Перейти до вмісту

Пінхас із Корця

Матеріал з Хабадпедії
Пінхас із Корця
Його могила в Шепетівці
Основна інформація
Дата народження5486
Дата смерті10 елула 5550 (20 серпня 1790)
Місце похованняШепетівка
КраїнаРіч Посполита[В]
Місце проживанняКорець, Острог
Рід діяльностірабин[В]
УчителіБааль-Шем-Тов
УчніЯаков-Шимшон з Шепетівки
Сім'я
БатькоАврагам-Аба

Рабі Пінхас Шапіро з Корця (5486, 1726 – 10 елула 5550, 1790) був одним із близьких учнів Бааль-Шем-Това і з великих праведників хасидизму.

Біографія

Народився в Шклові в 5486 році (1725/1726) в родині рабі Аврагама-Аби, нащадка родини рабі Натана Шапіро, автора «Мегале амукот». Р. Пінхас у молодості різко заперечував учення хасидуту.

З певних причин його родина переїхала до хасидської Волинської губернії. Його батько, який був міснагедом, почав ближче знайомитися з хасидутом і став одним з учнів Бааль-Шем-Това. Син пішов слідами батька і став одним із відомих хасидів тієї доби.

Рабі Пінхас довгий час жив у Корці. Потім оселився в Острозі.

Хворий царський син

Звичаєм Магіда з Межиріча було говорити слова хасидуту прилюдно. Рабі Пінхас із Корця сперечався з ним і вважав, що такі високі й піднесені речі не слід говорити перед будь-якою людиною[1]. Одного разу рабі Пінхас знайшов на вулиці кілька списаних аркушів і, піднявши їх, виявив, що на них записано слова Тори Магіда. Подумав праведник у серці своєму: ось такий наслідок необережності в таких піднесених речах.

Побачив це Алтер Ребе і висловив рабі Пінхасові притчу:

"Захворів царський син, і лікарі знесилилися, не знаходячи зцілення від його хвороби. Нарешті сказали, що є дорогоцінний і рідкісний камінь, і якщо розтовкти його на порошок і напоїти ним царського сина — він видужає. Почали всі шукати цей камінь, і з'ясувалося, що це той самий камінь, який прикрашає царський вінець, подібного до якого немає у вінцях усіх царів. Пошкодували вельможі вінець, тим паче що хвороба сина посилилася настільки, що було сумнівно, чи зможе він проковтнути ліки. Прийшли й запитали царя. Сказав цар: дорогий вінець, і дорогий камінь, що прикрашає його, але все це — як ніщо і порожнеча порівняно з цінністю царського сина. Варто розтовкти камінь навіть за сумніву — можливо, одна крапля ввійде і врятує його.

Завершив Алтер Ребе: дорогі слова хасидуту, джерело яких — у вінці Всевишнього; але коли народ Ізраїлю в небезпеці, треба виливати слова хасидуту — можливо, одна крапля ввійде і врятує.

Коли Алтер Ребе був у Межирічі, він сприйняв з його вчення[2].

Істина і неправда

Розповідають, що одного разу Алтер Ребе прийшов до рабі Пінхаса з Корця; сказав йому рабі Пінхас, що сім років трудився, щоб дізнатися, що таке неправда, сім років трудився, щоб віддалити неправду, і лише потім трудився ще сім років, щоб набути собі шлях істини. Сказав йому Алтер Ребе, що шлях цей дуже важкий і стосується ангелів та обраних одиниць, однак я вважаю, що треба спочатку змінити якість істини, і тим самим неправда віддалиться, як перевага світла над темрявою.

Рабі Пінхас з Остили сказав, що обидва ці шляхи натякаються в «Шма», де написано: «І побачите його, і згадаєте», і лише потім написано: «І не йдіть», — натяк на шлях Алтер Ребе: трудитися над «роби добро» перед «уникай зла»; а шлях святого рава з Корця також натякається в «Шма», адже після «і не йдіть» написано «щоб ви пам'ятали і виконували», тобто «роби добро» після «уникай зла». І тому наводиться тут у Таргум Йонатані «ве-теговун кадішін ге ке-малахая», бо цей шлях пасує ангелам та обраним одиницям.

Його вчення

Немає книги, яку уклав би Ребе з Корця. За переказом, збереглася велика книга, написана його рукою, однак переказ був у руках нащадків рабі Пінхаса, відомих друкарів зі Славути, не друкувати цю книгу.

Основи його вчення та історії про праведників, пов'язані з ним, зібрано в книзі «Мідраш Пінхас» (ч. 1 — Варшава 5636, ч. 2 — Люблін 5660), яку було написано його учнями; і в книзі «Мідраш Пінхас га-хадаш» (Варшава 5670).

Уривки з його вчення надруковано як додатки в різних книгах: лікутім р. Пінхаса в «Нер Ісраель» Магіда з Козениць. Надруковано окремим кунтресом «Лікутей шошаним» (Чернівці 5618); у книзі «Нофет цуфім», Львів 5625; окремий кунтрес під назвою «Дварім нехмадім» (Чернівці 5618); у збірнику «Геулат Ісраель» (Львів 5624).

У 5763 році (2003) у Бней-Браку було надруковано два томи, що містять його вчення та його життєпис разом із покажчиками і додатками, під назвою «Імрей Пінхас га-шалем».

Відхід з життя

У 5550 році (1789/1790) рабі Пінхас покинув Острог, щоб піднятися до Землі Ізраїлю, однак дорогою затримався в Шепетівці[3], де захворів і помер 10 елула.

Учні

Питання про місце його поховання

У 5740-ві роки комуністична влада видала наказ про знесення кладовища в Шепетівці; внаслідок цього багато хто переніс надгробки своїх дідів на нове кладовище міста. Відтоді на новому кладовищі з'явився надгробок з ім'ям рабі Пінхас бен Мордехай, і багато хто помилково вважав, що це рабі Пінхас із Корця. Справжня могила р. Пінхаса, сина р. Аврагама-Аби, залишилася на своєму старому місці у дворі мешканця-неєврея, який до того ж ускладнив умови доступу до цього місця.

Але внаслідок аргументів кількох людей, серед них відомого лікаря з Єрусалима р. Гдальї Мазаля, який значиться серед нащадків р. Пінхаса, і його звернення до відповідального органу — на місці було зведено Огель, і публіка почала відвідувати це місце[4].

Примітки

  1. ^ Хоча він був його учнем
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5708.
  3. ^ Там служив рабином міста його близький учень рабі Яаков-Шимшон із Шепетівки, і там же жив також його син, зять р. Яакова-Шимшона.
  4. ^ Див. [www.umanshalom.co.il Могили праведників у Шепетівці]]
Пінхас із Корця згадується ще в 44 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7268597700

Повідомити про помилку на цій сторінці