«Шмона шеарім»

«Вісім брам» — серія книг із писань Арізаля, що підсумовують кабалу Арізаля в тому вигляді, як її записав його головний учень рабі Хаїм Віталь.
Книги відредагував і впорядкував син рабі Хаїма, рабі Шмуель Віталь.
Відтоді як їх було оприлюднено, ці книги були прийняті як найавторитетніші з усіх книг у писаннях Арізаля, і так само встановили наші Ребе, провідники поколінь.
Редагування брам та їх оприлюднення
Основна стаття – «Кітвей га-Арізаль»
Основну частину свого вчення Арізаль передав своєму учневі рабі Хаїму Віталю. Арізаль майже нічого не записав зі свого вчення і уповноважив рабі Хаїма бути головним його наступником. Рабі Хаїм записував по ходу справи основи вчення свого вчителя (записи, що отримали назву «Кунтрес га-кіцур»), а після відходу Арізаля 5 менахем-ава 5332 року рабі Хаїм почав упорядковано і ясно редагувати все вчення Каббали, отримане ним від учителя. Він також зібрав усі записи, зроблені його товаришами зі слів Арізаля, і товариші прийняли рабі Хаїма як продовжувача шляху Арізаля і погодилися нічого не розкривати з Каббали Арізаля, а щоб усе проходило через нього.
Упродовж близько двадцяти років рабі Хаїм упорядковував наявні в нього писання Арізаля в книгу, яку він уклав і назвав «Ец хаїм», і поділив її на вісім брам: перша брама — «Те, що я переписав із рукопису мого вчителя», єдині друшім, які Арізаль написав сам, і ще сім брам. Рабі Хаїм не оприлюднив книгу, попри прохання багатьох каббалістів, і вона залишалася на зберіганні в нього (крім частини писань, які вдалося переписати без його відома)[1].
Після відходу рабі Хаїма (у 5380 році (1619/1620)) книга «Ец хаїм», яку відредагував його батько, залишилася на зберіганні в руках його сина рабі Шмуеля. Рабі Шмуель заново впорядкував писання на користь тому, хто вивчає, — на відміну від редагування його батька, який розрізняв між тим, що написав сам Арізаль, тим, що написав він сам, і тим, що написали інші товариші, — рабі Шмуель упорядкував предмети за темами і не зважав на тих, хто записував. З цієї причини скасувалися перші брами, які впорядкував його батько, — «Те, що я переписав із рукопису мого вчителя», — і вони влилися в інші брами. Щоб зберегти первісний поділ свого батька, він розділив «Шаар маамарей Разаль» свого батька надвоє: одні — для висловів Зогару, а інші — для висловів мудреців в інших місцях.
Так він упорядкував писання Арізаля у вісім брам: а) «Шаар га-гакдамот». б) «Шаар маамарей Рашбі». в) «Шаар маамарей Разаль». г) «Шаар га-псукім». ґ) «Шаар га-міцвот». д) «Шаар га-каванот». е) «Шаар руах га-кодеш». є) «Шаар га-гільгулім»[2]. Їх написання було здійснено між 5409-5413 роками (1648–1653).
«Вісім брам», написані святою рукою рабі Шмуеля, згодом придбав Ребе Раяц[3], і вони зберігаються в Бібліотеці «Хабад Любавич» при 770.
Їхнє видання
Багато років минуло відтоді, як рабі Шмуель написав брами, до того, як їх було оприлюднено[4]. Ще багато років минуло, поки їх було надруковано, — у період Ребе Цемах Цедека і пізніше:
- «Шаар га-гакдамот» — надрукований уперше в Єрусалимі в 5625 році (1864/1865).
- «Шаар маамарей Рашбі», «Шаар маамарей Разаль» — надруковані вперше в Салоніках у 5622 році (1861/1862).
- «Шаар га-псукім» — надрукований уперше в Єрусалимі в 5628 році (1867/1868).
- «Шаар га-міцвот», «Шаар га-каванот» — надруковані вперше в Салоніках у 5612 році (1851/1852).
- «Шаар руах га-кодеш», «Шаар га-гільгулім» — надруковані вперше в Єрусалимі в 5628 році (1867/1868).
Через їх пізнє видання Алтер Ребе в «Танії» посилається лише на «Сефер га-гільгулім», а не на «Шаар га-гільгулім», хоча та й менш авторитетна, — оскільки за днів Алтер Ребе «Шаар га-гільгулім» ще не був надрукований[5]. Так само і в маамарах Ребе Цемах Цедека не наводяться книги «Восьми брам»[6].
Авторитетність брам
Вісім брам найближчі до слів Арізаля, як вони написані і як висловлені, у тому вигляді, в якому їх записав рабі Хаїм Віталь, і тому, відтоді як Вісім брам було оприлюднено (їх написання було завершено в 5414 році (1653/1654)), вони були прийняті кабалістами як найточніші. Хіда, підсумувавши історію писань Арі до свого покоління, пише: «І ось тридцять років, як вийшли у світ „Вісім брам“, упорядковані сином Магарху, нашим учителем равом Шмуелем, і на них слід покладатися . . і тому той, хто бажає вчитися за найточнішими книгами, нехай вивчає „Вісім книг“, які впорядкував Магарш»[7].
Так само і наші Ребе, провідники поколінь, встановили, що з писань Арізаля «Вісім брам авторитетніші, і на них покладаються»[8]. І навіть Ребе зауважив, що це «дивовижно», що більшість предметів із кабали Арізаля, які наводяться в хасидуті, ґрунтуються на книгах «Ец хаїм» і «При ец хаїм», а не на авторитетніших Восьми брамах[9].
Примітки
- ^ Див. про все це передмову рабі Меїра Поперша до «Ец хаїм».
- ^ Див. передмову рабі Шмуеля Віталя до «Шмона шеарім».
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, с. 13. «Решимат га-маасар» Ребе Раяца. І див. також «Сіфріят Любавич», с. 48-49.
- ^ Див. у наведеній нижче цитаті зі слів Хіди приблизно в 5534 році (1773/1774): «І ось тридцять років, як вийшли у світ „Вісім брам“».
- ^ Сіха на вихід Шабату парашат Тецаве 5739. І там: що навіть якщо перед Алтер Ребе був рукопис «Шаар га-гільгулім», — адже посилання в «Танії» призначене для широкого загалу, щоб він міг зазирнути до джерела.
- ^ Згідно з покажчиками до його книг.
- ^ «Шем га-гдолім», розділ «Гдолім», стаття «Рабі Хаїм Віталь».
- ^ Примітки Ребе Рашаба до сидуру «Тора ор», на сайті Бібліотеки Хабаду. Див. також лист від переддня святого Шабату мевархім сівана 5743 (травень–червень 1983), надрукований у «Лікутей сіхот», т. 37, с. 142 та ін.
- ^ Сіха другого дня Рош ходеш хешвана 5740 (жовтень–листопад 1979).