Перейти до вмісту

Яаков Цемах

Матеріал з Хабадпедії
Яаков Цемах
Основна інформація
Дата народження5330 або 5344
Дата смерті5427
Місце проживанняПортугалія, Салоніки, Цфат, Дамаск, Єрусалим
Рід діяльностірабин, ерудит, талмудист, лікар[В]
УчителіШмуель Віталь
УчніМеїр Поперш, та інші

Рабі Яаков Цемах (5330 або 5344 — 5427) був каббалістом, який жив і діяв у Португалії, у Дамаску,, у Цфаті і в Єрусалимі в поколінні після рабі Хаїма Віталя. Брав центральну участь у редагуванні та впорядкуванні писань Арізаля і сам уклав багато книг з каббали.

Біографія

Рабі Яаков Цемах народився в родині анусім у Португалії. Щодо року його народження думки розходяться — 5330 або 5344. Виріс, не знаючи про існування Тори і заповідей, і вивчав медицину. У зрілому віці перебрався до Салонік і почав жити життям Тори і заповідей.

У 5379 році (1618/1619) піднявся до Землі Ізраїлю, оселився в Цфаті і вклав усю свою енергію у вивчення відкритої частини Тори. Через шість років почав займатися вивченням вчення каббали і продав усе, що мав, щоб купити книги з каббали.

Згодом перебрався до Дамаска, де вивчав каббалу в рабі Шмуеля Віталя. За цієї нагоди він удостоївся ознайомитися з книгою «Ец хаїм», написаною рабі Хаїмом Віталем, яка зберігалася в його сина рабі Шмуеля, і лише обрані одиниці удостоювалися її побачити. Своє навчання в рабі Шмуеля він записував для себе в кунтресі, який назвав іменем «Рану ле-Яаков». Також уклав у той період першу редакцію свого твору «Нагід у-мецаве» — короткі правила поведінки за каббалою Арізаля — і багато інших творів з каббали.

Потім рабі Яаков Цемах повернувся до Землі Ізраїлю і оселився в Єрусалимі. У Землі Ізраїлю він удостоївся, і потрапили йому до рук писання Арізаля у другій редакції, написані рабі Хаїмом Віталем після написання «Ец хаїм», але сховані ним і віднайдені пізніше каббалістами, які вчинили шеелат халом і знайшли їх. З цих писань він уклав кілька книг.

Був одним із великих мудреців Єрусалима і приєднався до своїх товаришів, мудреців Єрусалима, у їхній війні з лжемесією Шабтаєм Цві.

Помер у 5427 році (1666/1667).

Його редагування творів Арізаля

Після того як рабі Хаїм Віталь відредагував усе вчення свого вчителя Арізаля у своїй великій книзі «Ец хаїм», він знову виклав коротко і ясно основи вчення свого вчителя щодо порядку сходження світів і навіть додав і оновив зі своєї мудрості. Рабі Хаїм не хотів оприлюднювати цей свій твір і сховав його на кладовищі, але після його відходу з життя його учні вчинили шеелат халом і витягли писання з їхньої схованки, при цьому «від довгого часу і вологості землі стерлося трохи літер, і трохи слів, і трохи рядків на кінцях аркушів і на їхніх початках, у частини з них зотлів папір, і відновити їх було важко»[1].

Рабі Яаков Цемах знайшов великий інтерес у цих творах, у яких знайшов речі, що не були написані в книзі «Ец хаїм», яку він бачив у рабі Шмуеля Віталя. Він почав упорядковувати їх і редагувати в п'ять книг[2]: «Кегілат Яаков» — зібрані аркуші з різних друшім; «Олат тамід» — роз'яснення тем молитви; «Адам яшар» — роз'яснення тем кіл і прямої; «Оцрот хаїм» — упорядкована книга (що залишилася в тому вигляді, в якому її впорядкував рабі Хаїм Віталь) про весь порядок сходження світів; і «Зогар га-ракіа» — про висловлювання Зогару.

Потім рабі Яаков знову відредагував книги в іншому порядку, причому три книги — «Кегілат Яаков», «Адам яшар» і «Оцрот хаїм» — він об'єднав в одну книгу за порядком Ацилут і назвав її іменем «Едут бе-Яаков»[3].

Також рабі Яаков узяв участь у редагуванні та впорядкуванні писань, віднайдених в іншій генізі рабі Моше Віталем, і відредагованих у книзі «Мево шеарім». Ця книга мала дві редакції: одну — рабі Натана Шапіро Єрусалимського, яку було надруковано згодом у Корці в 5543 році (1782/1783); і другу — рабі Яакова Цемаха, який додав до неї свої глоси, надруковану згодом у Салоніках у 5566 році (1805/1806).

Писання в його редакції в наступних поколіннях

Редакції рабі Яакова Цемаха в «магадура батра» рабі Хаїма Віталя потрапили до рук його учня, рабі Меїра Поперша, і лежали перед ним, коли він упорядковував великий і всеосяжний твір за писаннями Арі під назвою «Дерех ец га-хаїм», який згодом було надруковано під назвою «Ец хаїм». Твори в редакції рабі Яакова Цемаха рабі Меїр включив до книги як «Мат» (магадура тіньяна) і «Маб» (магадура батра). Ця книга невдовзі стала поширеною і головною в каббалі Арі, і більшість тем із каббали Арізаля, роз'яснених у хасидуті, ґрунтуються на ній[4].

Також були надруковані частини його редакцій у тому вигляді, в якому вони є, після тривалого часу:

  • Книгу «Адам яшар» було надруковано вперше в 5545 році (1784/1785) у Кракові під цією назвою (частина ранішої його редакції увійшла до книги «Арба меот шекель кесеф», надрукованої в Корці в 5543 році (1782/1783)). Книгу «Оцрот хаїм» було надруковано вперше в Корці в 5543 році (1782/1783) під цією назвою.
  • Книгу «Мево шеарім» було надруковано вперше (у Корці в 5543 році (1782/1783) у редакції рабі Натана Шапіро, і в редакції рабі Яакова Цемаха) у Салоніках у 5566 році (1805/1806).
  • Книги «Олат тамід» і «Кегілат Яаков», які відредагував рабі Яаков Цемах, були надруковані в пізніший період, у Єрусалимі (у 5666 (1905/1906) і 5759 роках (1998/1999) відповідно).

Згадки про нього у вченні наших Ребе, провідників поколінь

Ребе згадував рабі Яакова Цемаха як приклад великого щабля, якого може досягти єврей у своєму служінні, — адже попри своє походження з родини анусім, без торанічного підґрунтя, він зумів вивчити вчення каббали, яке вивчали не з кожним, а лише з обраними одиницями, — і аж до того, що його глоси є важливим джерелом у каббалі і наводяться в хасидуті[5].

У Зогарі роз'яснено, що два отвори носа відповідають «хаїн» і «хаїн де-хаїн»[6], Ребе Рашаб і Ребе відкинули під час виголошення маамару хасидуту тлумачення автора «Коль ба-рама» на це висловлювання Зогару і роз'яснили, що правий отвір притягує аспект «хаїн», а лівий отвір притягує аспект «хаїн де-хаїн»[7].

Його книги

Його твори, які були надруковані

Книгу «Лехем мін га-шамаїм»[8] теж приписують рабі Яакову, але є такі, що стверджують[9], що цей твір — переробка рабі Натаном Шапіро книги рабі Яакова «Нагід у-мецаве», і звідси близькість між двома книгами.

Його твори, що залишилися в рукописі

Багато творів рабі Яакова досі в рукописі і перебувають здебільшого в Національній та університетській бібліотеці і в бібліотеці «Мосад га-Рав Кук».

У музеї Вольфсона в «Гейхаль Шломо» зберігаються книги рабі Хаїма Віталя з глосами, написаними рукою рабі Яакова.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Передмова рабі Яакова Цемаха до «Оцрот хаїм». Див. також «Шем га-гдолім», розділ «Гдолім», стаття «Р. Хаїм Віталь». А в сіхі 1 кислева 5744 (7 листопада 1983) — під час візиту головних рабинів Ребе згадав про це, сказавши: «У попередніх поколіннях треба було розкривати могилу, щоб видобути звідти рукописи з питань внутрішньої частини Тори, але сьогодні є безліч надрукованих книжок, і вони доступні кожному».
  2. ^ Про цю редакцію див. передмову рабі Яакова Цемаха до «Оцрот хаїм» і передмову рабі Меїра Поперша до «Дерех ец га-хаїм».
  3. ^ Про точний порядок цих редакцій див.: Йосеф Авіві, «Писання р. Хаїма Віталя, знайдені в Єрусалимі, та їх редагування р. Яаковом Цемахом», «Га-Маайан», 18, с. 61. Він же, «Біньян Аріель» (Єрусалим, 5747), с. 46 і далі; с. 56 і далі.
  4. ^ Сіха другого дня Рош ходеш хешвана 5740 (жовтень–листопад 1979).
  5. ^ Сіха ночі 2-го дня Рош га-Шана 5729 (23 вересня 1968). Вихід Шабату тижневої глави «Бешалах», 13 швата 5738 (21 січня 1978).
  6. ^ «Ідра раба», ч. 3, с. 130.
  7. ^ «Гемшех 5672», с. 448. Маамар, що починається словами «Ве-гая ба-йом га-гу гу' ве-гехерім», Ахарон шель Песах 5722 (26 квітня 1962), надрукований у «Сефер га-маамарім — Песах», частина 2, с. 129. І в оновленій редакції в «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 323.
  8. ^ «Лехем шамаїм».
  9. ^ Див. Гершом Шолем, «До історії каббаліста р. Яакова Цемаха», «Кір'ят сефер», 26, 5710, с. 188; Йосеф Авіві, там само, 58, 5743, с. 190-191
Яаков Цемах згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162764800

Повідомити про помилку на цій сторінці