Перейти до вмісту

Єрусалимський Талмуд

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Відповідь маніхім[1], які вказали посилання на Єрусалимський Талмуд за аркушем: «Дивовижно: невже він не знає, що в Єрусалимському Талмуді не вказують за аркушем?» — і виправив на «розділ 1, галаха 4»

Єрусалимський Талмуд був написаний у Землі Ізраїлю, і в ньому зібрано пояснення Мішни в тому вигляді, в якому їх вивчали мешканці Землі Ізраїлю. Серед головних амораїв, чиє вчення міститься в Єрусалимському Талмуді, — рабі Йоханан і Реш Лакіш.

Відсутні частини Єрусалимського Талмуду

У книзі «Хомат Єрушалаїм»[2] написано від імені ахронім, що в обох Талмудах є теми, які до нас не дійшли, і, на думку автора, причина цього — «вбивства й гоніння, які перси вчинили над Ізраїлем наприкінці епохи амораїв, і всі ці причини та лиха ще сильніше вдарили по Єрусалимському Талмуду, оскільки ще задовго до того мешканців Землі Ізраїлю спіткали гоніння й переслідування з боку римлян».

Згідно з цим, здавалося б, у тих місцях, де в Єрусалимському Талмуді є прогалини[3], неможливо довести, що Єрусалимський Талмуд розходиться зі словами Вавилонського на тій підставі, що в Єрусалимському не наводиться згадана розповідь із Вавилонського, — адже в Єрусалимському бракує всієї Гемари.

Але Ребе це відкинув[4], оскільки якщо йти цим шляхом — казати про всяку складність, що, вочевидь, це питання було роз'яснене в Єрусалимському Талмуді, але ця частина Єрусалимського до нас не дійшла, — то «минули всі терміни» для всіх роз'яснень і шакла ве-тарья великих мудреців Ізраїлю щодо відмінностей і розбіжностей між Вавилонським та Єрусалимським Талмудами: адже навіть коли ми знаходимо явну розбіжність між Вавилонським та Єрусалимським, можна сказати, що Єрусалимський відмовився від своєї думки і в іншому місці Єрусалимського роз'яснюється відповідно до слів Вавилонського, тільки ця частина Єрусалимського до нас не дійшла.

А оскільки «не покине Г-сподь народу Свого», зрозуміло, що неможливо сказати, ніби немає змоги вивчати слова Єрусалимського Талмуду і вести про них пілпуль. Тим паче що великі мудреці Ізраїлю вели шакла ве-тарья про відмінності й розбіжності між Вавилонським та Єрусалимським Талмудами.

Тому Ребе встановив, що саме тоді, коли в книгах рішонім знаходять висловлювання з Єрусалимського Талмуду, яких немає в наявному в нас Єрусалимському, необхідно сказати, що ці висловлювання втрачено з Єрусалимського і до нас вони не дійшли (з наведених вище причин). Але коли в цьому немає потреби, так казати не можна[5].

Відновлення відсутніх частин Єрусалимського Талмуду

У працях коментаторів Талмуду з-поміж рішонім цитуються висловлювання від імені Єрусалимського Талмуду, які не дійшли до нас у поширених трактатах[6]. Видавець рав Хаїм-Еліезер Биховський, який був хасидом Копися, уклав пробну збірку, що містить доповнення до Єрусалимського Талмуду з цитат рішонім. Збірку надруковано в книзі «Кітвей га-Раха Биховський».

Метод Єрусалимського Талмуду

Ребе довів, що метод Вавилонського Талмуду — зважати на теперішнє становище, а метод Єрусалимського Талмуду — зважати також і на становище в майбутньому[5].

Його стиль

Роз'яснюється, що гідність Єрусалимського Талмуду вища, ніж у Вавилонського Талмуду, і він перебуває в аспекті ор яшар — без безлічі складних запитань і пілпулів[7]. Тому рабі Зейра постився сто постів, щоб забути Талмуд Вавилону і щоб змогти вивчати Талмуд Землі Ізраїлю[8][7]. Також наводиться, що [потрібне уточнення]вони були поступливі одне до одного в галахі — не в тому сенсі, що погоджувалися одне з одним, а в тому, що були поступливі одне до одного, приймаючи кожен довід того, хто з ним не згоден. І мимоволі з обох виходить щось середнє[потрібне уточнення].

Підготовка до Геули

Після того як Адмор, автор «Лев сімха», з Гура запровадив Даф йомі з Єрусалимського Талмуду, Ребе часто зіставляв на сіюмах трактатів Вавилонський Талмуд з Єрусалимським Талмудом і роз'яснював відмінності між ними. Одного разу Ребе зауважив:

«І як заведено останнім часом — зупинятися на відмінностях між Вавилонським Талмудом і Єрусалимським Талмудом, тим паче що вивчення Єрусалимського Талмуду — це справа, якої вимагає час, бо зовсім скоро виходять із „Вавилону“ (вигнання загалом) і приходять до „Єрусалима“, у справжній і повній Геулі через нашого праведного Мошіаха»[9].

До завершення першого циклу, яке відбулося 11 іяра 5744 року (13 травня 1984) у Боро-Парку, секретаріат видав вказівку брати участь у заході, і Ребе вшанував захід, надіславши особливого листа з коротким гадраном на Єрусалимський Талмуд, у якому також пов'язав завершення Єрусалимського Талмуду з його початком; честь зачитати лист Ребе на церемонії було надано раву Мордехаю Ментліку[10].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Алей га-агаа»
  2. ^ Наводиться в передмові до Єрусалимського Талмуду віленського видання і написано одним із маскілім.
  3. ^ Наприклад: останні чотири розділи трактату «Шабат».
  4. ^ Ребе також зауважує з приводу приписування цього ахронім: «Але ж не „Мар бар Рав Аші“ підписався під цим».
  5. ^ 1 2 «Гітваадуйот» 5742, ч. 2, с. 834.
  6. ^ Наприклад, у Вавилонському Талмуді, трактат «Гітин», 6б, у Тосафот, що починається словами «І віддали хлопчика за блудницю», наводиться розповідь з Єрусалимського Талмуду, якої немає в наявному в нас тексті.
  7. ^ 1 2 Див. «Сефер га-маамарім» 5708, с. 121 і далі. «Гітваадуйот» 5742, ч. 4, с. 2080.
  8. ^ Бава меція, 85, кінець сторони а.
  9. ^ «Гітваадуйот» 5743, ч. 1, 65–66
  10. ^ Опис і лист надруковано в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1984, с. 19.

Повідомити про помилку на цій сторінці