Перейти до вмісту

«Емек га-мелех»

Матеріал з Хабадпедії
Титульний аркуш книги

«Емек га-Мелех» — книга з Каббали, написана рабі Нафталі-Гірцем Бахарахом, учнем Магарі Саруга, одного з учнів святого Арі. Книгу було надруковано в 5408 році (1647/1648).

Книга

Книга охоплює весь порядок сходження світів згідно з Каббалою Арізаля. Метод книги в Каббалі — це метод Магарі Саруга, який часом відрізняється від методу рабі Хаїма Віталя.

Особливість книги в тому, що вона вказує для кожного положення його джерело у Хазаль[1].

Також у книзі згадуються сотні свідчень про Арі, благословенної пам'яті, у тому вигляді, в якому їх було передано авторові з перших рук, і більшість відомих нам свідчень про Арі, благословенної пам'яті, ґрунтуються на цій книзі.

Крім цієї книги, він написав ще одну книгу під назвою «Ган га-Мелех», яка є коментарем до книги «Зогар».

Авторитетність книги

Оскільки книгу написано за методом Магарі Саруга, який відрізняється від авторитетнішого методу рабі Хаїма Віталя, після її видання проти неї виступили сефардські каббалісти, які дотримувалися методу рава Хаїма Віталя, на чолі з рабі Хаїмом га-Когеном з Арам-Цови і рабі Моше Хагізом[2].

Бааль-Шем-Тов, Магід з Межиріча, Алтер Ребе та його наступники, провідники Хабаду, не відкинули книгу повністю і часом наводили з неї, оскільки в них була традиція, що передавалася з уст в уста від Ахії га-Шилоні, і вони знали, в яких питаннях можна покладатися на цю книгу[3].

У Магіда з Межиріча потрібен був особливий дозвіл, щоб обґрунтовувати положення хасидуту книгою «Емек га-Мелех»[4].

В одному місці Ребе висловився, що книга згадується в хасидуті лічені рази, і більшість із них — у примітках Ребе Цемах Цедека, а провідники після нього додали небагато[5]. А в іншому місці він висловився, що її слова наводяться безліч разів у друшім Цемах Цедека як основа для пояснення за хасидутом, а часом він навіть підкреслює, що цього положення немає в писаннях Арізаля, і проте покладається на нього[6]; і звідси доказ, що вона авторитетна, попри галас, який здійняли проти неї сефарди[7].

Є кілька основ учення хасидуту, що спираються на цю книгу; серед них — підхід хасидуту в питанні цімцуму, що він не буквальний; тема «насолоди Царя в Його сутності»[8]; прилучення до літер Тори, які — згідно з методом Магарі Саруга — вищі й вищі за весь порядок сходження світів; а також заняття світами, що передують Адам Кадмону, яке є лише в книгах Магарі Саруга та його учнів.

Ребе висловився, що «ті, хто шукає пояснень саме в питаннях, джерело яких у „Емек га-Мелех“, — це не той шлях; і досить глибини є в питаннях хасидуту, як, наприклад, „Гемшех 5672“, а також у тих питаннях з „Емек га-Мелех“, які наведено в хасидуті; і немає підстав запроваджувати звичай вивчати саме нові питання в „Емек га-Мелех“, тим паче що є безліч питань, у яких можна відкривати нове в хасидуті й Каббалі, крім цього»[9].

Додаткова література

  • Аріель Рот, «Вплив „Емек га-Мелех“ на хасидизм Хабаду», у збірнику «Хабад: історія, думка й образ», 5776


Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», частина 2, с. 210
  2. ^ Див. «Шем га-гдолім», розділ книг, літера «куф», наприкінці, стаття «Каббала».
  3. ^ «Ігрот кодеш», том 11, с. 167.
  4. ^ Маамар, що починається словами «Ве-га-хохма меаїн тімаце», 5748. А в Шабат тижневої глави «Гаазіну» 5742 наводиться щось подібне, але у зворотному напрямку: що Магід дав явний дозвіл спиратися на книгу, і тому вона авторитетна.
  5. ^ Маамар, що починається словами «Ве-га-хохма», 5748, зазначений вище. «Га-Мелех бі-мсібо», там само.
  6. ^ Див. «Дерех міцвотеха», корінь заповіді молитви, розділ 33, а також «Лікутей Тора», «Шир га-ширім» 27а , — наведено в «Ігрот кодеш» там само, а також у частині 21, с. 108. І в сіхі другого дня Рош ходеш хешвана 5740 (жовтень–листопад 1979), що, хоча, здавалося б, це не перевага, що це положення не згадано в «Ец хаїм», адже тим самим применшується його авторитетність, — проте Цемах Цедек зазначив це через важливість точності в кожному питанні Тори.
  7. ^ Шабат тижневої глави «Гаазіну» 5742, зазначений вище.
  8. ^ Про це Ребе висловився, що «це одне з нечисленних місць, де наводиться положення, яке не написано в „При ец хаїм“, а лише в „Емек га-Мелех“» (Шабат глави «Бешалах» 5733).
  9. ^ Маамар, що починається словами «Ве-га-хохма», 5748, зазначений вище.

Повідомити про помилку на цій сторінці