Перейти до вмісту

Рабі Аврагам Азулай

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Аврагам Азулай
Основна інформація
Дата народження5330 (1570)
Дата смерті24 хешвана 5404 (1643)
КраїнаМарокко[В]
Місце проживанняФес, Хеврон, Єрусалим
Рід діяльностірабин, письменник[В]
УчителіРабі Хаїм Віталь, рабі Шмуель Віталь
Учнірабі Шалом Бузагло та інші
Сім'я
БатькоМордехай Азулай
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Аврагам Азулай (5330, 1570 — 24 хешвана 5404, 1643), автор книги «Хесед ле-Аврагам», був одним із найвеличніших каббалістів свого покоління, жив і діяв у Землі Ізраїлю. Його вчення і книги становлять основи вчення каббали (і каббали Арізаля зокрема) та хасидуту.

Біографія

Народився в родині рабі Мордехая Азулая у Фесі, що в Марокко, у сім'ї, яка походила, за переказом, з області Кастилія в Іспанії. Близько 5366 (1606) року, унаслідок бід, яких зазнали євреї Феса від своїх сусідів-мусульман, а також голоду та епідемій, вирішив піднятися до Землі Ізраїлю. Дорогою до Країни корабель із його рукописами затонув, але сам він урятувався. На знак подяки Святому, благословенний Він, він відтоді почав малювати свій підпис у формі корабля.

Після прибуття до Країни оселився в Хевроні. 1619 (5379) року був змушений залишити місто й перебратися жити до Єрусалима через епідемію чуми, що спалахнула в Хевроні. Через деякий час епідемія спалахнула і в Єрусалимі, тоді він залишив місто і на короткий час перебрався жити в околиці міста Хеврона, де дав обітницю, що коли удостоїться повернутися до свого міста Хеврона, то оприлюднить у ньому нові тлумачення Тори, які написав упродовж років «у старанності поглибленого вивчення і з превеликою працею». 19 ава того ж року рабі Аврагам тимчасово перебрався жити до міста і там написав свої книги «Хесед ле-Аврагам» (у передмові до якої пише: «щоб пам'ятати милості Всевишнього, які Він виявив мені, і від меча врятував мене») та «Баалей бріт Аврам». У місті служив тоді рабином єврейської громади поет рабі Ісраель Наджара, який навіть написав короткий вірш на честь однієї з його книг. Після закінчення епідемії повернувся до Хеврона, де провів решту свого життя.

Вивчав учення каббали в рабі Хаїма Віталя, а також із його сином, рабі Шмуелем Віталем. Зазнав великого впливу і вчення каббали Рамака.

Виявлення рукописів рабі Хаїма Віталя

Рабі Хаїм Віталь залишив по собі безліч рукописів (значна частина з них — учення Арізаля, записане ним), але наказав своїй родині не публікувати їх і поховати разом із ним. Через роки їх видобули звідти рабі Аврагам Азулай і рабі Яаков Цемах — за допомогою їхудім і отримання дозволу від рава Хаїма Віталя[1].

Ці рукописи, які згодом були надруковані в серії «Ец хаїм», відредагував рабі Яаков Цемах (який також включив частини з них до своїх книг, див. там), проте і вчення рабі Аврагама зазнало на собі їхнього значного впливу.

Відхід з життя

Про його відхід з життя прийнято розповідь, що 5404 (1643) року паша зі Стамбула приїхав відвідати Хеврон і Печеру Махпела. Коли він зазирнув усередину підземної печери, туди впав його дорогий меч. Паша спустив до печери своїх слуг на мотузках, але вони померли, перш ніж встигли повернути меч. Через це він постановив, щоб євреї увійшли й дістали меч із печери. Євреї кинули жереб, і виконати це завдання випало рабі Аврагамові Азулаю. Він занурився в мікву і всю ніч учився і займався каббалою. Під ранок попросив своїх товаришів молитися за нього, щоб не сталося з ним лиха, і пішов до печери, де його обв'язали мотузкою, і він спустився всередину.

Знайшовши меч, він прив'язав його до мотузки і відправив нагору. Він пройшов глибше в печеру і побачив там Еліезера, раба Аврагама. Той повів його всередину, до Ган Едену, і там він побачив праотців. Від страху, що охопив його, він знепритомнів, а після того як понюхав пахощі, підвівся і розповів праотцям про причину свого приходу. Оскільки він побачив, що це Ган Еден, він не хотів виходити звідти, і праотці сказали йому: «Це неможливо. Тепер вийди, а завтра ти будеш з нами».

Рабі Аврагама Азулая підняли з печери на мотузках, і він повернувся додому радісним і всю ніч викладав перед своїми товаришами каббалу. На світанку занурився в мікву, вдягнув саван, прочитав «Шма, Ісраель» і помер.

Його праці

«Хесед ле-Аврагам»

Книга пояснює основоположні поняття дослідження і каббали у порівняно простій і доступній кожному формі. Багато пояснень у пізніших книгах каббали спираються й ґрунтуються на його поясненнях там, а також багато маамарів хасидуту засновані на питаннях, що пояснюються в ній.

Серед питань, що пояснюються в книзі: таємниця вигнання Шхіни, мета сходження душі у світ, питання про праведників, питання про Ган Еден і дні Мошіаха. Серед них кілька питань, пояснення яких особливо вирізняється в хасидуті, наприклад «довести, що Шхіна — у нижніх» (заголовок «маайан 1, нагар 2») — те, що докладно пояснюється в 37-му розділі «Танії», у Гемшеху 5666, у Гемшеху «Баті ле-гані» і в багатьох інших місцях. Ще одне питання, що пояснюється в ній, — «питання про людину, яка називається малим світом» (маайан четвертий, нагар 1), — згадується і пояснюється багато разів у хасидуті[2].

«Зогарей хама»

Разом із книгами «Ор га-хама» та «Ор га-левана» — це його коментарі та глоси до книги Зогар. Цей коментар — з найосновоположніших і головних коментарів до Зогару взагалі і за вченням Арізаля зокрема.

Згадується і пояснюється в багатьох друшім хасидуту.

Інші його твори

  • «Агава бе-таанугім» — коментар до Мішни
  • «Баалей бріт Аврам» — коментар до Танаху
  • Глоси на «Левуш»
  • «Кнаф рнанім» — про каванот Арі
  • «Маасе хошев» — теж про каванот Арі

Родина

Додаткова література


Примітки

  1. ^ За передмовою до книги «Оцрот хаїм»
  2. ^ Хоча це майже ніде не пояснюється в каббалі, — див. у доданих посиланнях на місця (у хасидуті), де згадується це питання.
Рабі Аврагам Азулай згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457155100

Повідомити про помилку на цій сторінці