Перейти до вмісту

Ам га-арец

Матеріал з Хабадпедії

Ам га-арец — прізвисько (з часів Другого Храму) стану євреїв, які не були обізнані в галасі та законах, на противагу знавцям Тори.

Джерело цього прізвиська — у Писанні, де воно слугувало позначенням населення, як населення синів Ізраїлю, так і населення інших народів:

«І встав Аврагам, і вклонився народові землі, синам Хета» (Берешит, 23, 7).

«А якщо сховає народ землі очі свої від чоловіка того, коли він віддасть зі свого потомства Молохові, — щоб не вбити його» (Вайікра, 20, 4).

«А коли скінчилося це, підійшли до мене начальники і сказали: не відокремилися народ Ізраїлю, і когени, і левіти від народів земель з їхніми гидотами...» (Езра, 9, 1).

Наприкінці епохи Другого Храму виник вислів «ам га-арец» як прізвисько євреїв, які не дотримуються ретельно законів Тори, передусім у справах нечистоти й чистоти, а також трумот і маасрот, а також людей, необізнаних у Торі, а іноді й тих, хто оскаржує релігійний авторитет мудреців.

Це питання було актуальним у той час тому, що тоді існувала напруженість між багатими, когенами і мудрецями — та амей га-арец і бідними.

Визначення ам га-арец

Ам га-арец — прізвисько, точний зміст якого змінюється від епохи до епохи; мабуть, є багато видів амей га-арец, і кожен із них стосується інших законів. Мудреці Мішни розходяться у визначенні цього поняття:

Хто такий ам га-арец? Кожен, хто не їсть своєї звичайної їжі в чистоті, — слова р. Меїра.

А мудреці кажуть: кожен, хто не відокремлює десятини від своїх плодів як належить.

Навчали наші мудреці: хто такий ам га-арец? Кожен, хто не читає «Шма» ввечері та вранці, — слова р. Еліезера.

Рабі Єгошуа каже: кожен, хто не накладає тфілін.

Бен Азай каже: кожен, у кого немає цицит на одязі.

Р. Натан каже: кожен, у кого немає мезузи на вході.

Р. Натан бар Йосеф каже: кожен, у кого є сини, і він не виховує їх для вивчення Тори.

Інші кажуть: навіть якщо він читав і вчив, але не прислуговував знавцям Тори, — він ам га-арец.

Можна бачити, що визначення ам га-арец у мудреців змінюються, і в різних визначеннях можна виділити ознаки:

  • Ретельне дотримання законів чистоти; таке ретельне дотримання дозволило б навіть найсуворішим приймати їх у себе й гостювати в них.
  • Передача традиції.
  • Ретельність і знання законів маасрот, щоб не ввести громаду тих, хто дотримується заповідей, у провину дмай.
  • Ретельне дотримання основних законів Тори.
  • Ретельне дотримання постанов мудреців.
  • Поведінка, що показує належність до єврейського народу.

Закони, пов'язані з ам га-арец

  • Не об'єднуються для зимуну з «ам га-арец».
  • Плоди ам га-арец називаються дмай, оскільки є сумнів, чи відокремлено від них маасрот, чи не відокремлено, і через сумнів зобов'язані відокремити їх наново.
  • «Хаверім» відособлювалися від амей га-арец.

Однак у наші дні ці віддалення не прийняті й на практиці не дотримуються.

Напруженість між знавцями Тори та амей га-арец

У різні епохи (переважно в епоху перед Бааль-Шем-Товом) існувала велика напруженість між знавцями Тори та амей га-арец.

Причини цієї напруженості різноманітні: частина з них, мабуть, корениться в оскарженні авторитету рабинів, частина — у віддаленості, що виникла з галахічних причин, у тому, що те, що знавці Тори є мудрецями, породжує в них гордість і почуття переваги над амей га-арец, тощо.

Свідчення цієї напруженості можна бачити по всій Гемарі: «Сильніша ненависть, якою амей га-арец ненавидять знавця Тори, ніж ненависть, якою ідолопоклонники ненавидять Ізраїль» (Вавилонський Талмуд, Псахім, 49б).

І там же, у тій самій Гемарі, рабі Аківа каже, що, коли він був «ам га-арец», він казав: «Хто дасть мені знавця Тори — я вкушу його, як осел».

Слова наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, в осуд ам га-арец

  • Не слід одружуватися з їхніми доньками.
  • Засуджують того, хто віддає свою доньку заміж за ам га-арец, який поводиться грубо і без поваги до дружини.
  • Їм не дозволено їсти м'ясо[1].
  • Дозволено вбити його задушенням навіть у Йом Кіпур, що випав на Шабат.
  • Дозволено розірвати його, як рибу, і зі спини.
  • Їм не довіряють свідчення.
  • Їхньому свідченню не вірять.
  • Їм не розкривають таємниці.
  • Їх не призначають відповідальними за касу цдаки і за касу сиріт.
  • З ними не йдуть разом у дорогу.
  • Деякі кажуть, що їм не повертають загубленої речі.

В ученні Хабаду

Алтер Ребе

Щодо питання споживання м'яса амей га-арец зокрема і простими людьми взагалі пояснює Алтер Ребе: м'ясо — матеріальна річ, яка тягне людину до цього світу, вниз, вниз; така відповідь на питання щодо вірша: «Хіба дрібна і велика худоба буде зарізана для них, і вистачить їм? Чи вся риба морська збереться для них, і вистачить їм?» — чому Моше починає з великої худоби (м'яса) і продовжує рибою: тому що риба не така матеріальна і не тягне вниз; тому про м'ясо — яке Моше міг їсти завдяки своєму високому щаблю — він сказав спочатку, а потім, щодо народу Ізраїлю, говорив про рибу.

— Маамар «Ім ет коль дгей га-ям», «Лікутей Тора», аркуш 33, колонка 2

Примітки

  1. ^ Див. «У вченні Хабаду».

Повідомити про помилку на цій сторінці