Перейти до вмісту

Університет

Матеріал з Хабадпедії
Друкування «Танії» в Єврейському університеті в Єрусалимі

Університет — навчальний і дослідницький заклад, що надає своїм учням (яких англійською називають «студентами») вищу освіту та академічні ступені, визнані на ринку праці, що стало базовою вимогою в багатьох місцях роботи.

Через безліч духовних проблем, пов'язаних із навчанням в університеті, Ребе категорично заперечував проти участі богобоязливих євреїв в академічному навчанні у вищому навчальному закладі й допускав це лише в рідкісних випадках із багатьма застереженнями.

Історія

Згідно з прийнятим в історичному дослідженні, першу академію було засновано ще в Греції грецьким філософом Платоном поблизу Афін близько 3373 року. Назву «університет» запозичено з виразу «universitas magistrorum et scholarium» — спільнота вчителів і дослідників, і учні та філософи, які навчалися в ній, перетворилися на згуртовану спільноту вчених.

У Середньовіччі університети поширилися в Європі, і багато з них діяли під заступництвом церкви й були їй підвладні, будучи закладами-продовженнями шкіл, що існували при монастирях і церквах. Унаслідок цього студенти мали звичай стригтися особливим чином і носити одяг, схожий на одяг священників; у них було запроваджено єдину мову і навчання велося латиною, а також студенти отримували єдині ступені й мали подібну програму навчання.

Протягом сотень років усе навчання в університетах поділялося на сім галузей, і навчалися в них лише чоловіки: граматика, логіка, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія.

Наприкінці Середньовіччя, з початком «Нового часу» і піднесенням протестантських течій, що кинули виклик католицькій церкві, стався загальний підрив університетів як закладів освіти, і почалася боротьба за ідентичність — кожна течія намагалася показати своїм учням свою правоту; а згодом, із винайденням книгодрукування, відкриттям Америки, піднесенням Османської імперії та іншими значними подіями, університети поступово вийшли з-під виключного контролю церкви, і почали виникати сучасні університети, що оголошували про свою релігійну непричетність і залишили заняття питаннями віри заради раціонального й об'єктивного інтелектуального дослідження, причому першим із них був Університет Галле, заснований у 5454 році (1693/1694) у Німеччині.

У наступні століття університети дедалі більше переймали дух емпіричного дослідження, експериментів, об'єктивності та академічної свободи. Унаслідок цього змінилися й галузі навчання в університетах: точні науки, фізика, хімія, біологія та інженерія замінили теологічні частини навчальної програми, а пізніше додалися й інші галузі навчання, такі як економіка, політологія, психологія і соціологія.

У структурі, прийнятій сьогодні в університетах, вони поділені на кілька факультетів за галузями знань; на чолі кожного факультету стоїть професор, під ним викладають лектори, що мають ступені доктора, і професори, а під їхньою відповідальністю працюють наукові асистенти й адміністрація.

Поряд із вивченням змісту курсів, уроками та відвідуванням лекцій, навчання в університеті вимагає розв'язання задач і виконання вправ, пов'язаних із матеріалом, що вивчається, а також виконання практичних робіт відповідно до змісту курсу[1].

Євреї в університетах

Ребе Раяц розповідає від імені р. Моше з Позни[2], що в країнах, які перебували під впливом християнства, євреям не дозволяли вдосконалюватися в зовнішніх науках — за винятком Ватикану в Римі, де їх приймали з розкритими обіймами й безкоштовно, з наміром змусити їх змінити віру. У Ватикані багато євреїв вивчали такі спеціальності, як медицина, астрономія, філософія, математика та інші. Деякі з них справді охрестилися, але більшість не перейшли межі повністю, і як серед викладачів, так і серед учнів було багато євреїв, які зберігали юдаїзм тією чи іншою мірою.

Зовнішні науки

Основна стаття – Зовнішні науки

Зовнішні науки — це науки, які не є Торою, наприклад вивчення нових мов, світські предмети тощо, для потреб, не пов'язаних із Торою та заповідями. Згідно з галахою, займатися цими науками заборонено, і навіть тому, хто вивчив усю Тору цілком, заборонено це робити[3], і це дозволено лише знавцеві Тори, який може видобути з них слова Тори та правила поведінки, від випадку до випадку[4], а також члени Синедріону повинні мати певні знання в цих науках[5].

Крім того, існує особлива заборона читати зовнішні книги, про яку сказано в Мішні[6]: «І ось ті, хто не має частки у світі прийдешньому . . рабі Аківа каже: також і той, хто читає зовнішні книги».

Водночас існує дозвіл — за умови рішення рабина, що ухвалює галахічні постанови, — вивчати зовнішні науки, щоб заробляти на життя цією наукою, або якщо він уміє використовувати ці науки для вивчення Тори, як робили Рамбам і Рамбан та багато інших великих мужів Ізраїлю. Ребе в листі[7] роз'яснює й перелічує 6 різних способів вивчення наук народів світу дозволеним чином і наголошує, що оскільки людина упереджена у справах свого заробітку і може дозволити собі таке вивчення в думці, що воно допоможе її заробітку, навіть якщо насправді вона цього не потребує, — тому, щоб дозволити вивчення зовнішніх наук заради заробітку, треба порадитися з об'єктивною людиною[8]. Водночас Ребе кілька разів зазначав, що привід, ніби навчання в університеті допоможе в заробітку, виражає брак віри, ніби Святий, благословенний Він, не дасть йому заробітку іншим чином, а лише через вступ до університету й вивчення зовнішніх наук[9].

Думка Ребе

Частина відповіді Ребе у зв'язку з абсорбцією репатріантів у Святій Землі: Навчання в університеті у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, — вкрай небезпечне:
а) дух і атмосфера там
б) змішане навчання юнаків і дівчат
в) відкладає питання шлюбу на кілька років
г) створює прірву, що розділяє тих, хто там навчається, і їхніх батьків та мудреців тощо
д) впроваджує в тих, хто там навчається, погляд, що справжня мудрість перебуває в неєвреїв, і євреям слід намагатися стати такими, як вони, і перестати бути неробами, і чим більше людина неєврей, тим вона освіченіша й досконаліша тощо
А те, що все це кажуть не зовсім відкрито, а лише трохи натяком і опосередковано, через увесь уклад там (який змушує до згаданого висновку, як доводять результати, видимі на власні очі), збільшує небезпеку в багато разів.
І особливо, що серед тих, хто пояснює все це опосередковано, — такі, що у своєму приватному житті дотримуються Тори й заповідей і тлумачать Тору не згідно з галахою тощо. І наводять докази з ... Тори на це тощо.
А якщо немає вибору, хай вплинуть на них, щоб вони обмежилися навчанням на курсах і тому подібному пів року, щоб стати техніками
.

Ребе багато разів висловлював свою думку, відкидаючи навчання в університеті, і навіть пояснював величезну проблематичність навчання в коледжах і академічних закладах, які приводять людину до тяжких випробувань як у вірі, так і в питаннях скромності та в тому, що супроводжує ідолопоклонство.

Ребе навіть висловився[10], що спільне в університетів — «винищення всього народу Ізраїлю»[11].

Серед причин, які Ребе перелічив, відкидаючи навчання в університеті, і духовної небезпеки, пов'язаної з цим:

  • Юнацький вік — критичний вік, у якому формується їхній світогляд, і тому в цьому віці потрібна особлива обережність, а університет неминуче піддає його конфлікту з незворотними наслідками[12]
  • Впроваджує в людину атмосферу холодності до питань святості та трепету перед Небесами і скептицизм щодо слів Тори
  • Атмосфера в цих навчальних заняттях просякнута запереченням Всевишнього і Його провидіння, а до навчальної програми включено зміст, що належить до категорії ідолопоклонства[13].
  • Атмосфера в кампусах — повна розбещеність і протилежність скромності[14], коли академічні заклади ідеологічно нав'язують спільне навчання і немає розділення в місцях навчання
  • Більшість студентів в університеті одружуються на кілька років пізніше, ніж заведено в їхніх однолітків
  • Університет впроваджує в студентів ставлення, ніби мудрість перебуває лише в руках людей академії, і це створює перешкоду, що відділяє студентів від зразкових постатей, яких вони шанували, — їхніх батьків, рабинів тощо
  • Студенти в університеті зазнають впливу панівної там атмосфери, ніби євреям слід намагатися уподібнитися неєвреям, щоб вважатися мудрими й освіченими
  • Вступ до університету цілком суперечить молитві «не приводь мене до випробування» — молитві, яка стосується навіть завершеного праведника
  • Думка людини про те, що її успіх у житті залежить від її навчання в університеті, і позбавлена логіки, і суперечить тому, що видно на власні очі, і суперечить вірі в те, що Святий, благословенний Він, може прогодувати й забезпечити всіх[15]
  • Те, що багато зі сказаного вище робиться опосередковано і натяками, лише збільшує небезпеку
  • Коли є люди академії, що дотримуються Тори й заповідей у своєму приватному житті, це створює ще більшу небезпеку, оскільки вони слугують своєрідним свідоцтвом «кашруту» для того, що відбувається в університеті, і викривлюють Тору під загальноприйняті в університеті умовності
  • Те, що є такі, хто навчався в університеті й продовжував дотримуватися Тори й заповідей, — явище виняткове і не слугує доказом, і це подібно до чистильника взуття, який розбагатів: ніхто не пов'язуватиме багатство з роботою з чищення взуття[12].

Як висновок із цього Ребе просив діяти так, щоб, якщо немає вибору, студенти віддавали перевагу навчанню на екстернатних курсах, які дають змогу звести до можливого мінімуму перебування на території університетів і контакт з академічним персоналом.

З тієї самої причини Ребе відкидав і навчання в середніх школах, які орієнтують своїх випускників на вступ до університету[16].

Коли один із хасидів сказав Ребе, що не може відмовитися від свого рішення вступити до університету, оскільки вже присягнув своєму батькові, що навчатиметься там, Ребе відповів йому, що ще раніше він уже присягнув «Батькові» на горі Синай[17], а в іншому випадку написав, що «злякався», почувши, що хтось має намір піти навчатися до університету[18].

Ребе сказав, що той, хто змушений навчатися в університеті, повинен знати, що мета його перебування там — поширювати вчення хасидуту, і коли він це завершить, звільниться від перебування там[19].

У листі до молодого одруженого чоловіка, який перебував на шліхуті і бажав навчатися в коледжі, Ребе докладно написав про тяжкість цієї справи, особливо для шаліаха Ребе: коли він іде навчатися до коледжу, він тягне з собою туди і Ребе[20].

Відповідаючи двом юнакам, не хасидам Хабаду, які запитали Ребе, чи дозволено навчатися в коледжі, Ребе відповів, що про коледж мудреці сказали: «і говори про них» — а не про порожні речі і не про зовнішні науки. Тому це можливо за умови, що це вивчення професії, наприклад шевця, кравця чи торговця, і людина вивчає саме суть професії і не займається другорядним. Але коли людина навчається в коледжі, щоб розумітися на культурі й розширити знання (за висловом Ребе: «знати про Шекспіра, Ейнштейна тощо»), діє заборона йти туди навчатися. Ребе розповів тоді про діалог між ним і релігійною жінкою, яка планувала відправити свого сина до середньої школи, а потім до коледжу, щоб він був «людиною» і розумівся на історії та на зовнішніх науках. Ребе спитав її у відповідь, чи знає вона, коли народився Рава, і вона відповіла Ребе: «Навіщо мені знати? Адже я ніколи в житті його не зустрічала»; Ребе підсумував і встановив, що в такому вигляді навчання в коледжі цілком заборонене[21].

Окремим розділом була боротьба Ребе проти заснування релігійного університету у Святій Землі. 23 тамуза 5713 (6 липня 1953)[22] Ребе пише одному з громадських діячів у продовження своєї бесіди з ним на єхідуті на цю тему. Ребе докладно роз'яснює йому, наскільки ця затія неспроможна і сама по собі, оскільки не можна змішувати вивчення святої Тори зі світськими предметами, і також тому, що заклад приваблюватиме юнаків, які могли б навчатися у святих єшивах. Наприкінці свого довгого листа Ребе підсумовує, що такий заклад може завдати шкоди й руйнування, і просить діяча зробити все, що в його силах, щоб запобігти заснуванню університету. Того ж дня Ребе надіслав раву Шломо-Йосефу Зевіну копію згаданого листа й додав: «Я чув, що є припущення, що головні рабини, шліта, візьмуть участь у закладанні наріжного каменя, і зрозуміла шкода, яка буде через це, не дай Б-г, у самій Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, як сказано в моєму листі, і це вплине також погано на молодь». Тут Ребе просить його діяти проти участі рабинів у цьому і закінчує: «І величі цієї справи неможливо оцінити, хоча здається важким здійснити її на ділі. А у Всевишнього — порятунок. І в ці дні руйнування, у Бейн га-мецарім, у всякому разі варто постаратися не додавати руйнування до руйнування, і тому, хто розуміє, досить»[23].

Виняткові випадки

Відповідь Ребе щодо навчання в університеті: Відома моя думка щодо коледжу [=університет] загалом (що навіть завершений праведник молиться щодня вранці: «не приводь мене до випробування») — а останнім часом тим паче. І просто, що «скаларшип» [=стипендія] зовсім не є дозволом для небажаної справи
І на превеликий подив: невже її мати зовсім не знає про те, що відбувається в коледжі (що стало відомо — і набагато більше від того, що намагаються, щоб не стало відомо. І це легко зрозуміти

Попри рішучу думку Ребе, що різко відкидає навчання в університеті тощо, були виняткові випадки, коли Ребе погоджувався і навіть сам ініціював і заохочував конкретних людей вступати до вищих навчальних закладів, з метою, щоб вони потім використали це для поширення юдаїзму.

Серед них можна назвати д-ра Яакова Хануку, який у розпалі академічного навчання повернувся до віри і перейшов до єшиви, а через деякий час Ребе звелів йому повернутися до навчання в університеті й завершити свою академічну освіту, причому Ребе пояснив йому, що якщо з Небес влаштували так, що він вивчає ці предмети, то це вказівка, що він має завершити навчання і використати його для своєї особистої місії; і навіть коли Ханука сказав, що хоче продовжувати навчатися в єшиві, Ребе заохотив його, сказавши, що він зможе зробити більше для народу Ізраїлю, коли матиме почесний академічний ступінь, і навіть запропонував допомогти йому у фінансуванні докторантури[24]; і справді, з роками д-р Ханука став одним із керівників діяльності в різних ініціативах з поширення юдаїзму серед людей академії, і передусім у рамках ініціативи «Зустріч із Хабадом». Такі самі професор Яаков Фрідман, а також р. Нісан Міндель, який отримав вказівку Ребе завершити навчання й отримати ступінь доктора перш ніж видати свою книгу — переклад «Танії» англійською, оскільки завдяки цьому його книгу краще приймуть і вище оцінять[25].

Ще одним прикладом цього був р. Нафталі-Цві Берг, який через сильне бажання матері, щоб він пішов до університету, запитав про це Ребе й отримав негативну відповідь, а через деякий час Ребе погодився, щоб він навчався в університеті, але за умови, що він ретельно дотримуватиметься вивчення Хітаса; а також р. Яаков-Іммануель Шохет, який як виняток отримав заохочення від Ребе здобути академічну освіту в галузі юдаїки та релігійної філософії.

Перші члени Французької групи, які написали Ребе про своє бажання перейти до єшиви, отримали негативну відповідь і вказівку продовжувати навчання в університеті; вони використали це для діяльності з поширення юдаїзму і поширення джерел[26].

У відповіді 5734 року (1973/1974)[27] Ребе торкається закладу «Туро-коледж» (релігійного єврейського університету в приватній власності в Нью-Йорку) і пише, що керівництво цього закладу заявляє і суворо на ділі дотримується того, що «Туро-коледж» приходить як заміна виключно іншому коледжу, а не єшиві, і тому його вплив кращий, ніж в іншого університету.

Полеміка про академічне навчання

Попри рішучу думку Ребе, багаторазово висловлену, останніми роками поширилося явище, коли хасиди Хабаду вступають на академічне навчання, причому багато з них роблять це після консультації з рабином.

Прихильники навчання в університеті роблять це відкрито[28] і вказують на низку обставин, що дають змогу останніми роками отримувати ступінь, — і саме тому, що Ребе роз'яснив причини відмови від навчання в університеті, причому, за їхнім твердженням, основна частина аргументів не стосується навчання такого роду, коли навчання відбувається на курсах, що вивчаються індивідуально, коли немає побоювання впливу чужих віянь[29], або через дистанційне навчання, коли немає побоювання щодо скромності та змішування чоловіків і жінок[30], або коли навчання відбувається саме через кілька років після весілля, коли людина вже сформувала свої погляди і менше піддається зовнішньому тискові з боку суспільства.

Водночас і прихильники можливості навчання в університеті згодні з тим, що це треба робити в консультації з рабином, який особисто знає людину та її потреби і може керувати нею й підтримувати з нею тісний зв'язок, щоб переконатися, що навчання в університеті не спричинить у неї духовного падіння.

Навчання Ребе в університеті

Коли були такі, хто питав Ребе, як він заперечує проти навчання в університеті, якщо сам у ньому навчався[31], він відповідав кількома способами. Наприклад:

  • Саме тому, що він сам був там, він може безпосередньо засвідчити величину небезпеки, що випливає зі способу навчання й укладу в стінах університетів.
  • Коли йдеться про небезпеку, те, що хтось вийшов з неї неушкодженим, не є причиною входити в небезпечне місце: адже якщо людина стрибнула з даху і залишилася ціла й неушкоджена, чи можна вивести з цього вказівку, що кожен має стрибати з даху?![32].

Сказане — на додаток до того, що написано в «Танії», розділ 8, що, попри тяжкість заборони вивчення зовнішніх наук, великі мужі Ізраїлю впродовж поколінь, такі як мудреці Синедріону, Рамбам і Рамбан, займалися цими науками як частиною своєї ролі та місії, але це не шлях для більшості.

Поширення юдаїзму в університетах

Основна стаття – Хабад у кампусі, Зустріч із Хабадом

В університетах ведеться широка й різноманітна діяльність з поширення Тори і юдаїзму та поширення джерел за дорученням Ребе.

Ребе Раяц надіслав гроші групі студентів-євреїв, які навчалися у Швейцарії, щоб облаштувати кухню кошерну тощо[33]. Ребе зазначив, що це не суперечить тому, що відомо і загальновідомо, що йому було не до душі вивчення зовнішніх наук і тому він заперечував проти цього щодо євреїв загалом і особливо щодо учнів-тмімім; і Ребе пояснив це притчею про єврея, який кульгає на обидві ноги, і можна домогтися того, щоб він кульгав лише на одну ногу, — безсумнівно, треба діяти заради цього всіма силами, хоча поки що можна домогтися зцілення лише однієї ноги[34].

У період проводу Ребе основне розширення справи шліхуту почалося з відправлення хабадських аврехів до різних міст по всіх Сполучених Штатах, які поширювали юдаїзм головним чином в університетах і академічних центрах і давали відповідь на духовні пошуки молоді; а в продовження цього було засновано і єшиви для баалей тшува, такі як «Гадар га-Тора» і «Томхей Тмімім» Морристаун.

«Зустріч із Хабадом» — назва проєкту, який здійснювала «Цеірей Агудат Хабад» у США, у рамках якого раз на кілька місяців студенти, люди з родинами та бізнесмени приїжджали на цілий Шабат до Краун-Гайтс, під час якого гостювали в родинах і безпосередньо переживали шабатню трапезу. Крім того, вони слухали лекції, отримували екскурсії з гідом і брали участь у фарбрейнгені Ребе.

Діяльністю протягом десятків років керував рав Яаков Ханука, і тисячі людей завдяки їй познайомилися зі світлом хасидизму Хабад, і багато з них самі стали хасидами Хабаду.

Уже на початку проводу Ребе були шлухім, що діяли в академічних закладах, але перший Бейт Хабад у кампусі було засновано в 5729 році (1968/1969) Бейт Хабадом у штаті Каліфорнія. Сьогодні десятки Бейт Хабадів в університетах існують по всьому світу в рамках мережі «Хабад у кампусі». Центри «Хабад у кампусі» надають студентам єврейські заходи, зокрема молитви, уроки Тори, шабатні трапези, екскурсії та громадські заходи. У Землі Ізраїлю існує близько 15 Бейт Хабадів у кампусах[35].

У Рош ходеш тамуза 5750 (червень–липень 1990) перед Ребе під час роздавання доларів пройшов шаліах рав Агарон Слонім, який представив професора Піакера, що був також президентом громади Хабаду в Бінгемтоні. Той подякував від імені всіх студентів за діяльність, яку Ребе і рав Слонім ведуть заради них. Ребе дав долар для нього і для студентів, благословив його і додав англійською: «Це для університету загалом. Університет означає, що він об'єднує (Uniting) усіх людей»[36]...

Академічні дослідження про Хабад

Про хасидизм Хабад було проведено багато академічних досліджень. Ці дослідження розглядають історію, філософію, суспільство і вплив Хабаду. Серед галузей дослідження, наприклад: про хасидську віру — професор Йорам Білу дослідив місце віри серед хасидів Хабаду, зосередившись на вірі в цадика. Про думку Хабаду — професор Елліот Вольфсон розглянув Б-жественну й метафізичну концепцію у філософії хасидизму Хабад.[37] Про історію Хабаду — професор Шмуель Гейльман і Менахем Фрідман написали біографію про життя і діяльність Ребе.[38] Інші історичні дослідження зосереджені на ранніших періодах історії Хабаду. Про вплив Хабаду — дослідники вивчають вплив Хабаду на єврейську громаду в усьому світі, зокрема діяльність шліхуту (активістів Хабаду, що діють у різних єврейських громадах) та її вплив на єврейську ідентичність.

Порівняно з іншими хасидськими рухами Хабад вивчається в академічних закладах більшою мірою — з низки різних причин; але водночас є твердження про недостовірність частини досліджень через складність розуміння творів Хабаду для «сторонніх» людей, які приходять досліджувати рух, і через інші закиди[39].

Частина досліджень залишилася лише академічними документами, частина набула самостійного життя і вийшла друком у вигляді книг, а частину було надруковано в об'єднавчій збірці[40].

У випадку професора Нафталі Левенталя Ребе заохочував Левенталя завершити свою докторську дисертацію і дав йому конкретні вказівки, такі як галузь дослідження (учення Мітлер Ребе), обов'язковість написання всіх необхідних приміток (навіть якщо це означає читання неєврейської філософської літератури) і відмова від порівняльного дослідження вчення хасидуту і світських підходів. Після цього Ребе знову заохочував Левенталя швидше завершити свою дисертацію, і щоб після завершення її написання вона була видана не в релігійному видавництві, а в престижному академічному видавництві.[41]

Книжки

Академічні дослідження про Хабад
Автор Рік Назва книги Мова Автор-хасид
Еткес, Іммануель 2012, 2015 Автор «Танії»: рабі Шнеур-Залман з Ляд і виникнення хасидизму Хабад

Rabbi Shneur Zalman of Liadi: The Origins of Chabad Hasidism

іврит/англійська
Еліор, Рахель 1992, 1993 Учення про єдність протилежностей: містична теософія Хабаду

The Paradoxical Ascent to God: the Kabbalistic Theosophy of Habad Hasidism

іврит/англійська
Ерліх, Аврум 2000 Leadership in the HaBaD Movement: A Critical Evaluation of HaBaD Leadership Англійська
Ерліх, Аврум 2004 The Messiah of Brooklyn: Understanding Lubavitch Hasidism Past and Present Англійська
Булівант, Браян 1978 The Way of Tradition: Life in an Orthodox Jewish School Англійська
Білу, Йорам 2017, 2020 З нами більше, ніж будь-коли: присутність Ребе в месіанському Хабаді

With Us More Than Ever: Making the Absent Rebbe Present in Messianic Chabad

іврит/англійська
Блум, Стівен 2000 Postville: A Clash of Cultures in Heartland America Англійська
Бен-Моше, Рафі 2015 Переживання двейкут у нігунах хасидизму Хабад в Ізраїлі

Experiencing Devekut: The Contemplative Niggun of Habad in Israel

іврит/англійська
Гольдберг, Шелі 2009 Подорож душі: душа праведника і вічність душі в ученні Хабаду Іврит
Гольдшмідт, Генрі 2006 Race and Religion Among the Chosen People of Crown Heights Англійська
Девідман, Лінн 1991 Tradition in a Rootless World: Women Turn to Orthodox Judaism Англійська
Дейн, Саймон 2004 Religion and Healing Among the Lubavitch Community in Stamford Hill, North London: A Case Study of Hasidism Англійська
Дейн, Саймон 2011 Lubavitcher Messianism: What Really Happens When Prophecy Fails Англійська
Фельдман, Ян 2003 Lubavitchers As Citizens - A Paradox of Liberal Democracy Англійська Так
Гофман, Едвард 1991 Despite All Odds: The Story of Lubavitch Англійська
Гейльман, Шмуель і Менахем Фрідман 2010 The Rebbe: The Life and Afterlife of Rabbi Menachem Mendel Schneerson Англійська
Гарарі, Єхіель 2013 «Содо шель га-Ребе» Іврит Так
Вольфсон, Елліот 2009 Open Secret: Postmessianic Messianism and the Mystical Revision of Rabbi Menahem Mendel Schneerson Англійська
Векслер, Філіп, Елі Рубін і Майкл Векслер 2019 Social Vision: The Lubavitcher Rebbe's Transformative Paradigm for the World Англійська Один автор
Творек, Войцех 2019 Eternity Now: Rabbi Shneur Zalman of Liady and Temporality Англійська
Телушкін, Йосеф 2014 Rebbe: The Life and Teachings of Rabbi Menachem M. Schneerson, the Most Influential Rabbi in Modern History Англійська
Кац, Майя Балакірскі 2010 The Visual Culture of Chabad Англійська
Левенталь, Нафталі 1990 Communicating the Infinite: The Emergence of the Habad School Англійська Так
Левенталь, Нафталі 2020 Hasidism Beyond Modernity Англійська Так
Левін, Стефані Веллен 2004 Mystics, Mavericks, and Merrymakers: An Intimate Journey Among Hasidic Girls Англійська
Лі, Реувен 2023 The Philosophy of Rabbi Shalom Ber Schneersohn: Language, Gender and Mysticism Англійська Так
Лур'є, Ілля 2018 Війни Любавичів: хасидизм Хабад у царській Росії Іврит
Морріс, Бонні 1998 Lubavitcher Women in America: Identity and Activism in the Postwar Era Англійська
Міллер, Хаїм 2014 Turning Judaism Outward: A Biography of Rabbi Menachem Mendel Schneerson the Seventh Lubavitcher Rebbe Англійська Так
Соломон, Ар'є 2000 The Educational Teachings of Rabbi Menachem M. Schneerson Англійська Так
Софер, Алехандро 2012 Los Lubavitch en la Argentina іспанська
Фоксбрунер, Роман 1992 Habad: The Hasidism of R. Shneur Zalman of Lyady Англійська
Царфаті, Орлі 2010 Від Осло до розмежування: боротьба за цілісну Землю Ізраїлю в газетах Хабаду Іврит
Кауфман, Дебра 1991 Rachel's Daughters: Newly Orthodox Jewish Women Англійська
Коскофф, Еллен 2000 Music in Lubavitcher Life Англійська
Рубін, Елі 2025 Kabbalah and the Rupture of Modernity: An Existential History of Chabad Hasidism[42] Англійська
Розенгард, Нана 2010 We Want Moshiach Now! Understanding the Messianic Message in the Jewish Chabad-Lubavitch Movement Англійська
Рот, Аріель 2017 Як читати літературу Хабаду Іврит
Рігг, Браян 2006 Rescued from the Reich: How One of Hitler's Soldiers Saved the Lubavitcher Rebbe Англійська
Рапопорт, Хаїм 2002 The Messiah Problem: Berger, the Angel, and the Scandal of Reckless Indiscrimination Англійська Так
Шварц, Дов 2017 Стрибок до світла: основні поняття думки Хабаду Іврит
Шварц, Дов 2010 Думка Хабаду: від початку до кінця Іврит
Шаєр, Метью 2011 Among Righteous Men: A Tale of Vigilantes and Vindication in Hasidic Crown Heights Англійська
Штамлер, Йосеф 2019 Ствердження розуму та його заперечення в думці р. Шнеура-Залмана з Ляд Іврит
Шафір, Вільям 1974 Life in a Religious Community: The Lubavitcher Hasidim in Montreal Англійська
Шапіро, Едвард 2006 Crown Heights: Blacks, Jews, and the Brooklyn Riot of 1991 Англійська

Додаткова література

  • «Ата гореета ладаат», додаток до тижневика «Бейт Мошіах», свято Сукот 5783 (10 жовтня 2022)
  • Битва за Гарвард, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2040, с. 30
  • «Ребе і хіпі», додаток до тижневика «Кфар-Хабад» до випуску свята Песах 5786 (2 квітня 2026) (тематичний випуск за редакцією Менді Куртеса)

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Студенти-біологи виконують практичні роботи в лабораторії, студенти педагогічних спеціальностей проходять практику викладання в навчальних закладах, студенти-медики проходять стажування в лікарнях, визнаних університетом, і так далі.
  2. ^ «Сефер га-зіхронот», розділ 110.
  3. ^ «Сіфре», Ваетханан, 34. Менахот, 99б.
  4. ^ «Закони вивчення Тори» Алтер Ребе, розділ 3, параграф 7.
  5. ^ Рамбам, «Закони Синедріону», розділ 2, галаха 1.
  6. ^ Сангедрін, розділ 10, мішна 1.
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 3, лист 495.
  8. ^ Сіха 13 тамуза 5742 (4 липня 1982).
  9. ^ Див., наприклад, фарбрейнген Шабату тижневих глав «Хукат-Балак», 12 тамуза 5715 (2 липня 1955) — «Торат Менахем» 5715, т. 2
  10. ^ На єхідуті в рава Зеліга-Песаха Оріца.
  11. ^ Хабад Інфо.
  12. ^ 1 2 Переклад листа Ребе на цю тему, брошура «Торат емет», випуск 2, с. 35.
  13. ^ «Лікутей сіхот», т. 15, сіха «Ноах» (2).
  14. ^ Див. у попередній примітці, у фотокопіях відповідей Ребе, вміщених по ходу статті, та в інших місцях.
  15. ^ «Ігрот кодеш», т. 13, с. 257. «Лікутей сіхот», т. 22, с. 388. Сіха Шабату тижневої глави «Хукат-Балак» 5715.
  16. ^ [www.tiferetr.com/80961.html Єхідут для мудреців грузинської громади, тішрей 5733 (вересень–жовтень 1972)].
  17. ^ Ця історія на сайті «Цеірей Хабад».
  18. ^ «Ігрот кодеш», т. 3, с. 434.
  19. ^ Фарбрейнген Шабату тижневої глави «Бешалах» 5714 — «Торат Менахем» 5714, т. 2, с. 61
  20. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, частина 3, лист 755. Частина 4, лист 809.
  21. ^ «Бе-сод сіах», ч. 2 (видавництво «У-фарацта», 5752), с. 11.
  22. ^ Лист 2175. Надруковано в перекладі святою мовою в «Ігрот кодеш» у перекладі, т. 2, с. 43–44.
  23. ^ «Шемен сасон ме-хавереха», т. 2, с. 77–78.
  24. ^ Свідчення д-ра Хануки на сайті Бейт Хабаду.
  25. ^ Особисте свідчення зі слів його пасинків, які виросли в нього.
  26. ^ Зі слів рава Біньяміна Маргі,
    • Агарон-Дов Гальперін, ‏Ребе вшанував мене «глілою»..., тижневик «Кфар-Хабад», випуск 543, с. 64 (5752)
  27. ^ «Ігрот кодеш», т. 29, с. 264, і див. примітку там.
  28. ^ Див., наприклад, промову Хаїма Лур'ї про залучення харедім до Відкритого університету на церемонії вручення дипломів університету (5782).
  29. ^ Наприклад, курси, що вивчаються в рамках «Відкритого університету».
  30. ^ Наприклад, різні курси, що проводилися через ZOOM у період епідемії коронавірусу.
  31. ^ Ребе навчався в Сорбонні та в Берлінському університеті. Див. Викриття: реєстрація Ребе в Сорбонні קישור שטורעם, а докладно — у книзі «Шанім рішонот».
  32. ^ Нахабство: Ребе мобілізують на війну з харедім  •  «Ребе», с. 133.
  33. ^ Його «Ігрот кодеш», т. 6, с. 59
  34. ^ Фарбрейнген Шабату тижневих глав «Хукат-Балак», 12 тамуза 5715 (2 липня 1955) — «Торат Менахем» 5715, т. 2, с. 166
  35. ^ Згідно зі списком відділень на сайті «Хабад у кампусі — Ізраїль».
  36. ^ Ребе йомі: потиснути вашу руку — найбільша честь, קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו
  37. ^ Intrater, Solomon (2017). "Elliot Wolfson’s Open Secret: Postmessianic Messianism and the Mystical Revision of Menahem Mendel Schneerson", Kesher Journal, July 13, 2017.
  38. ^ Socher, Abraham (2010). "The Chabad Paradox", Jewish Review of Books, Fall 2010.
  39. ^ Єхіель Гарарі: зауваження про стан академічних досліджень про Хабад. Рав Хаїм Рапопорт, [h//tora-forum.co.il/attachments/%D7%AA%D7%92%D7%95%D7%91%D7%AA-%D7%A8%D7%A4%D7%95%D7%A4%D7%95%D7%A8%D7%98-pdf.193040/ Відповідь на книгу проф. Фрідмана-Гейльмана про Любавицького Ребе].
  40. ^ Див., наприклад: «Хабад: історія, думка й образ» (Habad Hasidim: History, Thought, Image), збірка 15 академічних статей про хасидизм Хабад, вид. Центру Залмана Шазара, 2016.
  41. ^ Here’s My Story: Yiddishkeit Is Not Difficult, www.crownheights.info, Nov 2, 2017.
  42. ^ Огляд книги קישור לאתר בית חב"ד (англійською)

Повідомити про помилку на цій сторінці