Перейти до вмісту

Рабі Меїр ібн Габай

Матеріал з Хабадпедії

Рабі Меїр бен Єхезкель ібн Габай, якого називають також р. Меїр ібн Габай або Магарам Габай (5240 (1480) – 5300 (1540) приблизно), був одним з найважливіших каббалістів у період вигнання з Іспанії, і до Арізаля взагалі. Автор важливих каббалістичних книжок, серед них «Аводат га-кодеш» і «Дерех емуна».

Рабі Меїр ібн Габай
Основна інформація
Дата народження5240 (1480)
Дата смерті5300 (1540) приблизно
Місце похованняЗемля Ізраїлю
Місце проживанняТуреччина або Єгипет
Рід діяльностікабаліст
Учнір. Йосеф га-Леві та інші
Сім'я
БатькоЄхезкель

Біографія

Рабі Меїр народився в Іспанії в 5240 (1480) році, і був вигнаний з неї в дитинстві під час вигнання в 5252 (1492) році, у віці 12 років. Оселився в Туреччині або в Єгипті і був похований у Землі Ізраїлю. Написав три книжки з учення каббали, у яких виклав і оновив унікальну і нову систему в каббалі, яка послужила основою для каббалістів, що жили після нього.

Рішуче протидіяв вивченню філософії, бо стверджував, що неможливо, щоб воно не викликало в людини єретичних думок.

Окрім цього нам майже нічого не відомо про його життя.

Його книжки та вчення

«Толаат Яаков»

Його першою книжкою є «Толаат Яаков», яку він закінчив писати у віці 26 років. Ця книжка містить коментар на молитви за методом ПАРДЕС. Книжка багаторазово цитується в книжках каббали після нього і в ученні хасидуту.

«Аводат га-кодеш»

Головною і найвідомішою книжкою рабі Меїра є книжка «Аводат га-кодеш», яку називають також «Марот Елокім», у якій він викладає унікальну систему в ученні каббали. Свої слова про це він поділив на чотири основні теми: частина Єдності — присвячена єдності Всевишнього, частина Служіння — про служіння Всевишньому, покладене на людину, частина Мети — про мету існування людини у всесвіті та частина Таємниць Тори (у якій він багато зосереджується на описах Діяння творення, що містяться в книзі Берешит).

У цій книжці він сперечається з єврейськими мудрецями дослідження, серед них Ібн Езра, Рамбам, рабі Йосеф Альбо, рабі Іцхак Арама, Ралбаг та інші, і намагається показати, що неможливо зрозуміти сенси заповідей зокрема і таємниці Тори загалом за допомогою дослідження без таємниць Тори.

У книжці роз'яснюються основи і принципи юдаїзму та дослідження згідно з внутрішнім боком речей — каббалою, з них: єдність Всевишнього, зв'язок між Святим, благословенний Він, і творіннями, шляхи Б-жественного управління, служіння людини та мета сходження душі в цей світ, і роз'яснення дивних і абстрактних агадот у ТАНАХу.

Великим і головним нововведенням, що роз'яснюється в книжці, є роз'яснення і розуміння десяти сфірот та їхнього поділу, порядку їхнього впливу та їхньої сутності — яка, за р. Меїром, є самою Б-жественністю[1]. Це роз'яснення стало основою для вчення Арізаля та його учнів, які спиралися на нього і навіть докладно роз'яснювали його.

Однією з помітних речей упродовж усієї праці є різка протидія автора методу вивчення єврейських філософів і мудреців дослідження, який, на його думку, узятий з неєврейських джерел. За його розумінням і розрізненням це призводить їх до тлумачення віршів Тори і висловів мудреців не відповідно до істини. Головні стріли його критики спрямовані на книжку «Море невухім» Рамбама.

Книжка являє собою, найімовірніше, найповніше узагальнення вчення каббали, що передувало каббалістам Цфата, і вона вважається донині однією з найважливіших книжок у каббалі. У цій книжці він багато полемізує зі своїми попередниками в ученні каббали, серед них р. Азріель з Жирони і р. Шем-Тов Бібаго. Книжку «Аводат га-кодеш» було вперше надруковано в 5328 році під назвою «Марот Елокім» (що натякає на його вищезгадану систему, що сфірот (якими він головно займається в книжці) є сутністю Б-жественності).

Нам відомо[потрібне джерело], що не слід вивчати книжки ранніх каббалістів, які передували вченню Арізаля, окрім цієї книжки.

«Дерех емуна»

Наприкінці життя він завершив написання своєї книжки «Дерех емуна» (приблизно в 5299 році), що містить пояснення структури десяти сфірот, у формі відповіді на десять запитань його учня — р. Йосефа га-Леві, на основі книжки «Шаар га-шоель», укладеної р. Азріелем з Жирони, одним з перших каббалістів Середньовіччя, у поєднанні з джерелами з книги Зогар. Серед тем, якими займається книжка: доказ існування Творця, шлях, яким Він керує Своїм світом, необхідність десяти сфірот як інструмента для розуміння Б-жественності, пояснення розуміння Б-жественної єдності, мета творення і роль людини.

Перше видання вийшло друком у друкарні Падуї в 5323 році.

Про видання, що вийшло друком у 5748 році (1987/1988) за вказівкою Ребе, — див. нижче в наступному абзаці.

У наших Ребе, провідників поколінь, і у вченні Хабаду

Титульний аркуш книжки «Дерех емуна» у виданні «Кегот»

Учення р. Меїра, і головно його книжка «Аводат га-кодеш», багаторазово цитуються в ученні Хабаду, і на них навіть засновано багато роз'яснень у хасидуті.

Наприклад, у питанні співвідношення між служінням Всевишньому творінь і Святим, благословенний Він, — тобто чи є мета служіння Всевишньому виконанням якогось бажання і потреби в Творці, і якщо так, воно діє в Ньому щось і торкається Його, чи ж воно призначене цілком для блага самих творінь, — роз'яснення р. М. ібн Габая[2] наводиться і докладно обговорюється у вченні Ребе Рашаба[3], і навіть відомий маамар його святості Адмора, провідника нашого покоління, що починається словами «Ло тігьє мешакела» 5712[4] заснований на цьому роз'ясненні й докладно роз'яснює його.

Також поняття особистого провидіння та єдності Всевишнього, як вони роз'яснюються у вченні Хабаду, і особливо — у «Шаар га-іхуд ве-га-емуна», своєю основою і коренем міститься в ученні р. Меїра, який роз'яснює (першим у своєму роді) поняття єдності Всевишнього в його широкому значенні, тобто що немає жодної реальності у світі, окрім Б-жественності[5].

Також відомий вислів «Як у Нього є сила в безмежному, так у Нього є сила в обмеженому» походить з книжки «Аводат га-кодеш».

У Любавицькій бібліотеці зберігається примірник одного з перших видань книжки «Дерех емуна». На внутрішньому боці палітурки було знайдено (останніми роками) примітки й виправлення, які записав Ребе Рашаб до книжки своєю святою рукою [6].

У понеділок, 2 кислева 5748 (23 листопада 1987), коли повернулися до 770 книжки, викрадені з Любавицької бібліотеки, — після перемоги в Суді над книжками, Ребе перебував у святому Огелі. Ще до свого від'їзду Ребе попросив свого секретаря рава Єгуду Крінського, щоб, якщо книжки прибудуть, поки він перебуває в Огелі, йому надіслали кілька з них до Огелю. І справді, Ребе надіслали три книжки, серед них був примірник згаданої книжки «Дерех емуна».

Після цього Ребе несподівано вказав випустити книжку в новому виданні у видавництві «Кегот», до четверга того самого тижня, перед його поїздкою до Огелю. Ребе вказав редакторам поділити книжку на уривки й додати до неї посилання та примітки. Книжку відредагували рави Еліягу Матусов і Олександр-Зіскінд Пікарський. Редактори впоралися з нездійсненним завданням, і перед поїздкою до Огелю в четвер подали книжку Ребе, який відреагував: «Дякую за подання перед поїздкою до Огелю».

За вказівкою Ребе книжку продавали публіці за ціною один долар.

На фарбрейнгені наступного Шабату, тижневої глави «Ваєце», Ребе в сісі торкнувся змісту книжки «Дерех емуна» і роз'яснив поняття в каббалі, що наводиться на початку книжки. У сісі він торкнувся достоїнства книжки в тому, що в ній підкреслено, що основою для розуміння Б-жественних понять, роз'яснених у вченні каббали, — це абсолютна віра у Всевишнього, вища за розуміння людського розуму; і лише після цього можна намагатися зрозуміти це також розумом.

З тієї самої нагоди Ребе підкреслив, що друк книжки був не лише для того, щоб її купували, а для того, щоб за нею навчалися.

15 швата 5748 року (3 лютого 1988) книжку було заново надруковано, і було виправлено помилки, що закралися до неї внаслідок швидкого друку протягом одного дня.


Примітки

  1. ^ Поняття, що докладно роз'яснюється в «Заповіді віри в Б-жественність» у «Сефер га-міцвот» Цемах Цедека, у її першій частині
  2. ^ Частина Служіння, розд. 3
  3. ^ «Сефер га-маамарім» 5677, с. 195 і далі
  4. ^ «Торат Менахем», т. 4, с. 324
  5. ^ Ребе вказує, що згідно з «Аводат га-кодеш» , провидіння Всевишнього є загальним і особистим водночас, без чогось поза волею Всевишнього[потрібне джерело].
  6. ^ Опубліковано в листку «Оцрот Любавич» (р. А. Каплона) 5782
Рабі Меїр ібн Габай згадується ще в 7 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6140224001

Повідомити про помилку на цій сторінці