Яаков Цемах
| Яаков Цемах | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5330 або 5344 |
| Дата смерті | 5427 |
| Місце проживання | Португалія, Салоніки, Цфат, Дамаск, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, ерудит, талмудист, лікар[В] |
| Учителі | Шмуель Віталь |
| Учні | Меїр Поперш, та інші |
Рабі Яаков Цемах (5330 або 5344 — 5427) був каббалістом, який жив і діяв у Португалії, у Дамаску,, у Цфаті і в Єрусалимі в поколінні після рабі Хаїма Віталя. Брав центральну участь у редагуванні та впорядкуванні писань Арізаля і сам уклав багато книг з каббали.
Біографія
Рабі Яаков Цемах народився в родині анусім у Португалії. Щодо року його народження думки розходяться — 5330 або 5344. Виріс, не знаючи про існування Тори і заповідей, і вивчав медицину. У зрілому віці перебрався до Салонік і почав жити життям Тори і заповідей.
У 5379 році (1618/1619) піднявся до Землі Ізраїлю, оселився в Цфаті і вклав усю свою енергію у вивчення відкритої частини Тори. Через шість років почав займатися вивченням вчення каббали і продав усе, що мав, щоб купити книги з каббали.
Згодом перебрався до Дамаска, де вивчав каббалу в рабі Шмуеля Віталя. За цієї нагоди він удостоївся ознайомитися з книгою «Ец хаїм», написаною рабі Хаїмом Віталем, яка зберігалася в його сина рабі Шмуеля, і лише обрані одиниці удостоювалися її побачити. Своє навчання в рабі Шмуеля він записував для себе в кунтресі, який назвав іменем «Рану ле-Яаков». Також уклав у той період першу редакцію свого твору «Нагід у-мецаве» — короткі правила поведінки за каббалою Арізаля — і багато інших творів з каббали.
Потім рабі Яаков Цемах повернувся до Землі Ізраїлю і оселився в Єрусалимі. У Землі Ізраїлю він удостоївся, і потрапили йому до рук писання Арізаля у другій редакції, написані рабі Хаїмом Віталем після написання «Ец хаїм», але сховані ним і віднайдені пізніше каббалістами, які вчинили шеелат халом і знайшли їх. З цих писань він уклав кілька книг.
Був одним із великих мудреців Єрусалима і приєднався до своїх товаришів, мудреців Єрусалима, у їхній війні з лжемесією Шабтаєм Цві.
Помер у 5427 році (1666/1667).
Його редагування творів Арізаля
Після того як рабі Хаїм Віталь відредагував усе вчення свого вчителя Арізаля у своїй великій книзі «Ец хаїм», він знову виклав коротко і ясно основи вчення свого вчителя щодо порядку сходження світів і навіть додав і оновив зі своєї мудрості. Рабі Хаїм не хотів оприлюднювати цей свій твір і сховав його на кладовищі, але після його відходу з життя його учні вчинили шеелат халом і витягли писання з їхньої схованки, при цьому «від довгого часу і вологості землі стерлося трохи літер, і трохи слів, і трохи рядків на кінцях аркушів і на їхніх початках, у частини з них зотлів папір, і відновити їх було важко»[1].
Рабі Яаков Цемах знайшов великий інтерес у цих творах, у яких знайшов речі, що не були написані в книзі «Ец хаїм», яку він бачив у рабі Шмуеля Віталя. Він почав упорядковувати їх і редагувати в п'ять книг[2]: «Кегілат Яаков» — зібрані аркуші з різних друшім; «Олат тамід» — роз'яснення тем молитви; «Адам яшар» — роз'яснення тем кіл і прямої; «Оцрот хаїм» — упорядкована книга (що залишилася в тому вигляді, в якому її впорядкував рабі Хаїм Віталь) про весь порядок сходження світів; і «Зогар га-ракіа» — про висловлювання Зогару.
Потім рабі Яаков знову відредагував книги в іншому порядку, причому три книги — «Кегілат Яаков», «Адам яшар» і «Оцрот хаїм» — він об'єднав в одну книгу за порядком Ацилут і назвав її іменем «Едут бе-Яаков»[3].
Також рабі Яаков узяв участь у редагуванні та впорядкуванні писань, віднайдених в іншій генізі рабі Моше Віталем, і відредагованих у книзі «Мево шеарім». Ця книга мала дві редакції: одну — рабі Натана Шапіро Єрусалимського, яку було надруковано згодом у Корці в 5543 році (1782/1783); і другу — рабі Яакова Цемаха, який додав до неї свої глоси, надруковану згодом у Салоніках у 5566 році (1805/1806).
Писання в його редакції в наступних поколіннях
Редакції рабі Яакова Цемаха в «магадура батра» рабі Хаїма Віталя потрапили до рук його учня, рабі Меїра Поперша, і лежали перед ним, коли він упорядковував великий і всеосяжний твір за писаннями Арі під назвою «Дерех ец га-хаїм», який згодом було надруковано під назвою «Ец хаїм». Твори в редакції рабі Яакова Цемаха рабі Меїр включив до книги як «Мат» (магадура тіньяна) і «Маб» (магадура батра). Ця книга невдовзі стала поширеною і головною в каббалі Арі, і більшість тем із каббали Арізаля, роз'яснених у хасидуті, ґрунтуються на ній[4].
Також були надруковані частини його редакцій у тому вигляді, в якому вони є, після тривалого часу:
- Книгу «Адам яшар» було надруковано вперше в 5545 році (1784/1785) у Кракові під цією назвою (частина ранішої його редакції увійшла до книги «Арба меот шекель кесеф», надрукованої в Корці в 5543 році (1782/1783)). Книгу «Оцрот хаїм» було надруковано вперше в Корці в 5543 році (1782/1783) під цією назвою.
- Книгу «Мево шеарім» було надруковано вперше (у Корці в 5543 році (1782/1783) у редакції рабі Натана Шапіро, і в редакції рабі Яакова Цемаха) у Салоніках у 5566 році (1805/1806).
- Книги «Олат тамід» і «Кегілат Яаков», які відредагував рабі Яаков Цемах, були надруковані в пізніший період, у Єрусалимі (у 5666 (1905/1906) і 5759 роках (1998/1999) відповідно).
Згадки про нього у вченні наших Ребе, провідників поколінь
Ребе згадував рабі Яакова Цемаха як приклад великого щабля, якого може досягти єврей у своєму служінні, — адже попри своє походження з родини анусім, без торанічного підґрунтя, він зумів вивчити вчення каббали, яке вивчали не з кожним, а лише з обраними одиницями, — і аж до того, що його глоси є важливим джерелом у каббалі і наводяться в хасидуті[5].
У Зогарі роз'яснено, що два отвори носа відповідають «хаїн» і «хаїн де-хаїн»[6], Ребе Рашаб і Ребе відкинули під час виголошення маамару хасидуту тлумачення автора «Коль ба-рама» на це висловлювання Зогару і роз'яснили, що правий отвір притягує аспект «хаїн», а лівий отвір притягує аспект «хаїн де-хаїн»[7].
Його книги
Його твори, які були надруковані
- «Нагід у-мецаве», короткий виклад каванот Арі
- «Коль ба-рама», тлумачення слів Арі і рава Хаїма Віталя на Ідру
- «Зогар га-ракіа», коментар на книгу Зогар
- «Цемах цадік», різні каббалістичні друшім, серед них друшім про Еліягу і Елішу
- Глоси на «Олат тамід»
- Примітки на «Мево шеарім»
- «Тіферет адам»
- «Еркей га-кінуїм»
- «Адам яшар»
- «Зер загав»
- Примітки на «Шулхан арух» Арізаля
- Глоси рабі Яакова Кастро і рабі Яакова Цемаха на «Шулхан арух», «Сфунот» 2 (5718), с. 100
- «Рану ле-Яаков» (вийшла друком уперше в 5780 році (2019/2020) у видавництві «Агават шалом»)
- «Кегілат Яаков» — вийшла друком зусиллями інституту «Агават шалом»
Книгу «Лехем мін га-шамаїм»[8] теж приписують рабі Яакову, але є такі, що стверджують[9], що цей твір — переробка рабі Натаном Шапіро книги рабі Яакова «Нагід у-мецаве», і звідси близькість між двома книгами.
Його твори, що залишилися в рукописі
Багато творів рабі Яакова досі в рукописі і перебувають здебільшого в Національній та університетській бібліотеці і в бібліотеці «Мосад га-Рав Кук».
- «Брахот бе-хешбон»
- «Едут бе-Яаков»
- «Зівхей га-шламім»
- «Кіцур сефер га-друшім»
- «Порсей кнафаїм», була у власності рабі Аврагама-Мордехая Альтера, Адмора з Гури.
- «Мешиват нефеш», таємниця гільгулім
- «Оцрот хаїм»
У музеї Вольфсона в «Гейхаль Шломо» зберігаються книги рабі Хаїма Віталя з глосами, написаними рукою рабі Яакова.
Зовнішні посилання
- Передмова рабі Яакова Цемаха до книги «Коль ба-рама», надрукована в Доповненнях до «Тіферет адам», Бней-Брак, 5742
| Каббалісти | ||
|---|---|---|
| Ранні каббалісти | Рабі Іцхак Сліпий • Рабі Езра та Азріель, сини Шломо • Рамбан • Рабі Перец га-Коген • Рабі Менахем Реканаті • Рабі Яаков бен Шешет • Рабі Єгуда бар Якар • Рабі Ашер бен Давид • Рабі Моше бен Шимон з Бургоса • Рабі Йосеф Гікатілья • Рабі Іцхак з Акко • Рабі Моше де Леон • Рабі Шем-Тов ібн Гаон • Рабі Меїр ібн Габай • Рабі Шломо Молхо | |
| Каббалісти Цфата | Рабі Шломо Алкабец • Рабі Моше Кордоверо • Рабі Йосеф Каро • Арі • Рабі Еліягу де Відас • Рабі Йосеф Хагіз • Рабі Еліша Налдоа • Рабі Моше Басола • Рабі Йонатан Сагіс • Рабі Еліша Галіко • Рабі Ельазар Азкарі • Радбаз • Рабі Шмуель Озіда | |
| Каббалісти школи Арізаля | Рабі Хаїм Віталь • • Рабі Ісраель Саруг (Сарук) • Рабі Аврагам Азулай • Рабі Шмуель Віталь • Рабі Яаков Цемах • Рабі Меїр Поперш • Рабі Іммануель-Хай Ріккі • Рабі Моше Закут • Рабі Аврагам Ровіго • Рабі Йосеф Ергас • Рабі Менахем-Азарія з Фано • Рабі Яаков-Копл Ліпшиц • Рабі Моше-Хаїм Луцатто • Рабі Шалом Мізрахі Шарабі • Рабі Шалом Бузагло | |
Примітки
- ^ Передмова рабі Яакова Цемаха до «Оцрот хаїм». Див. також «Шем га-гдолім», розділ «Гдолім», стаття «Р. Хаїм Віталь». А в сіхі 1 кислева 5744 (7 листопада 1983) — під час візиту головних рабинів Ребе згадав про це, сказавши: «У попередніх поколіннях треба було розкривати могилу, щоб видобути звідти рукописи з питань внутрішньої частини Тори, але сьогодні є безліч надрукованих книжок, і вони доступні кожному».
- ^ Про цю редакцію див. передмову рабі Яакова Цемаха до «Оцрот хаїм» і передмову рабі Меїра Поперша до «Дерех ец га-хаїм».
- ^ Про точний порядок цих редакцій див.: Йосеф Авіві, «Писання р. Хаїма Віталя, знайдені в Єрусалимі, та їх редагування р. Яаковом Цемахом», «Га-Маайан», 18, с. 61. Він же, «Біньян Аріель» (Єрусалим, 5747), с. 46 і далі; с. 56 і далі.
- ^ Сіха другого дня Рош ходеш хешвана 5740 (жовтень–листопад 1979).
- ^ Сіха ночі 2-го дня Рош га-Шана 5729 (23 вересня 1968). Вихід Шабату тижневої глави «Бешалах», 13 швата 5738 (21 січня 1978).
- ^ «Ідра раба», ч. 3, с. 130.
- ^ «Гемшех 5672», с. 448. Маамар, що починається словами «Ве-гая ба-йом га-гу гу' ве-гехерім», Ахарон шель Песах 5722 (26 квітня 1962), надрукований у «Сефер га-маамарім — Песах», частина 2, с. 129. І в оновленій редакції в «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 323.
- ^ «Лехем шамаїм».
- ^ Див. Гершом Шолем, «До історії каббаліста р. Яакова Цемаха», «Кір'ят сефер», 26, 5710, с. 188; Йосеф Авіві, там само, 58, 5743, с. 190-191
Код особи: № 5162764800