Аврагам Дрізін (Майор)
| Аврагам Дрізін | |
|---|---|
Один з учнів єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 тішрея 5661 (23 жовтня 1900) |
| Дата смерті | 10 нісана 5751 (25 березня 1991) |
| Місце поховання | Кладовище Монтефіоре |
| Країна | Радянський Союз, Ізраїль, США |
| Місце проживання | Москва, Самарканд, Кфар-Хабад, Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | машпіа, шадар, керівник єшив |
| Освіта | Друя, «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | магід шіур в єшиві в Невелі, генеральний директор мережі єшив «Томхей Тмімім» в СРСР, духовний керівник Центральної єшиви «Томхей Тмімім» у Лоді, шадар Центральної єшиви «Томхей Тмімім» — 770, машпіа громади Краун-Гайтс |
| Сім'я | |
| Батько | Дов-Бер Дрізін |
| Мати | Єгудіт |
| Дружина | Сара, дочка Залман-Моше га-Іцхакі |
| Діти | Єгудит, Шалом-Бер Дризін, Дова, Хана, Фрейда, Менахем-Мендл Дризін, Ісраель Дрейзін, Рівка, та інші, Хаїм-Іцхак Дрейзін |
| Родовід | |
Рав Аврагам Дрізін («р. Аврагам Майорер»; 30 тішрея 5661 (23 жовтня 1900) – 10 нісана 5751 (25 березня 1991)) — один з учнів єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, директор мережі підпільних єшив за комуністичної влади і один із директорів центральної єшиви Хабаду в Ерец-Ісраель. Був одним із десяти, хто склав присягу на церемонії «Міньяну укладення союзу», яку провів Ребе Раяц. Був одним зі стовпів селища Кфар-Хабад у перше десятиліття його існування, а також шадаром і машпіа в Сполучених Штатах.
Біографія

У Радянському Союзі
Народився 30 тішрея 5661 року (23 жовтня 1900) у хасидському містечку Майор у Росії в батька, рава Дов-Бера Дрізіна, і матері Єгудіт[1], уродженої Бем.
У 12 років поїхав навчатися до містечка Друя, сусіднього з Майором, і звідти повертався додому кілька разів на рік. У 14 років закінчив навчання в Друї та вирушив навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, маючи при собі рекомендаційний лист від мара де-атра Друї. Був одним із небагатьох, кому вдалося вступити до єшиви з-поміж багатьох десятків юнаків, що складали іспити.
Р. Аврагам розповідав, що, коли вперше ввійшов до «залу» єшиви, побачив юнаків із «повною» бородою, одягнених у жалюгідний і зношений одяг. Це видовище налякало його і справило на нього тяжке враження, і він вирішив про себе повернутися додому. Але те, що він був одним із небагатьох прийнятих, утримало його від негайного від'їзду, і він вирішив залишитися на кілька днів. Наступного Шабату він увійшов опівдні до «залу» і, побачивши юнаків-«оведім», які молилися й наспівували у двейкуті чарівні нігуни, вирішив залишитися в Любавичах.
У 5678 році (1917/1918), у зв'язку з подіями Першої світової війни, єшива переселилася з містечка Любавичі до міста Кременчук.
У 5680 році (1919/1920), останньому році життя в цьому світі Ребе Рашаба, він із самопожертвою поїхав разом із товаришами до Ребе на місяць тішрей. Коли він прибув до Ростова-на-Дону (де Ребе Рашаб перебував під час війни), Ребе сказав йому: «Треба поводитися, як праотець Аврагам; не треба шукати самопожертви».
У 5685 році (1924/1925) одружився із Сарою, донькою хасида р. Залмана-Моше га-Іцхакі. Ще до цього був призначений магід шіуром в єшиві в Невелі.
У 5688 році (1927/1928) був призначений генеральним директором мережі єшив «Томхей Тмімім» по всьому Радянському Союзу.
У 5695 році (1934/1935) навколо нього затягнувся зашморг НКВС, і він був змушений залишити свою посаду. Його дім у Москві став центром порятунку життів і бажаною адресою для хасидів Хабаду в регіоні. У той період таємна поліція заарештувала багатьох хасидів, звинувативши їх у належності до «організації Дрізіна» — яка, за її твердженням, була «організацією молодих релігійних євреїв, що підривають радянську владу з метою її повалення». Одним із цих хасидів був р. Яаков Маскалик («Загер»), якого засудили за цей злочин і заслали до Казахстану, і місце його поховання невідоме. У ці роки була зроблена спроба вивезти його до Країни, і документи у цій справі збереглися в архіві рабинського суду.
Через кілька років р. Аврагам знайшов поліцейського-єврея, який погодився за плату супроводити його до Самарканда, видаючи себе за конвоїра, що заарештував його.
Із закінченням Другої світової війни з'явилася можливість виїхати з Радянського Союзу за допомогою підроблених польських паспортів, і р. Аврагамові з родиною вдалося перетнути кордон. Як і більшість хасидських родин, що втекли з Росії, він пробув якийсь час у таборі переміщених осіб Покінг у Німеччині, де багато займався друкуванням книг хасидуту.

У Святій Землі
У 5709 році (1948/1949), за вказівкою Ребе Раяца, група хасидів на чолі з р. Аврагамом переселилася до Святої Землі й оселилася в Кфар-Хабаді.
Із прибуттям до Країни почав служити духовним керівником Центральної єшиви «Томхей Тмімім», що містилася в місті Лод. Поряд із духовною посадою в єшиві дбав разом із р. Ефраїмом Вольфом про матеріальні потреби учнів. У ті дні в єшиві навчалося близько 300 учнів, і до неї влилися десятки юнаків із репатріантів з Ємену, тож в описі єшиви було записано, що вона призначена «для репатріантів із Росії та Ємену».
У перше десятиліття існування Кфар-Хабада р. Аврагам був однією з центральних постатей селища і годинами проводив фарбрейнгени з мешканцями кожного Шабату і в кожне хасидське свято. У свято Сукот проводив фарбрейнгени майже безперервно впродовж усіх днів свята; р. Аврагам входив до сукі в першу ніч свята і виходив з неї лише в Сімхат Тора. На ці фарбрейнгени сходилися євреї всіх напрямів, зокрема громадські діячі та депутати Кнесету, які не дотримуються заповідей, що приходили поринути в спогади про батьківський дім.
В описі, опублікованому Шмуелем Авідором у 5716 році (1955/1956) у газеті «Га-Цофе», написано:
Не всі, хто приїздить оселитися в Кфар-Хабаді, рівні щодо вчення хасидуту. Є євреї — знавці Тори, такі як р. Аврагам Майорер... Він — «живий дух» в усьому, що стосується хасидських справ у селищі. Немає такого хасидсько-хабадського «дня пам'яті» і «дня йорцайту», якого р. Аврагам не відзначав би «фарбрейнгенішем» до самого ранку; горілка тоді ллється як вода, і так само виливається серце р. Аврагама, який чергує нігун з уривком із Тори, уривок із Тори — з нігуном, а між ними — чарка напою; і коли р. Аврагам сидить на «фарбрейнгеніші», хто не прийде до нього?
У США
У 5718 році (1957/1958) труднощі із заробітком змусили р. Аврагама та його родину залишити Країну, і вони оселилися в Краун-Гайтс. Так р. Аврагам удостоївся перебувати при дворі Ребе і бути поруч із ним.
Задля заробітку почав служити шадаром («шлуха де-рабанан») Центральної єшиви «Томхей Тмімім» — 770 і їздив різними містами Сполучених Штатів. Більшу частину дня присвячував молитві та вивченню Тори, а решту часу впливав на євреїв, з якими стикався.
У 5745 році (1984/1985) за вказівкою Ребе був призначений машпіа громади Краун-Гайтс.
Відхід з життя
Р. Аврагам помер 10 нісана 5751 року (25 березня 1991) і був похований неподалік від Огелю на кладовищі Монтефіоре в Нью-Йорку.
Родина
- Його сестра, Хая-Сара. Вийшла заміж 15 елула 5693 року (6 вересня 1933) у Вільні за Моше, сина р. Мендла Ліпландчика
- Його донька, Єгудіт, дружина рава Мордехая Левіна — Кфар-Хабад
- Його син, рав Шалом-Бер Дрізін — Краун-Гайтс
- Його донька, Дова, дружина рава Реувена Камінецького — Кфар-Хабад
- Його донька, Хана, дружина рава Йосефа-Моше Морозова — Кфар-Хабад
- Його донька, Фрейда, дружина рава Хаїма-Іцхака Когеля — Краун-Гайтс
- Його син, рав Менахем-Мендл Дрізін — Краун-Гайтс
- Його син, рав Ісраель Дрейзін — Краун-Гайтс
- Його донька, Рівка Дрізін — померла в дитинстві
- Його донька, Лея-Батья, дружина рава Яакова-Копла Рубіна — Боро-Парк
- Його донька, Рахель, дружина рава Нахума-Іцхака Пінсона — Краун-Гайтс
- Його син, рав Хаїм-Іцхак Дрізін — Флорида
Додаткова література

- Моше-Йосеф Рубін, A Father to So Many Chassidim, біографія англійською мовою, Нью-Йорк, 5770
- משה יוסף רובין, אב המון חסידים, תשפ"ו (תרגום לעברית של הספר הקודם)
Розділи про нього з'явилися також у
- Йосеф-Іцхак Камінецький, «Були люди-хасиди» — Кфар-Хабад, 5764
- Шалом-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», Нью-Йорк, 5749
- Зуша Вольф, «Ємей тмімім», Кфар-Хабад, 5769
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистості та хасидське вчення машпіїм Хабаду у Святій Землі, видавництво «Хазак», 5772
- Залман Рудерман, книга «Хасидім аншей маасе», с. 157–166.
- «Дякуємо Тобі, Отче Небесний, що Ти дав нам Ребе шліта», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 498, сторінка 12 і далі.
Зовнішні посилання
- Послухайте: р. Аврагам Майор на ностальгійному хасидському фарбрейнгені, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Шмуель Авідор, «У Кфар-Хабаді — переддень свята», газета «Га-Цофе», 17 кислева 5716 (2 грудня 1955)

- До Рош ходеш кислева: захопливий фарбрейнген р. Аврагама Майора, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Ексклюзив: рідкісне інтерв'ю з машпіа равом Аврагамом Майором

Примітки
- ^ Див. картку, яку він заповнив для «Сефер га-хасидім».
Код особи: № 1457294700
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Директори «Томхей Тмімім» у Лоді
- Родина Дрізін
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Особистості, що народилися в 5661 році (1900/1901)
- Міньян укладення союзу
- Родина га-Іцхакі
- Особистості, що померли в 5751 році (1990/1991)