Перейти до вмісту

«Сефер га-Пліа»

Матеріал з Хабадпедії

«Сефер га-Пліа», що приписується рабі Нехуньї бен га-Кані[1], — пізня збірка тлумачень каббалістів на тижневу главу «Берешит».

Значна частина книги написана як діалог між дідом і його онуком, і в багатьох місцях вона показує, чому неможливо зрозуміти Тору лише шляхом простого сенсу і необхідно тлумачити її згідно з таємним ученням.

Про книгу

У книзі «Шем га-гдолім» Хіда наводить різні перекази про особу автора і пише, що слово «Пліа» в гематрії дорівнює «Нехунья» з колелем[2].

Книгу вперше було надруковано в Корці 5544 року (1783/1784), і починаючи з першого друкованого видання і в багатьох виданнях упродовж років вона друкувалася разом із «Сефер га-Кана», яка присвячена змісту заповідей і, імовірно, написана тим самим автором і упорядником.

На титульному аркуші книги, надрукованої 5644 року (1883/1884) у Перемишлі, написано, що ця книга — одна із сорока дев'яти «Каним»[3].

(У книзі «Асара маамарот» рабі Менахема-Азарьї з Фано книгу приписано рабі Авігдору Карі з Праги, який помер 5199 року).

Згідно з книгами рабі Хаїма Віталя, Арізаль хвалив написане в «Сефер га-Пліа» і широко на нього спирався, однак рабі Моше Кордоверо у своїй книзі «Пардес рімоним» у багатьох місцях цитує «Сефер га-Кана» і «Сефер га-Пліа» (називаючи її «Сефер га-Тмуна») і полемізує з її словами[4]

За твердженням рава Кашера, через різні уривки, включені до книги в різних виданнях, у яких трапляються вирази, що можуть бути витлумачені як єресь або суперечать галахі, були ті, хто утримувався від користування книгою[5].

В ученні наших Ребе, провідників поколінь

Різні теми в працях наших Ребе, провідників поколінь, ґрунтуються на виразах і поясненнях, що ввійшли до цієї книги[6], і вони навіть прямо на неї посилалися[7]; наприклад, вираз «Ман де-нафах мі-тохей нафах» — «зі своєї суті й внутрішньої сутності»[8], та інші.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Хоча є дослідники, які сумніваються в цій атрибуції.
  2. ^ Коментатори Тори з рабинів Ашкеназу наводять дивовижні вислови, зводять їх до «Пліа» і багато про них міркують; і я бачив у Рамаа, у маамарі «Ем коль хай», ч. 1, § 17, що він написав: «„Таамей га-міцвот“ Кани, які склав р. Авігдор, автор „Пліа“»; а в передмові до «Мегале амукот» написано, що її склав р. Нехунья, бо «Пліа» в гематрії — «Нехунья» з колелем; а в книзі «Карнаїм», нове видання, аркуш 22в‏[1], написано: «у „Пліа“ р. Г. Каро»; а наприкінці книги «Тікун Іссахар» написано: «І в книзі „Таамей міцвот“ р. Кани, благословенної пам'яті, сина р. Авігдора, з родини р. Нехуньї бен га-Кани і т. д. І в книзі „Сітрей Тора“, що зветься „Пліа“ і т. д.», див. там; а в «Седер га-дорот» написано: «книга „Пліа“ святого Кани, батька р. Нехуньї»; а автор «Асара маамарот» приписує її р. Авігдору Карі з Праги — дивовижні таємниці й грізні діяння в каббалі в порядку віршів глави «Берешит», але в ній наводяться амораї, такі як Абая і Рава.
  3. ^ Фотокопія титульного аркуша на HebrewBooks.
  4. ^ Див. «Про вислови, що не мають джерела в наших мудреців», примітка рава Менахема Кашера, «Тора лі-шма», Берешит, сторінка 52.
  5. ^ Див. у попередній примітці, але слід зазначити, що цитати, які він приписує Рамаку, не містяться в його книгах, наявних у нас.
  6. ^ Див., наприклад, «Ор Тора» Магіда, Тегілім, 235.
  7. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 90, п. 21.
  8. ^ «Гаарот ле-Торат хаїм» (Мітлер Ребе), Шмот, ч. 2, 394, 3.

Повідомити про помилку на цій сторінці