Перейти до вмісту

«Сефер га-Багір»

Матеріал з Хабадпедії

«Сефер га-Багір» (або «Мідраш рабі Нехуньї бен га-Кани») — одна з найраніших книг Каббали[1], що приписується танаю рабі Нехуньї бен га-Кані.

Книга містить двісті уривків, здебільшого коротких, що включають мідраші від танаїв і амораїв. Книга називається «Сефер га-Багір» за висловом рабі Нехуньї бен га-Кани, наведеним на початку книги, на вірш «А тепер не бачать світла, яскраве воно в небесах, але пронісся вітер і очистив їх».

«Сефер га-Багір» багато разів наводиться в ученні хасидуту[2].

Зміст книги

Книга загалом поділяється на п'ять частин:

Перша частина (1–16) присвячена віршам про Творіння, друга частина (17–44) — літерам абетки, третя частина (45–123) — семи голосам, які чули наші праотці біля гори Синай, і сфірот, четверта частина (124–193) — десяти сфірот, і п'ята, остання частина (194–200) — душі та перевтіленню душ.

Одне з важливих понять, які вперше обговорюються в «Сефер га-Багір», — цімцум і світло кав[3].

Мудреці, яких згадано в «Сефер га-Багір»

Частина мудреців, яких згадано в «Сефер га-Багір», відома з Талмуду, наприклад рабі Аківа і рабі Еліезер бен Уркенос. Але деякі з мудреців, яких багато разів згадано в книзі, зовсім не трапляються в Талмуді, наприклад рабі Рехумай[4] і рабі Берах'я[5].

Видання книги

Видання книги

Упродовж багатьох років книга була відома лише знавцям таємного вчення. Одним із перших, хто публічно оприлюднив уривки з книги, був Рамбан у своєму коментарі до Тори, де він наводить багато уривків з книги. У 5411 році (1650/1651) книгу вперше було надруковано.

Відтоді книга виходила в багатьох виданнях, головні з яких — віленське видання (5643), видання Маргаліота (5711), видання Адамса (5754).

Найдавніший рукопис «Сефер га-Багір» зберігається в бібліотеці Ребе.

Коментарі до «Сефер га-Багір»

Перший з коментарів до «Сефер га-Багір» — «Ор га-гануз» рабі Меїра ібн Сагули. Інші коментарі були написані рабі Мордехаєм Яффе під назвою «Евен єкара» та Гра.

Рав Реувен Маргаліот випустив особливе і вивірене видання «Сефер га-Багір» разом із коментарем під назвою «Ор багір», що включає з'ясування різночитань, зіставлення з висловами наших мудреців, благословенної пам'яті, посилання на книги рішонім, які цитують «Сефер га-Багір», разом із коментарем, написаним ним самим[6].

Рав Ар'є Каплан опублікував власний коментар до книги англійською мовою. У 5783 році (2022/2023) книга вийшла в перекладі івритом.

Зовнішні посилання



Примітки

  1. ^ І див. «Шем га-гдолім» Хіди («Книги», літера бет, 33).
  2. ^ У листі до р. Реувена Маргаліота Ребе вказує місця, де книга згадується в «Лікутей Тора» і «Тора ор»: «„Сефер га-Багір“ наводиться в „Тора ор“ (видання „Кегот“, яке є віленським виданням) 18, 3. 114, 3 (двічі). У „Лікутей Тора“: гл. Бешалах 2, 1. Вайкра 35, 2. Бемідбар 51, 1. 63, 3. 64, 1. 94, 1». «Ігрот кодеш», т. 4, лист 1049.
  3. ^ У параграфі 25.
  4. ^ Однак у книзі «Зогар» він згадується як той, хто був з рабі Пінхасом бен Яїром у Кінереті в день, коли рабі Шимон бар Йохай вийшов з печери (Зогар, ч. 1, 11а.)
  5. ^ Згадується в «Піркей де-рабі Еліезер» (гл. 31) та в «Зогар хадаш» (62а; 80б).
  6. ^ Ребе торкається цього видання у своєму листі до рава Реувена Маргаліота і пише: «Дивно, і також чудно, що, крім поодиноких місць — і хлопчик їх порахує, — він не наводить у своєму коментарі нічого з того, що міститься в книгах учення Хабаду, хасидуту, і стосується програми його книг, тим паче що в хасидуті Хабаду дано особливе пояснення питанням науки Каббали та висловам наших мудреців у „Зогарі“; і подив ще більший у наші дні, коли ці книги дедалі більше поширюються, а колишнє протистояння — скасоване, і т. д. і т. д.». «Ігрот кодеш», т. 4, лист 1049.

Повідомити про помилку на цій сторінці