Пінхас із Корця
| Пінхас із Корця | |
|---|---|
Його могила в Шепетівці | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5486 |
| Дата смерті | 10 елула 5550 (20 серпня 1790) |
| Місце поховання | Шепетівка |
| Країна | Річ Посполита[В] |
| Місце проживання | Корець, Острог |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Учителі | Бааль-Шем-Тов |
| Учні | Яаков-Шимшон з Шепетівки |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам-Аба |
Рабі Пінхас Шапіро з Корця (5486, 1726 – 10 елула 5550, 1790) був одним із близьких учнів Бааль-Шем-Това і з великих праведників хасидизму.
Біографія
Народився в Шклові в 5486 році (1725/1726) в родині рабі Аврагама-Аби, нащадка родини рабі Натана Шапіро, автора «Мегале амукот». Р. Пінхас у молодості різко заперечував учення хасидуту.
З певних причин його родина переїхала до хасидської Волинської губернії. Його батько, який був міснагедом, почав ближче знайомитися з хасидутом і став одним з учнів Бааль-Шем-Това. Син пішов слідами батька і став одним із відомих хасидів тієї доби.
Рабі Пінхас довгий час жив у Корці. Потім оселився в Острозі.
Хворий царський син
Звичаєм Магіда з Межиріча було говорити слова хасидуту прилюдно. Рабі Пінхас із Корця сперечався з ним і вважав, що такі високі й піднесені речі не слід говорити перед будь-якою людиною[1]. Одного разу рабі Пінхас знайшов на вулиці кілька списаних аркушів і, піднявши їх, виявив, що на них записано слова Тори Магіда. Подумав праведник у серці своєму: ось такий наслідок необережності в таких піднесених речах.
Побачив це Алтер Ребе і висловив рабі Пінхасові притчу:
- "Захворів царський син, і лікарі знесилилися, не знаходячи зцілення від його хвороби. Нарешті сказали, що є дорогоцінний і рідкісний камінь, і якщо розтовкти його на порошок і напоїти ним царського сина — він видужає. Почали всі шукати цей камінь, і з'ясувалося, що це той самий камінь, який прикрашає царський вінець, подібного до якого немає у вінцях усіх царів. Пошкодували вельможі вінець, тим паче що хвороба сина посилилася настільки, що було сумнівно, чи зможе він проковтнути ліки. Прийшли й запитали царя. Сказав цар: дорогий вінець, і дорогий камінь, що прикрашає його, але все це — як ніщо і порожнеча порівняно з цінністю царського сина. Варто розтовкти камінь навіть за сумніву — можливо, одна крапля ввійде і врятує його.
Завершив Алтер Ребе: дорогі слова хасидуту, джерело яких — у вінці Всевишнього; але коли народ Ізраїлю в небезпеці, треба виливати слова хасидуту — можливо, одна крапля ввійде і врятує.
Коли Алтер Ребе був у Межирічі, він сприйняв з його вчення[2].
Істина і неправда
Розповідають, що одного разу Алтер Ребе прийшов до рабі Пінхаса з Корця; сказав йому рабі Пінхас, що сім років трудився, щоб дізнатися, що таке неправда, сім років трудився, щоб віддалити неправду, і лише потім трудився ще сім років, щоб набути собі шлях істини. Сказав йому Алтер Ребе, що шлях цей дуже важкий і стосується ангелів та обраних одиниць, однак я вважаю, що треба спочатку змінити якість істини, і тим самим неправда віддалиться, як перевага світла над темрявою.
Рабі Пінхас з Остили сказав, що обидва ці шляхи натякаються в «Шма», де написано: «І побачите його, і згадаєте», і лише потім написано: «І не йдіть», — натяк на шлях Алтер Ребе: трудитися над «роби добро» перед «уникай зла»; а шлях святого рава з Корця також натякається в «Шма», адже після «і не йдіть» написано «щоб ви пам'ятали і виконували», тобто «роби добро» після «уникай зла». І тому наводиться тут у Таргум Йонатані «ве-теговун кадішін ге ке-малахая», бо цей шлях пасує ангелам та обраним одиницям.
Його вчення
Немає книги, яку уклав би Ребе з Корця. За переказом, збереглася велика книга, написана його рукою, однак переказ був у руках нащадків рабі Пінхаса, відомих друкарів зі Славути, не друкувати цю книгу.
Основи його вчення та історії про праведників, пов'язані з ним, зібрано в книзі «Мідраш Пінхас» (ч. 1 — Варшава 5636, ч. 2 — Люблін 5660), яку було написано його учнями; і в книзі «Мідраш Пінхас га-хадаш» (Варшава 5670).
Уривки з його вчення надруковано як додатки в різних книгах: лікутім р. Пінхаса в «Нер Ісраель» Магіда з Козениць. Надруковано окремим кунтресом «Лікутей шошаним» (Чернівці 5618); у книзі «Нофет цуфім», Львів 5625; окремий кунтрес під назвою «Дварім нехмадім» (Чернівці 5618); у збірнику «Геулат Ісраель» (Львів 5624).
У 5763 році (2003) у Бней-Браку було надруковано два томи, що містять його вчення та його життєпис разом із покажчиками і додатками, під назвою «Імрей Пінхас га-шалем».
Відхід з життя
У 5550 році (1789/1790) рабі Пінхас покинув Острог, щоб піднятися до Землі Ізраїлю, однак дорогою затримався в Шепетівці[3], де захворів і помер 10 елула.
Учні
Питання про місце його поховання
У 5740-ві роки комуністична влада видала наказ про знесення кладовища в Шепетівці; внаслідок цього багато хто переніс надгробки своїх дідів на нове кладовище міста. Відтоді на новому кладовищі з'явився надгробок з ім'ям рабі Пінхас бен Мордехай, і багато хто помилково вважав, що це рабі Пінхас із Корця. Справжня могила р. Пінхаса, сина р. Аврагама-Аби, залишилася на своєму старому місці у дворі мешканця-неєврея, який до того ж ускладнив умови доступу до цього місця.
Але внаслідок аргументів кількох людей, серед них відомого лікаря з Єрусалима р. Гдальї Мазаля, який значиться серед нащадків р. Пінхаса, і його звернення до відповідального органу — на місці було зведено Огель, і публіка почала відвідувати це місце[4].
Примітки
- ^ Хоча він був його учнем
- ^ «Сефер га-сіхот» 5708.
- ^ Там служив рабином міста його близький учень рабі Яаков-Шимшон із Шепетівки, і там же жив також його син, зять р. Яакова-Шимшона.
- ^ Див. [www.umanshalom.co.il Могили праведників у Шепетівці]]
Код особи: № 7268597700