Перейти до вмісту

«Мікдаш мелех» (книга)

Матеріал з Хабадпедії

Книга «Мікдаш мелех» — одна з основоположних, найбільш визнаних і поширених книг учення Каббали мудреців Марокко, укладена як коментар до книги «Зогар» рабі Шаломом Бузагло (якого називають також «Рашаб») на основі книг марокканських каббалістів, що передували йому.

Книгу багато цитують у писаннях наших Ребе, які ставляться до неї як до авторитетного джерела і ґрунтують на сказаному в ній чимало тем в ученні хасидуту.

Історія

Серед великих рабинів єврейства Марокко, що займалися ученням Каббали, були кілька, які записали свої нові тлумачення і пояснення до книги «Зогар», серед них книга «Лекет шошаним» рабі Яакова Пінто і рабі Єшаї га-Когена (до якої увійшли також слова Тори їхнього спільного вчителя рабі Аврагама Азулая)[1], книга «Мікдаш га-Шем» рабі Моше Закута, а також збірка виписок із писань Арізаля, що стосуються тлумачень Зогару.

Серед учнів цих великих був рабі Шалом Бузагло[2], який унаслідок переслідувань з боку царя Марокко переселився 5505 року (1744/1745) до Лондона і служив там рабином — море гораа і головою рабинського суду, і там же уклав свої численні книги, в усіх яких спільним є слово «мелех»: «Кісе мелех», «Гадрат пней мелех» тощо, причому найвидатнішою з них була книга «Мікдаш мелех», яку він уклав як коментар до книги «Зогар», спираючись на книги своїх великих учителів, — книга, яка й принесла йому головну славу на покоління.

Книгу вперше надрукували в Амстердамі 5515 року (1754/1755), і завдяки тому, що її надрукували в Європі, вона здобула широке поширення також серед великих хасидизму, і тому її багато цитують у книгах великих хасидизму.

У вченні хасидизму Хабад книгу цитують уже в книзі «Танія»[3] і в «Лікутей Тора»[4], а також ще в сотнях і тисячах місць, які показують, яке важливе місце посідає книга в думці внутрішньої частини Тори.

Додаткова література

  • Менахем-Мендл Бронфман, Мене кинули у вогонь заради освячення Імені Всевишнього, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1975, сторінка 66
  • Рав Моше Гілель, «Мін га-гназім», книга десята, сторінки 44-47
  • Рав Йосеф Перец, «Ец га-хаїм» (Бобов), випуск 35, сторінки 469-481

Зовнішні посилання

  • «Мікдаш мелех» — коментар до Зогару, уперше надрукований в Амстердамі 5506 або 5510 року (1749/1750). Протягом наступних років рав додавав зауваження, нові тлумачення і виправлення, які не встиг надрукувати за життя.

Примітки

  1. ^ Книга, в редагуванні якої сам рабі Шалом Бузагло допомагав, як пишуть його вчителі в передмові до книги.
  2. ^ Народився 5460 року (1699/1700) і помер 12 ава 5540 (13 серпня 1780). Окрім згаданих учителів, був також учнем рабі Хаїма бен Атара Старшого, діда рабі Хаїма бен Атара, а також свого батька рабі Моше, що служив рош-єшивою в місті Сале.
  3. ^ «Кунтрес ахарон», розділ 3.
  4. ^ У десятках місць, наприклад у главі «Цав» 15, а-б.

Повідомити про помилку на цій сторінці