Перейти до вмісту

Рабі Єгуда

Матеріал з Хабадпедії
Огель над печерою поховання рабі Єгуди та його родини.[1]
Надгробок на його могилі

Рабі Єгуда бар Ілай (зазвичай згадується як рабі Єгуда)[2] — тана четвертого покоління доби танаїв. Один із великих учнів рабі Аківи. Сотні його висловів згадано в шести розділах Мішни, і він — тана, постанови якого згадуються в Мішні в найбільшій кількості серед інших танаїв.

У Талмуді рабі Йоханан каже, що «анонімна Сіфра — це рабі Єгуда»; тобто коли в Сіфрі записано вислів без зазначення імені того, хто говорить, цей вислів належить рабі Єгуді. Проте рав Шріра Гаон обмежує цей вислів і пише, що його сенс не в тому, що сказане без зазначення імені — це слова рабі Єгуди, а в тому, що це галахічне положення передавалося в традиції через бейт-мідраш рабі Єгуди.[3]

У книзі «Зогар» (частина 2, аркуш 126) наводиться тлумачення рабі Єгуди про плід фінікової пальми: «І побачили Б-га Ізраїлю, і під ногами Його — немов виріб із сапфірової цеглини» і т. д. Рабі Єгуда почав (Шир га-ширім, розділ 7, вірш 8): «Цей стан твій подібний до пальми» і т. д. — як любима Кнесет Ісраель перед Святим, благословенний Він, адже вона не відокремлюється від Нього, подібно до цієї пальми, у якої чоловіча особина ніколи не відокремлюється від жіночої і не росте одна без іншої; так і Кнесет Ісраель не відокремлюється від Святого, благословенний Він.

У вченні хасидизму

В Єрусалимському Талмуді[4] розповідається про одну матрону, яка запитала рабі Єгуду, чому його обличчя таке сяйне, як у свинарів і лихварів, що дуже багаті й не мають турбот. І він відповів їй: мудрість людини освітлює її обличчя.

Алтер Ребе пояснює це так: літери Тори називаються «домами», і вони — посудини, щоб «споглядати благість Г-спода», тобто світла, що перебувають усередині посудин.

Хоча нагорі вони всі — абсолютна єдність і одне світло, унизу вони відокремлені одне від одного; проте були танаї, як рабі Єгуда бар Ілай, обличчя якого сяяло від радості серця, від надміру радості й світла, укладених в Усній Торі, тому що вони були видатними праведниками і в них внутрішнє і літери були поєднані одне з одним[5]

Ребе[6] запитує: навіщо треба було розповідати про це свідчення матрони, адже його учні, безсумнівно, це помічали? Ребе відповідає, що Гмара наголошує: мудрість людини має освітлювати її обличчя так, щоб і нееврей це помітив.[7]

Його постанови

  • Згідно з думкою рабі Єгуди, який вважає, що час сутінків (бейн га-шмашот) триває 18 хвилин[8], на відміну від рабі Йосе, який вважає, що час сутінків дуже короткий — як мить ока. У галахі ми постановляємо як обидва — у бік суворості: при настанні Шабату — як рабі Єгуда, а при його виході — як рабі Йосе[9].
  • Схоже, що, на його думку, і неповнолітній може виконати обов'язок за інших читанням Мегіли — виходячи з того, що розповів рабі Єгуда, який читав Мегілу Мегілат Естер (Сувій Естер): «Сказав рабі Єгуда: я був малим і читав Мегілу перед рабі Тарфоном у Лоді, і він похвалив мене» (Тосефта, розд. 2, закон 8; Єрусалимський Талмуд, розд. 2, закон 4, 73б; Вавилонський Талмуд, 20а).

З його вчення в агаді

Рабі Єгуда каже: Гадаса — її ім'я, а чому її назвали Естер? — тому що вона приховувала свої слова, як сказано: «Естер не розповідала про свій народ» і т. д.

Примітки

  1. ^ Його батько похований поруч.
  2. ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Менахот», аркуш 18, сторінка а
  3. ^ «Послання рава Шріри Гаона», с. 102-103, видання рава Біньяміна-Менаше Левіна, Хайфа, 5681.
  4. ^ Трактат «Шабат», розд. 8, галаха 1, і див. «Недарім», 49б.
  5. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Масей», 96г.
  6. ^ «Гітваадуйот» 5742, ч. 2, с. 1332.
  7. ^ Хоча йдеться не про грубого нееврея, цілком зануреного в матеріальні справи, а про нееврея, що перебуває на вищому щаблі, — про матрону.
  8. ^ Трактат «Брахот», 2б.
  9. ^ Алтер Ребе, «Піскей га-сідур», порядок зустрічі Шабату.

Повідомити про помилку на цій сторінці