Перейти до вмісту

Аврагам бен Давид із Поск'єра

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини і видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: виглядає погано і скопійовано з Вікіпедії.
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини і видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: виглядає погано і скопійовано з Вікіпедії.
Аврагам бен Давид із Поск'єра
Основна інформація
КраїнаФранція
Місце проживанняНарбонна, Поск'єр, Каркассон
Місце діяльностіПоск'єр
Рід діяльностірош-єшива, коментатор, каббаліст
Освітаєшива Нарбонни, єшива Люнеля
Посадаголова єшиви в Поск'єрі
УчителіМоше бен Йосеф Мерван га-Леві, Аврагам Ав Бейт Дін (Раавад Другий), Мешулам бен Яаков із Люнеля, Йосеф ібн Плат
Сім'я
Дружинадочка Раавада Другого
ДітиІцхак Сліпий, та інші

Рабі Аврагам бен Давид із Поск'єра (Раавад, 4870 — 4959, 1120 — 1198), був одним із найвеличніших рішонім, головою єшиви в Поск'єрі (Posquières) у Франції, коментатором і каббалістом. Відомий передусім завдяки своїм запереченням на книгу «Мішне Тора» Рамбама. Його називали також «Раавад Третій» і «автор „Гасагот“». Був зятем Раавада Другого, автора книги «Га-Ешколь», і батьком рабі Іцхака Сліпого.

Біографія

Народився приблизно 4870 року в Нарбонні в Провансі (Провінція). Навчався в єшиві Нарбонни в рабі Моше бен рабі Йосефа Мервана га-Леві, а після нього в рабі Аврагама Ав Бейт Діна (Раавада Другого), який став його головним учителем і навіть видав за нього заміж свою доньку. Потім навчався в єшиві Люнеля в рабі Мешулама бен рабі Яакова з Люнеля. Крім того, він додав багато власної мудрості, і у вступі до свого коментаря на трактат «Едуйот» пише: «Немає в мене в усьому цьому ні з вуст рава, ні з вуст учителя, а лише від допомоги Того, Хто навчає людину знання», і в усьому, що не знайдено роз'ясненим у Гмарі, «я тлумачу те, що покажуть мені з Небес».

Заснував єшиву в Поск'єрі, де провів більшу частину своїх днів. Давав зі своїх грошей юнакам, у яких не було грошей, щоб платити за їхнє утримання в єшиві.

Вважався старшим з-поміж мудреців Провансу, і його прізвисько в їхніх устах було «лев серед товаришів».

Помер 26 кислева, напередодні Шабату Ханукі 4959. Був відомий як свята людина, наділена руах га-кодеш, яка багато зі своїх нових тлумачень отримала в одкровеннях з Небес і через руах га-кодеш, і як пише, наприклад, у своїх книгах: «Усе відкрилося мені з таємниці Г-спода для тих, хто боїться Його», «так показали мені з Небес» «уже кілька років як з'явився руах га-кодеш у нашому бейт-мідраші»[1]. Хіда каже, що, згідно з рабі Хаїмом Віталем, сенс слів «таємниця Г-спода для тих, хто боїться Його» в тому, що в нього було одкровення Еліягу[2], проте Магарам ібн Хавів[3] з цим не погоджується.

Його ступінь

Рабі Хаїм Віталь зараховує Раавада до передавачів традиції Каббали аж до її розкриття[4].

Рамбам пише в одному зі своїх послань, що 4976 року — повернеться пророцтво до Ізраїлю[5]. Ребе пояснив, що приблизно в згаданий час жив Раавад, у бейт-мідраші якого з'явився руах га-кодеш, як зазначено вище[6].

Його праці

  • «Гасагот га-Раавад» — його найзнаменитіший твір — заперечення на книгу «Мішне Тора» Рамбама. У межах протидії Раавада цьому творові він писав заперечення, часто в різкому стилі, на постанови Рамбама. Хоча він цінував працю Рамбама[7], він робив до неї примітки в різких висловах і з твердістю, і не формулює їх як звичайна книга «Гагаот» на полях джерела.
На думку «Шалшелет га-каббала», різкі вислови проти Рамбама мали на меті применшити його[8]. Багато хто не погоджується з цим припущенням, і, за їхніми словами, є інші причини для цих висловів. На думку Рамаа з Фано, Раавад мав намір своїм стилем домогтися, щоб не захоплювалися його книгою «Море невухім»[9], ця гіпотеза відкинута, адже Раавад не бачив «Море невухім», написаного арабською[10]. Рабі Моше Хагіз припускає, що мета Раавада в його різких висловах — охолодити захоплення книгою «Мішне Тора», щоб майбутні покоління могли з ним не погоджуватися[11].
На думку «Кнесет га-гдола», там, де Раавад не заперечує, вважається, що він згоден із думкою Рамбама[12]. Однак є незгодні з цим твердженням[13], і як доказ наводять випадки, коли в різних його творах його думка відрізняється від Рамбамової, а в «Гасагот» він не заперечив на ці деталі.
  • Заперечення на Ріфа — хоча Раавад бачив у Ріфі свого великого вчителя і всюди називає його «га-Рав», усе ж є нечисленні місця, у яких він не згоден із Ріфом. У цих запереченнях Раавад вживає м'яку мову, не як зазвичай у нього, через велику пошану, яку він мав до Ріфа. Рамбан написав книгу відповідей на ці заперечення під назвою «Сефер га-зхут».
  • Книга «Катув шам» — у ній він захищає Ріфа від нападок автора «Га-Маор», відомого своїми різкими формулюваннями.
  • Заперечення на книгу його вчителя рабі Йосефа ібн Плата, які не побачили світ друку.
  • «Баалей га-нефеш» — твір про закони ніди.
  • Коментар на Талмуд — написав коментар на багато трактатів Талмуду, але збереглися лише його коментарі на трактати Бава кама, Авода зара, Кінім і Тамід.
  • Коментар на «Торат коганім».
  • «Ісур машегу» — твір про закони нейтралізації заборон. Книгу було укладено перед його вчителем Мешуламом га-Когеном з Люнеля за книгою, яку його вчитель уклав під схожою назвою[14].
  • Коментар на «Сефер Єціра» приписується йому.
  • «Ілхот лулав» — рав Менахем га-Меїрі у своїй книзі «Маген авот» розповідає, що Раавад уклав цю свою книгу, коли залишав місто Гошкейріш через війну, що там спалахнула, і дорогою, повертаючись до свого рідного міста Нарбонни, пройшов через місто Каркассон і поступився проханню мешканців міста жити в їхньому місті, і в цьому місті уклав згадані «Ілхот лулав». Рамбан написав твір заперечень на ці «Ілхот лулав».
  • «Тамім деїм» — збірка респонсів, постанов і заперечень.
  • «Діврей га-рівот» — твір, що містить листування між Раавадом і рабі Зерахьєю га-Леві з питань обов'язків клятви і супутніх тем.
  • «Тшувот у-псакім» — видання рава Йосефа Кафіха, «Мосад га-Рав Кук» 5724.
  • Драша на Рош га-Шана і Йом Кіпур — надрукована в Лондоні 5715 року (1954/1955) з рукопису з Бодліанської бібліотеки.
  • Фрагменти драші на Песах — надруковані в «Меасеф га-Даром», Нью-Йорк, 5732 року (1971/1972) равом Ельазаром Гурвіцем.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Гасагот га-Раавад» на Рамбама, Закони лулава, розділ 8, закон 5. І див. там Закони Бейт га-бхіра, розділ 6, закон 14, і див. Закони про тих, хто робить нечистими ложе і сидіння, розділ 7, закон 7.
  2. ^ У своїй книзі «Шем га-гдолім», стаття Раавад (Третій) і стаття Рабейну Яаков га-Хасид
  3. ^ «Капот тмарім», Сука 32, б.
  4. ^ Передмова рабі Хаїма Віталя до «Шаар га-акдамот».
  5. ^ «Ігерет Тейман», розд. 3 (ближче до кінця).
  6. ^ «Торат Менахем» 17, 5716 рік, частина третя, сіха Шабату глави «Балак», 14 тамуза 5716 (23 червня 1956). І там наводить список рішонім, до яких доречно віднести слова Рамбама, див. там.
  7. ^ Див. його заперечення в Законах про кілаїм, закон 6.
  8. ^ «Шалшелет га-каббала», його слова наведено в книзі «Яд Малахі», Правила Рамбама, Раавада і Смага.
  9. ^ Респонси Рамаа з Фано, розділ 108.
  10. ^ Книга вийшла 4951 року, а він помер 4959 року, приблизно через 8 років
  11. ^ Книга «Мішнат хахамім», пункт 86, 88.
  12. ^ «Клалей га-поским», пункт 35
  13. ^ Див. цю розбіжність докладно в книзі «Сдей хемед», частина 9, Правила Раавада, пункт 6, сторінка 1813.
  14. ^ «Оцар га-гдолім алуфей Яаков», стаття Рабейну Мешулам бен Яаков.
Аврагам бен Давид із Поск'єра згадується ще в 44 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457611800

Повідомити про помилку на цій сторінці