Перейти до вмісту

«Мешіват нефеш»

Матеріал з Хабадпедії

«Мешіват нефеш» — це твір, який написав каббаліст рабі Яаков Цемах, присвячений таємниці гілгулім.

Твір залишився в рукописі й поки що не побачив світла друку.

Історія

Каббаліст рабі Яаков Цемах жив і діяв у Дамаску та Єрусалимі в поколінні після рабі Хаїма Віталя, у поколінні, що передувало Бааль-Шем-Тову; брав центральну участь у редагуванні та впорядкуванні праць Арізаля і сам уклав багато книг із каббали.

Один із його творів, що залишилися в рукописі, — це твір «Мешіват нефеш», присвячений таємниці «гілгулім», і він зберігся в різних списках у рукописах.

Твір рабі Яаков Цемах відкриває передмовою: «Нам належить вихваляти Владику всього, Шимона бен Йохая, і віддати велич Творцеві початку речень його, Якому хвала Його, — це святий і Б-жественний благочестивий рабі Іцхак Лурія, нехай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому…».

Один зі списків, що зберігся в архіві наших Ребе, провідників поколінь, був переписаний у 5627 році (1866/1867) ясним і впорядкованим ашкеназьким письмом софера, і він займає 168 сторінок, прикрашений рукописним титульним аркушем, оформленим і обрамленим мальованою рамкою, із заголовками квадратним письмом, і завершується свідченням переписувача про рік його переписування: «Переписано в рік „Приховане — Г-споду, Б-гу нашому“ за коротким літочисленням».

Є твердження, що в намірі Ребе Рашаба в 5663 році (1902/1903) було діяти задля видання його у світ, за посередництва р. Яакова-Меїра, сина Шломо-Залмана Гродзенського[1], який служив море цедеком у Мінську і який надіслав йому книгу зі свого особистого зібрання на його прохання.

Книга була надіслана внаслідок справи заміни Імені Всевишнього в сидурах на замінне найменування: після того як рабі Яаков попросив, щоб Ребе Рашаб надіслав схвалення цього кроку, Ребе зумовив це надсиланням книги[2].

Цей список рукопису не зберігся в бібліотеці наших Ребе, провідників поколінь, і він багато років обертався між торговцями книгами, поки в іярі 5783 року (2022/2023) не був повернутий стараннями «Агудат хасидей Хабад» до бібліотеки[3].

Фотокопія ще одного рукопису перебуває в архіві Любавицької бібліотеки.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Автор книг «Мей Шломо» і «Мей Сасон». Не належав до хасидів Хабаду.
  2. ^ «Пардес Хабад», зима 5784 (частина 44), с. 183. Однак зрештою схвалення не було надіслане, див. там.
  3. ^ [il.bidspirit.com/ui/lotPage/taj-art/source/search/auction/29987/lot/18781/%D7%9B%D7%AA%D7%91-%D7%99%D7%93-%D7%9E%D7%A9%D7%99%D7%91%D7%AA-%D7%A0%D7%A4%D7%A9-%D7%9C%D7%94%D7%A8%D7%91-%D7%94%D7%9E%D7%95%D7%A4%D7%9C%D7%90?lang=he відомості й фотографії в аукціонному домі «Бідспіріт»].

Повідомити про помилку на цій сторінці