[2].
Зупинки Ребе Раяца

Після прибуття до Сполучених Штатів Ребе Раяц оселився в будівлі синагоги «Агават ахім Цемах Цедек», а звідти переїхав до будинку, який винайняв для нього р. Ісраель Джейкобсон через свого друга р. Гавріеля Дворкіна, — будинку номер 184 на вулиці Бруклін у районі Краун-Гайтс, який був тоді сучасним єврейським центром, а його мешканців рав Джейкобсон назвав «місцем проживання багатіїв і асимільованих».
Через п'ять днів після прибуття Ребе Раяц скликав особливе зібрання рабинів, яке відбулося в понеділок 18 елула в його резиденції в будинку номер 4515 на 14-й авеню в Брукліні. На цьому зібранні Ребе розпочав свою діяльність зі зміцнення юдаїзму в США і збору допомоги для євреїв Росії та хабадських закладів у Польщі. Серед видатних рабинів, що прийшли на це зібрання, був рав Еліезер Сільвер, який, прийшовши зустрітися з Ребе Раяцем, поклав йому на стіл дуже велику суму грошей. Однак Ребе повернув йому гроші зі словами: «Я приймаю гроші тільки від хасидів»[3], і з тієї зустрічі рав Сільвер схилявся перед Ребе Раяцем, дуже зблизився з ним і багато допомагав його закладам і діяльності.
26 елула Ребе Раяц надіслав особливий лист хабадським хасидам у Сполучених Штатах і попросив їх запровадити щотижневий урок хасидуту щовівторка ввечері в кожній хабадській громаді по всій країні.
Візит до Браунсвілла
На Рош га-Шана для Ребе Раяца хотіли винайняти зручнішу квартиру поблизу синагоги хабадського нусаха, і для цього винайняли квартиру лікаря в сусідньому районі Браунсвілл, на вулиці Стоун, 312; у цій квартирі Ребе Раяц і його почет жили в дні свята, там же відбувалися трапези, а сам лікар винайняв собі на святкові дні іншу квартиру.
Протягом двох днів Рош га-Шана Ребе Раяц молився дуже довго і зовсім не лягав у ліжко, а другого дня виголосив два хасидські маамари при великому зібранні народу. Через віддаленість його квартири від водойми Ребе Раяц не пішов здійснювати «ташліх», а замість цього поїхав у Десять днів каяття.
Повернення до Краун-Гайтс
У Йом Кіпур Ребе Раяц цілу добу перебував у синагозі, а в дні свята Сукот перебував у своїй квартирі в Краун-Гайтс, де також проводив фарбрейнгени і молився з хабадськими хасидами, що приїжджали побути поруч із ним.
Протягом місяця Ребе Раяц з'їздив з коротким візитом до району Бронкс, але відразу повернувся до Краун-Гайтс, де залишався до поїздки до Філадельфії в місяці кислеві.
25 тішрея анаш було запрошено на особливий фарбрейнген у домі Ребе, і слідом за цим зібранням, на якому Ребе закликав до необхідного порядку в «Агудат хасидей Хабад», хабадських хасидів було розподілено за районами й округами, анаш записалися до особливих книг і зобов'язалися дотримуватися статуту організації, а на початку книг Ребе Раяц записав власноруч: ""І за це благословить Всевишній, благословенний Він, їх, їхні доми, їхнє потомство і потомство їхнього потомства, хай живуть вони, усім найкращим — від душі до плоті"".
Наприкінці місяця хешвана р. Мордехай Дубін повернувся до Латвії, а Ребе Раяц залишився з іншими членами почту займатися громадськими справами і зміцненням юдаїзму в США; він щодня зустрічався з дипломатами, сенаторами, хабадськими хасидами і євреями з усіх верств народу, приймаючи їх на єхідут і закликаючи до дотримання Тори і заповідей, і особливо до чистоти сімейного життя.
У Рош ходеш кислева відбувся фарбрейнген з Ребе Раяцем у Вільямсбурзі в синагозі рава Менахема-Мендла Лакшина, члена правління «Агудат Хабад» у США; у цьому фарбрейнгені брали участь близько п'яти тисяч людей, серед них рабини району та інші рабини з усієї околиці; сама синагога, включно з жіночою галереєю, була заповнена вщерть, сотні людей залишилися надворі, і лише насилу співробітники місцевої поліції змогли прокласти Ребе Раяцу шлях до біми.
10 кислева Ребе Раяц ще раз поїхав до району Бронкс, де провів фарбрейнген у синагозі рава Еліезера Предмеського на вулиці Вашингтон.
Поїздка до Філадельфії

13 кислева Ребе Раяц поїхав потягом з Нью-Йорка до Філадельфії у штаті Пенсільванія і пробув там місяць.
Після прибуття до міста на його честь було влаштовано церемонію зустрічі за участю тисяч людей, що відбувалася в Залі Незалежності Сполучених Штатів[4]; йому віддали честь сісти в крісло, у якому сидів перший президент США пан Джордж Вашингтон, а потім його провезли автомобілем у процесії до Дзвона Свободи[5], встановленого навпроти будівлі, і він поклав на нього вінок, проголосивши: «Свобода, заснована на релігії, — найміцніша свобода».
Увесь цей день Ребе Раяц постився, пояснюючи раву Нісану Телушкіну, що причина в тому, що «від шани не слід отримувати насолоду»[6]; так він чинив щоразу, коли приїжджав до нового міста і для нього влаштовували зустріч[7]. У бесіді з наближеними він висловився, що добре було б, щоб увесь ентузіазм у віддаванні йому шани був подібний до вогню, що спалює дрова і залишає по собі жар, а не до вогню, що пожирає бензин, після якого не залишається жодного сліду.
Того ж дня Ребе Раяц повернувся до Нью-Йорка, щоб узяти участь у зібранні рабинів, організованому на його честь, на якому він закликав їх звернути увагу на становище євреїв Росії, а наступного дня повернувся до Філадельфії. На виході Шабату 19 кислева відбувся фарбрейнген для мешканців міста з Ребе Раяцем, а 22 кислева Ребе Раяц ще раз поїхав до Нью-Йорка на ще одне зібрання рабинів за участю восьмисот людей, після чого знову повернувся до Філадельфії, де залишився для інтенсивної роботи на громадські потреби за допомогою листів, які він розсилав наближеним і своїм людям по всьому світу; при цьому щодня він присвячував чотири години кожного вечора прийому приватних осіб на єхідут.
12 тевета Ребе Раяц завершив візит до міста і вирушив до Балтимора — наступної зупинки своєї поїздки.
Поїздка до Балтимора[8]

Спочатку поїздку до Балтимора планували на 5 тевета, але з різних причин її було відкладено ще на тиждень, і 12 тевета Ребе Раяц прибув до Балтимора[9].
Хоча хабадська громада в місті була дуже маленькою, рабином міста був рав Аврагам-Еліягу Аксельрод, і для Ребе Раяца було влаштовано урочисту зустріч за участю сотень і тисяч мешканців міста. Урочисту зустріч планували провести в будівлі місцевої мерії за участю делегації почесних громадян на чолі з мером міста паном Вільямом Фредеріком Браунінгом, який мав вручити йому на знак шани ключ від міста. Насправді мер запізнився, через це плани порушилися і ключа не знайшли, і замість цього мер подарував йому книжку про історію міста зі своїм підписом[10].
Протягом трьох тижнів перебування в місті він жив у будинку, винайнятому для нього на Юта-плейс, 2343, і щодня приймав людей на єхідут протягом трьох годин — з 6 до 9 вечора. Попри це, сотні людей юрмилися довкола будинку весь день, і будинок став центром тяжіння для євреїв міста; багато представників вищого товариства також приходили до Ребе на зустріч по пораду і благословення.
13 тевета Ребе Раяц з'їздив до Нью-Йорка на один день.
У ніч на п'ятницю 24 тевета у великій синагозі міста відбувся фарбрейнген з Ребе Раяцем за участю близько 800 людей, серед них усі рабини міста, включно з реформістськими, а в жіночій галереї тіснилися близько 400 жінок. Більшу частину фарбрейнгену Ребе Раяц говорив на їдиші, а також виголосив маамар, що починається словами «Єгі Гашем Елокейну імону»[11].
У понеділок 27 тевета Ребе Раяц вирушив з коротким візитом до Вашингтона, а 4 швата для нього було влаштовано прощальний вечір «Цейтхем ле-шалом», на якому мешканці міста та його керівники дякували йому за візит; наступного дня, 5 швата, він повернувся до Нью-Йорка і зупинився в готелі «Ньютон» на Бродвеї, на розі 94-ї вулиці, у районі Мангеттен, і навіть провів там фарбрейнген у Шабат; час перебування там було присвячено виключно громадській роботі, і він майже не зустрічався з приватними особами, за винятком впливових громадських діячів.
Основні статті – Детройт; Синагога «Аншей Любавич», Чикаго
У неділю 11 швата Ребе поїхав потягом з Нью-Йорка до Чикаго, де для нього було влаштовано урочисту зустріч за участю (фуфцеен) величезного натовпу приблизно в п'ять тисяч людей, серед них рабини, політики, хасиди і мешканці міста. Тиснява була така велика, що поліцейським довелося понад пів години докладати зусиль, щоб прокласти шлях для проходу Ребе Раяца. На площі біля вокзалу Ребе Раяц став на підвищення і благословив публіку.
Загалом Ребе Раяц пробув у місті майже два місяці, включно з днями свят Пурим і Песах, і за час перебування в місті відбулося безліч фарбрейнгенів і зібрань, на яких він виголошував сіхот, слова пробудження і маамари[12].
У четвер 29 швата для Ребе Раяца було влаштовано зустріч у рабинському бюро міста, а в ніч на Шабат 1 адара Ребе Раяц провів свою трапезу об 11 годині ночі; також і наступного дня трапеза почалася пізно, і лише о 4 годині дня Ребе Раяц сів за суботню трапезу. У цих трапезах брали участь багато з анаш міста, і Ребе Раяц розмовляв з ними. У неділю відбулося велике зібрання у великому бейт-мідраші міста за участю близько трьох тисяч людей, де виступили кілька рабинів, а після них виступив Ребе Раяц.
У розпал візиту до Чикаго, у неділю 9 адара, він поїхав до Мілуокі в штаті Вісконсин, і наступного дня, 10 адара, виголосив маамар «Ва-яво Амалек», а у вівторок анаш міста зібралися в любавицькій синагозі, і Ребе Раяц звернувся до них зі словами пробудження, про які пізніше висловився в листі до учасників зібрання, що «укладено союз для роботи і пропаганди, яка не повертається марно, борони Б-же, бо серце єврея відкрите для кожного, хто стукає в нього, щоб пробудитися до Тори і виконання заповідей». Цей візит тривав менше тижня, і в середу, 12 адара, Ребе Раяц уже повернувся до Чикаго.
Через особливе розташування свята Пурим того року Ребе Раяц провів коротку пуримську трапезу після Мінхи, а на трапезі, що відбулася пізніше вночі, виголосив маамар «Захор ет ашер аса леха Амалек».
Дні після свята Пурим було присвячено особистим зустрічам з рабинами, громадськими діячами, сенаторами і членами Конгресу, що приходили до Ребе Раяца на особистий єхідут; а в понеділок 17 адара Ребе Раяц вийшов з дому, щоб відвідати члена Конгресу пана Сабата, і під час зустрічі попросив його вплинути на пом'якшення імміграційних законів США і надання рабинам і духовним особам вільного дозволу на імміграцію до Сполучених Штатів.
27 адара Ребе Раяц надіслав Ребе довіреність і повноваження продати за нього хамец[13].
У Рош ходеш нісана в готелі «Моррісон» відбувся урочистий бенкет на честь Ребе Раяца, а наступного дня він випустив кунтрес маамарів, виголошених ним протягом зими, до десятої річниці відходу з життя свого батька, Ребе Рашаба, і того ж вечора після молитви Мінха виголосив хасидський маамар, що починається словами «Ма яфіт».
Під час перебування в Чикаго йому зателефонував заможний єврей р. Моше Гільман і запросив його жити в нього вдома в дні свята Песах. Першого вечора седеру Ребе Раяц почав вести стіл о восьмій годині і закінчив о першій ночі, а другого вечора почав седер о пів на одинадцяту за участю багатьох з анаш; близько першої години багато з них пішли, і залишилося лише близько двадцяти людей. Ребе Раяц продовжував вести седер і виголошувати святі сіхот до пів на четверту ранку.
Під впливом Ребе Раяца під час його візиту до міста було засновано урок Гемари, який вів хасид р. Моше Шаєвич; урок тривав довгі роки після візиту, і його учасники удостоювалися постійної уваги Ребе Раяца, який благословляв товариство тих, хто навчається.
В останній Шабат перед від'їздом багато людей прийшли до хабадської синагоги міста отримати від нього благословення «Цейтхем ле-шалом», а в неділю 29 нісана він вирушив на наступну зупинку своєї поїздки — до Детройта. І коли він залишав місто, зібралися численні хасиди й мешканці, щоб провести його, і Ребе Раяц попрощався з ними словами: «Коли я навчатимуся і ви навчатиметеся — ми згадуватимемо одне одного».
Поїздка до Сент-Луїса
Коли Ребе Раяц прибув на вокзал Сент-Луїса в Міссурі, його зустріли близько 3000 людей, а потім, о 9 годині, у синагозі «Бней Емуна» відбулася зустріч, на яку прийшли близько 2000 людей.
У середу 10 іяра в синагозі нусаха Арізаля в Сент-Луїсі відбувся особливий фарбрейнген, на якому Ребе Раяц виголосив маамар «Сеу маром ейнейхем».
У неділю 13 іяра Ребе Раяц брав участь у брит мілі, де був сандаком. О 6 годині вечора за його участю відбулося зібрання в синагозі «Шаарей Цедек», а о 9 годині вечора — вечір у будинку для літніх людей, де Ребе Раяц виступив із промовою.
У вівторок 15 іяра Ребе Раяц залишив це місце і повернувся до Нью-Йорка, де зупинився в готелі «Ньютон».
Під час його візиту до міста кореспондент місцевої єврейської газети «Дер їдішер рекорд» зустрівся з Ребе для інтерв'ю і опублікував свої враження[14].
Візит до Мілуокі
Поїздка до Бостона
У неділю 19 сівана 5690 року (15 червня 1930) він почав візит до Массачусетсу, прибувши до його столиці Бостона, і зупинився в домі Ліпшиця, одного з керівників місцевої єврейської громади. Після недовгого відпочинку Ребе почав приймати на єхідут натовпи, що облягали двері будинку, і так тривало й в інші дні, у ті години, коли Ребе Раяц не виїжджав до інших місць зміцнювати там становище юдаїзму.
Наступного дня після його прибуття, у понеділок, громада влаштувала зустріч у домі Яакова Турмана. А приблизно через десять днів після прибуття, 28 сівана, відбулася офіційна зустріч за участю губернаторів і високопосадовців штату.
Того ж дня Ребе Раяц поїхав до Челсі, де благословив дітей місцевої талмуд-тори, а потім повернувся до дому пана Ліпшиця, де пробув до 3 тамуза.
Загалом візит Ребе Раяца до штату тривав близько двох тижнів; у поїздках до нього приєднався його зять Рашаг, який допомагав йому в його діяльності й підтримував його в усьому необхідному.
У неділю 3 тамуза 5690 року (29 червня 1930), коли Ребе Раяц їхав з Бостона назад до Нью-Йорка і потяг прибув на станцію міста Вустер, його прийшла зустріти делегація рабинів із сусіднього міста Спрингфілд на чолі з головним рабином і головою рабинського суду равом Сільвером. Вони супроводжували Ребе, поки потяг не прибув до Спрингфілда. Ребе поїхав до дому рава й ознайомився з його великою бібліотекою. З дому рава всі пішли до великої синагоги «Бейт Ісраель», де рав Сільвер влаштував велику зустріч на честь Ребе і виступив на зібранні.
Поїздка до Вашингтона

В останні тижні візиту Ребе жив у готелі «Ньютон».
12 тамуза Ребе Раяц відзначив своє звільнення з ув'язнення особливим фарбрейнгеном у готелі.
13 тамуза о 12 годині ночі Ребе Раяц виїхав до Вашингтона на зустріч з президентом США Гербертом Гувером, і наступного дня о 7 годині ранку, 14 тамуза, прибув до Білого дому, а після полудня зустрівся з президентом; під час цього візиту він подякував йому за всю його діяльність на благо євреїв США, а також на благо євреїв, що живуть за морем.
У п'ятницю 15 тамуза Ребе Раяц повернувся до Нью-Йорка.
Підсумки візиту
Додаткова література
- Сіха Шабату тижневої глави «Тецаве», 9 адара 5745 (2 березня 1985): невідредагована — «Сіхот кодеш», частина 2, кінець с. 1411 і далі; «Гітваадуйот», частина 2, с. 1321 і далі.
- Сіха ночі на вівторок тижневої глави «Тецаве», 9 адара 5750 (6 березня 1990): відредагована — «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, с. 326 і далі. Невідредагована — «Діврей Мошіах» 5750, частина 3, с. 20 і далі.
- Короткий огляд — «Вступ» до «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 15 і далі.
- «Толдот Хабад бе-арцот га-бріт», розділ 8 (с. 37) і далі.
- «За морем», додаток «Бе-махане Цівос Гашем», переддень Шабату тижневої глави «Ваетханан», 10 менахем-ава 5780 (31 липня 2020), с. 6
- «Поїздка Ребе до Святої Землі» — укладена журналістом Давидом-Зеевом Ротенбергом і вийшла в 5757 році (1996/1997) у видавництві «Ешель» — Кфар-Хабад
- «Шліхут ле-агават га-хохма», за редакцією Зуші Вольфа, зима 5785
Зовнішні посилання
- «Кунтрес маамарей Рош га-Шана — 5690», на сайті HebrewBooks, видання редакції «Оцар га-хасидим». Маамар, що починається словами «Ба-сукот тешву, лемаан деу», — 5690 — під час його візиту до Сполучених Штатів. Бруклін, 5783; 5785[15]
- «Подорож Любавич єврейством США», у «Кідманух тхіла», видання «Ваад хаялей Бейт Давид», тішрей 5779 (вересень–жовтень 2018), с. 32
- Візит до Браунсвілла, опис візиту і відбиток маамарів, виголошених Ребе Раяцем під час перебування в районі, — до 90-річчя візиту

- 90 років візиту до Детройта, брошура, що зібрала повідомлення, які публікувалися про візит свого часу, маамари, виголошені Ребе Раяцем під час візиту, і фотографії
- «Сто тисяч євреїв благословлять за це», план оселення Ребе в Сполучених Штатах уже під час першого візиту, тижневик «Бейт Мошіах», 10 адара 5780 (6 березня 2020), с. 18
- Коли Ребе Раяц вирушив у річну поїздку Сполученими Штатами • Захопливо

- Три великі газетні знімки — з останніх днів візиту Ребе Раяца до США в 5690 році (1929/1930), сайт аукціонного дому «Кедем»
- Рідкісні кольорові кадри в Білому домі: Ребе Раяц у день зустрічі з президентом Сполучених Штатів, на сайті «Хабад Лайв»

- Поїздка тмімім слідами Ребе Раяца і Ребе Мелех га-Мошіаха

- Шмуель Софер, Огляд візиту Ребе Раяца до Америки

Примітки
- ^ Див. «Ігрот кодеш» частина 11, лист 3828, с. 109: «Мета моєї поїздки до США була не тільки задля допомоги нашим братам у Росії, і я прямо сказав перед поїздкою, що моя поїздка має приватний характер; також я сказав, що хасиди Америки надіслали мені запрошення приїхати до них і надіслали мені також на дорожні витрати. І справді, на мою думку, моя поїздка в тому, що стосується хасидів і хасидуту, мала принести, з Б-жою допомогою, добрі результати, і хасиди мали зрозуміти це і вжити заходів, щоб допомогти мені, і всі разом ми могли б здійснити ремонт дому нашої слави, піднести ріг хасидів і хасидуту, амінь, хай скаже так Б-г».
- ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», розділ 27.
- ^ Імовірно, рав Сільвер хотів дати гроші особисто для Ребе Раяца, і на це Ребе відповів йому, що гроші такого роду («дмей маамад») він приймає тільки від хасидів.
- ^ Зала, у якій було проголошено Декларацію незалежності Сполучених Штатів. Зображення будівлі надруковано на звороті купюри в 100$, а зображення зібрання, що відбувалося в ній, — на звороті купюри у 2$.
- ^ Потужний дзвін, яким скликали мешканців міста почути про проголошення незалежності Сполучених Штатів, що накреслили на своєму стязі від моменту заснування свободу віросповідання та особисту свободу; на ньому також вигравірувано вірш із книги Ваїкра: «І проголосіть свободу в країні».
- ^ "Шану треба висушити" (їдиш).
- ^ Свідчення рава Ісраеля Джейкобсона, надруковане в «Толдот Хабад бе-арцот га-бріт», розділ 13.
- ^ Кунтрес з оглядом візиту
- ^ Підготував: рав Моше Маріновський, Хабадська небезпека в Балтиморі ■ Старе добре вино — на сайті «Штурем»
- ^ 80 років візиту Ребе Раяца до Балтимора: шлухім замкнули коло — на сайті
, 5 швата 5770 (20 січня 2010).
- ^ Кунтрес з маамаром і доданим листом, у якому Ребе Раяц описує фарбрейнген і його результати, на сайті «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш». Маамар — видання редакції «Оцар га-хасидим», 5763
- ^ Нижче — перелік маамарів і зібрань, що не ввійшли до основного тексту статті: у ніч на Шабат тижневої глави «Бешалах» 17 швата він виголосив маамар «Деу кі Гашем гу Елокім», а на виході Шабату тижневої глави «Їтро» 24 швата виголосив маамар «Анохі Гашем Елокеха» в любавицькій синагозі міста. На виході Шабату Рош ходеш адара відбувся фарбрейнген у синагозі «Цемах Цедек» у місті, і Ребе Раяц виголосив там маамар хасидуту, що починається словами «Ім кесеф тальве». У середу 5 адара відбувся урочистий бенкет для анаш за участю рабинів міста, і головним промовцем там був Ребе Раяц. На виході Шабату тижневої глави «Кі тіса», Шабату Пара, Ребе Раяц виголосив маамар «Маїм рабім» у синагозі «Шаарей тфіла», а наступного дня, у неділю 23 адара, відвідав єврейську талмуд-тору в місті, а ввечері відбулося зібрання в хабадській синагозі міста. На виході Шабату га-Ходеш, 29 адара, виголосив маамар «Єхаєйну мі-йомаїм». У ніч на Шабат тижневої глави «Ваїкра», 7 нісана, виголосив маамар «У-маайан мі-бейт Гашем єце». На трапезі останнього дня Песаху Ребе Раяц виголосив маамар, що починається словами «Боре нів сфатаїм», а на виході Шабату тижневої глави «Шміні», 28 нісана, брав участь у зібранні анаш у хабадській синагозі й виголосив маамар «Коль га-маарих бе-ехад».
- ^ Цілком імовірно, причина була в тому, щоб хамец було продано найретельнішим чином, у кожному місті за прийнятим у ньому часом.
- ^ Уривки з інтерв'ю було перепубліковано в збірнику «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», 22 швата 5750 (17 лютого 1990), с. 35.
- ^ Відбиток з нового видання «Сефер га-маамарім» 5690–5691.