«Патах Еліягу»
«Патах Еліягу» — це назва уривка Зогару, що міститься на початку другої передмови до «Тікуней Зогар» і відкривається цими словами. У цьому уривку Еліягу починає промову перед рабі Шимоном бар Йохаєм та його товариством і виголошує слова хвали перед Святим, благословенний Він.
«Патах Еліягу» в сідурі
За версією східних громад «Патах Еліягу» промовляють щодня перед молитвою Шахаріт і молитвою Мінха. За «Шулхан арухом» Алтер Ребе «Патах Еліягу» промовляють лише перед Мінхою у п'ятницю.
Маамари наших Ребе, провідників поколінь, на маамар Зогару
У маамарі «Патах Еліягу» розглядаються головні питання основ Каббали, і на цей уривок існує безліч коментарів. Алтер Ребе виголошував маамари, що починаються словами «Патах Еліягу», один із них навіть надруковано в його книзі «Сідур ім ДАХ»; на один із маамарів Алтер Ребе, надрукований у його книзі «Тора ор», Ребе Рашаб написав розлоге роз'яснення, надруковане в його книзі «Примітки до маамару, що починається словами „Патах Еліягу“ — 5658»; Ребе Раяц виголосив маамар, що роз'яснює маамар Зогару, маамар надруковано в його книзі «Сефер га-маамарім» 5702; Ребе виголосив маамар, що роз'яснює маамар Ребе Раяца й заглиблюється в маамар Зогару та в інші теми хасидуту, маамар надруковано в його книзі «Сефер га-маамарім — Мелукат», ч. 5, і в «Сефер га-маамарім» 5715.
Текст маамару «Патах Еліягу»
- "פתח אליהו ואמר, רבון עלמין דאנת הוא חד ולא בחושבן, אנת הוא עלאה על כל עלאין, סתימא על כל סתימין, לית מחשבה תפיסא בך כלל, אנת הוא דאפקת עשר תקונין, וקרינן לון עשר ספירן, לאנהגא בהון עלמין סתימין דלא אתגליין, ועלמין דאתגליין, ובהון אתכסיאת (נ"א אתכסייא) מבני נשא, ואנת הוא דקשיר לון, ומייחד לון, ובגין דאנת מלגאו, כל מאן דאפריש חד מן חבריה מאלין עשר, אתחשיב ליה כאלו אפריש בך: / Патах Еліягу ве-амар: Рібон алмін де-Ант гу хад ве-ла бе-хушбан, Ант гу ілаа аль коль ілаїн, стіма аль коль стімін, лейт махшава тфіса бах клаль, Ант гу де-апкат есер тікунін, у-карейнан лон есер сфіран, ле-анхага беон алмін стімін де-ла ітгальян, ве-алмін де-ітгальян, у-веон іткасеят (інша версія — іткасья) мі-бней наша, ве-Ант гу де-кашір лон у-мйахед лон, у-вгін де-Ант мі-лго, коль ман де-афріш хад мін хавре ме-ілен есер, ітхашів ле ке-іло афріш бах: / Почав Еліягу і сказав: Владико світів, Ти — Один, але не в лічбі; Ти — Вищий над усіма вищими, Прихований від усіх прихованих, немає думки, що осягала б Тебе взагалі. Ти — Той, Хто вивів десять виправлень, і ми називаємо їх десятьма сфірот, щоб керувати через них прихованими світами, які не розкриваються, і світами, які розкриваються, і в них Ти сховався (інша версія — схований) від людей. І Ти — Той, Хто зв'язує їх і об'єднує їх, і оскільки Ти — всередині, кожен, хто відокремлює одну з цих десяти від іншої, вважається таким, що ніби відокремив у Тобі.
- ואלין עשר ספירן אינון אזלין כסדרן, חד אריך וחד קצר וחד בינוני, ואנת הוא דאנהיג לון, ולית מאן דאנהיג לך, לא לעילא ולא לתתא ולא מכל סטרא, לבושין תקינת לון, דמנייהו פרחין נשמתין לבני (נ"א דבני) נשא, וכמה גופין תקינת לון, דאתקריאו גופא לגבי לבושין דמכסיין עליהון, ואתקריאו בתקונא דא, חסד דרועא ימינא, גבורה דרועא שמאלא, תפארת גופא, נצח והוד תרין שוקין, ויסוד סיומא דגופא אות ברית קדש, מלכות פה תורה שבעל פה קרינן לה: חכמה מוחא איהו מחשבה מלגאו, בינה לבא ובה הלב מבין, ועל אלין תרין כתיב הנסתרות לה' אלקינ"ו, כתר עליון איהו כתר מלכות, ועליה אתמר מגיד מראשית אחרית, ואיהו קרקפתא דתפלי, (נ"א קרקפתא דלא מנח תפלי), מלגאו איהו יו"ד ק"א וא"ו ק"א, דאיהו ארח אצילות, איהו שקיו דאילנא בדרועוי וענפוי (נ"א ואנפוי), כמיא דאשקי לאילנא, ואתרבי בההוא שקיו: / Ве-ілен есер сфірін інун азлін ке-сідран, хад арих ве-хад кацер ве-хад бейноні, ве-ант гу де-анхіг лон, ве-лейт ман де-анхіг лах, ла ле-ейла ве-ла ле-тата ве-ла мі-коль сітра, левушін такінта лон, де-мінайгу пархін нішматін лі-вней (нусха ахаріна: ді-вней) наша, ве-кама гуфін такінта лон, де-іткріу гуфа легабей левушін де-мехась'ян алейгон, ве-іткріу бе-тікуна да, хесед друа ямина, гвура друа смала, тіферет гуфа, нецах ве-год трейн шокін, ве-йесод сіюма де-гуфа от брит кодеш, малхут пе Тора ше-бе-аль пе карінан ла: хохма моха іу махшава мільгав, біна ліба у-ва га-лев мевін, ве-аль ілен трейн ктів га-ністарот ла-Гашем Елокейну, кетер ельйон іу кетер малхут, ве-алей ітмар магід ме-решит ахаріт, ве-іу каркафта де-тфілей, (нусха ахаріна: каркафта де-ла манах тфілей), мільгав іу йуд кей вав кей, де-іу орах ацилут, іу шак'ю де-ілана бі-дроой ве-анфой (нусха ахаріна: ве-анпой), ке-мая де-ашкей ле-ілана, ве-ітрабей бе-гагу шак'ю: / І ці десять сфірот ідуть своїм порядком: одна довга, одна коротка й одна середня, і Ти — Той, Хто веде їх, і немає нікого, хто вів би Тебе, — ні вгорі, ні внизу, ні з жодного боку; шати Ти приготував їм, з яких вилітають душі до людей (в іншій версії: душі людей), і кілька тіл Ти приготував їм, які називаються тілом щодо шат, що їх покривають, і називаються вони в такому порядку: Хесед — права рука, Гвура — ліва рука, Тіферет — тулуб, Нецах і Год — дві гомілки, і Єсод — завершення тіла, знак святого союзу, Малхут — уста, її ми називаємо Усною Торою: Хохма — мозок, вона — думка всередині, Біна — серце, і нею серце розуміє, і про ці дві написано: «Приховане — Г-сподеві, Б-гові нашому»; Кетер ельйон — це вінець царства, і про нього сказано: «Сповіщаю від початку кінець», і він — черепна коробка з тфілін (в іншій версії: черепна коробка, на яку не накладають тфілін), зсередини він — йуд-кей-вав-кей, тобто шлях Ацилут, він — зрошення дерева, його рук і гілок (в іншій версії: і ликів), як вода, що зрошує дерево, і воно росте від цього зрошення:
- רבון העולמים, אנת הוא עלת העלות, סבת הסבות, דאשקי לאילנא בההוא נביעו, וההוא נביעו איהו כנשמתא לגופא, דאיהו חיים לגופא, ובך לית דמיון ולית דיוקנא מכל מה דלגאו ולבר, ובראת שמיא וארעא, ואפקת מנהון שמשא וסיהרא וכוכביא ומזלי, ובארעא אילנין ודשאין וגנתא דעדן (ועשבין) וחיוון ועופין ונונין ובני נשא, לאשתמודעא בהון עלאין, ואיך יתנהגון בהון עלאין ותתאין, ואיך אשתמודעאן מעלאי מתתאי, ולית דידע בך כלל ובר מנך לית יחידא (ס"א יחודא) בעלאי ותתאי, ואנת אשתמודע אדון על כלא, וכל ספירן כל חד אית ליה שם ידיע, ובהון אתקריאו מלאכיא, ואנת לית לך שם ידיע, דאנת הוא ממלא כל שמהן, ואנת הוא שלימו דכלהו, וכד אנת תסתלק מינהון, אשתארו כלהו שמהן כגופא בלא נשמתא: / Рібон га-оламім, ант гу ілат га-ілот, сібат га-сібот, де-ашкей ле-ілана бе-гагу нвіу, ве-гагу нвіу іу ке-нішмата ле-гуфа, де-іу хаїм ле-гуфа, у-вах лейт дім'он ве-лейт д'йокна мі-коль ма де-легав у-левар, у-верата шмая ве-ар'а, ве-апікта мінгон шімша ве-сіара ве-хохвая у-мазлей, у-ве-ар'а іланін ве-діт'їн ве-гінта де-Еден (ве-ісбін) ве-хейван ве-офін ве-нунін у-вней наша, леіштемодаа бегон ілаїн, ве-ейх ітнагагун бегон ілаїн ве-татаїн, ве-ейх іштемодаан мі-ілаей мі-татаей, ве-лейт де-яда бах клаль, у-вар мінах лейт єхіда (сіфра ахаріна: єхуда) бе-ілаей ве-татаей, ве-ант іштемода адон аль кола, ве-хол сфірін коль хад іт лей шем єдіа, у-вегон іткріу малахая, ве-ант лейт лах шем єдіа, де-ант гу мемале коль шмахан, ве-ант гу шліму де-хулагу, ве-хад ант тістелак мінайгу, іштеару хулагу шмахан ке-гуфа бе-ла нішмата: / Владико світів, Ти — причина причин, першооснова всіх основ, що зрошує дерево тим джерелом, і те джерело — як душа для тіла, яка є життям для тіла, а в Тебе немає ні подоби, ні образу ні в чому, що всередині й назовні; і Ти створив небо й землю, і вивів із них сонце, і місяць, і зорі, і сузір'я, а на землі — дерева, і трави, і Ган Еден (і злаки), і звірів, і птахів, і риб, і людей, щоб через них пізнали вище, і як керуються ними вищі й нижчі, і як вищі пізнаються з нижчих, і немає нікого, хто знав би Тебе взагалі, і крім Тебе немає єдності (в іншій книзі: єднання) у вищих і нижчих, і Ти відомий як Владика над усім; і в кожної з усіх сфірот є відоме ім'я, і ними називаються ангели, а в Тебе немає відомого імені, бо Ти наповнюєш усі імена, і Ти — досконалість їх усіх, і коли Ти віддаляєшся від них, усі імена залишаються як тіло без душі:
- אנת חכים ולא בחכמה ידיעא, אנת הוא מבין ולא בבינה ידיעא, לית לך אתר ידיעא אלא לאשתמודעא תוקפך וחילך לבני נשא, ולאחזאה לון איך אתנהיג עלמא בדינא וברחמי, דאינון צדק ומשפט, כפום עובדיהון דבני נשא, דין איהו גבורה, משפט עמודא דאמצעיתא, צדק מלכותא קדישא, מאזני צדק תרין סמכי קשוט, הין צדק אות ברית, כלא לאחזאה איך אתנהיג עלמא, אבל לאו דאית לך צדק ידיעא דאיהו דין, ולאו משפט ידיעא דאיהו רחמי, ולאו מכל אלין מדות כלל:" / Ант хакім ве-ла бе-хохма єдіа, ант гу мевін ве-ла бе-віна єдіа, лейт лах атар єдіа, ела леіштемодаа тукфах ве-хейлах лі-вней наша, у-леахзаа лон ейх ітнегіг альма бе-діна у-ве-рахамей, де-інун цедек у-мішпат, ке-фум овадейгон ді-вней наша, дін іу гвура, мішпат амуда де-емцаїта, цедек малхута кадіша, мознєй цедек трейн самхей кшот, гін цедек от брит, кола леахзаа ейх ітнегіг альма, аваль лав де-іт лах цедек єдіа де-іу дін, ве-лав мішпат єдіа де-іу рахамей, ве-лав мі-коль ілен мідот клаль: / Ти мудрий, але не відомою мудрістю, Ти — той, що розуміє, але не відомим розумінням, немає в Тебе відомого місця, а лише щоб дати людям пізнати силу Твою й могутність Твою і показати їм, як керується світ судом і милосердям, які є справедливістю і правосуддям, за ділами людей; суд — це Гвура, правосуддя — середній стовп, справедливість — свята Малхут, терези справедливості — дві опори істини, міра справедливості — знак союзу; усе це — щоб показати, як керується світ, але не так, ніби в Тебе була відома справедливість, яка є судом, і не відоме правосуддя, яке є милосердям, і взагалі жодна з цих якостей:"
Основна стаття – «Ле-іштаба бе-гуфа де-малка»
Пояснення хасидуту
Три маамари в «Патах Еліягу» відповідають трьом ступеням Акудім, Некудім і Брудім, які загалом є питанням точки, сфіри, парцуфа або точки, лінії, площини.
Перший маамар розглядає аспект тікуну світу Брудім в облаченні світел у посудини саме, що є образом людини, як питання 248 органів Царя, і це «хесед — дроа» тощо до «хохма — моха», світло в посудині саме тощо, і тому він згадав Хохму, Біну і Кетер наприкінці, як сказано вище.
Другий маамар, що відкривається словами того, що сказано: «Ант гу ілат га-ілот» тощо, розглядає аспект кав ве-хут, що називається кав га-міда, як сказано вище, «де-ашкей ле-ілана» з додаванням світел і мохін тощо, і в мірі й вазі всякого їхуд ілаа у вищих і нижчих тощо, і що він наповнює всі імена тощо.
Третій маамар, що відкривається словами «Ант хакім» тощо, говорить про аспект Акудім загалом: це аспект решимо точки, яка залишається після першого цімцуму, що передує кав ве-хуту, який називається кав тощо, і подібно до аспекту точки, в якій немає навіть аспекту загального сходження, і тим більше частковостей узагалі, а лише включені в ній в аспекті прихованості всі десять сфірот, які приховані в сутності Ейн Соф, що називаються десятьма сфірот, прихованими в сутності, як полум'я, пов'язане з вуглиною, як сказано вище, що ще не є аспектом джерела сходження світел десяти сфірот із прихованості в розкриття взагалі. І це те, що сказав: «Ант гу хакім», тобто «ант» у буквальному сенсі, що є сутністю Мааціля, і він не згадав тут іменем «ілат га-ілот, сібат га-сібот, де-ашкей» тощо (і не згадав тут аспект Кетера, бо це аспект точки, в якій включені в прихованості Хохма, Біна і мідот тощо, що є однією посудиною, в якій пов'язане все).
Додаткова література
- Рав Адін Евен-Ісраель, Птіхат Еліягу, «Троянда з тринадцятьма пелюстками» («Шлоша асар алей га-шошана»)
Зовнішні посилання
- «Патах Еліягу» — із сайту «Меор га-хасидут». (посилання не працює)
Маамар, що починається словами «Патах Еліягу», 5715
- Текст маамару
- [h://biurim.co.il/wp-content/uploads/2022/12/פתח-אליהו-תשטו.pdf Маамар з роз'ясненням «Біурім бе-маамарей рабейну»]
- Маамар з піенухім із видання інституту «Піенухім»
- Серія уроків з маамару від рава Йоеля Кагана на сайті «Хасидут.нет»
- Добірка уроків рабинів і машпіїм з маамару, проєкт «Мелукат» (англійською)