Перейти до вмісту

Прийом (весілля)

Матеріал з Хабадпедії
Запит «кабалат паним» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену церемонії, яка відбувається в Ребе в переддень Рош га-Шана, див. Кабалат підйонот нефеш.
Ребе на церемонії «кабалат паним» таміма Єгуди-Лейба Познера

Церемонія «кабалат паним» — особливий обряд під час хабадського весілля, на якому наречений повторює маамар хасидуту, а присутні співають нігуни наших Ребе, провідників поколінь, і запрошують їх прийти й узяти участь у радості шлюбу.

Джерело звичаю

Джерело цього звичаю не наводиться в книгах Хазаль, але великі мудреці Ізраїлю протягом поколінь знаходили для нього безліч обґрунтувань.

Хазаль пишуть, що в день весілля нареченому прощаються всі його гріхи, і, відповідно, в його руках велика сила[1] благословляти й бажати добра своїм товаришам і друзям, які приходять радіти разом з ним радістю шлюбу. На відміну від звичайної церемонії «кабалат паним», не наречений зустрічає запрошених, а запрошені — ті, хто приходять зустріти його і просити його благословення[2].

Ще одне пояснення, що наводиться в книгах великих мудреців Ізраїлю[потрібне джерело], ґрунтується на словах Хазаль: «наречений подібний до царя, а наречена подібна до цариці», і запрошені на весілля виходять зустріти їх так само, як виходять зустріти царя. (Оскільки церемонія «кабалат паним» відбувається до самого весілля, коли нареченому й нареченій ще не можна зустрічатися, церемонія «кабалат паним» нареченого і церемонія «кабалат паним» нареченої відбуваються окремо.)

Були серед великих мудреців Ізраїлю[3] ті, хто використовував цей особливий час, щоб пробудити нареченого до тшуви[4].

Є звичай використовувати цей момент, щоб підбити підсумок останніх подробиць, що стосуються весільних справ, і скласти «тнаїм» і ктубу.

Після завершення церемонії «кабалат паним» покривають обличчя нареченої й переходять до церемонії хупи і кідушин.

Хабадський «кабалат паним»

Церемонію «кабалат паним» заведено проводити в одній з єшив Хабаду. Цей звичай ґрунтується на вказівці Ребе Раяца на весіллі Ребе[5], що вся духовна частина весілля має відбуватися саме в єшиві «Томхей Тмімім» у Варшаві (хоча сама весільна трапеза була в іншому місці).

Під час церемонії наречений повторює напам'ять маамар хасидуту, що починається словами «Леха доді лікрат кала»[6], і пояснює внутрішній зміст церемонії шлюбу за вченням хасидуту. Перед маамаром є звичай, що присутні разом співають усі нігуни наших Ребе, провідників поколінь. — Маамар слугує «запрошенням» на весілля, в якому запрошують і просять наших Ребе, провідників поколінь, прийти й узяти участь у радості весілля. Також на цій церемонії заведено співати нігуни наших Ребе, провідників поколінь[потрібне джерело].

За вказівкою Ребе[7] слід бути уважним і починати цю церемонію о п'ятій годині дня. Також самі мехутоним не куштують частування, поданого на стіл[8].

Участь Ребе в церемонії

Ребе крокує дорогою до хупи після церемонії «кабалат паним», а публіка крокує слідом за ним

До 5723 року (1962/1963) Ребе відгукувався на прохання нареченого і нареченої та приходив на церемонію шлюбу як рабин, що проводить кідушин.

У перші роки проводу Ребе в кварталі Краун-Гайтс ще не було просторих залів, і тому більшість весіль відбувалася за межами кварталу, в різних залах у Мангеттені. До 5714 року (1953/1954) Ребе брав участь і в цих урочистостях, що відбувалися за межами кварталу, і діставався до них на таксі.

У цих випадках Ребе приходив трохи раніше й брав участь, крім самої церемонії шлюбу, також і в церемонії «кабалат паним». Як правило, Ребе приходив після того, як наречений закінчував виголошувати маамар хасидуту, і проводив фарбрейнген протягом короткої години, доки наречений не завершить покриття обличчя нареченої фатою і не стане під хупою. Коли наречений затримувався зі своїми приготуваннями, Ребе виголошував ще одну сіху, тож усталився порядок, за яким наречений затримувався, щоб удостоїти хасидів ще однієї сіхи[9].

Закінчивши фарбрейнген, Ребе виходив на чолі всіх запрошених до хупи, і всі йшли за ним до хупи.

На цих фарбрейнгенах Ребе говорив переважно про теми, що стосуються весілля і пов'язані з радістю нареченого й нареченої.

Слід зазначити, що, попри суворе правило Ребе не виходити за межі кварталу Краун-Гайтс, це були єдині випадки, коли Ребе раз у раз виходив за межі кварталу (крім поодиноких і рідкісних виїздів, коли він їздив відвідати табір-кемп «Ган Ісраель»).

Наречені, які удостоїлися участі Ребе в їхній церемонії «кабалат паним»:

Узимку 5714 року (1953/1954) Ребе сказав, що хоче припинити їздити на хупи, але поїхав ще на дві хупи, які були в місяці кислеві і про які Ребе сказав, що прийде (на весілля рава Шимона-Агарона Сімпсона і рава Бен-Ціона-Бін'яміна Альтгойза). Відтоді й до 5722 року (1961/1962) Ребе виходив проводити кідушин лише на хупи, що відбувалися на подвір'ї 770 (але не приходив на кабалат паним). У 5722–5723 роках (1961–1963) було ще кілька винятків, доки це не припинилося зовсім.

Додаткова література

  • «Кабалат паним — сіхот і картини „кабалат паним“ 5711–5714», видавництво «Кегот».

Примітки

  1. ^ У хасидських історіях наводиться, що адмор рабі Менахем-Мендл з Коцька сказав, що якби наречений і наречена виявилися розумними й наполягли не входити під хупу, доки не відкриється Мошіах, — вони напевно мали б успіх, але здебільшого вони зайняті іншими справами.
  2. ^ У книзі «Лікутей сіпурім» (Перлов, с. 131) розповідається, що ребецн Рівка — дружина Ребе Магараша — увійшла отримати благословення в Ребе Цемах Цедека в день шлюбу. Після того як Ребе Цемах Цедек закінчив благословляти її, він попросив її благословити його, і вона відгукнулася, сказавши: «Хай не буде благословення нареченої простим у твоїх очах» (на підставі вислову Хазаль: «Хай не буде благословення простої людини легким у твоїх очах» — трактат Мегіла, аркуш 15).
  3. ^ Святий рав з Ропшиць, рабі Яаков Емден, Магаріц Лебович та інші.
  4. ^ І так заведено в багатьох і багатьох громадах Ізраїлю до наших днів.
  5. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави Ваїшлах 5714.
  6. ^ Маамар Ребе Раяца 5689 року (1928/1929). Надруковано в «Кунтрес друшей хатуна» у 5752 році (1991/1992).
  7. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави Ваїшлах, наведену вище.
  8. ^ Вказівка Ребе Раяца на весіллі членів родини р. Шнеура-Залмана Гурарі («Бейт Мошіах», випуск 193, 15 менахем-ава 5758 (7 серпня 1998), там вказівка наводиться не саме щодо мехутоним, але) згідно зі свідченням Ребе щодо церемонії кабалат паним його свояка, у 5692 році (1931/1932) мехутоним не куштують.
  9. ^ «Кабалат паним», видавництво «Кегот», сторінка 7.

Повідомити про помилку на цій сторінці