Перейти до вмісту

Шимон Айзенбах (Ейлат)

Матеріал з Хабадпедії
Термін «Шимон Айзенбах» перенаправляє сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Шимон Айзенбах (неоднозначність).
Рав Шимон Айзенбах
Рав Айзенбах
Основна інформація
Дата народження25 елула 5723 (14 вересня 1963)
Місце народженняЄрусалим
Місце діяльностіЕйлат
Рід діяльностіРав району Шахамон, шаліах Ребе в Ейлаті та директор установ Хабаду в місті.
Сім'я
БатькоІцхак-Цві Айзенбах
Родовід

Рав Шимон-Бен-Ціон Айзенбах (народився в 5723 році, 1964) — шаліах Ребе в Ейлаті, директор установ Хабаду та рав району Шахамон у місті.

Біографія

На навчанні в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад (зліва) під час візиту прем'єр-міністра Іцхака Рабіна

Народився в Єрусалимі 25 елула 5723 року (14 вересня 1963) у свого батька, рава Іцхака-Цві Айзенбаха, і названий на честь свого діда, рава Шимона-Бен-Ціона Айзенбаха. З боку бабусі він походить зі славного роду Гальперін — Слонім і від ребецн Менухи-Рахель, як нащадок Мітлер Ребе та Алтер Ребе. В роки дитинства зростав у хабадському кварталі в Єрусалимі, де перебував під покровом хасидів та рабинів, що мешкали в кварталі в ту пору[1].

Навчався в малій єшиві в єшиві «Торат емет» в Єрусалимі, а потім у великій єшиві навчався в «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад. В 5740 році (1979/1980), вигравши жереб, який розігрувався на поїздку до Ребе, поїхав до Ребе як представник єшиви й удостоївся ввійти на приватний єхідут у кімнаті Ребе, в якому Ребе побажав йому: «Вплинь на своїх товаришів, які беруть участь у жеребі, щоб вони були емесе хасідім, ун емесе їрей шомаїм» [= вплинь на своїх товаришів, щоб вони були справжніми хасидами й справді богобоязливими][2].

В 5742 році (1981/1982) вийшов на шліхут в єшиву «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат разом із десятьма своїми товаришами й багато діяв у місті, головним чином серед дітей та молоді.

В 5743 році (1982/1983) поїхав навчатися до центральної єшиви «Томхей Тмімім» в 770 в рамках року «Квуца», протягом якого допомагав у пошуку посилань із «Шулхан аруха» на теми, що роз'яснюються в сіхот Ребе[потребує уточнення] . В 5745 році (1984/1985) одружився з пані Леєю, дочкою рава Шмуеля-Єгуди Вайнфельда (згодом директорки школи Хабаду в Ейлаті та відповідальної за «Нешей у-внот Хабад» у місті), автора коментаря «Шай ле-мора». Після одруження за вказівкою Ребе вступив навчатися до колелю на два роки.

Рав Айзенбах відомий як людина з «кох» у вивченні Рамбама і багаторазово виступає на з'їздах і заходах сіюмів Рамбама в Землі Ізраїлю. Крім того, в 5780 році (2019/2020) рав Айзенбах заснував «Махон ктуба ке-ілхата» — який перевіряє й досліджує численні ктубот з точністю й ретельністю.

Починаючи з 5778 року (2017/2018) рав Айзенбах публікує щотижневу колонку на сайті col, спочатку — історії та спогади про машпіа, в якого він навчався, р. Мендле Футерфаса. В 5779 році (2018/2019) він змінив рубрику на хасидські історії та спогади про події, пов'язані головним чином з Ребе, під назвою «Сіпурім мі-клі рішон».

Рав Айзенбах — командир ЗАКА Ейлата на добровільних засадах і військовий рабин на базах поблизу міста Ейлат.

Рав Айзенбах під час свого шліхуту

Шліхут в Ейлаті

Після завершення періоду навчання в колелі шаліах Ребе в Ейлаті рав Ісраель-Цві Гліценштейн попросив його вийти на шліхут у цьому місті. Після того як він звернувся до Ребе, Ребе вказав порадитися з машпіїм, мешканцями Святої Землі, і після наради з машпіїм р. Мендлом Футерфасом і р. Зеєвом-Вольфом Кесельманом Ребе схвалив і підтримав вихід рава Айзенбаха на шліхут в Ейлат.

Громадська діяльність

Рав Айзенбах прибув до міста Ейлат у 5746 році (1985/1986) разом зі своєю сім'єю. З виходом на шліхут отримав благословення Ребе: «Благословення й успіху». З початком шліхуту в місті рав Айзенбах керував навчальними закладами Хабаду в місті й керує ними до цього дня, і діяв для зміцнення діяльності в місті.

Після кількох років шліхуту отримав пропозицію обійняти посаду директора талмуд-тори в центральному місті й запитав у Ребе, чи переїжджати до цього міста й прийняти пропозицію, або «може бути, краще менша діяльність у далекому Ейлаті й зміцнення в ньому діяльності, і, можливо, з часом Хабад в Ейлаті розвинеться й потреба в мені буде більшою». Ребе провів риску під словами «може бути, краще менша діяльність в Ейлаті» й написав: «і т. д., згадаю на ціоні»[3].

Коли він проходив повз Ребе на роздачі доларів 26 швата 5751 року (10 лютого 1991), Ребе сказав йому: «Великого успіху ін Ейлат».

З наближеними в подвір'ї приватного будинку Ребе

«А бісл їдишкайт»

Протягом багатьох років вів у газеті «Га-ір Ейлат» щотижневу рубрику під заголовком «А бісл їдишкайт — єврейство на кінчику виделки».

В адарі 5751 року (1990/1991), коли він передав Ребе фотокопії рубрики, Ребе відповів: «Отримано, і велике спасибі, велике спасибі, і час тому причиною, бо примножують те, що радує, і т. д. Згадаю на ціоні»[4].

Коли в кислеві 5752 року (1991/1992) він передав Ребе збірку приблизно з ста опублікованих ним колонок, Ребе відповів: «Отримано, і велике спасибі. Відповідь також на вищезгадане — в сіхот до шлухім, хай живуть вони, і варто, щоб він надрукував альбом із частини вищезгаданого, щоб дати пам'ятний подарунок жертводавцям, хай живуть вони, і тоді нехай пропустить небажане, що було надруковане в продовженні до «А бісл» і т. д.[5] Згадаю на ціоні»[6].

Вказівки Ребе про новий сувій Тори

В теветі 5752 року (1991/1992) запитав у Ребе про написання сувою Тори для Бейт Хабаду, завдяки чому він зможе фінансувати й просувати діяльність установ у місті, і у відповідь Ребе написав: «Скільки сувоїв Тори бракує в Ейлаті». Оскільки відповідь була незрозумілою, після наради з кількома рабинами й машпіїм у країні він написав Ребе, що зрозумів із цієї відповіді, ніби Ребе не бажає написання сувою Тори на користь установ, і попросив у Ребе благословення для установ. Але у відповідь на цього листа Ребе написав, що його намір не був зрозумілий: «Адже ясно сказано в моїй відповіді, яку він переписує, що якщо бракує сувою Тори — слід заповнити нестачу (באם ב' ב')», і Ребе навіть додав зі здивуванням: «Може бути, він пояснить мені, в чому полягає його запитання про з'ясування?».

І справді, через кілька місяців він вніс сувій Тори до Бейт Хабаду в Ейлаті на величезному й урочистому заході, в якому брали участь пан Арік Шарон, рав Іцхак-Давід Ґроссман та інші громадські діячі й відомі рабини з усієї країни[7].

Рав району

Коли в 5758 році (1997/1998) було засновано район Шахамон в Ейлаті, рав Айзенбах був обраний равом цього великого району (який сьогодні розкинувся на більшій частині території міста) і переїхав жити в нього, щоб працювати з місцевими мешканцями.

У цьому районі він заснував синагогу та бейт-мідраш «Нецах Ісраель», який сьогодні є найбільшим центром єврейства в Ейлаті й в Аравській долині. Через кілька років він створив у синагозі велику й обширну бібліотеку різноманітних книг з вивчення Тори, головним чином у галузі вчення хасидуту. Ця бібліотека — найбільша торо-хасидська бібліотека на півдні країни.

В 5776 році (2015/2016) створив особливий макет Мішкана[8]. Мішкан побудований з усіх частин, до останньої з них, починаючи від брусів із двома нижніми ручками, верхніми кільцями, зовнішніми засувами, середнім засувом, підніжжями, кільцями та іншим. Також на Мішкані розстелені всі види покривал, перелічених у Торі, причому кожне з покривал складене з точного числа частин, встановленого Торою. Мішкан розташований у школі Хабаду в місті. Цей Мішкан — найточніший в усіх своїх подробицях згідно з думкою Раші.

Рав Айзенбах — близький друг мера Ейлата, колишнього мера, колишнього заступника міністра освіти, пана Меїра-Іцхака Алеві, з яким планує єврейські заходи та фарбрейнгени в місті. Рав Айзенбах улюблений мешканцями міста, і до його п'ятдесятиріччя члени громади влаштували на його честь величезну вечірку-сюрприз, у якій брали участь також мер міста й численні громадські діячі з міста та з країни[9]. До його шістдесятиріччя його сім'я та члени його громади влаштували йому урочистий захід вдячності в одній з зал урочистостей у готелях Ейлата, за участі громадських діячів і багатьох мешканців міста, за його діяльність у місті за шліхутом Ребе[10].

Його книги

  • «А бісл їдишкайт» — єврейство на кінчику виделки. Збірка статей, опублікованих у місцевій газеті, видана за проханням Ребе, Ейлат 5752.
  • «Тар'яг міцвот» — навчальна книга для дітей, що викладає основи заповідей, видання проєкту «Тар'яг міцвот» «Цеірей Агудат Хабад» Святої Землі, Єрусалим 5750.
  • «Ікарей а-хешбонот»[11] — роз'яснення законів освячення місяця для тих, хто вивчає щоденного Рамбама, видання Бейт Хабаду Ейлата, 5768.
  • «Бе-зот тівахену» — іспити з Рамбама, частина 4; продовжив справу свого батька, рава Іцхака-Цві Айзенбаха.
  • «Шеілат Шимон» — книга запитань і відповідей (респонси) з галахи, що вийшла друком 5 тевета 5786 року (25 грудня 2025); вона складена з аналітичних запитань, які йому ставили під час його шліхуту в Ейлаті

Родина

Зовнішні посилання

Примітки

Шимон Айзенбах згадується ще в 35 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8453155300

Повідомити про помилку на цій сторінці