«Шаар га-каванот»
«Шаар га-каванот» — книга з Каббали, написана рабі Хаїмом Віталем відповідно до того, що він чув від свого вчителя Арізаля. Книга присвячена каванот заповідей, молитви, Шабату і «Моадей Ісраель». Як одна з найбільш основоположних книг Каббали Арізаля, вона багато разів згадується в книгах хасидуту і слугує також підставою для різних звичаїв, записаних у книгах з галахи.
Про книгу
Книгу побудовано як друшім, що роз'яснюють каванот, які слід спрямовувати згідно з Каббалою під час виконання заповідей, і вона поділяється на дві частини: заповіді й молитви кожного дня і ті, що виконуються в Шабати та свята Ізраїлю. До частини заповідей наводиться більш ніж один друш.
- Заповіді кожного дня: ранкові благословення, цицит, тфілін, кадиш, читання «Шма», молитва «Шахарит», молитва «Аміда», Таханун, читання Тори, молитва «Мінха», молитва «Маарив», читання «Шма» перед сном, Тікун хацот.
- Шабат і свята: Кабалат Шабат, Додавання до Шабату, вечірня молитва Шабату, кідуш, суботні трапези, Ісру хаг, Песах, свято Шавуот, Бейн га-мецарім, Дев'яте ава, Рош га-Шана, Йом Кіпур, Сукот, Ханука, Пурим.
Це друга за важливістю книга в каббалістів (перша — книга «Ец хаїм»), і поряд із численними уривками, що цитуються з неї в літературі таємного вчення, і багатьма ідеями, почерпнутими з неї, книга слугує джерелом і для різних речей, установлених як закон у «Шулхан арусі», головним чином у сфері, пов'язаній зі звичаями Ізраїлю, як, наприклад, благословення «га-нотен ла-яеф коах» у ранкових благословеннях, другі гакафот тощо.
Ставлення наших Ребе, провідників поколінь, до книги
Наші Ребе, провідники поколінь, багато цитували цю книгу й посилалися на неї та спиралися на неї як на одне з найнадійніших джерел учення Арізаля, і вона трапляється в тисячах місць уздовж і впоперек учення хасидизму Хабад.
Ребе відкинув думку, ніби сказане в книзі стосується лише каббалістів, і навів доказ із того, що «Маген Аврагам» наводить із неї і постановляє згідно з нею в низці місць, — що сказане в книзі стосується і закону для практичного виконання, як, наприклад, проказування «Нахем» у молитві «Мінха» Дев'ятого ава[1].
Коментарі до книги
- «Га-Ям га-гадоль» — поправки рава Яакова Монси
- «Яфе шаа» — коментар рава Шломо га-Когена, з мудреців Салонік
- «Шемен сасон» — коментар рава Сасона бехор Моше (Персіадо), з мудреців єшиви каббалістів «Бейт Ель»
- «Гагаот у-веурім» — зауваження й добірки, укладені равом Менахемом-Манкіном Гейльперіним
- «Меїль Еліягу» — зауваження рабі Еліягу Мані, рабина Хеврона
Див. також
Зовнішні посилання
- [he.wikisource.org/wiki/%D7%A9%D7%A2%D7%A8_%D7%94%D7%9B%D7%95%D7%95%D7%A0%D7%95%D7%AA Вікіджерела — «Шаар га-каванот»]
- Віталь, Хаїм бен Йосеф, «Шаар га-каванот», частина 1, на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ Сіха 15 менахем-ава 5744 (13 серпня 1984), сіха 3 (на плівці запису 20:33-21:36), і в Шабат тижневої глави «Екев», 20 менахем-ава 5744 (18 серпня 1984); «Гітваадуйот», частина 4, сторінка 2390.